Рішення від 01.04.2025 по справі 910/761/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.04.2025Справа № 910/761/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСГ Рекордз Менеджмент Центр» (вул.Промислова, буд.3-Г, м.Київ, 01013; ідентифікаційний код 33500787)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (вул.Рибальська, буд.22, м.Київ, 01011; ідентифікаційний код 30968986)

про стягнення 448 518,24 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСГ Рекордз Менеджмент Центр» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» про стягнення 448 518,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати послуг за угодою про надання послуг від 28.05.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 позовну заяву було залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення недоліків.

28.01.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої виявлені судом недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

04.02.2025 від відповідача надійшла заява про визнання позову.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 46 та частиною 1 статті 191 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Частинами 2, 4 статті 191 ГПК України передбачено, що до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З огляду на те, що про визнання позову відповідач зазначив у окремій заяві, яку підписано керівником відповідача - Сабаріною О.Г., повноваження якої підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які відповідно до частини 1 статті 7 та частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» вважаються достовірними, і зі змісту вказаної заяви вбачається, що правові наслідки - ухвалення рішення про задоволення позову, у зв`язку з його визнанням, відповідачу відомі та зрозумілі, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем і ухвалити судове рішення з урахуванням такого визнання.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2012 між Компанією «Айрон Маунтейн Україна», яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «ОСГ Рекордз Менеджмент Центр», (АМ) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Альфа страхування» (клієнт) було укладено угоду про надання послуг (далі - Угода), відповідно до якої АМ забезпечує надання послуг по збереженню носіїв інформації та інших послуг, внесених до прейскуранту, що є додатком № 2 до цієї Угоди (пункт 1 § 1 Угоди).

Відповідно до пунктів 1, 2 § 2 Угоди термін її дії складає 5 років і вона набуває чинності з моменту її підписання. Угода автоматично продовжується на наступний однорічний строк за умови якщо жодна зі сторін письмово не попередила іншу про небажання подовжувати дію Угоди упродовж трьох місячного періоду до моменту збігання її дії.

У додатку № 1 до Угоди викладено загальні положення та умови надання послуг.

Згідно з пунктами 1 - 3 розділу ІІІ додатку № 1 до Угоди вартість послуг, наданих компанією АМ розраховується за прейскурантом, що є додатком № 2 цієї Угоди. Вартість послуг може корегуватися залежно від річних показників вартості. Підґрунтям для зазначеного корегування слугуватиме показник інфляції за попередній рік, офіційно оголошений Державним комітетом статистики України. У рахунку-фактурі, виданому після офіційної публікації показників інфляції, відображається ріст цін на всі послуги. Плата за збереження чи мінімальна місячна плата стягується після 30 днів з моменту підписання Угоди або з моменту прийняття перших носіїв інформації, залежно від того, що відбувалося спочатку.

Пунктами 4 та 6 розділу ІІІ додатку № 1 до Угоди, в редакції додаткової угоди № 4 від 18.12.2023 до Угоди, передбачено, що плата за послуги здійснюється за кожен рік зберігання на підставі рахунку-фактури, котрі компанія виставляє та доставляє клієнтові. Виплати за збереження здійснюються заздалегідь перед календарним роком, а виплати за інші послуги здійснюються після надання таких послуг. Клієнт зобов`язаний здійснити оплату упродовж 3 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури, на банківський рахунок, що вказаний у рахунку-фактурі.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІІ додатку № 1 до Угоди, в редакції додаткової угоди № 3 від 11.01.2023 до Угоди, вартість послуг зазначена в гривнях, та рахунки до сплати будуть виставлятися в українській національній валюті - гривнях. Фактом, що підтверджує передачу ОСГ ЦЕНТР та приймання клієнтом послуг, є підписання сторонами акту наданих послуг ОСГ ЦЕНТР. Клієнт зобов`язаний протягом 5 робочих днів з дати отримання акту від ОСГ ЦЕНТР підписати акт або направити письмову мотивовану відмову. Сторони погоджуються, що рахунки, акти, видаткові накладні за роботи, послуги або товари, передбачені за цим договором, а також додаткові угоди до основного договору, надаються іншій стороні в електронному вигляді, з накладанням на документ кваліфікованого електронного підпису з посиленим сертифікатом уповноважених осіб сторони, та відправленням електронних документів у середовищі програмного забезпечення «Вчасно», за умови, що вони складені згідно з чинним законодавством про електронні документи та електронний документообіг.

01.01.2025 позивачем у системі електронного документообігу «Вчасно» було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 4 на оплату послуг із зберігання паперових документів у сумі 448 518,24 грн.

Листом № 10-19/03 від 17.01.2025 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання своїх грошових зобов`язань в строки визначені Угодою, з підстав зупинення здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь, запровадженого постановою Правління Національного банку України № 18 від 24.02.2022.

З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за надані послуги, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 448 518,24 грн заборгованості.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладена між сторонами Угода, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2025 позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № 4 на оплату послуг із зберігання паперових документів у сумі 448 518,24 грн, що будуть надані у 2025 році.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 4 та 6 розділу ІІІ додатку № 1 до Угоди, в редакції додаткової угоди № 4 від 18.12.2023 до Угоди, передбачено, що плата за послуги здійснюється за кожен рік зберігання

З урахуванням погодженого у пункті 6 розділу ІІІ додатку № 1 до Угоди, в редакції додаткової угоди № 4 від 18.12.2023 до Угоди, порядку розрахунків, зобов`язання з оплати послуг мало бути виконане упродовж 3 календарних днів з моменту отримання рахунку-фактури.

Відтак, беручи до уваги умови укладеної сторонами Угоди, суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, оскільки невиконання грошового зобов`язання відповідачем за Угодою підтверджується матеріалами справи, доказів оплати послуг відповідач не надав, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 448 518,24 грн, визнається судом обґрунтованою.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 6 статті 236 ГПК України якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 191 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в розмірі 448 518,24 грн.

За змістом частини 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином позивачеві підлягає поверненню з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого на підставі платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 196027879 від 20.01.2025, що становить 3 363,89 грн.

Інша частина сплаченого судового збору в розмірі 3 363,88 грн, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 130, 191, 233, 236, 237, 238, 240, 247, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (вул.Рибальська, буд.22, м.Київ, 01011; ідентифікаційний код 30968986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСГ Рекордз Менеджмент Центр» (вул.Промислова, буд.3-Г, м.Київ, 01013; ідентифікаційний код 33500787) заборгованість в розмірі 448 518 (чотириста сорок вісім тисяч п`ятсот вісімнадцять) грн 24 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 363 (три тисячі триста шістдесят три) грн 88 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ОСГ Рекордз Менеджмент Центр» (вул.Промислова, буд.3-Г, м.Київ, 01013; ідентифікаційний код 33500787) зі спеціального фонду Державного бюджету України частину судового збору в розмірі 3 363 (три тисячі триста шістдесят три) грн 89 коп., сплаченого відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 196027879 від 20.01.2025.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.04.2025.

Суддя Т.П. Капцова