Ухвала

від 01.04.2025 по справі 5015/2060/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.04.2025Справа№ 5015/2060/11

За заявою:Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, Львівська обл., м. Новий Розділпро:визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавцяу справі:№5015/2060/11за позовом:Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», м. Київ, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», м. Дніпродо відповідача:Фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича, Львівська обл., м. Новий Розділпро:стягнення 1`017`937,09 грн. (128`289,29 доларів США) Суддя Крупник Р.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області (суддя Сухович Ю.О.) перебувала справа №5015/2060/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», до фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про стягнення 1`017`937,09 грн. (128`289,29 доларів США).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.06.2011 у справі №5015/2060/11 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за договором договору кредитної лінії №45/МБ-22 від 31.02.2008 у сумі 792`965,91 грн. (99`936,47 доларів США), 196`966,10 грн. (24`823,38 доларів США) заборгованості по відсотках, 9`559,64 грн. (1`204,79 доларів США) нарахованих відсотків, 14`349,99 грн. (1`808,51 доларів США) пені за несвоєчасне погашення кредиту, 4`095,45 грн. (516,14 доларів США) штрафу, 10`179,37 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення судом видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2023, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.01.2024, замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»,на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у наказі Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі № 5015/2060/11.

Згідно із ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.08.2023 від 29.02.2024 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» видано дублікат наказу Господарського суду Львівської області від 25.07.2011 у справі №5015/2060/11.

Представником фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича подано через підсистему «Електронний суд» скаргу (вх. №1295/25 від 28.03.2025) з вимогою визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігора Мироновича, яка полягає у незакінченні виконавчого провадження №75875042 у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, зокрема наказу №5015/2060/11, виданого 25.07.2011.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу від 28.03.2025 вказану вище скаргу передано на розгляд судді Крупнику Р.В., у зв`язку із перебуванням судді Сухович Ю.О. у відпустці.

31.03.2025 суддя у справі Крупник Р.В. подав заяву про самовідвід від розгляду скарги фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця у межах справи №5015/2060/11.

Заява мотивована такими обставинами.

У 2024 році на розгляд судді Крупника Р.В. уже передавалася скарга фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича за вх. №3900/24 від 28.10.2024 про визнання неправомірними рішення, дій та бездіяльності приватного виконавця, визнання недійсною оцінки майна, зобов`язання приватного виконавця вчинити дію, скасування постанови.

У ході її розгляду, судом 21.11.2024 було розкрито інформацію про те, що один із представників приватного виконавця Білецького Ігора Мироновича, що бере участь у справі, протягом 2022-2024 років як адвокат представляв інтереси батька судді Крупника Р.В. в цивільній справі де останній був позивачем.

За результатами розкриття інформації, представницею ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подавалася заява про відвід судді Крупника Р.В. (вх. №28214/24 від 21.11.2024), яку було задоволено ухвалою від 21.11.2024.

Таким чином, враховуючи, що скарга Цюри Андрія Степановича подана на стадії судового контролю за виконанням рішенням суду у справі №5015/2060/11, у межах якої судді Крупнику Р.В. уже було заявлено відвід, який в подальшому був задоволений ухвалою від 21.11.2024, суд задля усунення будь-яких сумнівів, які можуть виникнути в учасників справи щодо можливості розгляду суддею скарги вх. №1295/25 від 28.03.2025, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду, а також забезпечення довіри до судової влади України, вважає за необхідне заявити самовідвід.

Згідно із пунктом 5 частини 1 статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 1 статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Як передбачено частинами 1, 2, 9 статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Відповідно до статті 15 Порядку здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо конфлікту інтересів в діяльності суддів та інших представників судової системи та його врегулювання, затв. рішенням Ради суддів України №2 від 04.02.2016, з метою самостійного врегулювання конфлікту інтересів суб`єкт застосовує один або декілька з наведених способів врегулювання конфлікту інтересів, а саме самовідвід в порядку, передбаченому процесуальним законодавством; розкриття інформації про конфлікт інтересів, якщо після такого розкриття сторонами процесу або іншими зацікавленими особами йому не було заявлено відвід.

Відповідно до пункту 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зав`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

За приписами частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини від 24.05.1989 у справі «Хаушильд проти Данії»).

Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23 від 27.07.2006, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Головна мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Зважаючи на викладені вище обставини, суд доходить висновку про наявність у даній справі підстав для самовідводу з метою запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Таким чином, для недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду, а також забезпечення довіри до судової влади України, суд вважає за доцільне задовольнити заяву судді Крупника Р.В. про його самовідвід.

Відтак, матеріали справи №5015/2060/11 за скаргою фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця (вх. №1295/25 від 28.03.2025) підлягають передачі для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву судді Крупника Р.В. про самовідвід від розгляду скарги фізичної особи-підприємця Цюри Андрія Степановича про визнання неправомірною бездіяльності приватного виконавця у межах справи №5015/2060/11 задовольнити.

2. Справу №5015/2060/11 передати для проведення повторного автоматизованого розподілу та визначення складу суду у порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.

Суддя Крупник Р.В.