Рішення

від 01.04.2025 по справі 365/110/24

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/110/24

Номер провадження: 2/365/7/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 квітня 2025 року селище Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Кучерявої Л.М.

за участі секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 за правилами загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про визнання недійсними кредитних договорів та застосування вимог статті 216 Цивільного кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року уповноважений представник первісного позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (далі ТОВ «ФК «Паріс») В.О. Слюзенко, звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користьТОВ «ФК«Паріс» заборгованістьна загальнусуму 90069,16гривень,яка складаєтьсяіз:1)заборгованості заЗаявою-Договором№ 0042897від 23.10.2019в розмірі 43402,01гривень,з якихзаборгованість затілом кредитустановить 21056,05гривень,заборгованість запроцентами 5842,31гривень,заборгованість закомісією 13846,14гривень,3%річних закористування грошовимикоштами заперіод з29.09.2021по 23.02.2022 495,63гривень,інфляційні витратиза періодз 29.09.2021по 23.02.2022 2161,88гривень;2)заборгованості заЗаявою-Договором№ 1042897від 16.12.2019в розмірі46667,15гривень,з якихзаборгованість затілом кредитустановить 22928,35гривень,заборгованість запроцентами 6755,75гривень,заборгованість закомісією 14615,37гривень,3%річних закористування грошовимикоштами заперіод з28.10.2021по 23.02.2022 433,29гривень,інфляційні витратиза періодз 28.10.2021по 23.02.2022 1934,39гривень 00копійок.Судові витратистягнути звідповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 23.10.2019 між Акціонерним товариством «РВС Банк» (далі АТ «РВС Банк», банк, первісний кредитор) та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір № 0042897 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Як вбачається із Заяви-Договору відповідач підписанням цієї Заяви-Договору акцептував укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті Банку і беззастережно приєднався до умов договору, з умовами договору ознайомлений та зобов`язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись в договір. В день підписання вказаної Заяви-Договору відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов Заяви-Договору. За умовами даної Заяви відповідачеві було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок 25641,03 грн на строк користування кредитом 24 місяці, процентна ставка, % річних 18, тип ставки фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3% від суми наданого кредиту.

Крім того, 16.12.2019 між ОСОБА_1 та АТ «РВС Банк» було підписано Заяву-Договір № 1042897 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Як вбачається із Заяви-Договору відповідач підписанням цієї Заяви-Договору акцептував укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті Банку і беззастережно приєднується до умов договору, з умовами договору ознайомлений та зобов`язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись в договір. В день підписання вказаної Заяви-Договору відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов Заяви-Договору. За умовами даної Заяви відповідачеві було надано споживчий кредит шляхом перерахування на картковий рахунок 25641,03 грн на строк користування кредитом 24 місяці, процентна ставка, % річних 18, тип ставки фіксована, разова комісія при видачі кредиту 2,5% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3% від суми наданого кредиту.

29 вересня 2021 року між АТ «РВС Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» (далі ТОВ «ФК «Паріс») було укладено договір про відступлення права вимоги № 29/09/2021-1, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами зазначеними в додатку № 1 до цього договору, які укладались між АТ «РВС Банк» та боржниками. Як вбачається із додатку № 1 до договору № 29/09/2021-1 АТ «РВС Банк» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за Заявою-договором №0042897 від 23.10.2019 на загальну суму 40744,50 грн, з яких: 21056,05 грн заборгованість за тілом кредиту; 5842,31 грн заборгованість за процентами; 13846,14 грн заборгованість за комісією.

Крім того, 28.10.2021 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» було укладено договір про відступлення права вимоги № 28/10/2021-1, згідно з яким первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами зазначеними в додатку № 1 до цього договору, які укладались між АТ «РВС Банк» та боржниками. Як вбачається із додатку № 1 до договору № 28/10/2021-1 АТ «РВС Банк» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача за Заявою-договором №1042897 від 16.12.2019 на загальну суму 44299,47 грн, з яких: 22928,35 грн заборгованість за тілом кредиту; 6755,75 грн заборгованість за процентами; 14615,37 грн заборгованість за комісією.

На дату звернення до суду відповідач грошові кошти отримані в кредит не повернув, проценти за користування кредитними коштами та інші платежі передбачені умовами договору не сплатив.

Станом на 05.02.2024 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Паріс» за Заявою-договором №0042897 від 23.10.2019 складає 40744,50 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання та у відповідності до ст. 625 ЦК України із відповідача підлягає стягненню за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 грошова сума у розмірі 495,63 грн - 3 % річних за користування грошовими коштами та 2161,88 грн інфляційні втрати.

Станом на 05.02.2024 заборгованість відповідача перед ТОВ «ФК «Паріс» за Заявою-договором №1042897 від 16.12.2019 складає 44299,47 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням грошового зобов`язання та у відповідності до ст. 625 ЦК України із відповідача підлягає стягненню за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 грошова сума у розмірі 433,29 грн - 3 % річних за користування грошовими коштами та 1934,39 грн інфляційні втрати.

Тобто, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Паріс» за кредитними договорами №0042897 від 23.10.2019 та №1042897 від 16.12.2019 становить 90069,16 грн.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 16.02.2024 року відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановила сторонам відповідні строки для подання заяв по суті справи та призначила справу до розгляду.

22 квітня 2024 року уповноважений представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Хавін В.О., через систему «Електронний суд», подав до Згурівського районного суду Київської області зустрічну позовну заяву про визнання недійсними кредитних договорів та застосування вимог ст. 216 ЦК України, яку обґрунтовує тим, що ТОВ «ФК «Паріс» встановив щомісячну комісію за обслуговування кредиту, яка є явно несправедливою, а також зазначає, що позивач ТОВ «ФК «Паріс» не дотримався досудового порядку врегулювання спору. ОСОБА_1 вважає, що АТ «РВС Банк», яке відступило право вимоги за кредитними договорами на користь ТОВ «ФК «Паріс» під час укладання кредитних договорів допустило порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів», а саме те, що кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Тобто, комісія за обслуговування кредитної заборгованості за кредитними договорами зазначена без конкретизації з чого саме складається таке обслуговування, а відповідно до анкети щомісячна плата - це плата за розрахунково-касове обслуговування. Розмір плати за обслуговування кредиту кредитних договорів (у графіку щомісячних платежів) не змінюється залежно від погашення кредиту в сумі 769,33 грн щомісячно. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Вважає, що йому встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, положення пунктів кредитних договорів, укладених між ним і АТ «РВС «Банк» щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни і у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитними договорами, є нікчемними. Якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину, обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину (постанова Великої Палати ВС від 04.06.2019 № 916/3156/17).

Крім того, відповідно до ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачено договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Зазначає, що з позовної заяви про стягнення заборгованості вбачається, що ТОВ «ФК «Паріс» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу № 37/5-2 від 29.07.2021 про усунення порушення кредитного зобов`язання за договором № 1042897 від 16.12.2019 та вимогу № 77/25/01/2021-1 від 25.01.2022 про усунення порушень кредитного зобов`язання за договором № 0042897 від 23.10.19. При цьому в додатках до позовної заяви ТОВ «ФК «Паріс» надало інші вимоги, які містять інші вихідні номери, які були направлені за поштовою адресою: АДРЕСА_1 , а не за адресою, зазначеною в Договорах-заявах: АДРЕСА_2 , що на думку ОСОБА_1 є недотриманням обов`язкового порядку досудового врегулювання спору.

На підставі вище зазначеного просив суд визнати недійсними кредитні договори укладені між ОСОБА_1 та АТ «РВС Банк» згідно заяви-договору № 0042897 від 23.10.2019 та Заяви-договору № 1042897 від 16.12.2019 та відповідно застосувати вимоги ст. 216 ЦК України.

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М. своєю ухвалою від 22 квітня 2024 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Паріс» про визнання недійсними кредитних договорів та застосування вимог ст. 216 ЦК України залишила без руху та встановила ОСОБА_1 строк для усунення недоліків.

Згурівський районний суд Київської області своєю ухвалою від 06 травня 2024 року прийняв до розгляду та відкрив провадження за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Паріс» про визнання недійсними кредитних договорів та застосування вимог ст. 216 ЦК України, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «ФК «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін до розгляду за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам відповідні строки для подання до суду заяв по суті справи.

22 травня 2024 року до Згурівського районного суду Київської області від ТОВ «ФК «Паріс» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в якому ТОВ «ФК «Паріс» просив у задоволенні вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. У відзиві представником ТОВ «ФК «Паріс» зазначено, що укладаючи договір ОСОБА_1 просив відкрити картковий рахунок на його ім`я та випустити платіжну картку. Підписанням Заяви-Договору позивачем за зустрічним позовом надано АТ «РВС Банк» право списувати з його карткового рахунку плату за надання інформації по рахунку SMS-повідомлення на вказаний номер мобільного телефону. Як вбачається із Заяв-Договорів № 0042897 та № 1042897, вони містять розписку щодо отримання платіжної картки. У п. 1.10 Публічної пропозиції, яка розміщена на офіційному сайті банку, зазначено, що ця Публічна пропозиція, Тарифи банку, а також оформлена клієнтом Заява-Договір з відповідними додатками до них є єдиним документом Договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Цей Договір відповідає вимогам чинного законодавства, оформлений належним чином.

Станом на дату укладення Договору стаття 11 Закону України «Про захист прав споживачів» діяла в наступній редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування». Отже, положення ЗУ «Про споживче кредитування» в даному випадку мають застосовуватися до спірних правовідносин і є спеціальними, що регулюють правовідносини в сфері споживчого кредитування. Паспорт споживчого кредитування, що міститься в матеріалах справи, містить відомості, що надаються кредитодавцем споживачу до укладення Договору. Ставлячи підпис позивач ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з інформацією щодо умов кредитування та орієнтовною загальною вартістю кредиту, яка була визначена виходячи з обраних умов кредитування. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту для споживача сума загального розміру кредиту та загальних витрат за споживчим кредитом. Відповідно до Заяви-Договору № 0042897 загальний розмір кредиту: 40744,50 грн сума кредиту (21056,05 грн заборгованість за тілом кредиту, 5842,31 грн заборгованість за процентами, 13846,14 грн заборгованість за комісією). Відповідно до Заяви-Договору № 1042897 загальний розмір кредиту: 44299,47 грн сума кредиту (22928,35 грн заборгованість за тілом кредиту, 6755,75 грн заборгованість за процентами, 14615,37 грн заборгованість за комісією). Згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язанні з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника. Додаток № 1, який є невід`ємною частиною Договору, містить таблицю відповідної форми, що встановлена Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління НБУ № 49 від 08.06.2017. Таким чином, обчислення банком загальної вартості кредиту для споживача, до складу якої входять загальні витрати за споживчим кредитом, здійснюються відповідно до вимог вищезазначених Правил розрахунку. Крім того, ОСОБА_1 схвалив спірний договір своїми діями, отримавши грошові кошти, які були зараховані на його картковий рахунок. Під час укладення Договору та його виконання від ОСОБА_1 жодних заяв, звернень, зауважень чи скарг з приводу невідповідності умов Договору чинному законодавству, його волі/бажання, як споживача банківських послуг до банку не надходило. Крім того, споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів, чим ОСОБА_1 не скористався. Щодо тверджень ОСОБА_1 про порушення Банком процедури досудового врегулювання спору, то зазначає, що ТОВ «ФК «Паріс» було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушеного кредитного зобов`язання, оскільки особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 22.08.2024 клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Хавіна В.О. про витребування доказів задоволено, витребувано від ТОВ «ФК «Паріс» інформацію про дії, які були вчинені банком на виконання взятих на себе зобов`язань з огляду на нараховану позичальнику комісію згідно із Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 та Заявою-договором № 1042897 від 16.12.2019.

На виконання ували суду від 22.08.2024 до суду 09.09.2024 надійшла заява ТОВ «ФК «Паріс», в якій зазначено, що детальну інформацію щодо дій банку по виконанню своїх обов`язків з огляду на нараховану комісію у ТОВ «ФК «Паріс» не має можливості, оскільки 29.09.2021 та 28.10.2021 між АТ «РВС Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» були укладені договори відступлення прав вимог.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 29.10.2024 клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Хавіна В.О. про витребування доказів задоволено, витребувано від АТ «РВС Банк» інформацію про дії, які були вчинені банком на виконання взятих на себе зобов`язань з огляду на нараховану позичальнику комісії згідно із Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 та Заявою-договором № 1042897 від 16.12.2019.

На виконання ували суду від 29.10.2024 до суду 04.11.2024 надійшла заява АТ «РВС Банк», в якій зазначено, що публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги. Усі редакції Публічної пропозиції як частини договору зберігаються на власному веб-сайті із зазначенням строку їх дій у повній відповідності до вимог ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ЗУ «Про споживче кредитування». Як вбачається із Заяв-Договорів ОСОБА_1 просив надати йому кредит та прямо вказав, що ознайомився з умовами Публічної пропозиції на сайті Банку, та беззастережно приєднався до них. ЗУ «Про споживче кредитування» прямо передбачає право Банку встановлювати у кредитному договорі комісію, яка може включати в себе плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги банку, пов`язані з розрахунково-касовим обслуговуванням, передбаченим в розділі 4 «Графіку платежів/розрахунок загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки» кредитного договору. Переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту зазначено в Заяві-Договорі та у Публічній пропозиції АТ «РВС Банк».

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 13.11.2024 клопотання представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Хавіна В.О. про витребування доказів задоволено, витребувано від АТ «РВС Банк» інформацію про дії, які саме дії були вчинені банком на виконання взятих на себе зобов`язань з огляду на нараховану позичальнику комісію згідно із Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 та Заявою-договором № 1042897 від 16.12.2019, а саме: з чого складаються вказані суми грошових коштів і які саме послуги отримав ОСОБА_1 за них; кількість звернень ОСОБА_1 до банку із запитами про надання інформації про стан кредиту; які саме додаткові та супутні банківські послуги за розрахунково-касове обслуговування були надані ОСОБА_1 .

На виконання ували суду від 13.11.2024 до суду 25.11.2024 надійшла заява АТ «РВС Банк», в якій зазначено, що нарахована комісія є загальною комісією за обслуговування карткового рахунку (відкриття карткового рахунку, безготівкові зарахування коштів на картковий рахунок, приймання готівки для поповнення карткового рахунку з використанням платіжної картки, проведення розрахунків за оплату товарів, послуг із використанням картки, переказ коштів з карткового рахунку в межах банку, видача готівки, послуга смс-повідомлення, надання інформації про поточний стан рахунків, надання виписки по рахунку за попередній звітний місяць, постановка карти у стоп список). Відповідно до умов Публічної пропозиції, комісія сплачується навіть якщо клієнт не користувався всім об`ємом послуг, що надаються Банком. Інформація про стан заборгованості не тарифікується окремо, плата за надання інформації включена у комісію, та інформація про відповідні запити не обліковується.

Згурівський районний суд Київської області своєю ухвалою від 28.11.2024 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

Представник позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом у первісній позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника ТОВ «ФК «Паріс».

Представник відповідача за первісним позовом, позивача за зустрічним позовом адвокат Хавін В.О. направив до суду письмові пояснення, які просив суд врахувати при вирішенні спору. У письмових поясненнях зазначає, що щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату у вигляді щомісячної комісії за обслуговування кредиту без деталізації з чого саме складається, зокрема в разі надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає ЗУ «Про споживче кредитування». Споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки, комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника, то така дія як надання послуг з розрахунково-касового обслуговування не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Отже, умови договорів про надання споживчого кредиту, які передбачають плату за розрахунково-касове обслуговування щомісячно у вигляді 3% від суми кредиту, а за весь час користування кредитними коштами у загальній сумі 13846,14 грн та 14615,37 грн, у той час, як розмір кредитів становить 25641,03 грн та 25641,03 грн, а розмір процентів за їх користування 5842,31 грн та 6755,75 грн, є несправедливими та суперечать ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та є недійсними з моменту укладення кредитного договору. Кредитними договорами встановлено щомісячну плату за користування кредиту, без зазначенням того, з чого саме складається таке обслуговування, а відповідно до анкети, щомісячна плата це плата за розрахунково-касове обслуговування. Розмір плати за користування кредиту не змінюється залежно від погашення кредиту у сумі 769,33 грн кожного місяця. Враховуючи те, що боржнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, положення цих пунктів договорів є нікчемними. Згідно із пояснень представника Банку за первісним позовом, на виконання вказаних вище Заяв-Договорів жодних інших дій ніж перерахування кредитних коштів банком вчинено не було. Також, зазначає, що відповідно до ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» у разі затримки споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше за один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачено договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушень. За таких обставин, вважає, що АТ «РВС Банк» не дотримано досудового порядку врегулювання спору, тому наявні правові підстави для відмови у задоволені позову.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З досліджених письмових доказів по справі судом встановлено, що 23 жовтня 2019 року між АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір № 0042897 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.

Відповідно до умов Заяви-Договору та Додатку № 1 до Заяви-Договору № 0042897 від 23.10.2019, сума кредиту становить 25641,03 грн, строк дії кредиту - 24 місяці, процентна ставка фіксована - 18% річних, разова комісія при видачі кредиту складає 2,5% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 3 % від суми наданого кредиту. Із графіку повернення кредитних коштів вбачається, що останнім днем повернення кредиту є 23.10.2021, платежі за додаткові та супутні послуги банку, в тому числі за розрахунково-касове обслуговування, становить щомісячно 769,23 грн (а.с. 17 Заява-Договір, а.с. 18 Додаток № 1).

23 жовтня 2019 року ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту, яким визначено: основні умови кредитування з урахуванням споживача; інформація щодо реалізації річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка, відсотків річних, тип процентної ставки, платежі за додаткові та супутні послуги банку, обов`язкові для укладення договору; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с. 19).

Факт отримання відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 0042897 від 23 жовтня 2019 року підтверджується меморіальними ордерами № 4058, № 4059 від 23 жовтня 2019 року (а.с. 25).

Також судом встановлено, що 16 грудня 2019 року між АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 підписано Заяву-Договір № 1042897 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичної осіб.

Відповідно до умов Заяви-Договору та Додатку № 1 до Заяви-Договору № 1042897 від 19.12.2019, сума кредиту становить 25641,03 грн, строк дії кредиту - 24 місяці, процентна ставка фіксована - 18% річних, разова комісія при видачі кредиту складає 2,5% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту становить 3 % від суми наданого кредиту. Із графіку повернення кредитних коштів вбачається, що останнім днем повернення кредиту є 16.12.2021, платежі за додаткові та супутні послуги банку, в тому числі за розрахунково-касове обслуговування, становить щомісячно 769,23 грн (а.с. 43 Заява-Договір, а.с. 44 Додаток № 1).

16 грудня 2019 року ОСОБА_1 також було підписано паспорт споживчого кредиту, яким визначено: основні умови кредитування з урахуванням споживача; інформація щодо реалізації річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка, відсотків річних, тип процентної ставки, платежі за додаткові та супутні послуги банку, обов`язкові для укладення договору; порядок повернення кредиту; наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит (а.с. 45).

Факт отримання відповідачем за первісним позовом ОСОБА_1 кредитних коштів за договором № 1042897 від 16 грудня 2019 року підтверджується меморіальними ордерами № 7109, № 7110 від 16 грудня 2019 року (а.с. 50).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третійстатті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільний кодексУкраїни у статтях 3,6,203,626,627визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоїстатті 628 ЦК Українизміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положеньстатті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом статей 526, 615ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідностатті 599 ЦК Українизобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи положення цивільного законодавства суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , власноручно підписавши Заяви-Договора від 23.10.2019 № 0042897 та від 16.12.2019 № 1042897 на умовах, викладених у них, засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в них закріплені.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

В силу ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 0042897 від 23.10.2019 вбачається, що станом на 05.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 за цим договором по тілу кредиту становить 21056,05 гривень, оскільки ним було здійснено погашення тіла кредиту на суму 4584,98 грн. Заборгованість за процентами станом на 05.02.2024 становить 5842,31 грн, при цьому ОСОБА_1 було здійснено погашення нарахованих процентів на суму 1816,10 грн. (а.с. 34-37). Нарахування процентів здійснювалося у відповідності до умов Заяви-Договору виходячи із суми фактичного залишку боргу по тілу кредиту. Первісний кредитор здійснював нарахування щомісячної комісії за період з 23.10.2019 по 29.09.2021 і станом на дату здійснення розрахунку сума комісії становить 13846,14 грн, при цьому ОСОБА_1 було сплачено щомісячну комісію в сумі 3846,15 грн. Нарахування комісії здійснювалося у відповідності до умов, визначених у заяві-договорі.

Із розрахунку заборгованості по кредитному договору № 1042897 від 16.12.2019 вбачається, що станом на 05.02.2024 заборгованість ОСОБА_1 за цим договором по тілу кредиту становить 22928,35 гривень, оскільки ним було здійснено погашення тіла кредиту на суму 2712,68 грн. Заборгованість за процентами станом на 05.02.2024 становить 6755,75 грн, при цьому ОСОБА_1 було здійснено погашення нарахованих процентів на суму 1143,23 грн. (а.с. 60-63). Нарахування процентів здійснювалося у відповідності до умов Заяви-Договору виходячи із суми фактичного залишку боргу по тілу кредиту. Первісний кредитор здійснював нарахування щомісячної комісії за період з 16.12.2019 по 28.10.2021 і станом на дату здійснення розрахунку сума комісії становить 14615,37 грн, при цьому ОСОБА_1 було сплачено щомісячну комісію в сумі 2307,69 грн. Нарахування комісії здійснювалося у відповідності до умов, визначених у заяві-договорі.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Судом встановлено, що 29 вересня 2021 року між АТ «РВС Банк», як первісним кредитором, та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс», як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 29/09/2021-1.

Відповідно до п. п. 1.1, 3.1 договору відступлення, первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами зазначеними в Додатку № 1 до цього договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною, які укладені між АТ «РВС Банк» та боржниками. Права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 20-22 договір, а.с. 24 акт прийому-передачі прав вимоги і документів).

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору № 29/09/2021-1 про відступлення прав вимоги від 29.09.2021, до ТОВ «ФК «Паріс» від АТ «РВС Банк» перейшло право вимоги за договором №0042897 від 23 жовтня 2019 року укладеного з ОСОБА_1 , за яким рахується загальна заборгованість у розмірі 40744,50 грн, з яких тіло кредиту становить 21056,06 грн, проценти - 5842,31 грн, комісія - 13846,14 грн (а.с. 23).

Також 28 жовтня 2021 року між АТ «РВС Банк», як первісним кредитором, та ТОВ «Фінансова компанія «Паріс», як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги № 28/10/2021-1.

Відповідно до п. п. 1.1, 3.1 договору відступлення, первісний кредитор в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а новий кредитор приймає (набуває) права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами зазначеними в Додатку № 1 до цього договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є його невід`ємною частиною, які укладені між АТ «РВС БАНК» та боржниками. Права вимоги за кредитним договором вважаються відступленими з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі прав та документів, що є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 46-48 договір, а.с. 49 акт прийому-передачі прав вимоги і документів).

Згідно витягу з додатку № 1 до Договору № 28/10/2021-1 про відступлення прав вимоги від 28.10.2021, до ТОВ «ФК «Паріс» від АТ «РВС Банк» перейшло право вимоги за договором №1042897від 16 грудня 2019 року укладеного з ОСОБА_1 , за яким рахується загальна заборгованість у розмірі 44299,47 грн, з яких тіло кредиту становить 22928,35 грн, проценти 6755,75 грн, комісія 14615,37 грн (а.с. 49).

30 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Паріс» було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання/перебування ( АДРЕСА_1 ) відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитного зобов`язання, шляхом погашення усієї заборгованості, яка станом на 30.09.2021 становила 40744,50 грн, за кредитом, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошти, описом вкладення у цінний лист та копією квитанції від 01.10.2021, яка залишилась без виконання (а.с. 39 вимога, а.с. 40 квитанція, а.с. 41-42 список).

Також 28 жовтня 2021 року ТОВ «ФК «Паріс» було направлено на адресу зареєстрованого місця проживання/перебування ( АДРЕСА_1 ) відповідачу за первісним позовом ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитного зобов`язання, шляхом погашення усієї заборгованості, яка станом на 28.10.2021 становила 44299,47 грн, за кредитом, що підтверджується списком згрупованих відправлень Укрпошти, описом вкладення у цінний лист та копією квитанції від 03.11.2021, яка залишилась без виконання (а.с. 65 вимога, а.с. 66 квитанція, а.с. 67-69 список).

Суд відхиляє посилання представника відповідача за первісним позовом адвоката Хавіна В.О. на те, що ОСОБА_1 були відправлені вимоги про усунення порушення кредитного зобов`язання за адресою зареєстрованого місця проживання, а не за адресою, зазначеною в Договорах-Заявах Такі посилання представника відповідача за первісним позовом не спростовують законність вимоги ТОВ «ФК «ПАРІС» про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Крім того, будь-яка особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання, однак особа може мати декілька місць фактичного перебування (проживання, місце роботи, навчання).

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що шляхом підписання заяви-договору № 0042897 від 23.10.2019 та заяви-договору № 1042897 від 16.12.2019 про надання банківських послуг між первісним кредитором АТ «РВС Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитні договори. Право вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Паріс» перейшло на підставі договорів відступлення прав вимог № 29/09/2021-1 від 29.09.2021 та № 28/10/2021-1 від 28.10.2021, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконував, у визначені договорами строки погашення заборгованості за кредитними договорами належним чином не здійснював, внаслідок чого за ОСОБА_1 рахується заборгованість за договором № 0042897 від 23.10.2019, яка складається з: тіла кредиту 21056,05 грн, проценти 5842,31 грн, комісія 13846,14 грн; за договором № 1042897 від 16.12.2019, яка складається з: тіла кредиту 22928,35 грн, проценти 6755,75 грн, комісія 14615,37 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками, позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості за кредитним договором № 0042897 від 23.10.2019 та за договором № 1042897 від 16.12.2019, суд зазначає наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст ст. 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору.

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин положення Заяви-Договору № 0042897 від 23.10.2019 та № 1042897 від 16.12.2019 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Разом з тим, нікчемність окремого положення договору не тягне за собою недійсність всього договору.

Представником АТ «РВС Банк» не надано суду належних доказів, що містять перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надавалися ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за комісією за Заявами-Договорами задоволенню не підлягає.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 сплатив комісію у загальному розмірі 3846,15 грн, яку суд вважає за необхідне зарахувати як погашення заборгованості по тілу кредиту. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором по тілу кредиту, що підлягає стягненню, буде становити 17209,90 гривень (21056,05 грн 3846,15 грн = 17209,90 грн) (а.с. 34).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 1042897 від 16.12.2019 сплатив комісію у загальному розмірі 2307,69 грн, яку суд вважає за необхідне зарахувати як погашення заборгованості по тілу кредиту. Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором по тілу кредиту, що підлягає стягненню, буде становити 20620,66 гривень (22928,35 грн 2307,69 грн = 20620,66 грн) (а.с. 60).

Позивач ТОВ «ФК «Паріс» у позовних вимогах просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 3% річних за користування грошовими коштами за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 495,63 грн та інфляційні втрати за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 у розмірі 2161,88 грн; за Заявою-Договором № 1042897 від 16.12.2019 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 у розмірі 433,29 грн та інфляційні втрати за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 у розмірі 1934,39 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, суд прийшов до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019, що підлягає стягненню, становить в загальній сумі 23052,21 гривень (тіло кредиту 17209,90 грн, проценти 5842,31 грн), а за Заявою-Договором № 1042897 від 16.12.2019 27376,41 гривень (тіло кредиту 20620,66 грн, проценти 6755,75 грн), то інфляційні втрати за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 за Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , становлять 1223,13 грн, а 3% річних 280,42 грн; інфляційні втрати за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 за Заявою-Договором № 1042897 від 16.12.2019, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , становлять 1195,43 грн, а 3% річних 267,76 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог за первісним позовом, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню. Відтак, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Паріс» підлягає стягненню заборгованість: 1) Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 загальна сума заборгованості у розмірі 24555,76 грн, з яких тіло кредиту 17209,90 грн, проценти за користування кредитом 5842,31 грн, інфляційні втрати за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 - 1223,13 грн, 3% річних 280,42 грн; 2) за Заявою-Договором № 1042897 від 16.12.2019 загальна сума заборгованості у розмірі 28839,60 грн, з яких тіло кредиту 20620,66 грн, проценти за користування кредитом 6755,75 грн, інфляційні втрати за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 1195,43 грн, 3% річних 267,76 грн. Загальна сума становить 53395,36 грн.

Оскільки, судом позовні вимоги за первісним позовом задоволені частково, то позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволений позовних вимог.

При зверненні до суду позивач ТОВ «ФК «Паріс» за первісний позов сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. Загальна сума, яка підлягає задоволенню за первісним позовом з ОСОБА_1 становить 53395,36, що становить 59,28 % від заявлених вимог. Тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Паріс» за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1795,00 грн. Щодо зустрічного позову, то оскільки суд дійшов висновку, що у його задоволенні слід відмовити, тому сплачений судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 207, 526, 530, 626, 628, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,на користьТовариства зобмеженоювідповідальністю«Фінансова компанія«Паріс» (кодЄДРПОУ 38962392)заборгованість назагальну суму53395 (п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто п`ять) гривень 36 копійок, яка складається з: 1) заборгованості за Заявою-Договором № 0042897 від 23.10.2019 в розмірі 24555 (двадцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 76 копійок, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 17209 (сімнадцять тисяч двісті дев`ять) гривень 90 копійок, заборгованість за процентами 5842 (п`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 31 копійка, 3% річних за користування грошовими коштами за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 280 (двісті вісімдесят) гривень 42 копійки, інфляційні втрати за період з 29.09.2021 по 23.02.2022 1223 (одна тисяча двісті двадцять три) гривні 13 копійок; 2) заборгованості за Заявою-Договором № 1042897 від 16.12.2019 в розмірі 28839 (двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять дев`ять) гривень 60 копійок, з яких заборгованістьза тіломкредиту становить20620(двадцятьтисяч шістсотдвадцять) гривень 66 копійок,заборгованість запроцентами 6755(шістьтисяч сімсотп`ятдесят п`ять) гривень 75 копійок, 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 267 (двісті шістдесят сім) гривень 76 копійок, інфляційні втрати за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 1195 (одна тисяч сто дев`яносто п`ять) гривень 43 копійки.

В іншій частині позовних вимог за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Паріс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 1795 (одна тисяча сімсот дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про визнання недійсними кредитних договорів та застосування вимог статті 216 Цивільного кодексу України відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс», місцезнаходження:вулиця Велика Васильківська, буд. 77А, м.Київ,03150,ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38962392.

Відповідач за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Головуюча суддяЛ.М. Кучерява