Рішення від 31.03.2025 по справі 520/21935/24

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 березня 2025 року № 520/21935/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Лапіної Ю.В.,

представника позивача - Гайдамаки Ю.Б,,

представників відповідача - Лютянського М.Я., Гринь Г.В.,

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Цюпка Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАН" до Головного управління ДПС у Харківській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕВАН" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2024 №00228110707.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 29.04.2024 року №00228110707 є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 09.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вказаним вище позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління ДПС у Сумській області (місцезнаходження: вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ ВП 43995469) до участі у справі за вказаним вище позовом; вирішено розгляд справи №520/21935/24 за вказаним вище позовом здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.03.2025, прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача в судове засідання, призначене на 26.03.2025, прибули проти заявленого позову заперечували з підстав його необґрунтованості.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, в судове засідання, призначене на 26.03.2025, прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю РЕВАН зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 42553572, місцезнаходження: вул. Владислава Зубенка, 31 А, м. Харків, 61121.

Під час розгляду справи встановлено, що наказом Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 року №635-кп Про проведення фактичної перевірки, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального зі змінами та доповненнями та інших нормативно-правових актів, з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, наказано провести фактичну перевірку за місцем проведення діяльності за адресою: Сумська обл., Сумський район, м. Лебедин, площа Соборна, буд. 27, господарську діяльність в якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю РЕВАН (код ЄДРПОУ 42553572). Також вказаний наказ містить в собі зазначення про те, що термін проведення фактичної перевірки визначено не більше 10 діб, починаючи з 19.03.2024 року, та встановлено період, що перевіряється з 20.01.2023 по дату початку.

На підставі 19-1.1.14, 19-1. 1.16, 19-1.1.20 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, ч.1 ст. 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі - Закон № 481) та Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг алкогольних напоїв та тютюнових виробів в Україні відповідно до наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 № 635-кп, а також на підставі направлень від 18.03.2024 № 1032/Н/18-28-09-01, № 1033/Н/18-28-09-01 фахівцями управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Сумській області в період з 20.01.2023 по 19.03.2024 року проведена фактична перевірка з питань здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку та транспортування підакцизних товарів за адресою: площа Соборна, буд. 27, м. Лебедин, Сумський район, Сумська область, де здійснює діяльність ТОВ РЕВАН (код ЄДРПОУ 42553872) з відому та в присутності керуючій магазином Корчменко Наталії Іванівні.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи стосовно того, що посадовими особами Головного управління ДПС у Сумській області результати проведення фактичної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого валютного законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу підакцизних товарів, оформлені актом перевірки від 28.03.2024 №3372/А/18-28-09-01/42553572.

Згідно із висновками акту перевірки від 28.03.2024 №3372/А/18-28-09-01/42553572 перевіркою, зокрема, встановлено порушення:

- п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в частині проведення розрахункових операцій при продажу підакцизних без застосування режиму програмування найменування товарів;

- п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, у частині створення та роздрукування касових чеків, що не відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту розрахункових документів та як наслідок невидачі (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункових операцій.

Під час розгляду справи встановлено, що позивач, не погодившись із висновками перевіряючих, наведеними у акті перевірки, скористався наявним правом та надав заперечення до Головного управління ДПС у Сумській області.

Головне управління ДПС у Сумській області висновки акту фактичної перевірки від 28.03.2024 року №3372/А/18-28-09-01/42553572 залишило без змін, як такі, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Під час розгляду справи встановлено, відповідно до п.86.8 ст. 86 Податкового кодексу України у зв`язку із встановленням порушення п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг Головним управлінням ДПС у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2024 року №00228110707, згідно із яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 664437,70 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомлення-рішенням позивач, скористався правом адміністративного оскарження такого та направив до Державної податкової служби України скаргу №1305/1/24 від 13.05.2024 року.

Рішення Державної податкової служби України №21205/6/99-00-06-03-02-06 від 11.07.2024, скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що контролюючим органом було допущено порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки, оскільки наказ на проведення фактичної перевірки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, враховуючи обставини того, що останній містить лише посилання на норми законодавства без обґрунтування конкретних фактичних підстав, які зумовили необхідність проведення фактичної перевірки позивача, тоді як інформація, на підставі якої прийнято наказ, повинна містити інформацію про хоча і можливі, проте конкретні порушення позивачем законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи. Відтак, на переконання позивача, контролюючий орган, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, лише обмежився посиланнями на норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків, але жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення, а також не вказав конкретну мету перевірки, що має визначатися з підстав проведення перевірки. Вказані обставини, на переконання позивача, враховуючи допущені контролюючим органом порушення вимог закону щодо призначення фактичної перевірки ТОВ РЕВАН, призводять до відсутності правових наслідків такої перевірки. Також представником позивача вказано на не відповідність висновків контролюючого органу дійсним обставинам справи.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що порушує його права звернувся із позовом до суду.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає таке.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приписами п. 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема в разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема (1) у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, (2) а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 року у справі № 820/4766/17, від 22 травня 2018 року і 04 жовтня 2022 року у справі № 810/1394/16, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 26 липня 2023 року у справі № 280/4696/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 висловив позицію, згідно із якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України містить дві самостійні (автономні) підстави для проведення фактичної перевірки у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального: (1) отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, а також (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у цій сфері. Тобто цей пункт передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо. Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

Також Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, від 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі №160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22 зазначав, що формулювання конкретного змісту наказу є дискрецією контролюючого органу, однак, з обов`язковим дотриманням вимог норм абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо змісту наказу про проведення перевірки. У разі встановлення в одному підпункті статті декількох самостійних підстав для проведення перевірки, кожна з них не обов`язково має бути сформульована тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте повинна бути чітко визначена та відповідати правовій нормі. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення. У такій ситуації в разі виникнення спору щодо наявності дійсних підстав для проведення перевірки або обґрунтованості припущень щодо вчинення суб`єктом господарювання порушень суд має можливість перевірити ці питання під час розгляду адміністративної справи.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №820/4766/17, від 05 листопада 2018 року у справі № 803/988/17, від 25 січня 2019 року у справі № 812/1112/16, від 10 квітня 2020 року у справі № 815/1978/18, від 12 серпня 2021 року у справі № 140/14625/20, від 08 грудня 2022 року у справі №140/2889/21, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5729/20-а, від 12 жовтня 2021 року у справі № 120/5229/20-а, 11 липня 2022 року у справі №120/5728/20-а, від 21 грудня 2022 року у справі №500/1331/21, від 05 липня 2023 року у справі №460/2663/22, від 17 серпня 2023 року у справі № 160/15431/21, від 27 листопада 2023 року у справі № 420/11790/22, від 04 квітня 2019 року у справі №815/756/16, від 05 липня 2021 року у справі №825/951/17, від 16 вересня 2021 року у справі № 120/1431/20-а, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/10214/2020, від 02 грудня 2021 року у справі №120/3918/20-а відсутній протилежний від усталеного правовий висновок, стосовно того, що підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 ПК України встановлює лише одну підставу для проведення фактичної перевірки, яка в будь-якому випадку пов`язана із наявністю (отриманням) інформації про порушення суб`єктами господарювання норм чинного законодавства у сфері, визначеній цією нормою. Результат вирішення Верховним Судом цих справ ґрунтується на застосуванні норм матеріального права до обставин конкретної справи.

При цьому Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, ухваленої у складі Судової палати, сформулював висновки, за змістом яких податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки. Тобто, якщо відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), покликання у наказі на сам лише підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Відповідно, такий наказ не можна вважати протиправним. У зазначеній постанові суду Судова палата також акцентувала увагу на застосовності у спорах цієї категорії висновків Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. Судова палата звернула увагу на наявність істотної різниці у критеріях оцінки правомірності наказу на предмет його підставності та/або оформлення, як наслідок, необхідності відмежування у спорах цієї категорії питання наявності підстав для проведення перевірки від питання достатності відображення підстав для проведення перевірки у наказі та/або недоліків в оформленні рішення про проведення перевірки. Підстави для призначення будь-якої перевірки чітко закріплені у нормах ПК України, за наявності яких у контролюючих органів виникає безпосередньо право на проведення перевірки, тоді як відображення цих підстав у наказі про призначення перевірки фактично є формалізацією у письмовій формі права на проведення перевірки, яке вже виникло. Безумовно, формалізація підстави для проведення перевірки у наказі має відповідати вимогам абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Під час вирішення питання щодо правомірності призначення і проведення перевірки, зокрема фактичної, необхідно надавати оцінку достатності змісту наказу в контексті чіткого визначення у ньому правової (юридичної) підстави проведення такої перевірки та існування відповідної фактичної підстави, яка є передумовою для її проведення.

Щодо узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, постановленої Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду.

Відтак, Верховним Судом у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23 зазначено, що правовий аналіз пункту 80.2 статті 80 ПК України свідчить про те, що здебільшого підстави, передбачені у відповідних підпунктах цієї норми, встановлюють лише єдину передумову для призначення фактичної перевірки з питання дотримання платником податків вимог законодавства у певній сфері, яка і є фактичною підставою для проведення перевірки. Однак, підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України таких встановлює дві: (1) наявність та/або отримання певної інформації; (2) здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у відповідній сфері. Саме тому, на переконання колегії суддів Верховного Суду, цей підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України має істотну особливість у його застосуванні порівняно з іншими підпунктами цієї норми, яка і зумовлює висновок про те, що саме лише посилання на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України у рішенні про проведення перевірки не є мінімально достатнім обсягом інформації, яка має відображатися у наказі відповідно до абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки.

Судова палата наголосила, що оскільки підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України встановлює в одному підпункті статті дві самостійні (окремі) підстави для проведення перевірки, то у наказі про призначення перевірки контролюючий орган поряд з юридичною підставою у вигляді нумераційного позначення зобов`язаний відобразити конкретну з таких двох фактичних підстав, яка і зумовила прийняття рішення про проведення перевірки, або ж обидві, в обсязі, достатньому для ідентифікації однієї з двох (або обох в сукупності у разі їх наявності). Відображення такої фактичної підстави не обов`язково має бути сформульоване тотожно до змісту правової норми, якою ця підстава встановлена, проте, повинна бути чітко визначена та змістовно відповідати правовій нормі.

Тобто, Судом вказано, що у разі, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стала наявність (отримання) певної інформації, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен щонайменше зазначити про наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію. Аналогічно, якщо фактичною підставою для призначення фактичної перевірки стало здійснення відповідних функцій, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України повинен саме про це зазначити. Відповідно, якщо підставою для призначення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України стала сукупність фактичних підстав, передбачених цією нормою, то контролюючий орган у рішенні про проведення перевірки поряд із посиланням на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України має це відобразити у вищезазначений спосіб.

Саме такий обсяг інформації у наказі, прийнятому відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на думку колегії суддів Верховного Суду у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, можна вважати мінімально достатнім в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України щодо зазначення у наказі підстави для проведення перевірки, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки. Таке інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав. Розкриття змісту та деталізації фактичної обставини, яка стала приводом для прийняття рішення про проведення перевірки відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України (до прикладу, щодо якого саме факту отримана інформація або ж у якій сфері можливі порушення, їх характер і докази на підтвердження) відповідала б більш високим стандартам правової визначеності та більш повно б забезпечувала розуміння суб`єктом господарювання причин, що зумовили проведення перевірки, а також кола питань, які можуть бути її предметом, залежно від підстави проведення.

Водночас, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23, підставою для визнання наказів контролюючого органу або наслідків його реалізації протиправними є не будь-які недоліки, а лише ті, які є істотними і суттєво вплинули на реалізацію прав платника податків. Відсутність детальної конкретизації підстав перевірки не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним. Здійснюючи розгляд конкретної справи та оцінюючи обставини, підстави позову, суд не позбавлений можливості встановити та перевірити дійсну наявність або відсутність підстав для призначення фактичної перевірки згідно з наказом, у якому відображено мінімально допустимий обсяг інформації, що також узгоджується з висновками постанови Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №280/1431/23.

Суд зазначає, що з наявної в матеріалах справи копії наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 18.03.2024 року №635-кп Про проведення фактичної перевірки, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, пункту 69.2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, статті 16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального зі змінами та доповненнями та інших нормативно-правових актів, з метою здійснення функцій щодо контролю за дотриманням вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів, наказано провести фактичну перевірку за місцем проведення діяльності за адресою: Сумська обл., Сумський район, м. Лебедин, площа Соборна, буд. 27, господарську діяльність в якому здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю РЕВАН (код ЄДРПОУ 42553572). Також вказаний наказ містить в собі зазначення про те, що термін проведення фактичної перевірки визначено не більше 10 діб, починаючи з 19.03.2024 року, та встановлено період, що перевіряється з 20.01.2023 по дату початку.

Правовою підставою для проведення перевірки є підпункт 80.2.5 п. 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та ст.16 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального.

З матеріалів справи судом встановлено, що листом Державної податкової служби України від 28.02.2024 № 5368/7/99-00-09-02-01-07 (вх. ГУ ДПС у Сумській області № 650/8 від 28.02.2024) в доповнення до листа Державної податкової служби України від 19.06.2023 №14149/7/99-00-09-02-01-07 Головне управління ДПС у Сумській області повідомлено про те, що за результатами аналізу та співставлення інформації щодо зазначення номерів та серій марок акцизного податку у фіскальних чеках виявлено порушення нормативно-правових актів, що регулюють питання обігу та маркування марками акцизного податку алкогольних напоїв, зокрема в частині непоодиноких випадків реалізації в одному місці роздрібної торгівлі різних алкогольних напоїв, що марковані однією й тією ж маркою акцизного податку (тобто такою що має однакові реквізити серія з 4 літер, шестизначний номер, ставка акцизного податку, місяць та рік виготовлення марки та ін.). В додатку до даного листа, зазначено інформацію про повторні реалізації алкогольних напоїв, маркованих одними й тими ж марками акцизного податку, здійснені за адресою розташування господарської одиниці роздрібної торгівлі: Сумська область, Сумський район, м. Лебедин, площа Соборна, буд. 27, назва власника (користувача) господарської одиниці ТОВ РЕВАН (42553572).

Оскільки, про наявність цих обставин не зазначено у спірному наказі, суд дійшов висновку, що контролюючий орган формально підійшов до оформлення спірного наказу, не зазначивши у ньому належним чином безпосередню підставу проведення фактичної перевірки платника податків, а саме - отримання в установленому порядку інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за якими покладено на контролюючі органи, зокрема щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, а також з метою здійснення функцій, щодо контролю за дотриманням вимог законодавства, в частині виробництва, обліку, зберігання, обігу та транспортування підакцизних товарів.

Суд беручи до уваги усталену правову позицію сформовану Верховним Судом, зокрема, у постановах від 10.11.2022 у справі №440/1074/21; від 31.07.2024 у справі №821/789/18, що узгоджуються з правовими висновками Палати Верховного Суду у постанові від 28.05.2024 у справі №280/1431/23, зазначає, що фактичні обставини, які слугували підставою для ініціювання фактичної перевірки, мають бути зазначені у наказі про призначення відповідної перевірки принаймні у мінімального допустимому обсязі: щонайменше зазначити про наявність (отримання) інформації щодо можливого порушення або ж зазначити реквізити документа, який слугував приводом для призначення перевірки і містить таку інформацію.

Інформування про фактичну обставину має бути наведено саме серед підстав для проведення перевірки, тобто перед резолютивною частиною наказу. У разі, якщо наказ відповідає вимогам щодо відображення у ньому мінімально достатнього обсягу інформації щодо підстави для проведення перевірки, такий наказ не може вважатися оформленим з істотним порушенням вимог чинного законодавства. Як наслідок, такий наказ не можна вважати протиправним, оскільки його недоліки в розумінні статті 81 ПК України не є настільки значущими, що ставлять під загрозу можливість реалізації платником податків своїх прав.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №280/1431/23.

У справі, що розглядається, судом встановлено, що у наказі від 18.03.2024 №635-кп Про проведення фактичної перевірки поряд із посиланням, зокрема, на підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України не міститься посилання на наявність будь-якої інформації, щодо можливих порушень з боку позивача, ким та коли така інформація надана, тому, суд вважає, що наказ від 18.03.2024 №635-кп оформлено з істотними порушеннями вимог чинного законодавства.

Суд наголошує, що саме по собі існування листа Державної податкової служби України від 19.06.2023 №14149/7/99-00-09-02-01-07 про повідомлення Головного управління ДПС у Сумській області про виявлення ймовірних порушень платником податків та необхідність проведення перевірки, не спростовує факт порушення контролюючим органом вимог встановлених до форми та змісту наказу про призначення фактичної перевірки, а саме - відсутність посилань на такий лист чи обставини, викладені в ньому, як на фактичну підставу (передумову) призначення відповідної перевірки.

Оскільки, перевірка ініційована наказом від 18.03.2024 №635-кп призначена всупереч встановленому законом порядку, то такі обставини тягнуть за собою протиправність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 29.04.2024 №00228110707, прийнятого за наслідками такої перевірки, а отже відсутня необхідність переходити до перевірки наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, викладених у висновках такої перевірки.

Вказана позиція суду узгоджується також з правовим висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 01 вересня 2022 року по справі № 640/16093/21 (адміністративне провадження № К/9901/39937/21), що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Відтак, враховуючи викладене вище та з огляду на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що контролюючим органом не дотримано порядку проведення фактичної перевірки, у тому числі, щодо обґрунтування її підстав, у зв`язку із чим, прийняте на підставі незаконної перевірки оскаржуване рішення не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАН".

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАН" (вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А, м. Харків, 61121) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, 13, м. Суми, 40009) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 29.04.2024 №00228110707.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕВАН" (вул. Владислава Зубенка, буд. 31-А, м. Харків, 61121) судовий збір у сумі 7973 (сім тисяч дев`ятсот сімдесят три) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.