Ухвала

від 31.03.2025 по справі 440/1755/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/1755/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Колективне мале підприємство "Будівельник" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 11.02.2025 звернулась адвокат Олійник Тетяна Василівна з позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради, у якому позивач просив:

визнати протиправною бездіяльність Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради щодо не виконання своїх повноважень, а саме - відмови вчинити дії, що були зазначені в прохальній частині заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024;

зобов`язати Диканську селищну раду, Виконавчий комітет Диканської селищної ради здійснити свої повноваження та здійснити дії, що були зазначені в прохальній частині заяви ОСОБА_1 від 05.11.2024, а саме:

- зафіксувати факти самовільного зайняття та використання керівником КМП «Будівельник» ОСОБА_2 частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та здійснення на вищевказаній земельній ділянці насипу землі, складання будівельних матеріалів, встановлення стовпів та стовпів з прикріплених до них листовим металом, спорудження каналізаційного колодязя (вигрібної фільтраційної ями). Фіксування провести шляхом фото та/або відеозйомкою земельної ділянки, застосувати технічні засоби фіксування фактів порушення вимог земельного законодавства та інтересів Диканської селищної ради, за результатами чого скласти акт обстеження земельної ділянки;

- провести обстеження земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 стосовно проїзду та заїзду до гаража ОСОБА_1 (знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) та встановити, яка ширина проїзду, яка повинна бути та ширина проїзду, що фактично є (зважаючи на наявність насипу землі та будівельних матеріалів, що заважають нормальному проїзду);

- визначити площу тієї частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка самовільно зайнята та на якій було здійснено насип землі, складено будівельні матеріали, встановлено стовпи та стовпи з прикріпленим до них листовим металом, було споруджено каналізаційний колодязь (вигрібну фільтраційну яму);

- встановити відстань між каналізаційним колодязем (вигрібною ямою), що споруджений на земельній ділянці комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 поруч із земельною ділянкою орієнтовною площею 0,0212 га, АДРЕСА_2 та газопроводом, що є власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а також водопроводом, яким користуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх сім`ї;

- встановити відстань між вигрібною ямою, що споруджена на земельній ділянці комунальної форми власності кадастровий номер 5321055100:30:004:0374 і земельною ділянкою загального користування кадастровий номер якої 5321055100:30:004:0706 та перевірити відповідність будівництва ями проекту, плану забудови, а також на можливість витоку нечистот на земельну ділянку загального користування, оскільки яма збудована на підвищенні;

- звернутися до суду з відповідним позовом до КМП «Будівельник» (керівник ОСОБА_2 ) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної форми власності загального користування, кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , а саме щодо: прибирання на земельній ділянці насипу землі, звільнення земельної ділянки від складування будівельних матеріалів, демонтажу стовпів та стовпів з прикріпленим листовим металом; ліквідування, шляхом засипання, вигрібну яму каналізаційний колодязь, споруджені на земельній ділянці загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на невжиття відповідачами заходів щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки комунальної форми власності загального користування.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Відповідачі у наданих до суду відзивах на позов, з-поміж іншого, посилались на обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права, непідсудність цього спору адміністративному суду та доцільність звернення до суду для вирішення спору із суміжним землекористувачем щодо усунення перешкод в користуванні орендованою земельною ділянкою у порядку цивільного судочинства.

Розглянувши матеріали справи, надаючи правову оцінку повідомленим сторонами обставинам, суд виходить з такого.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття "суд, встановлений законом" зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Згідно із вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі №815/6945/16.

Отож під час визначення предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі гаража загальною площею 125.60 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначений об`єкт нерухомого майна знаходиться на земельній ділянці комунальної власності, яку ОСОБА_1 орендує.

Відповідно до пункту 1 Договору оренди землі від 29.09.2022, укладеного між орендодавцем Диканською селищною радою в особі селищного голови ОСОБА_8 з одного боку та ОСОБА_1 з іншого боку: орендодавець на підставі рішення 34 сесії 8 скликання Диканської селищної ради від 29.09.2022 №35 "Про передачу в оренду земельної ділянки гр. ОСОБА_1 " надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва індивідуальних гаражів (код КВЦПЗД 02.05), яка розташована по АДРЕСА_1 . У пункті 2 вищевказаного Договору вказано, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0230 га, кадастровий номер 5321055100:30:004:0349.

Своєю чергою, орендована позивачем земельна ділянка межує із земельною ділянкою кадастровий номер 5321055100:30:004:0374, що перебуває у користуванні КМП "Будівельник".

Звертаючись до суду з цим позовом позивач зазначив, що керівник КМП "Будівельник" ОСОБА_2 на земельній ділянці комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , здійснив насип землі висотою приблизно 50-70 см, у зв`язку з чим існує реальна небезпека порушення права власності ОСОБА_1 через дії керівника КМП "Будівельник" ОСОБА_2 , оскільки через порушення, які чинить ОСОБА_2 на земельній ділянці загального користування (насип землі висотою приблизно 50-70 см) ОСОБА_1 утруднюється проїзд до належного йому на праві власності гаража, внаслідок самовільного зайняття ОСОБА_2 частини проїзду. Таким чином, на думку позивача, керівник КМП "Будівельник" ОСОБА_2 своїми діями створює перешкоди для ОСОБА_1 щодо проїзду до гаража, що перебуває у його приватній власності.

Також позивач зауважив, що керівник КМП "Будівельник" постійно складає будівельні матеріали на земельній ділянці комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що також ускладнює проїзд та заїзд до гаража, що знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 .

Окрім того, за твердженням позивача, керівник КМП "Будівельник" ОСОБА_2 на частині земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , встановив стовпи та стовпи з прикріплених до них листовим металом. Внаслідок таких дій прохід до майна ОСОБА_1 став неможливим, оскільки відстань між цими металевими стовпами з прикріпленим листовим металом і стіною із металопрофілю становить близько 30 см, у зв`язку з чим завдається шкода через бур`яни влітку та сніг взимку, які досить важко прибрати. Наведене, за твердженням позивача, ускладнює доступ ОСОБА_1 до його майна, у зв`язку з цим ОСОБА_1 не може нормально користуватися належним йому на праві власності майном, проводити ремонтні роботи, косити і виривати бур`яни, відкидати сніг, тобто вільно користуватися земельною ділянкою загального користування.

До того ж, позивач звертав увагу, що без відповідного дозволу, порушуючи санітарні норми та правила, КМП "Будівельник" (керівник ОСОБА_2 ) спорудив на земельній ділянці загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , каналізаційний колодязь (вигрібну фільтраційну яму). Каналізаційний колодязь, що служить вигрібною ямою, розташований на відстані близько 70-80 см до газопроводу-вводу до житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Крім того, каналізаційний колодязь (вигрібна фільтраційна яма) розташований поряд із водопроводом на відстані до 2 м (яким користуються ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та їх сім`ї). Таке розташування каналізаційного колодязя (вигрібної фільтраційної ями) поблизу водопроводу, на переконання позивача, створює небезпеку для життя та здоров`я вищевказаних громадян та їх сімей та може призвести до витоку відходів на проїжджу частину.

На цій підставі позивач 05.11.2024 звернувся до Диканської селищної ради із заявою, у якій наполягав на вжитті відповідачем заходів з метою фіксування факту самовільного зайняття та використання керівником КМП "Будівельник" ОСОБА_2 частини земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706 та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом звернення до суду з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 05.11.2024 Виконавчий комітет Диканської селищної ради листом від 07.11.2024 вих. №Г-02.1.1-02/206 повідомив ОСОБА_1 , що згідно статей 31, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" у Диканської селищної ради відсутні підстави для розгляду вищезазначеної заяви з огляду на відсутність повноважень з контролю за використанням та охороною земель, а також контролю у сфері будівництва.

Суд зазначає, що повідомлені позивачем обставини фактично свідчать про наявність між ним та КМП "Будівельник" спору про усунення перешкод у користуванні майном - будівлею гаража, що належить позивачу на праві приватної власності та розташована на земельній ділянці комунальної власності кадастровий номер 5321055100:30:004:0349.

Окрім того, у поданій до суду позовній заяві позивач стверджує про самовільне зайняття КМП "Будівельник" земельної ділянки комунальної форми власності загального користування кадастровий номер 5321055100:30:004:0706, що розташована поруч із земельною ділянкою кадастровий номер 5321055100:30:004:0374, що перебуває у користуванні КМП "Будівельник".

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом пунктів 1, 3, 4, 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд зауважує, що при визначенні предметної підсудності спору суд перш за все має виходити з суті спірних відносин, а не буквального формування позивачем змісту позовних вимог.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі №48/340, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18).

За обставин справи, що розглядається, звернення позивача до адміністративного суду з позовом про зобов`язання органу місцевого самоврядування встановити факт створення третьою особою (КМП "Будівельник") перешкод у користуванні позивачем своїм майном (гаражем) та вчинити дії щодо спонукання третьої особи (КМП "Будівельник") усунути перешкоди у користуванні позивачем своїм майном не вирішить існуючий юридичний конфлікт, оскільки виконанням такого судового рішення не буде забезпечено остаточне вирішення спору.

А оскільки порушення своїх прав позивач вбачає в діях КМП "Будівельник", що на його думку полягають у створенні перешкод у користуванні належним йому на праві приватної власності майном (гаражем), суд дійшов висновку, що цей спір носить приватноправовий характер, внаслідок чого його розгляд не відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

У силу частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, провадження у справі №440/1755/25 належить закрити, роз`яснивши позивачу право звернення з позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному ЦПК України.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 238, 241, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Провадження у справі №440/1755/25 за позовом ОСОБА_1 до Диканської селищної ради, Виконавчого комітету Диканської селищної ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Колективне мале підприємство "Будівельник" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання чинити певні дії - закрити.

Роз`яснити позивачу право звернутися з позовом до місцевого загального суду у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяОлександр КУКОБА