Ухвала від 27.03.2025 по справі 927/993/22

У Х В А Л А

27 березня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/993/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (код 34863309) 30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43БОРЖНИК: Фермерське господарство «САПФІР-М.М.» (код 35274787) 15122, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, вул. Гагаріна, 24про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участі представників учасників у справі про банкрутство:

від кредиторів: Нечитайло Т.В. предст. Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (адвокат)

від боржника: Забарін А.Ф. ліквідатор

від уповноваженої особи учасників Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» Корецького О.О.: Боєва О.В. адвокат (ордер серії ВА № 1106576 від 04.03.2025)

Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в судовому засіданні 27.03.2025 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 27.03.2025, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочену ухвалу.

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (надалі кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» (надалі боржник) на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2022 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.12.2022, зокрема відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Сиволобова М.М.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.11.2023 припинено процедуру розпорядження майном Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» та повноваження розпорядника майна боржника Сиволобова М.М.; визнано банкрутом Фермерське господарство «САПФІР-М.М.»; відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців; ліквідатором банкрута призначити арбітражного керуючого Сиволобова М.М.; зобов`язано ліквідатора виконати дії, передбачені розділом ІV «Ліквідаційна процедура» Кодексу України з процедур банкрутства, а також надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.06.2024 постановлено, зокрема відсторонити арбітражного керуючого Сиволобова М.М. від виконання повноважень ліквідатора Фермерського господарства «САПФІР-М.М.»; ліквідатором Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» призначити арбітражного керуючого Забаріна А.Ф.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.03.2025 постановлено залучити Корецького Олександра Онісімовича до участі у справі про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» в якості уповноваженої особи учасників останнього.

Враховуючи те, що строк ліквідаційної процедури закінчився, а ліквідатором не було подано до господарського суду звіт про проведену роботу та ліквідаційний баланс, ухвалою суду від 10.03.2025 призначено судове засідання на 27.03.2025 із зобов`язанням ліквідатора Забаріна А.Ф. надати суду зазначені документи.

12.03.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 11.03.2025 арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. про продовження строку ліквідаційної процедури (надалі Заява).

Звертаючись із Заявою ліквідатор вказує, що під час виконання повноважень ним отримані відповіді від державних органів та установ, з Державних реєстрів щодо майна банкрута, а також виписки з банківських рахунків господарства, дослідивши які був здійснений детальний аналіз всіх господарських операцій банкрута; крім того, був здійснений детальний аналіз складених банкрутом податкових накладних, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних.

У зв`язку із великим обсягом господарських операцій, які були здійснені Фермерським господарством «САПФІР-М.М.» протягом спірного періоду (понад 6 тисяч господарських операцій), а також велику кількість складених боржником податкових накладних (понад 500), детальний аналіз вказаних документів потребував великого за обсягом часу.

Також ліквідатором наразі виявлено понад 100 потенційних дебіторів банкрута та здійснюються дії щодо підготовки та направлення засобами поштового зв`язку вимог про сплату дебіторської заборгованості або надання документів на підтвердження реальності господарських операцій.

За результатом отриманих відповідей на вимоги ліквідатора було підготовлено та подано до Господарського суду Чернігівської області 16 позовних заяв про стягнення дебіторської заборгованості, розгляд яких триває.

Наразі здійснюється вивчення процесуальних документів, поданих відповідачами, та визначається подальший перелік дій щодо стягнення дебіторської заборгованості банкрута в межах поданих позовів; вивчається можливість подання нових позовних заяв.

Таким чином, ліквідатором банкрута здійснюються заходи, спрямовані на стягнення дебіторської заборгованості Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» з метою наступного погашення грошових вимог кредиторів.

Наразі з об`єктивних причин, з огляду на процесуальні строки розгляду позовних заяв, ліквідаційна процедура, відкрита відносно Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» триває.

Нормативно-правовим підгрунтям Заяви арбітражним керуючим Забаріним А.Ф. визначено положення абз. 5 п. 16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.

Разом із Заявою ліквідатором Забаріним А.Ф. до Господарського суду Чернігівської області поданий Поточний звіт від 11.03.2025 № 02-5/268 у справі № 927/993/22 про банкрутство Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» станом на 11.03.2025.

Присутня в судовому засіданні повноважна представниця уповноваженої особи учасників Фермерського господарства «САПФІР-М.М.» Корецького О.О. адвокат Боєва О.В. заявила клопотання про застосування до арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. заходів процесуального примусу, оскільки останнім на адресу Корецького О.О. не був направлений примірник Заяви.

Розглянувши дане клопотання, суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без задоволення, оскільки як норми Господарського процесуального кодексу України, так і норми Кодексу України з процедур банкрутства не передбачають обов`язку арбітражного керуючого направляти клопотання про продовження строку ліквідаційної процедури та його повноважень всім учасникам у справі про банкрутство.

Також адвокатом Боєвою О.В. заявлене усне клопотання про відкладення розгляду та вирішення Заяви по суті для надання можливості ознайомитися з її змістом та змістом доданих до неї документів.

Розглянувши дане клопотання, суд постановив протокольну ухвалу про залишення його без задоволення, оскільки адвокат Боєва О.В. на підставі її заяви за допомогою електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» отримала доступ до матеріалів даної справи, а тому не була позбавлена можливості своєчасного ознайомлення з ними та Заявою зокрема; крім того, суд врахував, що зміст Заяви не містить підстав для відкладення її розгляду та вирішення по суті.

Заперечень проти Заяви від кредиторів до Господарського суду Чернігівської області не надходило.

За заявами арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. та Корецького О.О. призначене на 27.03.2025 судове засідання було проведено в режимі відеоконференції.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. та повноважних представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» та Корецького О.О., з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення Заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

згідно ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Стаття 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначає випадки при настанні яких господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство. Зокрема, відповідно до змісту наведеної статті, закриття провадження у справі про банкрутство після визнання боржника банкрутом можливе лише якщо: припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначені норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як закінчення строку ліквідаційної процедури.

У відповідності зі ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів звіт про результати погашення цінних паперів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, суд виходить з системного аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 64, 65, якими визначено підстави та порядок завершення ліквідації, відповідно до яких ліквідація закінчується не збігом строку ліквідаційної процедури, а завершенням продажу майна банкрута, завершенням розрахунків з кредиторами, затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи банкрута.

У відповідності з ч. 4 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлення господарським судом під час розгляду звіту ліквідатора факту невиявлення або нереалізації останнім майнових активів банкрута у повному розмірі є підставою для призначення нового ліквідатора, який діє згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства, що в свою чергу свідчить про можливість та необхідність продовження строку ліквідаційної процедури банкрута у разі його закінчення на час розгляду господарським судом звіту ліквідатора.

Окремо судом враховується, що ліквідатор зобов`язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс після завершення всіх розрахунків з кредиторами, а не у встановлений строк. При цьому, незавершення ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Кодексу України з процедур банкрутства, не є підставою для закриття провадження у справі.

Крім того, постановляючи дану ухвалу, суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 15/471-б стосовно того, що ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Тобто КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута.

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

Суд повинен контролювати стадійність та тривалість процедур у справах про банкрутство:

а) через скарги на дії ліквідатора,

б) розглядаючи та затверджуючи звіти ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у справі, наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неплатоспроможності. Передусім це пояснюється особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

КУзПБ містить норму про 12 місяців тривалості ліквідаційної процедури, натомість закон не встановлює закінчення такого строку як підставу для закриття банкрутства, оскільки цей строк може бути збільшено з огляду на поведінку учасників (оскарження судових рішень), особливості самого боржника тощо.

Тривалість ліквідаційної процедури може бути більше 12 місяців і, зазвичай, так воно і є.

Тому аби вимагати закриття провадження у справі про банкрутство з мотиву довготривалості ліквідаційної процедури, слід встановити, чим викликана така тривалість, чи є обґрунтовані аргументи можливості її скорочення/усунення ліквідатора тощо, що має з`ясовуватися у межах провадження за скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, востаннє Законом України від 15.01.2025 № 4220-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 14 січня 2025 року 26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Згідно з абз. 5 п. 16 розділу«Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства, установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування господарський суд за клопотанням, зокрема арбітражного керуючого може продовжити строки процедури розпорядження майном.

Враховуючи, що 10.02.2025 (з урахуванням передбачених ст. 116 Господарського процесуального кодексу України правил обчислення процесуальних строків) сплинув строк ліквідаційної процедури, однак ліквідація банкрута не завершена і для її завершення потрібен додатковий час, суд вважає за необхідне з метою здійснення необхідних заходів у ліквідаційній процедурі по цій справі задовольнити Заяву і продовжити строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора банкрута Забаріна А.Ф. до 09 травня 2025 року.

Задовольняючи Заяву, суд вважає, що викладені в ній аргументи є достатньо обґрунтованими для продовження ліквідаційної процедури.

Керуючись ст. 2, 58, 60, 64, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Заяву від 11.03.2025 арбітражного керуючого Забаріна А.Ф. про продовження строку ліквідаційної процедури та його повноважень задовольнити.

Продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Забаріна А.Ф. до 09 травня 2025 року включно.

Копії цієї ухвали надіслати арбітражному керуючому Забаріну А.Ф. (01054, м. Київ, а/с 214), голові комітету кредиторів Товариству з обмеженою відповідальністю «Суффле Агро Україна» (30068, с. Крупець Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, вул. Богдана Хмельницького, 43) та та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повна ухвала складена 01.04.2025.

Дата набрання ухвалою законної сили 27.03.2025.

Суддя А.С.Сидоренко