Постанова

від 20.03.2025 по справі 910/9979/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2025 р. Справа№ 910/9979/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Буравльова С.І.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 20.03.2025,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024

у справі №910/9979/24 (суддя Стасюк С.В.)

за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24 ухвалено: "Відкрити провадження у справі № 910/9979/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 41; ідентифікаційний код 32069278).

Визнати грошові вимоги Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" в розмірі 1 705 921, 99 грн.

Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ввести процедуру розпорядження майном боржника.

Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2140 від 01.07.2024).

Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Філатову В`ячеславу Вікторовичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" (03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 41; ідентифікаційний код 32069278) у встановленому законодавством порядку.

Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.

Встановити розпоряднику майна боржника строк до 27.12.2024 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.

Встановити розпоряднику майна боржника строк до 07.01.2025 для проведення інвентаризації майна боржника.

Попереднє засідання суду призначити на 16.01.2025 об 11:30 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1".

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24; відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія".

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2024 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О. та Отрюх Б.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9979/24 за заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/9979/24.

12.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/9979/24 в 1-му томі.

У зв`язку з перебуванням судді Пантелієнко В.О. 12.12.2024 у відпустці, згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л., судді: Отрюх Б.В., Сотніков С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24 залишено без руху; роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (42392,00 грн).

17.12.2024 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" надійшло клопотання про усунення недоліків, до якої долучено квитанцію від 17.12.2024 №42EL-ZKS1-3ZFE на суму 42392,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.03.2025 о 12 год. 00 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 27.02.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 06.03.2025.

04.02.2025 через систему «Електронний Суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 21.01.2025 № 21-1/01.2025 з додатками та доказами направлення арбітражному керуючому

Філатову В`ячеславу Вікторовичу та копію листа від 28.01.2025 вих. № 28-1/01.2025 з додатками та доказами направлення арбітражному керуючому - Філатову В`ячеславу Вікторовичу.

28.02.2025 через систему «Електронний Суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" надійшли письмові пояснення, у яких Банк зазначає, що після подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Траєкторія" почало вживати заходи щодо перегляду заочного рішення Києво- Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016 (через 8 років після його ухвалення). Як зазначає Банк, сам факт перегляду заочного рішення через 8 років після ініціювання процедури банкрутства не може свідчити про спірність грошових вимог. Крім того, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.12.2024 у справі № 369/13506/15-ц в задоволенні заяви ТОВ «Траєкторія» про перегляд заочного рішення - відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.01.2025 у справі № 369/13506/15-ц було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ «Траєкторія» на заочне рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016. Таким чином, не знаходять свого підтвердження доводи апеляційної скарги щодо спірності грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк". Крім того, з метою уникнення будь-якої спірності грошових вимог Банку на етапі відкриття провадження у справі про банкрутство, АТ КБ "ПриватБанк" просив визнати грошові вимоги за кредитним договором від 12.02.2007 № KIR0GK015500111 - заборгованість за тілом кредиту у розмірі 39 000,00 дол. США, що стягнуті заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц. Таким чином, не знаходять підтвердження доводи апеляційної скарги про наявність неоднозначності у частині вирішення питань щодо підстав виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості. Також, Банк не може звернути стягнення на інший предмет забезпечення кредитного договору - нерухоме майно (квартира) через неможливість примусового виконання виконавчих написів нотаріуса. При цьому обирати варіанти отримання задоволення грошових вимог серед наявних забезпечень є правом кредитора і це не може впливати на можливість ініціювання процедури банкрутства поручителя.

20.03.2025 через систему «Електронний Суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із лікарняним представника, Білої Я.Г.

20.03.2025 у судове засідання з`явились представник Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк". Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідмолені у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні колегія суддів ухвалила відхилити клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про відкладення розгляду справи та здійснювати розгляд апеляційної скарги у даній справі за відсутності учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.

Колегія суддів враховує, що Білій Янні Геннадіївні відкрито листок непрацездатності 11.02.2025 до 16.06.2025, у зв`язку з вагітністю та пологами, що підтверджується роздруківкою з витягу з особистого кабінету сайту Helsi.

Водночас, колегія суддів звертала увагу учасників справи, що явка у судове засідання обов`язковою не визнавалась, нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду скарг та звертала увагу на можливість розгляду скарг за відсутності їх представників за наявними у справі матеріалами.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

В даному випадку апеляційні скарги можуть бути розглянуті у судовому засіданні без участі представників учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційних скарг у даному судовому засіданні.

Колегія суддів вирішила за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, їх явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України), про що вже зазначалось вище.

Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.

Колегією суддів ставилось на обговорення клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" про долучення до матеріалів справи копії листа від 21.01.2025 № 21-1/01.2025 з додатками та копію листа від 28.01.2025 вих. № 28-1/01.2025 з додатками.

Представник Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вищевказаного клопотання, посилаючись на те, що додані боржником документи не впливають на суть питання відкриття провадження у даній справі, що вирішено оскаржуваною ухвалою.

Колегією суддів враховано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" подало нові докази, які не існували на час прийняття оскаржуваної ухвали - лист від 21.01.2025 № 21-1/01.2025 та лист від 28.01.2025 вих. № 28-1/01.2025.

Виходячи з принципу змагальності сторін, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/393/18 зробив висновок, що неіснування певних доказів на момент постановлення рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції таких додаткових доказів незалежно від інших причин неподання позивачем таких доказів до суду.

Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (Постанова ВС від 27.07.2022 у справі № 754/695/20).

Врахування судом апеляційної інстанції таких доказів було б за вказаних обставин порушенням норм процесуального права, принципу правової визначеності.

До того ж, боржник не обґрунтував, яким чином відповідні документи можуть вплинути на результат розгляду даної апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги ці докази та відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю Траєкторія" у задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа від 21.01.2025 № 21-1/01.2025 з додатками та копії листа від 28.01.2025 вих. № 28-1/01.2025 з додатками.

Представник Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що не був повідомлений про розгляд справи № 369/13506/15-ц. Апелянт зазначає, що прийняттям заочного судового рішення від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц, Києво-Святошинський районний суд позбавив Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" можливості подати зустрічний позов про визнання поруки припиненою, у зв`язку з чим боржник звернувся з заявою про скасування вказаного заочного рішення. Крім того, суду першої інстанції було повідомлено, що зобов`язання боржника за кредитним договором забезпечувалось іпотекою. Водночас, зобов`язання боржника, та поручителя по заочному рішенню могли бути виконанні шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, проте, банк не вчинив звернення стягнення, а звернувся із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство на підставі заочного рішення Києво-Святошинського районного суду від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Приватне акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" наявна заборгованість у розмірі 1 705 921, 99 грн, в тому числі й судовий збір за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражному керуючому. Заборгованість боржника перед Приватним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" була підтверджена судовим рішенням від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц.

У поданому відзиві боржник послався на наявність спору про право та мотивував це тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" не було належним чином повідомлено про розгляд справи № 369/13506/15-ц та не отримувало заочне рішення від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц.

Про існування вказаного заочного рішення боржник дізнався після отримання від кредитора заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство 14.08.2024. Після чого, боржником було подано заяву на отримання заочного рішення у справі № 369/113506/15-ц, яке було отримано 23.08.2024 та було подано заяву про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24 відкрито провадження у справі № 910/9979/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія".

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що наявні підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, загальна сума підтверджених непогашених грошових вимог заявника до боржника складає 1 705 921, 99 грн.

Так, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.

Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

Частиною п`ятою статті 39 КУзПБ унормовано, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

При цьому системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Судова колегія звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення чи незадоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Слід зауважити, що системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора, - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

На дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника.

Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.02.2007 між ЗАТ КБ "ПриватБанк" (правонаступником якого є АТ КБ "ПриватБанк") та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № КІR0GК015500111, відповідно до умов пункту 2.1.1. якого банк зобов`язується надати кредит шляхом й у межах сум, визначених пунктом 7.1. даного договору, а також за умови виконання позичальником умов, передбачених пунктом 2.2.7. даного договору.

Відповідно до п. 7.1. договору банк зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу банку на строк з 12.02.2007 по 12.02.2027 включно, у вигляді не поновлювальної лінії на споживчі цілі у сумі 60 000 доларів США, а також у розмірі 12 430 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та порядку, передбачених пп. 2.1.3, 2.2.7 даного договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0,84 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі суми 0,20 % від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно з п. 6.2. даного договору.

Періодом сплати коштів вважається період з 14 по 20 число кожного місяця.

Погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Згідно з п. 2.2. договору позичальник зобов`язався використовувати кредит на цілі, зазначені в п. 7.1 цього договору, сплачувати відсотки за користування кредитом відповідно до п.п. 7.1., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3., 3.1., 3.2. цього договору. Повну сплату відсотків за користування кредитом позичальник зобов`язався здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту, а також оплатити банку винагороду згідно з п. 7.1, 6.2, цього договору. Також позичальник зобов`язався погашення кредиту виконати в порядку, сумах і в терміни, передбачені п. 7.1., 2.3.3. цього договору.

12.02.2007 у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № КІR0GК015500111 від 12.02.2007 між АТ КБ "ПриватБанк" та ТОВ "Траєкторія" був укладений договір поруки № 43-і, відповідно до п. 1.1. якого поручитель зобов`язується перед кредитором, у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором в частині повернення суми отриманої позичальником за кредитним договором, що становить 72 430 доларів США, відсотків за користування ним (згідно кредитного договору 0,84 % в місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,2 %) від суми виданого кредиту щомісяця) та сплати штрафних санкцій, виконати зобов`язання позичальника, що виникли з кредитного договору, згідно наданого кредитором розрахунку.

За умовами п. 1.2. договору поруки у випадку невиконання позичальником зобов`язань, передбачених пунктами 2.2.2, 2.2.3. кредитного договору поручитель несе відповідальність перед кредитором як солідарний боржник в однаковому обсязі з позичальником всім своїм майном, грошовими коштами, майновими правами.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки у випадку порушення своїх зобов`язань за даним договором сторони несуть відповідальність, визначену даним договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, АТ КБ "ПриватБанк" було виконано зобов`язання за кредитним договором та надано ОСОБА_2 обумовлений розмір кредитних коштів.

Натомість, в порушення умов договору позичальник свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого має прострочену заборгованість за кредитом.

Банк звертався з вимогою про дострокове повернення кредиту до ОСОБА_2 , ТОВ "Траєкторія", однак, заборгованість погашена не була.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц було задоволено позовну заяву АТ КБ "ПриватБанк" та стягнуто з ОСОБА_2 , ТОВ "Траєкторія" заборгованість за кредитним договором № КІR0GК015500111 від 12.02.2007 в розмірі 50 120,11 доларів США, що еквівалентно 1 102 141,22 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 47 853,83, доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 1 666,64 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом - 480 доларів США, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором - 119,64 доларів США.

Стягнута заборгованість за рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц заявлялась до стягнення станом на 16.09.2015.

З метою примусового виконання судового рішення Банком ініціювалось відкриття виконавчого провадження та постановою старшого державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 17.05.2019 було відкрито виконавче провадження № 59079555 про стягнення з ТОВ "Траєкторія" заборгованості на користь Банку.

Постановою старшого державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 21.02.2023 № 59079555 було повернуто стягувачу виконавчий документ на підставі пункту 2 частики 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Заявник вказує, що в рамках примусового виконання рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц Банком було отримано погашення від ОСОБА_2 у розмірі 8 639,37 дол. США, що було направлено на погашення заборгованості за тілом кредиту, відповідні платіжні документи у підтвердження цього були додані до заяви. Доказів, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України передбачено, що кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Приписами ст. 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного борту, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, долученими до заяви доказами підтверджується обґрунтованість розміру заявленої Приватним акціонерним товариством Комерційний Банк "ПриватБанк" заборгованості боржника в розмірі 1 705 921, 99 грн, в тому числі й судовий збір за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство та авансування винагороди арбітражному керуючому, у зв`язку з чим, вимоги заявника вірно визнано в сумі 1 705 921, 99 грн.

Судова колегія зауважує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Траєкторія".

Як вбачається з матеріалів справи, боржник в суді першої інстанції не довів спроможність виконати зобов`язання перед ініціюючим кредитором, та, відповідно, не подав доказів погашення заборгованості, яка покладена в основу заявлених грошових вимог у цій справі, що підтверджує відсутність підстав згідно із ч. 6 ст. 39 КУзПБ для відмови у відкритті провадження у даній справі про банкрутство.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження щодо вимог Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" або відомості щодо задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора.

Судова колегія не вбачає у даному випадку неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмета) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Судом береться до уваги, що заявлені кредиторські вимоги на суму 1 705 921, 99 грн підтверджені судовим рішенням Києво-Святошинського районного суду від 21.09.2016 у справі № 369/13506/15-ц, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та є невиконаним боржником. Посилання скаржника на наявність спору про право вірно відхилено судом, враховуючи, що позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором подано у грудні 2015. Крім того, судова колегія бере до уваги, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.12.2024 у справі № 369/13506/15-ц в задоволенні заяви ТОВ «Траєкторія» про перегляд заочного рішення - відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного суду від 31.01.2025 у справі № 369/13506/15-ц було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги ТОВ «Траєкторія» на заочне рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 21.09.2016.

Колегія суддів вбачає, що на день прийняття оскаржуваної ухвали в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредитора, які містяться у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, а відтак, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні вказаної заяви, суд першої інстанції підставно її задовольнив у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія".

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" заявник просив суд призначити розпорядникам майна боржника арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича.

У матеріалах справи наявна заява арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича про участь у справі, в якій останній повідомив, що має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.07.2024 № 2140, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" арбітражного керуючого Філатова В`ячеслава Вікторовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 01.07.2024 № 2140).

Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Суд першої інстанції правомірно встановив розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Філатову В`ячеславу Вікторовичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.

Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин, надав оцінку поданим сторонами доказам та вірно застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваної ухвали.

Отже, доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують імперативних норм чинного законодавства про банкрутство, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24 прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим оскаржувану ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" - без задоволення.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Траєкторія" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/9979/24 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/9979/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 31.03.2025

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді С.І. Буравльов

Б.В. Отрюх