Ухвала

від 31.03.2025 по справі 922/1057/20

ДВОРІЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"31" березня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/1057/20

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Добреля Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження в підготовчому засіданні

за позовом Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Лозівська міська рада Харківської області до1. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області , 2. Фермерського господарства "МАМАЙ" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказів, визнання недійсними договорів та повернення земель

за участю представників:

прокурора Пескова Ю.В.

третьої особи не з`явився;

відповідача-1 Чернявський А.Б.

відповідача-2 не з`явився;

третьої особи не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Фермерського господарства "МАМАЙ", в якій просить суд:

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 22.05.2015 №1454-СГ, від 22.05.2015 №1455-СГ, від 22.05.2015 №1456-СГ, від 22.05.2015 №1457-СГ, від 22.05.2015 №1458-СГ, від 22.05.2015 №1459-СГ, від 22.05.2015 №1460-СГ, від 22.05.2015 №1461-СГ, від 22.05.2015 №1462-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою";

- визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 07.07.2015 №154-СГ, від 07.07.2015 №155-СГ, від 07.07.2015 №156-СГ, від 22.07.2015 №472-СГ, від 27.07.2015 №563-СГ, від 26.10.2015 №2801-СГ, від 26.10.2015 №2802-СГ, від 26.10.2015 №2803-СГ, від 26.10.2015 №2804-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду";

- визнати недійсними укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ФГ "МАМАЙ" договори оренди землі: від 18.11.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:01:000:0276 площею 50,3385 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2015 №12176656; від 18.11.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:01:000:0311 площею 10,3451 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2015 №12175507; від 18.11.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:01:000:0314 площею 24,8048 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2015 №12174211; від 18.11.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:01:000:0312 площею 8,8558 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.11.2015 №12173088; від 11.08.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:01:000:0313 площею 6,7325 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2015 №10986730; від 11.08.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:02:000:0276 площею 50,3385 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.08.2015 №10985873; від 27.07.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:02:000:0278 площею 24,9685 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.07.2015 №10685863; від 27.07.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:02:000:0279 площею 7,6523 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.07.2015 №10682067; від 27.07.2015 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6323983000:02:000:0277 площею 13,5636 га, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.07.2015 №10680696;

- зобов`язати ФГ "МАМАЙ" повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельні ділянки з кадастровими номерами: 6323983000:02:000:0277 площею 13,5636 га, 6323983000:02:000:0279 площею 7,6523 га, 6323983000:02:000:0278 площею 24,9685 га, 6323983000:02:000:0276 площею 50,3385 га, 6323983000:02:000:0313 площею 6,7325 га, 6323983000:01:000:0276 площею 50,3385 га, 6323983000:01:000:0314 площею 24,8048 га, 6323983000:01:000:0312 площею 8,8558 га, 6323983000:01:000:0311 площею 10,3451га.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області прийнято накази, якими незаконно передано ОСОБА_1 у користування (оренду) земельні ділянки державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 197,5996 га без проведення земельних торгів (аукціону). Прокурор наголошував на тому, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не надало належної оцінки зверненню ОСОБА_1 та не перевірило у нього можливості та бажання створити фермерське господарство, здійснювати господарську діяльність, виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.10.2024 справу №922/1057/20 прийнято до провадження судді Добрелі Н.С., вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 провадження у справі №922/1057/20 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №917/1476/23.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.03.2025 поновлено провадження у справі №922/1057/20 та призначено підготовче засідання на 31.03.2025 о 13:00 год.

У підготовчому засіданні 31.03.2025 прокурор та представник відповідача-1 надали пояснення щодо перебування спірних земельних ділянок у власності Лозівської міської ради Харківської області.

Правом на участь представників відповідач-2 та треті особи не скористалися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у відповідності до положень ГПК України.

Як вбачається, Верховний суд направляючи справу на новий розгляд одним з питань дослідження при новому розгляді зазначив з`язування власника земельних ділянок та дотримання процедури прокурором щодо здійснення представництва інтересів держави в суді згідно ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру".

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову прокурора без розгляду, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі (рішення Конституційного Суду України у від 01.04.2008 № 4-рп/2008).

Пункт 3 частини першої ст. 1311 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, п`ятою 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Частина четверта статті 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави; 2) необхідність їх захисту; 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Ця стаття визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци 1-3 частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №923/35/19, від 23.07.2020 у справі №925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу, про залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Водночас, якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду) (висновки викладені у пунктах 48, 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент укладення між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 спірних договорів оренди землі, земельні ділянки з кадастровими номерами 6323983000:02:000:0277, 6323983000:02:000:0279, 6323983000:02:000:0278, 6323983000:02:000:0276, 6323983000:02:000:0313, 6323983000:01:000:0314, 6323983000:01:000:0312, 6323983000:01:000:0311 належали до земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, розпорядником яких було Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.

Звертаючись із даним позовом до суду, прокурором у позовній заяві зазначено, що відповідне звернення до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про повернення державі земельних ділянок з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав користувачів.

Факт протиправного надання у довгострокове користування земель сільськогосподарського призначення державної власності порушує інтереси держави, як власника, щодо передбаченого частиною першою статті 319 ЦК України права вільно, у встановленому закону порядку, розпоряджатися ними через уповноважений орган виконавчої влади. Внаслідок допущених порушень підриваються економічні основи держави, оскільки вона позбавляється законного та найбільш повного джерела доходу, що призводить до неможливості спрямувати ці кошти на реалізацію програм соціально-економічного розвитку, а також розподіляти видатки бюджету на охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, соціальне забезпечення громадян, охорону навколишнього природного середовища тощо.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, а також Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (далі - Положення), такими органами є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та територіальні органи Держгеокадастру. Відповідно до Положення, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області є територіальним органом Держгеокадастру та реалізує його повноваження на території Харківської області, зокрема, здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів, а також одночасно наділене повноваженнями здійснення державного контролю (нагляду) за додержанням земельного законодавства.

За твердженням прокурора передача спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 відбулась внаслідок порушення закону не лише орендарем земельних ділянок, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, яке реалізовувало повноваження розпорядника земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Харківської області.

Разом із тим, суд зазначає, що станом на дату звернення прокурора з даним позовом до Господарського суду Харківської області земельні ділянки з кадастровими номерами 6323983000:02:000:0277, 6323983000:02:000:0279, 6323983000:02:000:0278, 6323983000:02:000:0276, 6323983000:02:000:0313, 6323983000:01:000:0314, 6323983000:01:000:0312, 6323983000:01:000:0311 належали до комунальної власності, а їх власником з 14.12.2019 та 18.12.2019 являється Лозівська міська рада Харківської області, про що свідчать наявні в матеріалах докази, а саме: інформація Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (клопотання від 23.10.2020 вх. №10179, т. 3, арк. с. 7--15), а також інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із частиною четвертою статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування

Відповідно до частин першої, четвертої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Частиною четвертою статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України). Згідно із частиною другою статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Таким чином, за змістом положень статті 125 ЗК України, статті 334 ЦК України, статей 3, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності на земельну ділянку у їх набувача виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Як свідчать матеріали справи прокурор звернувся з цим позовом 03.04.2020, про що свідчить дата подання письмової кореспонденції для пересилання на поштовому конверті, у якому відповідний позов надійшов до Господарського суду Харківської області. У зв`язку з цим суд вважає, що спірні вимоги прокурора повинні бути скеровані на захист прав та інтересів особи, яка є власником спірних земельних ділянок, тобто Лозівської міської ради Харківської області .

З висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у підпунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, вбачається, що для підтвердження судом підстав для представництва прокурора інтересів держави в суді у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, достатнім є дотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», та відсутність самостійного звернення компетентного органу до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Дотримання порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" надає можливість спростувати стверджуване порушення інтересів держави або самостійно звернутись до суду з позовом в інтересах держави протягом розумного строку після отримання такого повідомлення.

Натомість, у порушення вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не направив відповідного повідомлення до компетентного органу Лозівською міської ради Харківської області до подання позову в порядку, передбаченому вказаною нормою.

Прокурор фактично не надав Лозівській міській раді Харківської області можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

З огляду на викладене, доводи прокурора стосовно наявності у нього законних підстав для представництва інтересів держави у цій справі шляхом звернення з позовом самостійно відхиляються, оскільки недотримання прокурором порядку повідомлення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", згідно з наведеними вище висновками Великої Палати Верховного Суду, не підтверджує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді самостійно за наявності відповідного компетентного органу Лозівської міської ради Харківської області .

Таким чином, суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установив відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про залишення позовної заяви без розгляду.

Якщо суд після відкриття провадження у справі, з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що станом на момент подачі позову власним спірних земельних ділянок була Лозівська міська рада Харківської області, та оскільки прокурором в порушення п.4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" не дотримано порядку звернення до суду, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 13, 14, 42, 50, 53, 226, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повну ухвалу підписано 01.04.2025.

СуддяН.С. Добреля