Постанова від 31.03.2025 по справі 280/4115/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4115/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12.07.2024 року в адміністративній справі №280/4115/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа Головне управління Національної гвардії України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Національної гвардії України, в якому просила:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не призначення та не виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у розмірі, передбаченому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», як члену сім`ї загиблого - її сина військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м.Маріуполь, Донецької області;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина військовослужбовця ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер від вогнепального поранення несумісного з життям під час виконання бойових завдань 27 березня 2022 року в населеному пункті м.Маріуполь, Донецької області, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 15 000 000 грн (п`ятнадцять мільйонів гривень).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що полягають у відмові викладеної у листі від 04.01.2024 року №40/57/12-86 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_2 , встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_2 , встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням висновків суду у цьому рішенні, сформувати та подати до Головного управління Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 року №484.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять коп.).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивач не надала суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, ОСОБА_2 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ з 24.02.2022 року по 27.03.2022 року на посаді навідника 1 обслуги гармати 1 гаубичного артилерійського дивізіону окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Наказом командира військової частини (по стройовій частині) № 77мтд від 31.03.2023 року солдата ОСОБА_2 виключено зі списків особового складу частини і всіх видів забезпечення у зв`язку із загибеллю.

Згідно з довідкою ВЧ НОМЕР_1 НГУ від 27.04.2023 року №1959 ОСОБА_2 неодружений, мати - ОСОБА_1 ; батько ОСОБА_1 помер у 2021 році.

10.07.2023 року позивач звернулась до відповідач з заявою, у якій просила нарахувати та виплатити на рахунок № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_3 ) одноразову грошову допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і навчальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за фактом загибелі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До заяви додані документи:

1. Копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

2. Копія свідоцтва про народження.

3. Копія довідки про місце реєстрації.

4. Нотаріально завірена копія свідоцтва про смерть.

5. Витяг з реєстру про смерть.

6. Копія довідки з банку.

7. Копія Рішення суду від 26.04.2023 рік.

8. Копія довідки від 28.047.2023 року

9. Копія витягу з Наказу №77мтд від 31.03.2023 року.

10. Копія довідки від 27.04.2023р. №1961. №1959.

11. Копія акту №510/23 від 12.06.2023 року.

12. Постанова ВЛК №195 від 23 червня 2023 року.

Листом від 18.07.2023 року №40/57/12-6166 відповідач надав зразок заяви та перелік документів, які надаються до заяви, та повідомив, що відповідно до ч. 4 р. ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, село Шевченкове Бердянського району Запорізької області є тимчасово окупованим російською федерацією з 03.03.2022 року по даний час. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Відповідно до ч. 3 ст. 13 даного Закону під час режиму тимчасової окупації платіжний режим діє з урахуванням того, що система електронних платежів Національного банку України та внутрішньодержавні платіжні системи платіжними організаціями яких є резиденти України, не застосовуються на тимчасово окупованій території. У зв`язку з вище наведеним, після формування документів на виплату одноразової грошової допомоги належним чином відповідно до вимог постанови № 975, просять звернутися із заявою повторно.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не направлення поданих позивачем документів на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум для прийняття рішення про призначення або про відмову у призначені їй одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_2 , позивач звернулась до суду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року у справі № 280/7006/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Міністерство оборони України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, суд вирішив:

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України викладену у листі від 18.07.2023 року №40/57/12-6166 про розгляд заяви ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_2 , встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю сина ОСОБА_2 , встановлену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», з урахуванням висновків суду у цьому рішенні.

На виконання цього рішення, заява розглянута повторно, відповідь на неї відправлена заявнику 09.01.2024 року. З наданого листа від 04.01.2024 року у відповідь на заяву позивача, встановлено, що позивачу відмовлено, оскільки виплата одноразової грошової допомоги шляхом переказу грошових коштів на тимчасово окуповану територію є порушенням ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Не погоджуючись з такою відмовою, вважаючи протиправними дії (бездіяльність) щодо не призначення та не виплаті одноразової грошової допомоги, позивач подала позов до суду.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року №168 (далі - Постанова №168), Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 року №484 (далі - Порядок та умови №484).

Частиною 1 ст. 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві;

4) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;

5) встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;

6) встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;

7) отримання військовослужбовцем поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;

8) отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;

9) отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.

Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги визначені у ст. 16-1 Закону №2011-XII.

Так, у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

В свою чергу Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (стаття 30) встановлює, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Пунктом 2 Постанови №168 установлено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Пунктом 2-1 Постанови №168 установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Відповідно до Закону №2011-XII, пункту 2-1 постанови №168, наказом МВС України від 09.08.2022р. №484 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України.

Згідно з п. 1 Порядку та умов №484, цей Порядок та умови визначають виплату одноразової грошової допомоги (далі - ОГД), установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у разі загибелі внаслідок збройної агресії під час дії воєнного стану військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці), а також тих, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманого в період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж через один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).

Відповідно до п. 2 Порядку та умов №484 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян російської федерації або республіки білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу; витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця.

До заяви додаються завірені копії: документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов`язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом); свідоцтва про смерть військовослужбовця; постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця; свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого; свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім`ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені); документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону); рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).

Згідно з п. 5 Порядку та умов №484 керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає головному органу військового управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) висновок щодо можливості виплати ОГД членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, до якого обов`язково додаються документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов.

Якщо отримувач не подав (не надіслав) документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це отримувача.

Головне управління НГУ після надходження документів, визначених пунктом 2 цих Порядку та умов, приймає рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає таке рішення разом із документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату ОГД особам, які звернулися по неї, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення отримувача з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання (п. 6 Порядку та умов №484).

Проаналізувавши вищенаведені норми чинного законодавства, які регулює спірні правовідносини, суд першої інстанції правильно зазначив, що особа, яка має право на отримання грошової допомоги, звертається до органу військового управління оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, з`єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров`я, установи Національної гвардії України за останнім місцем проходження військової служби загиблого (в нашому випадку таким уповноваженим органом є військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) та подає зазначені у пункті 2 Порядку та умов №484 документи.

Керівник уповноваженого органу в 10-денний строк із дня реєстрації всіх документів подає Головному управлінню Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця одноразової грошової допомоги.

При цьому, якщо заявник (отримувач) не подав документи, визначені пунктом 2 цих Порядку та умов, керівник уповноваженого органу інформує про це заявника (отримувача).

З наданих позивачем документів та листа Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, встановлено, що відповідач, як уповноважений орган, отримав подані позивачем документи, однак не проінформував її про не подання всіх необхідних документів, визначених пунктом 2 Порядку та умов №484, відповідачем також не вказано, чи поданих документів недостатньо для підтвердження права позивача на отримання одноразової грошової допомоги, чи такі документи містять недоліки.

Так, за нормами чинного законодавства, Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подає Головному управлінню Національної гвардії України висновок щодо можливості виплати членам сім`ї, батькам та утриманцям військовослужбовця одноразової грошової допомоги після отримання від заявника та реєстрації всіх документів відповідно до Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 року №484.

Відповідач у листі зазначив, що оскільки виплата одноразової грошової допомоги шляхом переказу грошових коштів на тимчасово окуповану територію є порушенням ч. 6 ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

При цьому, враховуючи вищевикладені положення Постанови №168 та Порядку та умов №484 визначені вичерпні категорії осіб, які не можуть бути отримувачами ОГД, це громадяни російської федерації або республіки білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, особи, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

У листі таких підстав для відмови не наведено, та відсутній як аналіз поданих позивачем документів так і відповідність чи невідповідність позивача таким критеріям.

Разом з тим, така обставина як проживання позивача на тимчасово окупованій території України, не є підставою для відмови позивачу в отриманні ОГД у розумінні Постанови №168 та Порядку та умов №484.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідач діяв не у відповідності до чинного законодавства України, що регулює порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, тому необхідно зобов`язати відповідача повторно розглянути подану позивачем заяву та документи, сформувати висновок щодо можливості виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умовам виплати одноразової грошової допомоги, установленої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в Національній гвардії України, затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.08.2022 №484.

Позовні вимоги щодо зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, суперечать порядку підпорядкування та процедурним положенням Порядку та умов №484, та не підлягали задоволенню, оскільки уповноважений орган формує висновок, а рішення про призначення ОГД або про відмову в її призначенні приймається саме Головним управлінням Національної гвардії України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010р. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року в адміністративній справі №280/4115/24 залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року в адміністративній справі №280/4115/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко