Рішення від 31.03.2025 по справі 140/19/25

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року ЛуцькСправа № 140/19/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (далі відповідач 1), Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи (далі Волинське ОБ МСЕ, відповідач 2) про:

визнання протиправними та скасування рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 12.04.2024 у формі довідки про невизнання ОСОБА_1 інвалідом, довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №026964 від 20.02.2024, довідки серія 12 ААА №026964 від 12.04.2024;

визнання протиправним та скасування рішення Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" щодо підтвердження рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи від 12.04.2024 відносно ОСОБА_1 про невизнання особою з інвалідністю, визначення 25% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, зазначене у листі Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" №56-318/3192 від 20.09.2024;

зобов`язання Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" та Обласну медико-соціальну експертну комісію Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи здійснити повторний огляд ОСОБА_1 та встановити йому відповідну групу інвалідності. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 026964 серія 12 ААА, відповідно до якої ОСОБА_1 було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25 %. 12.04.2024Обласною МСЕК Волинського ОБ МСЕ було видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 026964 серія 12 ААА, відповідно до якої ОСОБА_1 було визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25 %. 12.04.2024Обласною МСЕК Волинського ОБ МСЕ було видано довідку про невизнання ОСОБА_1 інвалідом. ДЗ "ЦМСЕК МОЗ УКРАЇНИ" 20.09.2024 за результатами вивчення медико-експертної документації було підтверджено рішення обласної МСЕК від 12.04.2024 про невизнання позивача особою з інвалідністю, визначення 25% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

У позивача діагностовано: наслідки МВТ, післятравматична невропатія лівого серединного та ліктьового нервів на рівні ліктьового згину, лівого променевого нерву на рівні середньої третини передпліччя у вигляді помірного парезу лівої кисті, гіпестезії лівої кисті, з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки (порушення функції охоплення та утримання лівою кистю), гостра ішемія лівої верхньої кінцівки І ст.

Позивач не погоджується із вищенаведеними висновками відповідачів про невизнання його інвалідом, оскільки ступінь втрати професійної працездатності 25 %, який йому визначили є суттєво заниженим, адже він втратив здатність продовжувати професійну діяльність внаслідок помірного порушення функцій організму.

Вказує на те, що не було здійснено огляду позивача, а рішення МСЕК про невизнання його інвалідом були прийняті формально без врахування всіх його захворювань та дослідження медичних документів.

Крім того, абзацом п`ятим пункту 10 Положення № 1317 визначено, що до складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.

Разом з тим, акт огляду МСЕК №250 сформований комісією у складі: голови МСЕК Тимощук В.В., члени комісії: Чоплаз; Яремчук; Ніколішин. Відтак, вищенаведені оскаржувані документи сформовані комісією не у повному складі, без дотримання приписів Положення про МСЕК № 131.

З урахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 06.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач 1 відзив на позовну заяву не подав.

Представник відповідача 2 Волинського ОБ МСЕ у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з тих підстав, що оскаржувані рішення відповідачів винесені підставно та правомірно.

Акт огляду обласною МСЕК №250 від 20.02.2024 підписаний комісією у складі: лікар-терапевт, т.в. голови обласної МСЕК Тимощук В.В., члени комісії: лікар-невропатолог ОСОБА_2 , лікар-терапевт ОСОБА_3 , лікар-хірург ОСОБА_4 , тобто не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, що не суперечило вимогам Положення про медико-соціальну експертизу.

З 04.03.2024 по 15.03.2024 позивач знаходився на обстеженні у Науково-дослідному інституті реабілітації осіб з інвалідністю (далі НДІ РОІ) (ннлк) ВНМУ. Відповідно до висновку НДІ РОІ (ннлк) ВНМУ від 05.04.2024 №413: наявна у гр. ОСОБА_1 патологія нервової системи обмежує його життєдіяльність - здатність до пересування 0 ст., трудової діяльності 0 - І ст., самообслуговування 0 - І ст., спілкування 0 ст., орієнтації 0 ст., контролю поведінки 0 ст., навчання 0 ст.

За наслідками травми можуть бути виражені двадцять п`ять відсотків втрати працездатності (підстава: висновок ВЖ №1179 від 27.04.2023 р.).

12.04.2024 обласна МСЕК, з урахуванням висновку Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю, група інвалідності не встановлена, призначено 25% втрати працездатності, поранення, так, пов`язані, з захистом Батьківщини, одноразово, позивачу видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія 12 ААА №026964 (акт огляду обласною МСЕК №250 від 20.02.2024).

Відповідно до п. 21.1. Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Медичні документи, видані військово-лікарськими комісіями, не є підставою для встановлення чи невстановлення інвалідності, а лише встановлює причинний зв`язок.

20.05.2024 на запит ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» від 16.05.2024 №56-3(08)-1492 надіслано медико-експертну справу позивача у зв`язку із незгодою з рішенням обласної МСЕК. 16.09.2024 позивач був очно оглянутий ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» - рішення обласної МСЕК від 12.04.2024 про невизнання особою з інвалідністю, визначення 25% втрати працездатності внаслідок поранення, так, пов`язане із захистом Батьківщини, підтверджено (акт огляду ДЗ «Центральна МСЕК МОЗ України» №1593 від 16.09.2024).

Додатково представник відповідача 2 повідомив, що відповідно до рішення Волинської обласної ради від 12.12.2024 №29/4 «Про ліквідацію Волинського обласного бюро медико- соціальної експертизи» Волинська обласна рада вирішила ліквідувати Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи (код ЄДРПОУ 20129948), що розташоване за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, просп. Волі, 1 а.

Згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних оеіб- підприємців та громадських формувань №77993630412, виданої Департаментом «Центр надання адміністративних послуг у місті Луцьку» Луцької міської ради від 14.01.2024, Волинське обласне бюро медико-соціальної експертизи перебуває в стані припинення.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20.02.2024 Обласною МСЕК Волинського ОБ МСЕ було видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 026964 серія 12 ААА, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25 % (а.с.17).

Як вбачається з акту огляду медико-соціальною експертною комісією №250 від 20.02.2024 у позивача діагностовано: наслідки МВТ, післятравматична невропатія лівого серединного та ліктьового нервів на рівні ліктьового згину, лівого променевого нерву на рівні середньої третини передпліччя у вигляді помірного парезу лівої кисті, гіпестезії лівої кисті, з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки (порушення функції охоплення та утримання лівою кистю), гостра ішемія лівої верхньої кінцівки І ст. (а.с.23-25).

12.04.2024 обласною МСЕК Волинського ОБ МСЕ видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №026964 серія 12 ААА, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25 % (а.с.19)

12.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було видано довідку №250 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом (а.с.21).

20.09.2024 ДЗ "ЦМСЕК МОЗ УКРАЇНИ" на засіданні комісії розглянуто медично-експертну справу та оглянуто очно ОСОБА_1 щодо оскарження рішення обласної МСЕК та повідомлено, що за результатами вивчення медико-експертної документації, об`єктивного обстеження, з урахуванням консультативного висновку НДІ РОІ (ННЛК) ВНМУ ім.М.І. Пирогова від 05.04.2024 №413, по виявленій паталогії по ступеню вираженості функціональних порушень відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 та від 25.12.2013 №975, наказів МОЗ України від 05.09.2011 №561 та від 05.06.2012 №420, невизнання особою з інвалідністю, визначення 25% втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, підтверджено (а.с.22)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначає Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні від 21.03.91 №875-XII (далі - Закон №875-ХП).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-XII особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону №875-XII інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських об`єднань осіб з інвалідністю (частина 2 статті 3 Закону №875-XII).

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України від 06.10.2005 №2961-IV (далі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2961-IV, медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частинами першою-третьою статті 7 Закону №2961-IV встановлено, що медико-соціальна експертиза осіб з обмеженнями повсякденного функціонування та осіб з інвалідністю проводиться медико-соціальними експертними комісіями, а дітей лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров`я. Особа з обмеженнями повсякденного функціонування направляється для проходження медико-соціальної експертизи з метою підтвердження стійкого обмеження життєдіяльності та встановлення статусу особа з інвалідністю або дитина з інвалідністю у разі виявлення мультидисциплінарною реабілітаційною командою ознак стійкого обмеження життєдіяльності, що зазначається в індивідуальному реабілітаційному плані. Залежно від ступеня стійкого розладу функцій організму, зумовленого захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, та можливого обмеження життєдіяльності при взаємодії із зовнішнім середовищем внаслідок втрати здоров`я особі, визнаній особою з інвалідністю, встановлюється перша, друга чи третя група інвалідності.

Частиною восьмою статті 7 Закону №2961-IV передбачено, що медико-соціальні експертні комісії визначають:

групу інвалідності, її причину і час настання. Особа може одночасно бути визнана особою з інвалідністю однієї групи і лише з однієї причини. При підвищенні групи інвалідності в разі виникнення більш тяжкого захворювання причина інвалідності встановлюється на вибір особи з інвалідністю. У разі якщо однією з причин інвалідності є інвалідність з дитинства, вказуються дві причини інвалідності;

види трудової діяльності, рекомендовані особі з інвалідністю за станом здоров`я.

причинний зв`язок інвалідності із захворюванням чи каліцтвом, що виникли у дитинстві, вродженою вадою;

ступінь втрати професійної працездатності потерпілим від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання;

ступінь втрати здоров`я, групу інвалідності, причину, зв`язок і час настання інвалідності громадян, які постраждали внаслідок політичних репресій або Чорнобильської катастрофи; військової агресії Російської Федерації проти України;

медичні показання на право одержання особами з інвалідністю автомобіля і протипоказання до керування ним.

Станом на момент проходження позивачем медичного огляду процедура проведення медико-соціальної експертизи була врегульована Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення про МСЕК).

В свою чергу, порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями були визначені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009 (далі - Положення №1317).

За змістом пункту 3 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення про МСЕК).

Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення про МСЕК міжрайонні комісії визначають, серед іншого, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв; потребу осіб з інвалідністю, потерпілих від нещасного випадку на виробництві, із стійкою втратою працездатності у медичній та соціальній допомозі, в тому числі у додатковому харчуванні, ліках, спеціальному медичному, постійному сторонньому нагляді, догляді або допомозі, побутовому обслуговуванні, протезуванні, санаторно-курортному лікуванні, придбанні спеціальних засобів пересування; ступінь стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування.

Пунктом 12 Положення про МСЕК передбачено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, зокрема, проводять у складних випадках огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленнями районних, міжрайонних, міських комісій.

Згідно з пунктом 17 Положення про МСЕК медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до пункту 19 Положення про МСЕК комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

За приписами пункту 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.

Згідно з пунктом 4 Положення №1317 лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров`я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії.

Згідно з пунктом 18 Положення про МСЕК відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я.

Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України (пункт 20 Положення про МСЕК).

На момент огляду позивача механізм встановлення груп інвалідності був врегульований Інструкцією про встановлення груп інвалідності (затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за №1295/20033) (далі - Інструкції №561).

Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з пунктом 1.10 Інструкції №561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Критерії визначення інвалідності встановлені пунктами 26-27 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

На підставі аналізу положень Закону України Про реабілітацію інвалідів в Україні, Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності можна дійти висновку, що рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Як встановлено судом, медико-соціальною експертною комісією в акті №250 від 20.02.2024 вказано, що у ОСОБА_1 діагностовано: наслідки МВТ, післятравматична невропатія лівого серединного та ліктьового нервів на рівні ліктьового згину, лівого променевого нерву на рівні середньої третини передпліччя у вигляді помірного парезу лівої кисті, гіпестезії лівої кисті, з помірним порушенням функції лівої верхньої кінцівки (порушення функції охоплення та утримання лівою кистю), гостра ішемія лівої верхньої кінцівки І ст. Група інвалідності не встановлена. Ступінь втрати працездатності 25 % одноразово, поранення так, пов`язане із захистом Батьківщини (а.с.23-25). 12.04.2024 обласною МСЕК Волинського ОБ МСЕ видано довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках №026964 серія 12 ААА, відповідно до якої ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності - 25 %.12.04.2024 Обласною МСЕК Волинського ОБ МСЕ було видано довідку №250 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом.

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з незгодою позивача, що його ступінь втрати професійної працездатності складає 25 % (на думку позивача є заниженим). У своїх доводах позивач посилається на те, що рішення відповідачами прийняті без урахування всіх його захворювань та дослідження медичних документів.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Отже, визначення конкретного ступеню розладу функцій органів і систем організму та обмеження життєдіяльності людини як критеріїв встановлення інвалідності є дискреційними повноваженнями МСЕК, а отже, суд не вправі втручатися у такі повноваження відповідача.

Подібна правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі №817/820/16, від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а та від 12.10.2021 у справі №280/4820/19.

Приписами пунктів 23-24 Положення про МСЕК у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров`я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров`я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер. Рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

З аналізу наведених норм слідує, що чинним законодавством визначено можливість проведення переогляду особи медико-соціальною комісією вищого рівня та прийняття нею остаточного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач скористався своїм право оскарження спірних рішень обласної МСЕК до комісії вищого рівня.

Як слідує з матеріалів справи, при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем 1 Державним закладом "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" було розглянуто медико-експертну справу та очно оглянуто ОСОБА_1 , що підтверджується актом огляду медико-соціальною експертною комісією №1593 від 15.09.2024 (а.с. 26-28).

За результатами вивчення медико-експертної документації, об`єктивного обстеження, з урахуванням консультативного висновку НДІ РОІ (ННЛК) ВНМУ ім.М.І. Пирогова від 05.04.2024 №413, по виявленій паталогії по ступеню вираженості функціональних порушень відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 та від 25.12.2013 №975, наказів МОЗ України від 05.09.2011 №561 та від 05.06.2012 №420 відповідачем 1 невизнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю, визначення 25 % втрати працездатності внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, підтверджено (а.с.22)

З матеріалів справи слідує, що відповідачами при прийняті оскаржуваних рішень були враховані та досліджені документи, на які позивач посилається, як на доказ обґрунтованості своїх позовних вимог, рішення прийняті після проведення необхідних досліджень позивача лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичної документації, та за результатами об`єктивного обстеження позивача членами комісії.

В свою чергу, у позовній заяві ОСОБА_1 не вказує про порушення процедури прийняття оскаржуваних рішень Волинським ОБМСЕ та Державним закладом Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України.

При цьому, варто відмітити, що відповідно доЗакону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», Положення про МСЕК саме до компетенції медико-соціальної експертизи відноситься визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.

Тобто, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних комісій та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд, відповідно до положеньКодексу адміністративного судочинства України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Завданням суду, при розв`язанні зазначеного спору, є перевірка дотримання медико-соціальною експертною комісією встановленого законом порядку проведення експертизи та відповідність її дій та рішень положенням спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у даній справі.

Вказані висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.03.2019 (справа №805/773/17-а).

Згідно із частиною 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи правові висновки Верховного суду, суд вправі перевірити законність рішення/висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення/висновку, яка встановлена Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженоїнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 №561, Положенням про медико-соціальну експертизу та Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317.

Відтак, суд визнає, що процедура проведення медико-соціальної експертизи позивача відповідачами дотримана в повній мірі, рішення про невизнання позивача інвалідом прийняті відповідно до процедури, встановленоїІнструкцією №561, Положенням про МСЕК та Положенням №1317, тобто на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України, та є правомірними.

Суд не бере до уваги пояснення позивача відносно того, що акт огляду МСЕК №250 сформований комісією у неповному складі (голова МСЕК ОСОБА_5 , члени комісії: Чоплаз; Яремчук; Ніколішин), оскільки як пояснив відповідач 2 вказаний акт підписаний комісією у складі: лікар-терапевт, т.в. голови обласної МСЕК Тимощука В.В., члени комісії: лікар-невропатолог ОСОБА_2 , лікар-терапевт ОСОБА_3 , лікар-хірург ОСОБА_4 , тобто не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, що не суперечило вимогам Положення про медико-соціальну експертизу.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Беручи до уваги ті обставини, що оцінка ступеню ушкоджень та стану здоров`я позивача здійснюється фахівцями в галузі медицини, та встановлення (не вставновлення) групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності належить до виключної компетенції медико-соціальної експертних комісій, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українине здійснюється.

Керуючись статтями243-246,255,262,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України", Волинського обласного бюро медико-соціальної експертизи про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.М. Димарчук