Ухвала

від 27.03.2025 по справі 947/6582/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/6582/25

Провадження № 1-кс/947/4049/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025 рокуслідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі клопотанняпрокурора відділу ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000009 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України

ВСТАНОВИВ:

До Київськогорайонного судум.Одеси надійшлоклопотання відділу ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000009 від 29.08.2024,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.191 КК України.

У клопотанні прокурор, з метою збереження речових доказів , просить накласти арешт тимчасово вилучене майно, вилучене 12.03.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор ОСОБА_3 надав заяву в якій просив розглянути клопотання без його участі, вимоги якого просив задовольнити.

Власник майна та його представник у судове засідання не з`явились, про розгляд клопотання сповіщались належним чином, про причини неявки не повідомили. .

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється

У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 72024001600000009 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудове розслідування здійснюється відділом детективів із розслідуванням кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, службові особи КП«Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 03341305) за попередньою змовою зі службовими особами ТОВ «Енергоцентр плюс» (код ЄДРПОУ 43809493), ТОВ «Альтернативенергогаз збут» (код ЄДРПОУ 44068101), ТОВ «Об`єднаний енергоресурс» (код ЄДРПОУ 44334914), ТОВ «Юридичне бюро «Юстленд» (код ЄДРПОУ 45036461) в період з січня 2023 по січень 2024 року, здійснили розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах.

Зокрема, згідно з висновками аналітичного продукту (висновок аналітика) №9.3/3.3.1/7743-24 від 27.09.2024, складеного Департаментом аналізу та управління ризиками БЕБ, в діях службових осіб КП«Дніпроводоканал» Дніпровськоїміської радипротягом 01.01.2023 30.01.2024 років, вбачаються порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 6 ст. 7 Бюджетного кодексу України, внаслідок чого вчинено розтрату бюджетних коштів в розмірі 26 224 574,94 грн в результаті придбання електроенергії за завищеними цінами по ланцюгу постачання у ТОВ«Енергоцентр плюс».

Так, 14.12.2022 службовими особами КП«Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради оголошено лот із закупівлі електричної енергії UA-2022-12-14-010032-a «код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія(електрична енергія)» очікуваною вартістю 531874980 грн.

За результатами проведених відкритих торгів з особливостями КП«Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради переможцем визначено ТОВ «Енергоцентр плюс», з яким укладено договір № 147/1/41Г від 18.01.2023 про постачання електричної енергії споживачу вартістю 523125540 грн.

Водночас, тендерну пропозицію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги», яка була дешевшою на 65745540 грн., відхилено посилаючись на формальні ознаки. В той же час, частину вимог про усунення невідповідностей було виправлено ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» опубліковано на сайті закупівлі «PROZORRO» та повідомлено листами КП «Дніпроводоканал».

У ході виконання умов Договору № 147/1/41Г між КП«Дніпроводоканал» та ТОВ«Енергоцентр плюс» укладено ряд додаткових угод до нього за якими збільшено ціну за одиницю товару (електричну енергію) без збільшення суми договору закупівлі.

Укладені між КП «Дніпроводоканал» та ТОВ «Енергоцентр плюс» додаткові угоди № 7 - № 14 та зміна ціни суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (збільшення ціни за одиницю товару можливе лише до 10 %) та постанові Верховного Суду України від 24.01.2024 № 922/2321/22, де зазначено, що «ціна за одиницю товару не може бути збільшена більш ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена стороною в договорі за результатами процедури закупівлі».

Тобто ціна прописана в Договорі № 147/1/41Г про постачання електричної енергії споживачу від 18 січня 2023 року могла бути збільшена без розірвання договору лише до 4,566969 грн/кВт*год (без ПДВ). Тому з липня 2023 року по січень 2024 року ціна електричної енергії за 1 кВт*год була значно збільшена та постачалась на потреби комунального підприємствами з порушенням діючого законодавства.

Крім того, Додатком № 4 до договору постачання електричної енергії споживачу № 147/1/41Г від 18.01.2023 визначено порядок зміни умов договору (ціни). Проте, при перевірці застосування вказаної формули передбаченої п. 2.7.2 Додатку №4 у квітні 2023 року службовими особами комунального підприємства та товариства застосовано опцію зміни ціни постачання та математично прораховано за формулою.

Водночас, при прорахунку допущено неточність, чим помилково збільшено ціну на 0,085 грн/кВт*год. В подальшому, протягом травня-листопада 2023 року кожного місяця застосовано опції зміни ціни, при цьому в розрахунках використано помилкову ціну за квітень 2023 року, чим, нанесено додаткові збитки КП «Дніпроводоканал».

Також, у грудні 2023 року та січні 2024 середньозважена ціна на Ринку на добу наперед різко знизилась до 4,10186 грн/кВт*год та 3,85857 грн/кВт*год що підтверджується листом АТ «Оператор Ринку» від 09.12.2024 №01-31/2166.

Проте службовими особами комунального підприємства та товариства не було застосовано опцію зі зміни ціни. Так, постачання здійснювалось за ціною 4,87232 грн/кВт*год (без ПДВ), що значно вище зазначених ринкових цін.

За наявною в матеріалах провадження інформацією в період 2023-2024 років в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Енергоцентр плюс» зареєстровано придбання товарно - матеріальних цінностей (електричної енергії) в ТОВ «Альтернативенергогаз збут» таТОВ «Об`єднаний енергоресурс», що належать до однієї транзитно-конвертаційної групи підприємств.

Надалі ТОВ «Альтернативенергогаз збут» та ТОВ «Об`єднаний енергоресурс» зареєстровано придбання юридичних, бухгалтерських та консалтингових послуг у

ТОВ «Юридичне бюро «Юстленд».

Таким чином,надприбутки протягом 2023-2024 років службові особи ТОВ «Енергоцентрплюс»виводили в тіньовий сектор економіки через двох постачальниківТОВ «Альтернативенергогаз збут», ТОВ «Об`єднаний енергоресурс», шляхом укладання договорів з ТОВ «Юридичне бюро «Юстленд».

Крім того, працівники ТОВ «Юридичне бюро «Юстленд» надавали юридичні послуги ТОВ «Енергоцентр плюс» в оформленні тендерних документів (пропозицій), що надавались для участі в тендерній процедурі КП«Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради із закупівлі електричної енергії UA-2022-12-14-010032-a «код ДК 021:2015 09310000-5 електрична енергія(електрична енергія)» та в укладанні договорів з КП«Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради.

Вищевказані обставини протиправної діяльності КП«Дніпроводоканал» Дніпровськоїміської ради,ТОВ «Енергоцентрплюс»,ТОВ «Альтернативенергогаззбуд»,ТОВ «Об`єднанийенергоресурс»,ТОВ «Юридичнебюро «Юстленд»підтверджуються матеріаламикримінального провадженнята проведенимив ходідосудового розслідуванняслідчими (розшуковими)діями,зокрема інформацієюнаданою Службоюбезпеки України,допитами свідків,висновком аналітичногодослідження№9.3/3.3.1/7743-24 від 27.09.2024 складеним Департаментом аналізу та управління ризиками БЕБ.

За результатами проведених слідчо-оперативних заходів встановлено, що директором ТОВ «Об`єднаний енергоресурс» (код ЄДРПОУ 44334914) в період з 17.10.2023 по 26.02.2025 був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .Право власностіна нерухомемайно заадресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Так, під час досудового розслідування 12.03.2025 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 від 19.02.2025 у справі № 947/6582/25 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон Айфон 16 Про Макс, сірого кольору, Імеі НОМЕР_2 , Імеі НОМЕР_3 , номер моделі MYWV3QN/A, серійний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 .

13.03.2025 детективом винесено постанову про визнання вищевказаного мобільного телефону речовим доказом у кримінальному провадженні.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

В даному випадку слідчий суддя вважає, що вилучений мобільний телефон може містити на собі відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, (дзвінки, листування, фото, номери телефонів осіб пов`язаних з вчиненням дій щодо вчинення кримінального правопорушення, яке розслідується) в зв`язку з чим таке майно відповідає категорії, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від, а отже, воно потребує збереження, в цілях їх подальшого дослідження та проведення відповідних експертних досліджень.

Слідчий суддя не виключає факту того, що вказаний мобільний телефон використовувалися у вчиненні злочинів у даному провадженні, зокрема через нього відбувався обмін повідомленнями за допомогою месенджерів, він може містити електронні файли та електронне листування, що стосується обставин вчинення злочину, відтак, дослідження їх вмісту потрібно здійснювати із залученням спеціаліста, експерта, в умовах лабораторії, зокрема з метою відновлення видалених файлів.

Більш того, слідчий суддя зазначає, що перед стороною обвинувачення постало питання експертного дослідження вилученого мобільного телефону, а обов`язковою умовою їх проведення є безпосереднє надання для дослідження електронного пристрою, що додатково підтверджує наявність підстав для арешту майна.

При цьому,норми КПК України не визначають чітких термінів для призначення експертного дослідження вилученого майна, а також не передбачають такої підстави для відмови у накладенні арешту, як відсутність станом на час розгляду клопотання постанови про призначення експертизи.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.

Додатково слідчий суддя акцентує, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального правопорушення майно, на яке накладено арешт , буде оглянуто та встановлено, що відпала необхідність в його подальшому арешті, власник такого майна має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, у відповідності до ст.. 174 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокуроравідділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000009 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, вилучене 12.03.2025 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження, розпорядження та користування ним, а саме:

- Айфон 16 Про Макс, сірого кольору, Імеі НОМЕР_2 , Імеі НОМЕР_3 , номер моделі MYWV3QN/A, серійний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_4 .

Виконання ухвалипокластина прокуроравідділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1