Рішення від 20.03.2025 по справі 549/612/24

Cправа №549/612/24

Провадження№2/549/34/25

РІШЕННЯ

Іменем України

20 березня 2025 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого судді Крєпкого С.І.

за участю: секретаря судового засідання Кривчун Я.А.

розглянувши увідкритому засіданнів залісуду селищаЧорнухи впорядку загальногопозовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

установив:

Позивач через свого представника адвоката Храпійчука В.О. звернулася до суду з позовом, який обгрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 ..

Шлюб між її батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано 15 листопада 1978 року, за матір`ю залишено дівоче прізвище " ОСОБА_5 ".

26 квітня 2023 року ОСОБА_1 як спадкоємцем за законом, до П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори було подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, що складається з земельної ділянки, площею 2,4182 га, розташованої за адресою: Полтавська область, Лубенський район (колишній Чорнухинський), село Вороньки, Чорнухинська селищна рада, кадастровий номер: 5325180800:00:003:0402, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням Деснянськогорайонного судум.Києва від08лютого 2024року усправі №754/6563/23 ОСОБА_1 визначено додатковийстрок дляподання заявипро прийняттяспадщини зазаконом післясмерті їїматері ОСОБА_2 ..

13 серпня 2024 року державним нотаріусом Щербенко О.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно.

Причина відмови - правовстановлюючий документ (державний акт на право власності на земельну ділянку) був виписаний на ім`я ОСОБА_6 , ідентифікувати належність документа про право власності на земельну ділянку померлої ОСОБА_2 неможливо.

Листом Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області від 12 квітня 2024 року №1627/15-24 повідомлено, що за ОСОБА_6 обліковується зазначена земельна ділянка на підставі Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ПЛ №236166, що зареєстрований за № 010454501175 від 20.12.2004 на ім`я ОСОБА_6 .. Державний акт не видано, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який діє з 2013 року, інформація про зазначену земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 відсутня.

Крім того повідомлено, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_6 зареєстровано та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ №0126499 від 31.12.1996.

Згідно з даними державного реєстру земель, який вівся відділом до 31.12.2012, на ім`я ОСОБА_6 виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ПЛ №236166 та зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян за №010454501175 від 20.12.2004, державний акт власником не отриманий.

Відповідно до експертного висновку від 18.09.2024 №056/1831-а, складеним Українським бюро лінгвістичних експертиз, записи української мовою особового імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах, є ідентичними (а.с.15).

З оглядуна викладенепросила визнати занею правовласності впорядку спадкуванняза закономна земельнуділянку кадастровийномер 5325180800:00:003:0402,що належалана правівласності померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 ..

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 23.12.2024 відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, встановлено строк для подачі відзиву на позов.

16 січня 2025 ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області витребувано з П`ятнадцятоїкиївської державноїнотаріальної контори належним чином завірені копії спадкової справи №495/2023, заведеної після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Ухвалою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 07 березня 2025 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у поданій заяві просить розгляд справи провести без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримують (а.с.104).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, прохав розгляд справи провести без його участі за наявними матеріалами (а.с.103).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, 26.04.2023 заведена спадкова справа №495 за заявою ОСОБА_1 (а.с.10-12, 17, 59-60).

Постановою від 13.08.2024 державним нотаріусом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Щербенко О.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва на спадщину за законом на земельну ділянку, площею 2,4182 га, кадастровий номер 5325180800:00:003:0402, розташованої на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського призначення, після смерті ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмова у вчиненні нотаріальної дії обгрунтовано неможливістю ідентифікувати належність документу про право власності на земельну ділянку померлій ОСОБА_2 (а.с.14).

З фотокопії свідоцтва про розірвання шлюбу вбачається, що 17.11.2015 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, актовий запис №30, після розірвання шлюбу ОСОБА_4 присвоєно прізвище ОСОБА_5 (а.с.12).

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0126499 від 31.12.1996 вбачається, що зазначений сертифікат видано на ім`я ОСОБА_6 , мешканки с.Вороньки Чорнухинського району Полтавської області, в тому, що їй як члену спілки селян ім.Карла Маркса належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності цього товариства, розміром 2,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с.30).

Згідно з копією листа відділу №3 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.04.2024 №1627/15-24, на ім`я ОСОБА_6 зареєстровано та видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0126499 від 31.12.1996.

Крім того на ім`я ОСОБА_6 виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №236166, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян за №010454501175 від 20.12.2004. Державний акт не отриманий.

Земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташована на території Вороньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, зареєстрована у державному земельному кадастрі 28.05.2020, площа 2,4182 га, кадастровий номер 5325180800:00:003:0402 (а.с.18).

Відповідно до експертного висновку від 18.09.2024 №056/1831-а записи української мовою особового імені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах є ідентичними (а.с.15).

Відповідно до ч.ч.1,3, 4 ст.12, ч.ч.1,2 ст.76, ч.1 ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими й електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини другої статті 77ЦПКУкраїни предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі.

Застосовуючи принцип диспозитивності, що закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Отже, саме позивач, як особа, що на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову.

Згідно з статті 89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.5ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.

Матеріали справи не містять будь-яких ідентифікуючих ознак (дати народження, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, серії та номеру паспорту, інших даних, які ідентифікують особу), які давали б змогу зробити висновок щодо приналежності виготовленого на ім`я ОСОБА_6 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №236166, померлій ОСОБА_2 , а також того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0126499 від 31.12.1996 було видано саме їй.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до територіальної громади Чорнухинської селищної ради Лубенського району Полтавської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення 31.03.2025.

Суддя С.І.Крєпкий