Рішення

від 31.03.2025 по справі 640/20732/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року справа № 640/20732/20 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації» з позовом до Державної податкової служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 08.07.2020 №2758/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, надану для товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації», в частині обчислення рентної плати за період з 23.05.2020 по 31.05.2020, саме як і за наступні звітні (податкові) періоди поточного року, у розмірі 458,30 грн за 1 МГц смуги радіочастот;

- зобов`язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію для товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації», з урахуванням висновків суду.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що індивідуальну податкову консультацію необґрунтованою та неправомірною, вказує, що при її складанні податковим органом не враховано загальні принципи податкового законодавства, висновки контролюючого органу суперечать закону. Всупереч принципу стабільності, визначеному підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-ІХ (далі - Закон № 466-ІХ) протягом бюджетного періоду внесені зміни до положень ПК України, що визначають елементи такого податку як рента плата. Позивач наголошує, що податкове законодавство ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, визначеного підпунктом 4.1.4 статті 4 ПК України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою від 04.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що при наданні податкової консультації позивачеві, ДПС України діяла у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а висновки, викладені в оскаржуваній податковій консультації, є обґрунтованими та відповідають чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, редакції Податкового кодексу України, не суперечать правам та інтересам платника податків, тому відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/20732/20.

Дана адміністративна справа 24.01.2025 передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гайдаш В.А.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 прийнято справу до провадження судді Гайдаш В.А.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач звернувся до ДПС України зі зверненням від 17.06.2020 на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування змін до ПК України при формуванні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, в якому просив підтвердити або обґрунтовано спростувати збільшення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України згідно змін, внесених до ПК України законом №466-ІХ повинно відбутися не раніше 01.01.2021. Також просив надати ІПК щодо звільнення платників податків від штрафних санкцій у випадку належної та своєчасної сплати такої рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у 2020 році згідно норм ПК України, які діяли до внесення змін Законом №466-ІХ.

Необхідність отримання податкової консультації обґрунтована тим, що положеннями Закону №466-ІХ, який набрав чинності 23.05.2020, внесені зміни до ПК України щодо збільшення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у середині бюджетного періоду, що суперечить принципу стабільності, визначеному підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України.

08.07.2020 ДПС України була надана позивачу індивідуальна податкова консультація №2758/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, в якій зазначено, що норми Закону України №466-ІХ, які вносять зміни до підпункту 254.4 ст. 254 ПК України у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, підлягають безумовному застосуванню саме з 23.03.2020.

Позивач вважаючи вищезазначену ІПК протиправною та такою, яка прийнята не в порядку, не на підставі та не у межах повноважень контролюючого органу, звернувся до суду для захисту своїх прав із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 №466-IX (далі - Закон №466-ІХ), опубліковано у газеті «Голос України» від 22.05.2020 №87.

До Закону № 466-ХІ внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об`єктів оподаткування» від 17.12.2020 № 1117-IX (далі Закон № 1117-ІХ, опубліковано у газеті «Голос України» від 31.12.2020 № 243), у тому числі до розділу ІІ Закону № 466-ХІ.

Пунктом 130 розділу І Закону № 466-ІХ внесено до ПК України такі зміни:

У пункті 254.4 статті 254:

1) у підпункті 11 цифри та абривіатури « 2300-2400 МГц 2500-2690 МГц» замінити цифрами та абривіатурами « 2510-2545 МГц 2565-2570 МГц 2630-2665 МГц 2685-2690 МГц»;

2) у підпункті 12 цифри та абривіатури « 2-7 ГГц» замінити цифрами та абривіатурами « 2000-2300 МГц 2400-2510 МГц 2545-2565 МГц 2570-2575 МГц 2610-2630 МГц 2665-2685 МГц 2690-3400 МГц 3800-7000 МГц»;

3) доповнити підпунктом 16-1 такого змісту:

« 16-1.Види радіозв`язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв)2300-2400 МГц 2575-2610 МГц 3400-3800 МГц3000,00»;4) у підпункті 17 цифри « 16» замінити цифрами « 16-1»;

5) примітку доповнити абзацом десятим такого змісту:

«Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює, а також надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію про видані ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України із зазначенням смуг радіочастот та з урахуванням радіотехнології і технологічних особливостей використання таких смуг щодо кожного платника рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, який обчислює суму рентної плати відповідно до позиції 11 пункту 254.4 цієї статті, в обсягах, необхідних для визначення потреби застосування коефіцієнтів до ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, передбачених цими примітками, за формою, затвердженою національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Судом становлено, що позивач звернувся до ДПС України зі зверненням від 17.06.2020 на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування змін до ПК України при формуванні рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, в якому просив підтвердити або обґрунтовано спростувати збільшення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України згідно змін, внесених до ПК України законом №466-ІХ повинно відбутися не раніше 01.01.2021. Також просив надати ІПК щодо звільнення платників податків від штрафних санкцій у випадку належної та своєчасної сплати такої рентної плати за користування радіочастотним ресурсом у 2020 році згідно норм ПК України, які діяли до внесення змін Законом №466-ІХ.

Так, вдповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз`яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.1 статті 52 ПК України передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Положеннями пункту 52.3 статті 52 ПК України встановлено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі.

Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов`язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.

Відповідно до пункту 52.4 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, без зазначення найменування (прізвища, ім`я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Зі змісту пункту 53.2 статті 53 ПК України вбачається, що платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду (абзац другий пункту 53.2 статті 53 ПК України).

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію (абзац третій пункту 53.2 статті 53 ПК України).

Зміст наведених законодавчих норм дає підстави для висновку, що податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання й повинна містити конкретні роз`яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його правомірної поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

Отже, індивідуальна податкова консультація як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов`язку, фактично, за всіма процедурами (нарахування та сплата платежів, пені, штрафних санкцій, оскарження дій контролюючих органів тощо):

1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;

2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;

3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування;

4) має мету - викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 17.04.2018 у справі № 826/2032/16, від 22.10.2019 у справі № 520/10111/18, від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16, від 03.12.2020 у справі № 805/112/16-а.

У постанові від 20.05.2020 у справі № 813/6584/13-а Верховний Суд дійшов схожого висновку, що метою індивідуальної податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту певної правової норми (норм) податкового законодавства для правильного практичного застосування платником податків норм податкового законодавства та для усунення сумнівів платника у розумінні тієї чи іншої норми закону для уникнення відповідальності за неправильне розуміння і, як наслідок, неправильного застосування таких норм.

Зі змісту підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України та пункту 53.2 статті 53 ПК України вбачається, що платник податків має право оскаржити індивідуальну податкову консультацію у судовому порядку як акт індивідуальної дії. При цьому, податкове законодавство пов`язує можливість такого оскарження з наявністю у індивідуальній податковій консультації суперечностей правовим нормам або змісту відповідного податку чи збору.

У випадку надання неякісної та/або незаконної податкової консультації, контролюючий орган порушує право платника податків на отримання інформації про практичне застосування норм законодавства та позбавляє права у вигляді отримання консультації, яка могла б дозволити платнику податків застосовувати норму податкового законодавства певним чином без ризику притягнення до відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 804/8131/16.

Матеріалами справи підтверджено, що 08.07.2020 ДПС України була надана позивачу індивідуальна податкова консультація №2758/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, в якій зазначено, що норми Закону України №466-ІХ, які вносять зміни до підпункту 254.4 ст. 254 ПК України у частині справляння рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, підлягають безумовному застосуванню саме з 23.03.2020.

Отже, спірним у заявленому спорі є правомірність надання податкової консультації за якою платник податків зобов`язаний застосовувати правила пункту 254.4 ст. 254 ПК України з урахуванням внесених Законом № 466-ІХ змін з 23.05.2020, тобто дати наступного дня після офіційного опублікування вказаного закону.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд зазначає, що відповідно до Закону №466-ІХ зміни в частині порядку формування рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України набрали чинності з 23.05.2020.

Положеннями підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципі стабільності, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їхні ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного періоду.

У розумінні пункту 7.1 статті 7 ПК України ставка податку та порядок його обчислення є елементами податку.

Згідно з частиною першою статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного і закінчується 31 грудня того ж року.

Так, Законом №466-ІХ посилено податкове навантаження на позивача шляхом збільшення ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України з 45,83 грн до 3000 грн за 1 МГц смуги радіочастот.

З урахуванням принципу стабільності та дати набрання чинності Законом № 466-ІХ, нові правила щодо застосування ставок рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та порядку її обчислення повинні вступити в дію почати застосовуватися - не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 01.01.2021.

Принцип стабільності податкового законодавства спрямований на конкретизацію одного з аспектів принципу правової визначеності - вимоги розумної стабільності права, яка зумовлює необхідність незмінності правових приписів протягом певного часу.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 07.09.2018 у справі № 826/18755/15, постанові від 30.03.2021 у справі № 804/846/16.

Крім того, аналізуючи практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) слід зазначити наступне.

У рішенні в справі «Щокін проти України» (пункт 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у підпункті 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: «Найпершою та найбільш важливою вимогою статті 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише «на умовах, передбачених законом і другий параграф визначає, що держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію «законів». Більш того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття «закону») вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні».

У параграфах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії», заява № 33202/96, параграф 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини», заява № 48939/99, параграф 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», № 21151/04, параграф 72, «Москаль проти Польщі», заява № 10373/05, параграф 51). Зокрема, на державні органи покладений обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (зокрема, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява № 55555/08, параграф 74, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява № 36900/03, параграф 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», параграф 128, «Беєлер проти Італії», параграф 119).

Таким чином, принцип стабільності податкового законодавства породжує у платників податків обґрунтовані «законні очікування» щодо майна (податку), який підлягає (або не підлягає) сплаті в наступному податковому періоді, за умови збереження або відчуження власного майна.

Відтермінування моменту набрання чинності законом, що вносить зміни до елементів податків та зборів, слід розуміти як гарантію, що надається державою платнику податків для цілей податкового планування і забезпечення передбачуваності податкового законодавства. Саме стабільність елементів податків та зборів забезпечує стале джерело доходів бюджетів різних рівнів.

Принцип стабільності податкового законодавства передбачає обов`язкове дотримання двох заборон:

1) заборона внесення змін до будь-яких елементів податків та зборів пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки;

2) заборона зміни податків та зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного періоду.

Ключовим у межах спірних правовідносин та вирішальним для правильного вирішення цього спору є те, що зміни згідно з Законом № 466-ІХ набрали чинності протягом бюджетного періоду, а не були відтерміновані.

Вищенаведене свідчить про порушення відповідачем підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, яким встановлено рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб (рішення у справах «Олександр Волков проти України», «C.G. та інші проти Болгарії» та ін). Окрім того, ЄСПЛ зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Таким чином, прийняття рішення про застосування змін до ПК України щодо порядку обчислення рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, внесених Законом № 466-ІХ, з урахуванням принципу стабільності, тобто з 01.01.2021, - повинно трактуватись на користь такого платника податків.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку скасувати індивідуальну податкову консультацію відповідача від 08.07.2020 №2758/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, надану для позивача, в частині обчислення рентної плати за період з 23.05.2020 по 31.05.2020, саме як і за наступні звітні (податкові) періоди поточного року, у розмірі 458,30 грн за 1 МГц смуги радіочастот.

Таким чином, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача надати нову індивідуальну податкову консультацію для позивача на підставі його заяви від 17.06.2020 №ін.-16309/06, з урахуванням висновків суду, зазначеному у цьому рішенні.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної податкової служби України від 08.07.2020 №2758/6/99-00-04-03-03-06/ІПК, надану для товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації», в частині обчислення рентної плати за період з 23.05.2020 по 31.05.2020, саме як і за наступні звітні (податкові) періоди поточного року, у розмірі 458,30 грн за 1 МГц смуги радіочастот.

Зобов`язати Державну податкову службу України надати нову індивідуальну податкову консультацію для товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації» на підставі його заяви від 17.06.2020 №ін.-16309/06, з урахуванням висновків суду, зазначеному у цьому рішенні.

Стягнути з Державної податкової служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелектуальні комунікації» сплачений судовий збір у сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ