Рішення від 31.03.2025 по справі 541/3999/24

Справа № 541/3999/24

Номер провадження 2/541/177/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

31 березня 2025 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючогосудді Дністрян О.М.,

при секретарі Докуніній А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування. Свій позов мотивувала тим, що її батькові - ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 її батько помер. Вона цей будинок прийняла у спадщину в натурі за законом фактично, однак не змогла у нотаріуса оформити спадщину, так як житловий будинок не був зареєстрований належним чином у відповідному реєстрі нерухомості, в зв`язку з чим на нього відсутній правовстановлюючий документ. Рішенням державного реєстратора від 04.11.2024 їй було відмовлено у проведенні реєстраційних дій стосовно житлового будинку, так як не надано документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку. Отримати зараз правовстановлюючий документ в позасудовому порядку неможливо, бо власник будинку помер, тому й успадкувати вказаний будинок без належних правовстановлюючих документів вона не може. Тому вона змушена звернутись до суду з позовною заявою та в судовому порядку визнати право власності на житловий будинок, який є спадковим майном після смерті її батька.

Ухвалою суду від 08.11.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою судувід 27.02.2025підготовче провадженняу справізакрито,призначено справудо судовогорозгляду посуті,витребувано у приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Наконечної Н.П. копію спадкової справи №216/2017, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

05 березня 2025 року приватним нотаріусом Миргородського районного нотаріального округу Наконечною Н.П. надано на адресу суду копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 44-49).

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача також в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, подали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 18.11.1952 (а.с. 4), копією свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 11.04.1972 (а.с. 4) та копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 18.09.2017 (а.с. 5). Після його смерті відкрилась спадщина, в тому числі, і на будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Згідно зі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до ч. 3ст. 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1296 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язані звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частина 5 ст.1268 ЦК України встановлює, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкодавцеві з часу відкриття спадщини.

Зі змісту ст. 321 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена законом.

На підставі ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7«Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Наконечної Н.П., спадкова справа №216/2017 (а.с.44-49). Інформації про інших спадкоємців спадкова справа не містить.

17 квітня 2018 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, який було посвідчено Савинцівською сільською радою Миргородського району 20.05.2010 по реєстру №32, на земельну ділянку, площею 4,2436 га, кадастровий номер 5323287200:00:0010066, розташованої на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області.

До спадкового майна, крім земельної ділянки, яку позивач отримала після смерті її батька за заповітом, також відноситься житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_3 від 04.11.2024 ОСОБА_1 було відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю документу, що підтверджує речове право на земельну ділянку (а.с. 14).

Вирішуючи питання про належність на праві власності спадкодавцю вказаного житлового будинку, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Згідно з випискою з погосподарської книги №18 села Зелений Кут Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області за 1991-1995 роки ОСОБА_2 є головою домогосподарства АДРЕСА_1 Кут, жилий будинок в особистій власності господарства, земля станом на 1995 рік 0,60га в особистому користуванні господарства, що підтверджує його право власності на будинок (а.с. 12).

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено під літерами: А1-житловий будинок, загальною площею 54,3 кв. м, в тому числі житловою 24,6 кв.м, рік будування 1959; Б - літня кухня; В, Д - сарай; Є погріб; Г-гараж; Ж-вбиральня; №1- колодязь; №2-3 огорожа, вартість об`єкту оцінки 47900 грн.

Відповідно до листа Міністерства юстиції від 23.02.2016 №8.4-35//18/1, щодо державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майно, збудованих до 05 серпня 1992 року, єдиним документом, що засвідчує факт існування об`єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності. При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові будинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, документами про відведення в установленому порядку земельних ділянок під забудову тощо.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_2 за життя на праві власності належав житловий будинок в АДРЕСА_1 , однак останній за життя не здійснив державну реєстрацію свого права власності.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після смерті його спадщину прийняла його донька - ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Савинцівської сільської ради №723 від 03.10.2017 ОСОБА_2 проживав один та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46).

ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 17 квітня 2017 року на частину спадкового майна земельну ділянку площею 4,2436 га, кадастровий номер 5323287200:00:0010066, розташованої на території Савинцівської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.49).

Таким чином ОСОБА_1 прийняла спадщину спірний будинок, але не оформила її.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок входить в спадкову масу, та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку позивачці, як спадкоємиці, неможливо, що позбавляє її права успадкувати будинок.

Позивачка ОСОБА_1 , як спадкоємиця за законом майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , не має можливості отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно у вигляді житлового будинку, чим порушуються її права.

Оскільки позивачка виконав всі необхідні умови для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Савинці Миргородського району Полтавської області, місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області, місцезнаходження: вул. Гоголя, 26, с. Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область, код ЄДРПОУ 04381571.

Суддя О.М. Дністрян