Постанова

від 19.03.2025 по справі 539/3250/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/3250/23 Номер провадження 22-ц/814/303/25Головуючий у 1-й інстанції Мирошникова О. Ш. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Обідіної О. І., Чумак О. В

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2024 року, ухвалене в м. Лубни під головуванням судді Мирошникової О. Ш., дата складення повного рішення суду 17 червня 2025 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особіЛубенської об?єднаноїфілії Акціонерноготовариства «Полтаваобленерго» про визнання дій неправомірними та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до АТ «Полтаваобленерго» в особі Лубенської об?єднаної філії АТ «Полтаваобленерго», у якому просила суд визнати дії працівників Лубенської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» щодо відключення її домоволодіння від електропостачання неправомірними та стягнути з АТ «Полтаваобленерго» на її користь моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Позов мотивовано тим, що вона є споживачем послуг з постачання електричної енергії, які надає відповідач АТ «Полтаваобленерго» за адресою: АДРЕСА_1 та має особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Вказувала, що свої зобов`язання по оплаті послуг виконує належним чином, проте у 2020, 2022 та 28.06.2022 працівниками відповідача було безпідставно здійснено відключення її домоволодіння від електропостачання, без жодного попередження та врахування того, що вона є особою з інвалідністю 2 групи та потребує особливих умов для проживання.

Зазначала, що після безпідставного відключення електроенергії вона виявила несправність холодильника, що потягло за собою псування усіх придбаних нею лікарських препаратів для лікування онкозахворювання.

Неправомірними діями відповідача їй було завдано моральну шкоду, як людині з онкозахворюванням та особі з інвалідністю 2 групи із протипоказаннями стресів, нервових зривів, навантаження, а відключення від електропостачання призвело до негативних наслідків, емоційних переживань та фізичного болю від захворювання, оскільки коштів на дорогі препарати вона не мала, змусило витрачати час та зусилля на поновлення порушених прав.

Вважає, що за втрачене життя, доведення до смерті, грубість, приниження перед мешканцями вулиці, гноблення її як жінки, особи з інвалідністю, онкохворої, умисні дії без боргу, актів, спалений холодильник, за голодування, псування майна, продуктів, нервові зриви, з відповідача необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 200000 грн.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії працівників Лубенської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» щодо відключення 28.06.2022 домоволодіння споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , від електропостачання.

В порядку розподілу судових витрат стягнуто з АТ «Полтаваобленерго» в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.

Рішення суду мотивовано протиправністю дій відповідача щодо відключення домоволодіння позивача від електроенергії 28.06.2022 та недоведеністю завдання позивачу моральної шкоди діями відповідача.

Не погодившись з вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позову, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд не врахував її пояснення щодо завдання моральної шкоди, та не надав належної правової оцінки наданим доказам.

Вказує, що, встановивши неправомірність дій відповідача щодо відключення належного їй домоволодіння від постачання електричної енергії, суд не врахував наявність причинного зв`язку між такими діями та завданням моральної шкоди.

Також наголошує, що вона як онкохвора людина, пенсіонер, переживши два незаконні відключення, мала відповідні наслідки для здоров`я, а тому має право на компенсацію її страждань, що надасть можливість придбати необхідні ліки.

В іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не оскаржується та у відповідності до вимог частини першої статті 367 ЦПК України не переглядається апеляційним судом.

У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Полтавобленерго» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту 2 частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376ЦПК України є невідповідність висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з постачання електричної енергії, які надаються відповідачем за даною адресою відповідно до договору № 42433 від 04.02.2005 про користування електричною енергією, особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 29.02.2016 ОСОБА_1 має інвалідність 2 групи.

26.11.2000 представниками Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» був складений акт про недопуск до вузла обліку та засобу вимірювальної техніки, в якому зафіксовано, що споживач ОСОБА_1 відмовила в наданні доступу та/або не забезпечила безперешкодного доступу уповноваженим представникам Лубенської філії до вузла обліку та ЗВТ за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим порушила вимоги пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ). Зазначено про необхідність протягом п`яти робочих днів до 07.12.2020 забезпечити доступ представникам Лубенської філії для обстеження, контрольного огляду, технічної перевірки вузла обліку та ЗВТ. Також в ньому міститься попередження, що відповідно до пункту 7.5 ПРРЕЕ у випадку ненадання доступу енергопостачання об`єкта за вказаною адресою буде припинено починаючи з 17.12.2020 після 08:00 год.

16.12.2020 представником Лубенської філії була оформлена заявка № 375 на відключення домогосподарства позивача за ненадання доступу до приладу обліку, а 17.12.2020 домогосподарство позивача було відключено від електроенергії на опорі.

18.12.2020 після надання позивачем доступу до приладу обліку та виконання представниками відповідача робіт з технічної перевірки вузла обліку, домогосподарство позивача було підключено до електроенергії, що підтверджується актом № 42433 від 18.12.2020.

07.02.2022 представниками Лубенської філії АТ «Полтаваобленерго» та секретарем вуличного комітету був складений акт про недопуск до вузла обліку та засобу вимірювальної техніки. В цьому акті зафіксовано, що споживач ОСОБА_1 не допустила уповноважених представників АТ «Полтаваобленерго» до розрахункових засобів обліку електричної енергії для проведення контрольного огляду засобів обліку за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим порушила вимоги пункту 5.5.5 ППРРЕЕ. В акті зазначено, що споживачу необхідно протягом п`яти робочих днів до 18.02.2022 забезпечити доступ представникам Лубенської філії до засобу обліку. В цьому акті міститься попередження, що відповідно до п. 7.5 ПРРЕЕ у випадку ненадання доступу енергопостачання об`єкта за вказаною адресою може бути обмежено з центрів живлення повністю з 03.03.2022.

07.02.2022 до акту представником АТ «Полтаваобленерго» складено попередження № 6714 про припинення послуги з розподілу електричної енергії за недопуск до засобу обліку з 03.03.2022.

22.06.2022 представником Лубенської філії була оформлена заявка № 20220622 на відключення електроустановок споживачів у зв`язку з ненадання доступу до засобу обліку, а 28.06.2022 домогосподарство позивача було відключено від електропостачання.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 7397/20.3/7-22 від 29.07.2022, зазначено, що враховуючи інформацію, надану АТ «Полтаваобленерго», не було попереджено споживача про здійснення 28.06.2022 припинення електроспоживання об`єкта, а тому АТ «Полтаваобленерго» було здійснено 28.06.2022 припинення електроживлення об`єкта, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з недотриманням вимог пункту 7.5 розділу VII ПРРЕЕ.

Згідно виписок із медичної карти стаціонарного хворого № 2953 та № 4030, ОСОБА_1 з 20.06.2022 по 28.06.2022 та з 31.07.2022 по 03.08.2022 знаходилася на стаціонарному лікуванні в Сумській ЦРКЛ м. Суми.

Встановивши протиправність дій відповідача щодо відключення домоволодіння позивача 28.06.2022 від електропостачання без попередження, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання дій АТ «Полтаваобленерго» неправомірними.

Проте, відмовляючи у відшкодуванні моральної шкоди, завданої такими протиправними діями відповідача, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Тлумачення статті 23 ЦК України свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання «особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав». Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див. постанову Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 569/20510/19 (провадження № 61-13787св20), від 01 березня 2023 року у справі № 496/1691/19 (провадження № 61-12320св22)).

У пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства».

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. У разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини. Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування. Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи (див. постанову Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі № 487/6970/20 (провадження № 61-1132св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року в справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21)).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Факт неправомірності дій має бути встановлений у визначеному чинним законодавством порядку, а саме, підтверджений відповідним доказами, або судовим рішенням, яке буде мати преюдиційне значення для цієї справи про відшкодування шкоди.

Оскільки у справі, що переглядається, судом встановлено факт неправомірності дій АТ «Полтаваобленерго» щодо відключення від електропостачання помешкання споживача ОСОБА_1 28.06.2022, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що протиправною поведінкою відповідача позивачці завдано моральної шкоди, яка полягала у душевних стражданнях через необхідність докладати значні додаткові зусилля для організації свого життя, з огляду на стан її здоров`я та перебування у цей час на стаціонарному лікуванні у післяопераційному періоді у Хірургічному відділенні Сумської ЦРКЛ м. Суми.

Щодо порядку визначення розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третя статті 23 ЦК України).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та виходячи з критерію розумності і справедливості, а також враховуючи глибину душевних страждань позивача та тривалість правопорушення, колегія суддів вважає справедливим розмір грошової компенсації завданої позивачу моральної шкоди у 10 000 грн.

За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в частині переглянутих апеляційним судом позовних вимог підлягає стягненню в дохід держави з відповідача.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 червня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» на користь ОСОБА_1 10000 грн у відшкодування моральної шкоди.

Змінити розподіл судових витрат. Стягнути з Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. Б. Бутенко

Судді О. І. Обідіна

О. В. Чумак