Рішення

від 18.03.2025 по справі 620/15293/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/15293/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участі секретаря Краснової О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, в якому просить:.-стягнути з ОСОБА_1 , на користь військової частини НОМЕР_1 , відшкодування матеріальної шкоди у сумі 39 000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень 00 копійок.Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 10.12.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем поданий відзив на позов, в якому заперечує проти задоволення позову з наступних підстав. Вважає, що службове розслідування мало призначатись мінімум на рівні Голови Адміністрації Держспецтрансслужби з метою встановлення та виявлення можливих

порушень обов`язків військової служби командиром військової частини НОМЕР_1 , а не тільки його підлеглими, оскільки за приписами Статуту внутрішньої служби саме командир є відповідальним за стан і збереження майна, а не, зокрема, начальник штабу. Відповідно до статей 11-1, 23 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №550-XIV, обов`язок організовувати охорону військових містечок також покладено на заступника начальника гарнізону та начальника Військової служби правопорядку Збройних Сил України. Отже, з точки зору Відповідача, службове розслідування мало проводитись на найвищому рівні задля встановлення всіх обставин та встановлення вини військовослужбовців командного складу підрозділів, які не знаходяться у взаємному підпорядкуванні (командир військової частини НОМЕР_1 , начальник Чернігівського

гарнізону, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Відповідач наголошує, що в період 24.02.2022 13.03.2022 йому не доводились бойові накази №1 та №2 від 24.02.2022, відповідно до яких його було призначено старшим команди по організації надійної охорони та оборони військових містечок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 . Накази не доводились а ні усно, а ні письмово, а ні із застосуванням технічних засобів зв`язку. Про їх існування Відповідачу стало відомо тільки літом 2022 року, коли на адресу військової частини НОМЕР_4 , де він на той час проходив службу, надійшли відповідні акти службових розслідувань. Також підполковник ОСОБА_1 не міг мати жодного відношення до шкоди, нанесеної майну військової частини НОМЕР_1 , оскільки як зафіксовані обстріли військової частини, так і недостача (розукомплектування) майна були виявлені вже тоді, коли він проходив службу в військовій частині НОМЕР_4 . Точну дату втрати майна службовим розслідуванням не встановлено. Також з матеріалів службового розслідування не вбачається жодного причинно- наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою Відповідача і завданою шкодою. Звертає увагу суду на відсутність доказів розміру завданої шкоди.

Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якому вказали, що відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» ними було направлено до Військової частини НОМЕР_4 , за новим місцем служби Відповідача, копію матеріалів службового розслідування, в якому містилися копії відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 та наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності. 17.10.2024 військовою частино НОМЕР_1 , з метою досудового врегулювання спору, було направлено Відповідачу для ознайомлення витяг з Акту службового розслідування від 22.08.2022 вхідний номер 804, витяги з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.08.2022 № 46, від 30.09.2024 № 167, копію Рекомендацій та пропозицій 2 територіального управління внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 02.08.2024 та запропоновано в добровільному порядку сплатити заборгованість. Отже, Позивач мав право оскаржити будь-які рішення, що стосуються безпосередньо позивача, але таким правом не скористався.

Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в якому зауважує, що позиція військової частини по суті зводиться до того, що обставини, встановлені в акті службового розслідування та наказі, винесеному за його результатами, не підлягають доказуванню, обставини є встановленими та неоспорюваними. Фактично Позивач наділяє свої (внутрішні, власно створені) документи преюдиційною силою, що є абсолютно хибним та таким, що не відповідає приписам чинного законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 у справі №620/16066/24, що перебувала в провадженні судді Лукашової О.Б., об`єднано в одне провадження справу №620/16066/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди зі справою № 620/15293/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди . Об`єднаній адміністративній справі присвоєно № 620/15293/24.

Ухвалою суду від 09.01.2025 прийнято справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди до провадження судді Падій В.В.; розгляд об`єднаної адміністративної справи № 620/15293/24 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами одноособово суддею Падій В.В.

Ухвалою суду від 10.01.2025 клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволено; вирішено провести розгляд справи №620/15293/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 29.01.2025.Ухвалою суду від 27.01.2025 задоволена заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 29.01.2025 о 11:00 год, у справі в режимі відеоконференції за участю представника відповідача; проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).Ухвалою суду від 29.01.2025 без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, вирішено здійснити допит свідків: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (адреса невідома, місце служби Міністерство оборони України, пр. Повітрофлотський,6 м. Київ); закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 14 год 00 хв 19.02.2025.Ухвалою суду від 10.03.2025 задоволена заява представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечено проведення судових засідань, в тому числі, що призначено на 10.03.2025 14:00 год, у справі в режимі відеоконференції за участю представника відповідача; проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (https://vkz.court.gov.ua/).

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце слухання справи, від них надійшли заяви про розгляд справи без їх участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд враховує таке.

Судом встановлено, що підполковник ОСОБА_1 з 02.11.2018 по 14.03.2022 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника штабу - першого заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 про проходження військової служби від 16.10.2024 № 3842 та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.03.2022 №49.

В період з 01.05.2022 по 26.05.2022 у Військовій частині НОМЕР_1 проведено інвентаризацію військового майна, яке зберігалось у складах військового містечка № НОМЕР_3 , зокрема по службам автомобільній, інженерно-технічній, головного механіка, продовольчій, зв`язку штабу, штабу, медичній і тилу, в ході якої підтверджено наявність нестачі (втрати) майна цих служб.

З метою з`ясування в чому полягає матеріальна шкода, її вартісна оцінка, уточнення причин і умов, що сприяли вказаному факту, а також встановлення ступеня вини військовослужбовців частини, чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення, наказами командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2022 №262, №263 «Про призначення службового розслідування», було призначено службове розслідування за фактом нестачі (розукомплектування) військового майна у військовому містечку № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 під час збройної агресії російської федерації.

Наказами командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2022 №№301 та від 27.06.2022 №316 строк проведення службового розслідування продовжено.

За результатами проведеного службового розслідування командиром Військової частини НОМЕР_1 затверджені акти службового розслідування 27.07.2022 та 22.08.2022.

Як слідує з акту службового розслідування від 27.07.2022 24.02 2022 зброю та боєприпаси було евакуйовано зі складу без опалення №90, склад без опалення №90 з залишеними в ньому спортивною та учбовою зброєю (боєприпасами) та іншим майном РАО закрито і опечатано, здано під охорону майстер сержантам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 20.03.2022 склад без опалення РМГ №90 було пошкоджено внаслідок прямого попадання в склад. 26.03.2022 особами, які здійснювали охорону військового містечка № НОМЕР_3 виявила факт вскриття усіх дверей до складу без опалення №90 невідомими особами, та розкидане в приміщенні майно служби РАО.

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2022 №38 «Про результати розслідування за фактом нестачі (втрати) стрілецької зброї (боєприпасів) та іншого майна служби ракетно-артилерійського озброєння» встановлено нестачу військового майна на суму 145693,18 грн внаслідок, зокрема, порушення підполковником ОСОБА_1 вимог статей 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 30 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №1 Про проведення першочергових заходів згідно бойового розрахунку військової частини НОМЕР_1 , від 24 лютого 2022 року №2 Про організацію охорони та оборони військових містечок навчального центру та передислокацію особового складу військової техніки та майна, посадової інструкції начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 . Крім того, комісією запропоновано притягнути до обмеженої матеріальної відповідальності ряд посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , серед яких є підполковник ОСОБА_1 ; форма вини - необережність та наказано направити матеріали службового розслідування до військової частини НОМЕР_4 для прийняття рішення командиром Військової частини НОМЕР_4 про притягнення підполковника ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності у сумі 48564,39 грн.

У зв`язку з поверненням на склад ракетно-артилерійського озброєння, знайденого під час прибирання території військового містечка № НОМЕР_3 частини майна служби ракетно-артилерійського озброєння наказами командира Військової частини НОМЕР_1 від 17.08.2022 №45, від 15.03.2023 №17, від 26.04.2024 №79, від 14.10.2024 №180 внесено зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2022 №38 в частині зазначення суми шкоди, завданої внаслідок нестачі військового майна, а саме 144238,56 грн, 143857,32 грн, 143031, 66 грн, 1138200,67 грн відповідно.

Як слідує з акту службового розслідування від 22.08.2022: «у зв`язку із початком ведення воєнних (бойових) дій та передислокацією частини особового складу та майна Військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_1 , на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №1 "Про проведення першочергових заходів згідно бойового розрахунку військової частини НОМЕР_1 ", від 24 лютого 2022 року №2 "Про організацію охорони та оборони військових містечок навчального центру та передислокацію особового складу військової техніки та майна" на підполковника ОСОБА_1 покладено обов`язки старшого військових містечок №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 і табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованих у АДРЕСА_2 .

14 березня 2022 року о 13 годині 20 хвилин, 20 березня 2022 року о 8 годині 00 хвилин, 21 березня 2022 року о 8 годині 40 хвилин та 22 березня 2022 року о 11 годині 00 хвилин здійснювались артилерійські обстріли збройними силами російської федерації військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ): 14 березня 2022 року ворожими снарядами пошкоджено склад РМГ №54/55 та ПТОР №102,105; 20 березня 2022 року ворожими снарядами було зруйновано/пошкоджено склади №№ 25, 31, 38, 61, 72, 78, 79, 89, 94, сховище №17,1 12 і гаражі №11, житловий будинок № 2. 21 березня 2022 року ворожими снарядами пошкоджено склади №№21, 23, 26, 27, 42, 43, 45, 76, 77; 22 березня 2022 року ворожими снарядами пошкоджено гаражі №7, 10, ПТОР №106, акумуляторну №99.

Факт пошкодження приміщень підтверджується витягами з журналу бойових дій за 14, 20, 21, 22 березня 2022 року.

26 березня 2022 року особами, які здійснювали охорону та оборону військового містечка № НОМЕР_3 виявлено факти вскриття дверей приміщень військового містечка №58 (№№4, 6, 8, 15, 16, 64, 92, НОМЕР_5 , КТП, вартове приміщення №60), а також виявлене розкидане в приміщеннях військового містечка № НОМЕР_3 військове майно/їх відсутність (№№4,6,7,8,10,11,15,16,17,21,23,25,26/27,31,38,42,43,45/91,54/55,61,64,72,76,77,78/79,92,88,89,94,102,105,106,112, КТП, вартове приміщення №60, акумуляторна № 99, клас бокси №№1,6,7, що є прибудовами до житлового приміщення № 2). Про даний факт особами, які здійснювали охорону та оборону військового містечка № НОМЕР_3 командирам (начальникам) військової частини НОМЕР_1 було здійснено доповідь.

По прибуттю 13 квітня 2022 року до міста Чернігова поповнення особового складу (19 військовослужбовців), військове містечко № НОМЕР_3 було взято під посилену охорону.

Нестача військового майна служби у приміщеннях військового містечка № НОМЕР_3 сталася в наслідок неправомірних дій визначених нижче військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , зокрема, начальника штабу-перший заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 (на посаді з 2 листопада 2018 року, відповідно штату військової частини НОМЕР_1 є безпосереднім керівником зокрема зв`язку штабу, сума нестачі за якої складає 653.491,16 гривень, відповідно бойового наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №2 Про організацію охорони та оборони військових містечок навчального центру та передислокацію особового складу військової техніки та майна старший по охороні обороні військових містечок №№ НОМЕР_6 та табору ІНФОРМАЦІЯ_2 ): відповідно до статей 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, посадової інструкції начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 , начальник штабу військової частини НОМЕР_1 зобов`язаний особисто доводити найважливіші накази командира військової частини та перевіряти їх виконання; розробляти план бойової готовності; організовувати роботу штабу і керувати нею; особисто організовувати і перевіряти підготовку та несення вартової і внутрішньої служб у військовій частині, інструктувати перед заступанням в наряд. В мирний і воєнний час відповідає за бойову готовність військової частини; організацію вартової і внутрішньої служб; за забезпечення штабу та безпосередньо підпорядкованих підрозділів озброєнням і технікою; відповідно вимог статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 30 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №1 Про проведення першочергових заходів згідно бойового розрахунку військової частини НОМЕР_1 , від 24 лютого 2022 року №2 Про організацію охорони та оборони військових містечок навчального центру та передислокацію особового складу військової техніки та майна на начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_1 покладено організацію виконання першочергових заходів згідно бойового розрахунку, надійної охорони та оборони військових містечок, призначено старшим команди по організації надійної охорони та оборони військових містечок № НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 ) № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ) та табору ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_5 ), підтримання та контроль життєдіяльності, стану та належної експлуатації будівель, складів, приміщень та території військової частини. В місті Чернігові даний військовослужбовець виконував покладені на нього обов`язки в період з 24 лютого 2022 по 16 березня 2022 року (на вказаній посаді по 14 березня 2022 року), отже мав можливість організувати належну охорону і оборону військових містечок військової частини НОМЕР_1 . Встановлені в ході службового розслідування факти призначення постійного наряду в кількості 3 особи по військовому містечку № НОМЕР_3 свідчать про прийняття підполковником ОСОБА_1 неправомірних рішень та неналежне виконання покладених на нього обов`язків з організації охорони і оборони військового містечка № НОМЕР_3 та створення умов для виникнення нестачі».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2022 №46 «Про результати розслідування за фактом нестачі (розукомплектування) військового майна у військовому містечку № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 під час збройної агресії російської федерації» встановлено нестачу військового майна на суму 18123303,82 грн внаслідок неналежного виконання службових обов`язків щодо евакуації військового майна та організації належної охорони і оборони місця зберігання майна з боку посадових осіб, зокрема, порушення підполковником ОСОБА_1 вимог статей 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 30 Статуту гарнізонної та вартової служби Збройних Сил України, бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №1 Про проведення першочергових заходів згідно бойового розрахунку військової частини НОМЕР_1 , від 24 лютого 2022 року №2 Про організацію охорони та оборони військових містечок навчального центру та передислокацію особового складу військової техніки та майна, посадової інструкції начальника штабу-першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 , затвердженої командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_1 під час проходження ним служби у військовій частині НОМЕР_1 та виконання обов`язків начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 ; форма вини - необережність та наказано притягнути підполковника ОСОБА_1 до обмеженої матеріальної відповідальності, але не більше розміру завданої шкоди по службі та наказано шкоду завдану внаслідок нестачі (викрадення) військового майна у сумі 18 123 303,82 грн віднести на рахунок винних осіб.

Листом військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2022 №862 направлено командиру Військової частини НОМЕР_4 матеріали службового розслідування для вирішення питання про притягнення до матеріальної відповідальності підполковника ОСОБА_1 .

Листом Військової частини НОМЕР_1 від 15.10.2024 №1970 ОСОБА_1 направлено копію акту службового розслідування від 27.07.2022 та витяги з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2022 №38, від 7.08.2022 №45, від 15.03.2023 №17, від 26.04.2024 №79, від 14.10.2024 №180 та запропоновано добровільно сплатити заборгованість, що виникла у сумі 683 988,46 грн у зв`язку з притягненням його до підвищеної матеріальної відповідальності.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2024 №167 внесено зміни до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 22.08.2022 №46 «Про результати розслідування за фактом нестачі (розукомплектування) військового майна у військовому містечку № НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_1 під час збройної агресії російської федерації» в частині зазначення суми нестачі військового майна з 18 123 303,82 грн на 20270635,77 грн та наказано організувати роботу щодо притягнення до обмеженої матеріальної відповідальності у сумі 39000,00 грн, звільненого у запас наказом Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 23.04.2024 №80 підполковника ОСОБА_1 в судовому порядку.

Судом також встановлено, що оскільки наказом Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 23.04.2024 №80 підполковника ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас, а тому наказу про притягнення до матеріальної відповідальності останнього командиром Військової частини НОМЕР_4 не приймалося.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_1 , який повідомив, що станом на 24 лютого 2022 року перебував на посаді начальника штабу першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 . 24 лютого 2022 року приблизно о 09:00 отримав усний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 щодо підготовки до виїзду особового складу з території військової частини у зв`язку із загрозою вогневого ураження та організувати вивезення секретної і визначеної документації та знищення решти документів, що ним було виконано. Близько 16:00 24 лютого 2022 року дізнався, що весь особовий склад з містечка № НОМЕР_3 та табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » виїхав до АДРЕСА_1 у Військову частину НОМЕР_7 , проте він та десять чоловік виявили бажання залишитись на території Військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . Наявним особовим складом була організована охорона військових містечок № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 шляхом патрулювання території. З 14 березня 2022 року був призначений на посаду начальника штабу військової частини НОМЕР_4 . 16 березня 2022 року вибув до АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , повідомив, що станом на 24 лютого 2022 року займав посаду командира Військової частини НОМЕР_1 та провів нараду, на якій призначив підполковника ОСОБА_1 старшим команди по організації охорони військових АДРЕСА_6 накази від 24.02.2022 №1 та №2 доводилися усно на нараді, а потім уже письмово оформлялися. Пояснив, що не знає чи доводилися ці накази до відповідача письмово. З 24.02.2022 по 27.02.2022 перебував у АДРЕСА_2 , потім у містах Золотоноша, Дніпро та Кривому розі. ОСОБА_1 сам виявив бажання залишися у АДРЕСА_2 для здійснення охорони військових містечок. Після проведення інвентаризації військового майна в травні 2022 року виявили факт нестачі військового майна. З пояснень особового складу слідує, що почалися взломи приміщень 28.02.2022. Накази підписувалися у суєті, з певним хвилюванням.

Позивач зважаючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку не відшкодував матеріальну шкоду, завдану нестачею військового майна у сумі 39000,00 грн та у сумі 683988,46 грн, звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача вказаних сум.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах встановлені Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» (далі Закон № 548-XIV, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 11 Закону № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання.

Відповідно до статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Статтею 17 Закону № 548-XIV визначено, що на військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.

За приписами статей 26, 27 Закону № 548-XIV військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 58 Статуту встановлено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою, зокрема, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів.

Згідно статті 66 Статуту командир бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) в мирний і воєнний час відповідає, зокрема, стан і збереження зброї, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів.

Статтею 74 Статуту встановлено, що заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини у мирний і воєнний час відповідає за технічне забезпечення бригади (полку, окремого батальйону); за технічний стан, правильну експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки підпорядкованих служб; за зберігання боєприпасів і забезпечення ними підрозділів (крім авіаційних); за облік і зберігання зброї та боєприпасів на складах, а також за стан спеціальних споруд, технічних позицій, підпорядкованих складів, парків (стоянок літальних апаратів) та організацію в них внутрішньої служби; за технічну підготовку особового складу бригади (полку, окремого батальйону); за бойову та мобілізаційну готовність безпосередньо підпорядкованих підрозділів і служб; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну і морально-психологічний стан їх особового складу; за стан пожежної безпеки підпорядкованих об`єктів.

Згідно статті 75 Статуту заступник командира бригади (полку, окремого батальйону) з озброєння (інженерно-авіаційної служби) - начальник технічної частини зобов`язаний, зокрема, брати участь у розробленні планів бойової та мобілізаційної готовності, бойової підготовки й організовувати їх виконання за своєю спеціальністю; керувати бойовою підготовкою та діяльністю підпорядкованих йому підрозділів і служб; організовувати експлуатацію, ремонт та евакуацію озброєння, бойової та іншої техніки, забезпечуючи їх постійну справність.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі Закон № 160-IX).

Згідно визначень термінів, наведених у статті 1 Закону № 160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону № 160-IX умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Частиною 1, 2 Закону № 160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Згідно частини 1 та 2 статті 5 Закону № 160-IX особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Відповідно до статті 6 Закону № 160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

Особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 7 Закону № 160-IX встановлено, що розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб`єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.

Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.

Якщо строк експлуатації військового та іншого майна на дату його втрати закінчився або неможливо встановити час його втрати, відшкодування шкоди проводиться в розмірі 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться, визначеної відповідно до законодавства про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей.

Згідно статті 8 Закону №160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.

Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника).

Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.

Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань.

За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Наказ доводиться до винної особи під підпис.

У разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 10 Закону №160-IX відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування.

Згідно частин 2 та 3 статті 11 Закону №160-IX якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п`ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.

Командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п`ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.

Статтею 12 Закону №160-IX встановлено у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.

Аналізуючи положення Закону № 160-IX, суд дійшов висновку, що обсяг матеріальної відповідальності (обмежена, повна чи підвищена) ставиться у залежність як від форми вини, так і від певних фактичних обставин, за якими власне визначається винуватість особи у заподіянні державі збитків, відповідно і міра вказаного виду юридичної відповідальності.

З урахуванням того, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до матеріальної відповідальності, та оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності до відповідача, а тому суд вважає, що позивачем мав би бути доведений склад правопорушення, вчиненого відповідачем та наявність взаємозв`язку між діями останнього та заподіяною шкодою.

Для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, обов`язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов`язків.

Отже умовами притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

При цьому відшкодування шкоди в судовому порядку здійснюється за наявності, зокрема, однієї із таких умов:

1) в разі звільнення особи притягнутої до матеріальної відповідальності зі служби за умови відмови особи від її добровільного відшкодування;

2) якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийняте до звільнення особи зі служби, за умови відмови від її добровільного відшкодування.

В решті випадків відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи.

Тобто в обох випадках особа має бути звільнена з військової служби, однак в першому випадку особа має бути притягнута до матеріальної відповідальності, у другому ж особу не притягнули до звільнення до такої (відповідальності), однак вона в добровільному порядку відмовилась відшкодовувати.

Судом встановлено, що оскільки наказом Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 23.04.2024 №80 підполковника ОСОБА_1 звільнено зі служби в запас, а тому наказу про притягнення до матеріальної відповідальності останнього командиром Військової частини НОМЕР_4 не приймалося.

Як слідує з актів службового розслідування від 27.07.2022 та 22.08.2022 у зв`язку із початком ведення воєнних (бойових) дій та передислокацією частини особового складу та майна Військової частини НОМЕР_1 до АДРЕСА_1 , на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24 лютого 2022 року №1 "Про проведення першочергових заходів згідно бойового розрахунку військової частини НОМЕР_1 ", від 24 лютого 2022 року №2 "Про організацію охорони та оборони військових містечок навчального центру та передислокацію особового складу військової техніки та майна" на підполковника ОСОБА_1 покладено обов`язки старшого військових містечок №№ НОМЕР_2 , НОМЕР_3 і табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованих у АДРЕСА_2 .

14 березня 2022 року о 13 годині 20 хвилин, 20 березня 2022 року о 8 годині 00 хвилин, 21 березня 2022 року о 8 годині 40 хвилин та 22 березня 2022 року о 11 годині 00 хвилин здійснювались артилерійські обстріли збройними силами російської федерації військового містечка № НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ): 14 березня 2022 року ворожими снарядами пошкоджено склад РМГ №54/55 та ПТОР №102,105; 20 березня 2022 року ворожими снарядами було зруйновано/пошкоджено склади №№ 25, 31, 38, 61, 72, 78, 79, 89, 94, сховище №17, 112 і гаражі №11, житловий будинок № 2. 21 березня 2022 року ворожими снарядами пошкоджено склади №№21, 23, 26,27, 42, 43, 45/91, 76, 77; 22 березня 2022 року ворожими снарядами пошкоджено гаражі №7, 10, ПТОР №106, акумуляторну №99.

Факт пошкодження приміщень підтверджується витягами з журналу бойових дій за 14, 20, 21, 22 березня 2022 року.

26 березня 2022 року особами, які здійснювали охорону та оборону військового містечка № НОМЕР_3 виявлено факти вскриття дверей приміщень військового містечка №58 (№№4, 6, 8, 15, 16, 64, 92, 88, КТП, вартове приміщення №60), а також виявлене розкидане в приміщеннях військового містечка № НОМЕР_3 військове майно/їх відсутність (№№4, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 16, 17, 21, 23, 25, 26, 27, 31, 38, 42, 43, 45, 91, 54, 55, 61, 64, 72, 76, 77, 78, 79, 92, 88, 89, 94, 102, 105, 106, 112, КТП, вартове приміщення №60, акумуляторна № 99, клас бокси №№1,6,7, що є прибудовами до житлового приміщення № 2).

Про даний факт особами, які здійснювали охорону та оборону військового містечка № НОМЕР_3 командирам (начальникам) військової частини НОМЕР_1 було здійснено доповідь.

При цьому суд звертає увагу, що ні в актах службового розслідування, ні в наказах командира Військової частини НОМЕР_1 про результати службового розслідування не встановлено конкретну дату утрати військового майна, лише згадка про події 26.03.2022 про виявлення фактів вскриття дверей приміщень військового містечку № НОМЕР_3 та інші дати виявлення утрати військового майна в квітні - травні 2022 року.

Також комісія, яка проводила службове розслідування не надала оцінку тому факту, що що ОСОБА_1 з 14.03.2022 переведено на рівнозначну посаду начальника штабу-першого заступника командира Військової частини НОМЕР_4 , а тому у нього були відсутні відповідні повноваження стосовно командування підрозділами військової частини НОМЕР_1 та обов`язку щодо контролю за охороною військового майна з 14.03.2022.

Службовим розслідуванням також не встановлено факту, хто був «старшим команди по організації надійної охорони та оборони військових містечок» в період, з 14.03.22 (дата переведення Відповідача в іншу військову частину) по 26.05.22 (дата рапорту про руйнування, яке стало підставою для службового розслідування), в який були обстріли та було виявлено нестачу (розукомлектування) військового майна.

Суд враховує, що матеріали справи не містять жодних документів які б містили відомості про здане під охорону майно, яке знаходилося у військових містечках щодо наявного на складах майна, тобто вміст складських приміщень до 24.02.2022.

Також суд зауважує, що комісія, яка проводила службове розслідування не надала оцінку тому факту, що на території військових містечок знаходилися підрозділи танкової бригади, які зайняли ремонтні бази та здійснювали там ремонт і відновлення своєї техніки із використанням всього майна та комплектуючих, які на них залишилися, а також, той факт, що на території військової частини базувалися також підрозділи територіальної оборони згідно пояснень старшого сержанта ОСОБА_5 , сержанта ОСОБА_6 , сержанта ОСОБА_7 , а отже комісією не досліджено питання можливого використання з їх боку майна в/ч НОМЕР_1 для цілей охорони та оборони АДРЕСА_2 .

Крім того, матеріали справи не містять належних доказів того, що в період з 24.02.2022 13.03.2022 ОСОБА_1 доводились бойові накази командира Військової частини №1 та №2 від 24.02.2022, відповідно до яких його було призначено старшим команди по організації надійної охорони та оборони військових містечок № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 та табору « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Військової частини НОМЕР_1 .

Суд зауважує, що виконанню підлягає виданий наказ командира, який має бути доведеним до відома підлеглого.

Наведена теза підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.09.2022 у справі №260/1739/20.

Також з матеріалів службового розслідування не вбачається дослідження питання здійснення контролю командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_8 за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів та вчинення ним дій, спрямованих на доведення бойових наказів №1 та №2 до особового складу військової частини та забезпеченні їх виконання та контролю згідно статей 58, 66 Статуту.

Суд приймає до уваги той факт, який підтвердив свідок ОСОБА_9 , що командиром Військової частини НОМЕР_1 було прийнято рішення про евакуацію особового складу та тільки за наполяганням підполковника ОСОБА_1 залишилось 10 військовослужбовців, які і здійснювали заходи з оборони та охорони військового майна в/ч НОМЕР_1 , оскільки в іншому випадку майно військової частини взагалі б залишилося без охорони.

Як вбачається з актів службового розслідування та наказів командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.07.2022 №38 та від 22.08.022 №46 про результати службових розслідувань висновки про заподіяння відповідачем матеріальної шкоди державі порушенням вимог статей 11, 16, 58, 68, 69 Статуту та бойових наказів командира військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 №1 та №2 та посадової інструкції в частині, що стосується охорони та оборони військових містечок № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 не містять жодних посилань на фактичні обставини виникнення нестачі військового майна саме через не виконання службових обов`язків ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що матеріали службового розслідування та матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що саме з вини відповідача, у зв`язку з неналежним виконанням ним службових обов`язків щодо неналежної організації охорони та оборони військових містечок № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 державі було завдано збитки.

Разом з тим суд зауважує, що частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.

Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що службове розслідування проведено поверхнево, без з`ясування всіх обставин справи, що свідчить про формальний підхід до проведення службової перевірки та не повноту з`ясування всіх обставин, необхідних для притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, без доведення вини відповідача в завданні шкоди державі.

З системного аналізу вимог чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку, що позивачем не доведена протиправна поведінка відповідача, наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і настанням шкоди, вина відповідача у заподіянні шкоди військовій частині, які, згідно з Законом №160-IX, є обов`язковими і необхідними умовами притягнення відповідача до матеріальної відповідальності, що унеможливлює стягнення відшкодування матеріальної шкоди з відповідача у сумі 39000,00 грн та 683988,46 грн.

Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбаченістаттею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 31 березня 2025 року.

Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_7 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 ).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_9 ).

Суддя В.В. Падій