Ухвала

від 31.03.2025 по справі 440/2490/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/2490/25

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Бевза В.І., розглянувши матеріали адміністративного позову військової частини НОМЕР_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач військова частин НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування вимог відділу примусового виконання рішень, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати вимогу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.02.2025 №2281 ВП № 76812230 про стягнення виконавчого збору з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в розмірі 32000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати вимогу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.02.2025 №2280 ВП № 76812362 про стягнення виконавчого збору з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в розмірі 32000,00 грн.

Ухвалою суду від 03.03.2025 позов залишено без руху. Також роз`яснено позивачу право на усунення недоліків позову шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду: заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 14.02.2025 та доказів поважності причин його пропуску, документа про сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн. (номер рахунку - UA078999980313191206084016719, код за ЄДРПОУ - 37959255, отримувач - ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), призначення платежу : Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або документів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

11.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про визнання поважними причини пропуску звернення до суду.

В обґрунтування клопотання зазначено, що вимоги відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.02.2025 №2280 ВП № 76812362, від 04.02.2025 №2281 ВП № 76812230, надійшли до позивача 14.02.2025 року вхідний 1/442-2025 та вхідний 1/443-2025. Отже, останнім днем звернення є 24.02.2025. Однак, необхідно зазначити що позивач є військове формування системи МВС України, яке приймає безпосередню участь у здійсненні заходів, спрямованих на забезпечення оборони України, захист безпеки населення та державних інтересів у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Виконання цих заходів, потребує першочергового вирішення і є пріоритетним в службової діяльності. Крім того, постійна загроза засобами повітряного ураженням з боку країни агресора впливає на нормальне функціювання особового складу підрозділів, що забезпечують діяльність позивача. Ці загрози є загально відомими обставинами, що не потребує доказів. Так по Полтавській області 24.02.2025 було оголошено сигнал Повітряна тривога о 11 год. 07 хв. - 11 год. 32 хв., 11 год. 40 хв. - 12 год. 01 хв., 12 год. 18 хв. - 12 год. 53 хв., 15 год. 24 хв. - 16 год. 30 хв., 19 год. 23 хв. - 08 год. 08 хв. 25.02.2025. Ця інформація міститься в відкритих засобах масової інформації та інтернет ресурсах. При таких умовах, виконання додаткових функцій, що безпосередньо непов`язане з захистом Батьківщини потребує додаткового часу реагування, що на думку позивача є поважною причиною пропуску терміну звернення до суду.

Ухвалою суду від 17.03.2025 подовжено позивачу строк для усунення недоліків позову, у зв`язку з тим, що позивач не надав до суду на підтвердження викладених у заяві обставин позивач не надав до суду доказів отримання оскаржуваних вимог саме 14.02.2025 року, оскільки номер та дата вхідної реєстрації не є доказами отримання оскаржуваних вимог.

Також позивачем не надані постанови про відкриття виконавчих проваджень (ВП № 76812362, ВП № 76812230) у належній якості.

26.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення додаткових доказів у справі.

На підтвердження доказів отримання надана копія журналу вхідної кореспонденції без поштових доказів направлення оскаржуваних вимог позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вимоги відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.02.2025 №2281 ВП № 76812230 про стягнення виконавчого збору з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в розмірі 32000,00 грн.; визнати протиправним та скасувати вимогу відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.02.2025 №2280 ВП № 76812362 про стягнення виконавчого збору з військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в розмірі 32000,00 грн.

Ознайомившись із наданими позивачем доказами суд встановив, що 18.12.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесені постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП №76812362 та ВП №76812230, які містять вимоги про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000 грн.

Таким чином, позивачу достеменно відомо про наявність вимоги про стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди державного виконавця у розмірі 32000 грн. у кожному виконавчому провадженні - ВП №76812362 та ВП №76812230.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів отримання оскаржуваних вимог саме 14.02.2025.

Відповідно до даних автоматизованої систем виконавчих проваджень за ідентифіктором доступу, що зазначений на постановах про відкриття виконавчих проваджень ВП №76812362 та ВП №76812230, судом встановлено, що всі документи виконавчої служби наявні в кабінеті боржника.

Позивач не оскаржує постанови державного виконавця в частині стягнення винагороди державного виконавця у розмірі 32000 грн. у кожному виконавчому провадженні - ВП №76812362 та ВП №76812230, про які йому відомо із 18.12.2024, на підставі яких визначено стягнути винагороду виконавцю, а оскаржує вимоги, які видані на виконання зазначених постанов від 18.12.2024, які залишаються чинними та правомірними.

Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб`єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», рішення від 22 жовтня 1996 року, справа «Девеер проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року)."

Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.

У цій справі позивач звернувся до суду із значним пропуском установленого процесуальним законом строку, при цьому звернення до суду з позовом напряму залежало від його волевиявлення, а наведені ним обставини не можна визнати поважними причинами пропуску цього строку, що унеможливлює його поновлення.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою.

Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на те, що вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, позовна заява підлягає поверненню.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою відмовити.

Позовну заяву військової частини НОМЕР_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування вимоги повернути особі, яка її подала, а саме - позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.І. Бевза