Ухвала від 01.04.2025 по справі 642/2538/24

УХВАЛА

01 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 642/2538/24

провадження № 51-1189 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року щодо нього,

установив:

Вказаною ухвалою Харківський апеляційний суд, за результатами розгляду апеляційної скарги захисника в інтересах засудженого залишив без змін вирок Ленінського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2024 року, яким засуджено ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією належного йому майна.

Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції засуджений оскаржив її в касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу належить залишити без руху та встановити засудженому строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Проте засуджений подав касаційну скаргу без додержання зазначених положень кримінального процесуального закону.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду, проте на обґрунтування своїх вимог вказує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Водночас вказані обставини можуть бути предметом перевірки суду апеляційної інстанції, в межах вимог апеляційних скарг, якщо про це порушувалось питання в апеляційній скарзі.

У суді апеляційної інстанції захисник оскаржував вирок суду першої інстанції лише в частині рішення про призначене ОСОБА_4 покарання через його суворість та, посилаючись на щире каяття засудженого й активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, просив апеляційний суд змінити вирок і призначити засудженому покарання із застосуванням ст. 69 КК України.

У зв`язку із цим апеляційний суд переглядав судове рішення, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, у межах апеляційної скарги захисника та залишив вирок без змін.

Отже, вказуючи на необхідність скасування ухвали апеляційного суду, засуджений не зазначає такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону у взаємозв`язку з положеннями ст. 419 КПК України, які могли б бути підставами для перегляду рішення суду апеляційної інстанції. Водночас він наводить у касаційній скарзі доводи, що не були предметом апеляційного розгляду.

Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття касаційного провадження за скаргою засудженого.

Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення.

Враховуючи наведене колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу засудженого належить залишити без руху, встановивши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції засудженим має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.

Керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року щодо нього залишити без руху, встановивши скаржнику п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3