Ухвала від 31.03.2025 по справі 460/4611/21

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду

31 березня 2025 року м. РівнеСправа №460/4611/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.О. Дорошенко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - ГУ ПФУ в Рівненської області) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням від 27.09.2021, яке набрало законної сили 28.10.2021, позов задоволено.

06.10.2022 державним виконавцем органу ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 12.07.2022 Рівненським окружним адміністративним судом у справі № 460/4611/21.

18.03.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними дії суб`єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі №460/4611/21. Заява обґрунтована тим, що на виконання рішення суду відповідач з 01.01.2025 не провів нарахування їй підвищення до пенсії, передбаченого ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII). Просить зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі, визначеному ст. 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Заява відповідає вимогам ч. 2 ст. 383 КАС України та подана у строк, встановлений ч. 4 ст. 383 КАС України.

Відповідач пояснень суду не надав.

В силу вимог ч. 5 ст. 383 КАС України суд розглянув подану заяву в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Зазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відтак, суд має з`ясувати, чи були оскаржувані дії пов`язані з виконанням судового рішення (продовжуючим правопорушенням), чи є самостійним предметом спору (новим правопорушенням).

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 №520/11829/17 (№К/9901/51263/18) (п.34).

Перевіряючи правильність застосування заявником підстав звернення із заявою в порядку статті 383 КАС України, суд встановив, що предметом дослідження судом в межах цієї справи була перевірка правомірності поведінки відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу з 29.10.2020 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, визначеного статтею 39 Закону №796-XII.

Рішенням суду у справі №460/4611/21 підтверджено порушення права позивача, яке одночасно було відновлене шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити з 29.10.2020 нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

01.01.2025 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 7 якого установлено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень.

При цьому, статтею 45 вказаного Закону установити, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня (ч. 1).

Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється (ч. 2).

Суд зауважує, що Закон України Про державний бюджет України на 2025 рік був прийнятий в часі пізніше, ніж було постановлене судове рішення у справі №460/4611/21 (27.09.2021), а відтак судом не надавалася правова оцінка нормам такого Закону при ухваленні судового рішення.

Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що дії відповідача щодо обрахунку позивачу підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" не були предметом дослідження у цій судовій справі, то перевірка правомірності таких дій є самостійним предметом спору (новим правопорушенням), з яким позивач може звернутися до суду в порядку, визначеному ст. 168 КАС України (шляхом пред`явлення позову).

Жодних інших аргументів щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, позивач не наводить.

З урахуванням наведеного вище, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування заходів судового контролю в цій справі в порядку, встановленому статтею 383 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Керуючись статтями 241, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 щодо неналежного виконання відповідачем рішення суду у адміністративній справі №460/4611/21 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повна ухвала складена 31 березня 2025 року.

Суддя Н.О. Дорошенко