Рішення

від 31.03.2025 по справі 120/3985/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 березня 2025 р. Справа № 120/3985/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СЕЙЛЗ ГРУП" до: Головного управління ДПС у Вінницькій області про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суду звернулося з адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СЕЙЛЗ ГРУП" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.02.2024 № 0045270705, № 0045310705.

В обгрунтування позовних вимог представник позивача вказує, що за наказом ГУ ДПС України у Запорізькій області від 19.12.2023р. №2162-п, в одному із торгівельних об`єктів - дрібнооптовий склад по вул. Фонвізіна, буд. 3, у м. Запоріжжі, працівниками контролюючого органу проведена фактична перевірка.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №8653/08/01/07/09/43977015 від 29.12.2023 (далі - Акт).

На підставі зазначеного Акту відповідачем прийнято ППР від 14.02.2024 №0045310705 та №0045270705.

Згідно з ППР від 14.02.2024 №0045310705, на підставі п. 54.3.3 ст. 54 ПК України та п. 1 ст. 18, ст. 20 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосована штрафна санкція у сумі 809 576,26грн., за порушення п.1, п. 2, п. 12 ст. 3 зазначеного ЗУ від 06.07.1995р. №265/95-ВР.

Згідно з ППР від 14.02.2024 №0045270705, на підставі п. 54.3.1 ст. 54 ПК України та п. 121.1 ст. 121 ПК України, до позивача застосовано штрафна (фінансова) санкція у сумі 1020,00грн. за порушення п. 85.2. ст. 85 ПК України.

Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення протиправними, тому товариство звернулось до суду.

Ухвалою від 03.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Установлено строк для подання заяв по суті.

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. По суті спору відповідач вказав, що на підставі наказу №2162-п від 19.12.2023 та направлень №2993, №2994 від 19.12.2023 посадовими особами ГУ ДПС у Запоріжській області проведена фактична перевірка дрібнооптового складу ТОВ «АСГ», що розташований за адресою: м.Запоріжжя вул. Фонвізіна, буд. 3.

Під час проведення фактичної перевірки встановлено порушення вимог статті 3 п. 1, 2, 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), а саме не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на суму 51628,90 грн.

Також було встановлене порушення порядку обліку товарних запасів на суму 757 947,36 грн. До перевірки не надані у повному обсязі документи щодо походження товару, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Відповідно до пояснення директора ОСОБА_1 підтверджуючі документи та дані по залишкам товару на момент перевірки знаходяться на центральному офісі підприємства. Проте, станом на 28.12.2023 документи щодо обліку та походження товару (накладні на внутрішнє переміщення товару, товарно-транспорті накладні, акти приймання-передачи товару, інвентаризація залишків товару, облікові документи руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємстві роздрібної торгівлі в магазині тощо) до перевірки не надані.

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки, у якому на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 17, та ст.20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2024 року №0045310705 про застосування до ТОВ «АСГ» штрафних санкцій:

- у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше - 51 628,90грн.

- у розмірі 100 відсотків вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 757947,36грн. х 100% = 757947,36 грн.

Також, за результатами перевірки на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2024 року №0045270705 про застосування до ТОВ «АСГ» штрафних санкцій в розмірі 1020 грн за ненадання в повному обсязі документів, що відносяться до перевірки.

З огляду на вищевикладене, податковий орган вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, прийнятими в межах компетенції та відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак такими, що не підлягають скасуванню.

Враховуючи, що розгляд справи по суті розпочався, інших заяв і документів не надходило, а визначений строк для їх подання закінчився, клопотань щодо продовження процесуального строку не надходило, відтак суд розглядає справу в письмовому провадженні за наявними в ній доказами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позову, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СЕЙЛЗ ГРУП" є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 09.03.2021, код ЄДРПОУ 43977015, за видами економічної діяльності здійснює господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та іншою тютюновою продукцією через торгівельні об`єкти (склади, магазини, тощо), розташовані у різних областях України (а.с. 10-13)

На підставі наказу ГУ ДПС у Запоріжській області №2162-п від 19.12.2023 та направлень №2993, №2994 від 19.12.2023, посадовими особами проведена фактична перевірка дрібнооптового складу ТОВ «АСГ», що розташований за адресою: м. Запоріжжя вул. Фонвізіна, буд. 3 (а.с. 24).

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №8653/08/01/07/09/43977015 від 29.12.2023 (далі - Акт) (а.с. 26-28).

На підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та п. 1 ст. 17, та ст. 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами та доповненнями), ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2024 року №0045310705 про застосування до ТОВ «АСГ» штрафних санкцій:

- у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше - 51 628,90грн.

- у розмірі 100 відсотків вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуванах мінімумів доходів громадян - 757947,36грн. х 100% = 757947,36 грн.

Також, за результатами перевірки на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 лютого 2024 року №0045270705 про застосування до ТОВ «АСГ» штрафних санкцій в розмірі 1020 грн за ненадання в повному обсязі документів, що відносяться до перевірки.

Товариство не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, тому через представника звернулося до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовані положеннями Податкового кодексу України (далі ПК України; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Глава 8 розділу ІІ ПК України визначає види перевірок, які можуть бути проведені контролюючими органами, а також порядок та процедуру їх проведення. Зокрема, встановлюється чітке розмежування щодо порядку допуску до виїзних та невиїзних перевірок, а також щодо місця проведення зазначених перевірок.

Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 ПК України.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Згідно із матеріалами справи, наказом ГУ ДПС у Запорізькій області постановлено провести з 19.12.2023 тривалістю не більше 10 діб фактичну перевірку дрібнооптового складу за адресою м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд 3, в якому здійснює діяльність ТОВ "АСГ".

За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки, у якому встановлене порушення порядку обліку товарних запасів, не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій, а також за ненадання в повному обсязі документів, що відносяться до перевірки, до товариства застосовані штрафні санкції в розмірі 1020 грн.

Так, правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 (далі - Закон №265/95-ВР).

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону №265/95-ВР, суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) -за кожне наступне вчинене порушення;

3) п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - якщо у випадках, визначених цим Законом, при здійсненні розрахункових операцій суб`єкт господарювання не використовує, використовує незареєстровані належним чином, порушує встановлений порядок використання або не зберігає протягом встановленого строку книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункові книжки.

Згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Щодо не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій у Акті зазначено, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції 51628,90 грн.; сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 0,00грн. Отже, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 51628,90 грн. без урахування проведеної розрахункової операції.

Згідно з описом наявності готівки на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала 51628,90 грн. Відповідно до Х-звіту по ПРРО сума готівкових коштів склала 0.00 грн., за відміткою Х-звіту службова видача 51628,90 грн.

Представник позивача, заперечуючи встановлене порушення зазначає, що фіскальний чек зроблений працівником ОСОБА_2 до початку фактичної перевірки, а саме 20.12.2023 об 11 год. 06 хв. 32 сек. для оформлення службової видачі, яка робиться для переміщення готівкової виручки з місця проведення розрахунків торговельного об`єкта (дрібнооптовий склад) в касу позивача у м. Запоріжжя у сумі 51628,90грн.

Отже, за доводами представника, 20.12.2023 до 11:06 год. здійснено продаж товару за готівку на суму 51628,90грн. і, при продажу застосовано ПРРО. Висновки податкового органу з приводу не застосування ПРРО при продажі товару спростовуються Х-звітом, у якому спірна сума відображена як "службова видача".

Оцінюючи доводи сторін суд зазначає, що згідно з Актом перевірки товариство здійснює свою діяльність із застосуванням ПРРО, що відображено у п. 2.1.9 акту №8653/08/01/07/09/43977015 від 29.12.2023, у якому зазначено фіскальний номер 4000444683 та дата реєстрації 17.01.2023 програмного реєстратора розрахункових операцій, а не реєстратора розрахункових операцій, що не є тотожним.

Відповідно до пунктів а) та б) статті 2 Закону №265/95-ВР визначені терміни, які вживаються у такому значенні:

фіскальні функції - це:

а) здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам`яті реєстратора розрахункових операцій, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів;

б) здатність програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів.

З аналізу наведених вище норм права слідує відмінність функцій РРО та ПРРО, та відповідно остання полягає у здатності програмних реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення для довгострокового зберігання на фіскальному сервері контролюючого органу та багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу 27 статті 2 Закону №265/95-ВР режим роботи програмного реєстратора розрахункових операцій, зареєстрованого у реєстрі таких реєстраторів, що забезпечує реєстрацію розрахункових документів на фіскальному сервері контролюючого органу відповідно до цього Закону.

Статтю 2 доповнено абзацом згідно із Законом № 128-IX від 20.09.2019; в редакції Закону № 1591-IX від 30.06.2021, яка вводиться в дію з 01.08.2022, згідно з якою програмний реєстратор розрахункових операцій - програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій. Контролюючий орган забезпечує безоплатне програмне рішення для використання суб`єктом господарювання.

Денний звіт - документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням (абзац статті 2 Закону №265/95-ВР).

Відповідно до абзацу пункту 7 статті 3 Закону №265/95-ВР (в редакції Закону № 1017-IX від 01.12.2020) програмні реєстратори розрахункових операцій та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами програмного реєстратора розрахункових операцій та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що програмні реєстратори розрахункових операцій дають можливість контролюючому органу безперешкодно через фіскальний сервер отримати відомості про розрахункові документи за відповідний період.

Податковий орган не надав суду інформацію із фіскального серверу про розрахункові документи за 20.12.2023, що підтверджувало б не проведення позивачем розрахункових операцій через ПРРО суму 51628.90 грн.

Натомість, відповідно до Х-звіту №239 від 20.12.2023 зазначено готівка 51628.90 грн., чеків 10, "службова видача" - 51628.90 грн.

Використання такої операції "службова видача" регламентує Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547 (далі - Порядок №547) та Порядок реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 23 червня 2020 року № 317 (далі - Порядок №317, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до п. 6 Порядку №547, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій. Операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Відповідно до п. 9 Порядку №317, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через ПРРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов`язані з проведенням розрахункових операцій:

операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту;

операція «службова видача» використовується для реєстрації суми готівки, яка вилучається з місця проведення розрахунків та/або видається держателям електронних платіжних засобів.

Проведення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів здійснюється суб`єктами господарювання із використанням ПРРО у порядку, визначеному Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України з питань ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №148).

Відповідно до п. п. 11, 15, 16, 35 Положення №148, готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі. Оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням програмних РРО без ведення касової книги, є забезпечення щоденного створення засобами програмних РРО у паперовій та/або електронній формі фіскальних звітних чеків та подання їх до фіскального сервера засобами телекомунікацій, а також направлення створених програмними РРО електронних розрахункових документів та повідомлень для їх реєстрації і довгострокового зберігання до фіскального сервера.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівки), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнаного приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Суб`єкти господарювання здають готівкову виручку (готівку) для виконання платіжних операцій до національних операторів, небанківських надавачів платіжних послуг, комерційних агентів із приймання готівки.

Готівкова виручка (готівка) здається суб`єктами господарювання самостійно [уключаючи готівкову виручку (готівку), отриману із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти надання фінансових послуг] або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів, або через підприємства, які отримали ліцензію Національного банку України на надання банкам послуг з інкасації.

Касові документи після складання касиром звіту та оброблення цього звіту комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, формуються в справи відповідно до номенклатури справ та зберігаються відповідно до законодавства України відповідальною особою, на яку керівником покладено обов`язок щодо їх зберігання.

Отже, в спірному випадку видача готівки з місця проведення розрахунків реєструвалась через ПРРО з використанням операції "службова видача" та не пов`язана з проведенням розрахункових операцій, а готівкові кошти підлягали оприбуткуванню відповідно до Положення №148.

Суд зазначає, що долучений до матеріалів Х-звіт обумовлює операцію «службова видача» суми 51628.90 грн., яка вилучалася з місця проведення розрахунку з метою здачі готівкової виручки інкасаторам банку. Це підтверджується наданими в ході перевірки перевіряючим письмовими поясненнями працівника ОСОБА_2 від 20.12.2023. Зокрема, остання вказала, що на місці проведення розрахунків знаходились готівкові кошти у сумі 51628.90 грн., які виведені як "службова видача" та готувалися до інкасації. Проте через неможливість скласти супровідні документи, вони залишались на місці розрахунків та не покладені до інкасаційної сумки (а.с. 125).

Прибутковим касовим ордером №1 160 від 20.12.2023 та видатковим касовим ордером від 20.12.2023 підтверджується оприбуткування готівки з каси ПРРО на суму 51628.90 грн. (а.с. 71- 73).

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з доводами представника позивача про відсутність у товариства порушень статті 3 п. 1, 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а відтак немає правових підстав для притягнення товариства до відповідальності, передбаченої статтею 17 Закону №265/95-ВР.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2024 №0045310705 в частині застосування до товариства штрафних санкцій у розмірі 51 628,90грн. є протиправним та пілягає скасуванню.

З приводу порушення порядку обліку товарних запасів на суму 757 947,36 грн, то відповідно до Акту встановлено, що до перевірки не надані у повному обсязі документи щодо походження товару, що на момент перевірки знаходяться у місті продажу (господарському об`єкті), чим порушено п. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

За змістом Акту, станом на 20.12.2023 об 14 год.30 хв. в приміщенні дрібнооптового складу за адресою: Запоріжжя, вул. Фонвізіна, буд. 3, відсутні документи, що підтверджують походження товару та облікові дані залишків. Згідно з поясненнями директора ОСОБА_3 підтверджуючі документи та дані по залишкам товару на момент перевірки знаходяться на центральному офісі підприємства за адресою. Відповідно до запрошення, яке отримано власноруч ОСОБА_1 , у ході проведення перевірки надано копії видаткових накладних, інформація про які детально наведена у додатках до акту перевірки (а.с. 106-120).

Відповідно до копій видаткових накладних постачальник товару - ТОВ "Філіп Морріс Сейлз Енд Дистриб`юшн" (код ЄДРПОУ 39540982) покупець ТОВ «АСГ» (код за ЄДРПОУ 43886122) та зазначено адресу доставки - м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 41, приміщення 10.

Станом на 28.12.2023 інші документи щодо обліку та походження товару (накладні на внутрішнє переміщення товару, товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, інвентаризація залишків товару, облікові документи руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємстві роздрібної торгівлі в магазині, тощо) до перевірки не надані.

Позивач не погоджується з фактами, зазначеними у акті фактичної перевірки №8653/08/01/07/09/43977015 від 29.12.2023 та зазначає, що задля перевірки обліку товарних запасів на складі, позивач сформував інвентаризаційну відомість товарів на складі №28 від 20.12.2023, що складався із 144 найменувань товару на суму 819557,43грн.

Позивач вказує, що перевіряючому надано 1405 копій видаткових накладних. Кількість же видаткових накладних, що підтверджують залишки товару на складі по вул. Фонвізіна, буд. 3, станом на 20.12.2023 складає 116 шт.

Після перевірки залишків товарних запасів на складі, контролюючий орган вручив 20.12.2023 директору ТОВ «АСГ» Гарькавому Р.М. запит про надання документів, у якому зазначений перелік документів, оригінали яких позивач мав надати для перевірки не пізніше 10:00 год. 22.12.2023 до приміщення контролюючого органу за вказаною адресою за три місяці.

Проте, позивач вважає, що витребування первинних документів за період, що перевіряється, з 01.10.2023 по день закінчення фактичної перевірки, як зазначено у наказі на перевірку, є надмірним, оскільки документи передаються і зберігаються у центральному офісі за адресою місцезнаходження ТОВ «АСГ», що відображено у акті фактичної перевірки.

Позивач вважає, що абсолютно невиправданим є період, що перевірявся, а саме три місяці, та, на його думку, є об`єктами досліджень документальних перевірок і виходить за межі фактичної перевірки.

Оцінюючи доводи сторін, суд зазначає, що згідно з Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за №751/4044 (із змінами та доповненнями), затверджено П(С)БО №9 «Запаси» та відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за №893/4186 (із змінами та доповненнями), на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства, і організації, а також підприємства громадського харчування.

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

Відповідно до вимоги перевіряючих від 20.12.2023, у зв`язку з проведенням фактичної перевірки за період діяльності з 01.10.2023 по дату закінчення перевірки, товариству необхідно надати оригінали наступних документів (а.с. 25).

Зокрема, паспорт, довідки про присвоєння РНОКПП керівника, головного бухгалтера, особи, що проводила розрахункові операції (копії). Первинні документи на товар (прибуткові, видаткові накладні або інші документи, що підтверджують походження товару), що знаходився та знаходиться на реалізації в перевіряємому періоді. Книга обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки. Касові книги, прибуткові-видаткові касові ордери, наказ про затвердження ліміту каси, розрахунок ліміту каси, наказ про оприбуткування готівки. Виписки по банківським рахункам. Реєстраційне посвідчення на РРО. Довідка про опломбування РРО. Ліцензії (з додатками). Інвентаризаційний акт/опис залишків товарно-матеріальних запасів/ цінностей/коштів. Оборотно-сальдові відомості/журнали-ордери по рахункам № 301, 311. 372, 377, 685, 28, 361. Трудові договори, накази на призначення, посадові інструкції на директора, головного бухгалтера, найманих працівників. Документи, що підтверджують право власності, оренди, суборенди, права користування будівлею/спорудою/приміщенням/ об`єктом проведення діяльності. Наказ щодо робочого графіку складу за адресою: м, Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 3.

В контексті обліку товару, позивач надав перевіряючим Інвентаризаційний акт залишків ТМЦ на складі станом на 19.12.2023, Оборотно-сальдові відомості по рахункам 301, 28, що відображено у супровідному листі директора ТОВ "АСГ" від 27.12.2023 з відміткою про отримання ОСОБА_4 (а.с. 32, а.с. 32 зворотній бік).

У супровідному позивач зазначив, що оборотно-сальдові відомості по рахункам 311, 372, 377, 685, 361 ведуться загальні, по всьому товариству і виокремити по структурному (виробничому) підрозділі - дрібнооптовий склад (№28) у м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 3, немає можливості (а.с. 32 зворотній бік).

Оцінюючи повноту наданих облікових документів суд зазначає, що відповідно до інвентаризації товару на складі №28 від 20.12.2023 зазначено 144 найменувань товару на суму 819 557 грн 43 коп (а.с. 65-66), який оприбутковано, що підтверджується прибутковими накладними (а.с. 33-34).

Тож, матеріалами справи підтверджується, що початком фактичної перевірки є 20.12.2023, що відображено в Акті фактичної перевірки (а.с. 104), а датою закінчення перевірки є 28.12.2023 (а.с. 108). В межах перевірки директором товариства 27.12.2023 супровідним листом з відміткою про отримання перевіряючою ОСОБА_4 від 27.12.2023, позивачем надані Оборотно-сальдові відомості по рахункам 301, 28, Інвентаризаційний акт залишків ТМЦ на складі, реєстр видаткових накладних за жовтень-грудень 2023 (а.с. 35-61), реєстр прибуткових накладних на 144 найменувань товару на суму 819 557 грн 43 коп (а.с. 33-34, 65-66), що підтверджує оприбуткування товару.

З приводу видаткових накладних на оприбуткування, то директор товариства в супровідному зазначив, що їх кількість за вказаний період нараховує більше 275 штук, а на видаток - більше 1130штук, тому їх виготовити всі до 27.12.2023 немає можливості.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України №996-ХІV, не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України №265/95-ВР.

Даний висновок узгоджується з позицією ерховного Суду, викладеною у постановах від 07 серпня 2018 року у справі №825/10/17, від 30 січня 2018 року у справі №810/1148/17, від 07 серпня 2018 року у справі №825/10/17, від 24 квітня 2020 року у справі № 803/1676/16, від 11 червня 2020 року у справі №815/1322/16, від №140/470/19 від 11 лютого 2021 року.

Також суд зазначає, що відповідно до Акту фактичної перевірки факту реалізації (продажу) не облікованого товару не встановлено. Натомість, згідно з Актом встановлено порушення порядку обліку товарних запасів на суму 757 947, 36грн, а саме до перевірки не надано у повному обсязі документи щодо походження товару, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), чим порушено п. 12 ст. 3 Закону №265/95-ВР.

Водночас, конструкція статті 20 Закону №265/95-ВР вказує на те, що підставою для застосування контролюючим органом фінансової санкції є реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Отже, специфіка штрафної санкції за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР полягає в тому, що у відповідності до статті 20 вказаного Закону, вона визначається в залежності від вартості не облікованих товарів, а обов`язковою умовою застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, є реалізація (продаж) не облікованих товарів.

Аналогічну правову позицію у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 у справі №810/3247/16, 07.08.2018 у справі №825/10/17, 05 березня 2019 року у справі №806/2402/16, 21 січня 2021 року справі № 826/12449/17, 30 квітня 2020 року по справі №803/954/14 та 05 квітня 2023 року по справі № 420/7844/20.

Відтак, оскільки Актом фактичної перевірки реалізація необлікованого товару не встановлена, тому відсутні підстави для накладення на позивача фінансової санкції відповідно до положень ст. 20 Закону №265/95-ВР.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2024 №0045310705 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню повністю.

З приводу податкового повідомлення-рішення від 14.02.2024 №0045270705, суд зазначає таке.

Так, за ненадання в повному обсязі документів що відносяться до перевірки, відповідач на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосував до товариства штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020,00грн.

Відповідно до п. 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Відповідно до п. 85.2, п. 85.4, п. 85.8 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.5 ст. 85 ПК України, забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Суд зазначає, що податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки та витребування документів та інформації необхідної для проведення повної, всеохоплюючої фактичної перевірки. Перевіряючими у межах проведення фактичної перевірки направлено запит від 20.12.2023, який отриманий директором товариства (а.с. 25).

З приводу вимоги перевіряючого надати первинні документи на товар (прибуткові, видаткові накладні або інші документи, що підтверджують походження товару), що знаходився та знаходиться на реалізації в перевіряємому періоді, то суд погоджується з доводами представника позивача, що така вимога надати документи за перевіряємий період три місяці з 01.10.2023 по день закінчення фактичної перевірки з вимогою про товар, який знаходився на реалізації, виходить за межі фактичної перевірки, що передбачено ст. 80 ПК України.

Також суд вважає обгрунтованими доводи представника позивача, що вимога перевіряючого надати оригінали первинних документів суперечить положенням статті 85 ПК України.

Відповідно до супровідного листа від 27.12.2023 із відміткою про отримання перевіряючими, директор товариства до закінчення перевірки надав завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, в паперовій формі, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходились у місці продажу (господарському об`єкті)-дрібнооптовий склад у м. Запоріжжя, вул. Фонвізіна, 3 (а.с. 32, зворотній бік). З приводу неможливості надати документи по рахункам 311, 372, 377, 685, 361, то директор товариства надав відповідь, що такі ведуться загальні по товариству та їх виокремити по структурному (виробничому) підрозділі немає можливості.

Отже, позивачем надано відповідь на запит та витребувані копії первинних документів щодо поставлених у запиті питань.

Згідно з п.п. 112.1, 112.2, 112.7, ст. 112 ПК України, особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Відповідно до п. 109.1, п. 109.2 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, відповідальність за ненадання на запит контролюючого органу документів настає у разі коли особа платник податків не надав відповідь на запит, не надав витребувані у межах податкової перевірки документи умисно, без наявності непереборних та незалежних від платника обставин. Натомість ТОВ "АСГ" надано відповідь на запит, вчинено активні дії за для уникнення порушення та наступної штрафної відповідальності.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення №0045270705 прийняте без урахування всіх обставин у справі, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім того в рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії" Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій/рішень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини дають підстави для висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СЕЙЛЗ ГРУП" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 14.02.2024 № 0045270705, № 0045310705.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СЕЙЛЗ ГРУП" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 15 171,65 грн (п`ятнадцять тисяч сто сімдесят одна гривня 65 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВ СЕЙЛЗ ГРУП" (код ЄДРПОУ - 43977015, вул. Брацлавська, 1, м. Вінниця, 21001)

Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ - ВП 44069150, вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Повне судове рішення складено 31.03.2025.

СуддяДмитришена Руслана Миколаївна