Ухвала

від 01.04.2025 по справі 580/6243/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6243/24

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

01 квітня 2025 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи 26 серпня 2024 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Колегія суддів звертає увагу, що в базі «Діловодство спеціалізованого суду» в розділі реплікація (доступ до матеріалів справи в суді першої інстанції) міститься інформація про статус доставки в системі «Електронний суд», з якої вбачається, що рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року було доставлено Військовій частині НОМЕР_1 в її електронний кабінет 30.08.2024 о 14:04 год.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження закінчився 30 вересня 2024 року (понеділок).

Однак, апеляційну скаргу Військова частина НОМЕР_1 подала до суду апеляційної інстанції 31 березня 2025 року, тобто після тридцяти днів з дня отримання копії рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року.

При цьому, вказаною особою заявлено клопотання про поновлення строку, де зазначено, що дану апеляційну скаргу подано з пропуском строку у зв`язку з введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану на усій території України, та, як наслідок, об`єктивної неможливості подати апеляційну скаргу у визначені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Також наголошено, що виконуючи завдання за призначенням у районах ведення бойових дій Військова частина НОМЕР_1 , а саме, посадові особи юридичної групи не завжди мають доступ до мережі інтернет, у зв`язку із чим можливість своєчасно ознайомитися із оскаржуваним рішенням у особистому кабінеті зареєстрованому у системі «Електронний суд» у юридичної групи Військової частини НОМЕР_1 була відсутня.

Надати підтвердження фактичного місця перебування Військової частини НОМЕР_1 у районах ведення бойових дій не є можливим у зв`язку із тим, що бойові розпорядження Командувача Сил логістики Збройних Сил України містять інформацію що є державною таємницею.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що в суді апеляційної інстанції є режимно-секретний орган Шостого апеляційного адміністративного суду, який має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею від 14 вересня 2023 року № КВ2-2023-85 (дійсний до 15.09.2027).

Таким чином, в разі наявності у зазначених Військовою частиною НОМЕР_1 документах грифу секретності «Таємно», такі документи могли бути надіслані до режимно-секретного органу Шостого апеляційного адміністративного суду, та за минуванням потреби ці матеріали були б повернуті відправнику.

Проте, вищенаведені докази Військовою частиною НОМЕР_1 надано не було.

Верховний Суд в ухвалі від 19 вересня 2024 року у справі № 440/16664/23 звернув увагу, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Щодо вказаних Військовою частиною НОМЕР_1 причин пропуску строку на апеляційне оскарження та підстав для його поновлення, а саме військова агресія Російської Федерації проти України, слід зазначити, що вказані твердження є безпідставними та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку, оскільки вказаною особою не надано обґрунтованих пояснень та не зазначено, які саме обставини, труднощі, що пов`язані з організацією роботи Шостого апеляційного адміністративного суду в умовах воєнного стану, стали перешкодою, унеможливлювали подання апеляційної скарги на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 січня 2025 року у строк встановлений ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також не повідомлено про події, труднощі, тимчасові обмеження в період дії правового режиму воєнного стану та про спричинені наслідки на роботу Військової частини НОМЕР_1 , а також не надано доказів на підтвердження вказаного та, які б свідчили про неможливість подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції саме у даній адміністративній справі у встановлені законодавством строки.

Необхідно зазначити, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Враховуючи вищевикладене, були забезпечені умови, за яких Відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля оскарження судового рішення у встановлені процесуальним законодавством строки.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб та невиконання Відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону.

Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22 та від 07 грудня 2022 року у справі № 400/1980/21.

Військова частина НОМЕР_1 також звертає увагу на те, що вона не мала реальної можливості реалізувати своє право на своєчасне апеляційне оскарження по причині, що від неї не залежали, а саме відсутності фінансування.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Таким чином, Військова частина НОМЕР_1 , маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Обставини пов`язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

Таким чином, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а причини пропуску такого строки - неповажними.

Згідно з ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Частиною 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Керуючись ст.ст. 169, 298, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати Військовій частині НОМЕР_1 строк тривалістю десять днів з моменту отримання копії даної ухвали протягом якого має право звернутися із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначити підстави для його поновлення, а також надати докази на підтвердження вказаного.

У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк судом буде вирішено питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.П. Мельничук