Постанова від 01.04.2025 по справі 240/8907/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/8907/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

01 квітня 2025 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Проспект-Транс" до Державної служби України з питань безпеки на транспорті про визнання дій протиправними, скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Проспект-Транс" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.02.2022 №309756, від 22.02.2022 №309757 та від 22.02.2022 №309758 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що обов`язок ведення тахокарти, встановлення цифрових тахографів зі всіма наступними наслідками покладений на водіїв, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами, однак ПП "Проспект-Транс" здійснювало переміщення належного йому ж вантажу для власних потреб. Відтак, відповідачем протиправно прийнято постанови від 22.02.2022 №309756, від 22.02.2022 №309757 та від 22.02.2022 №309758 про застосування до позивача штрафів, передбачених статтею 48 та абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" у розмірі 17000 грн., а тому вимагає їх скасування.

Вказано, що Приватне підприємство "Проспект-Транс" дізналось про існування оскаржуваних постанов відповідача лише у березні 2023 року після блокування державною виконавчою службою його банківських рахунків у зв`язку з примусовим виконання цих постанов.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.02.2022 №309758 про застосування до Приватного підприємства "Проспект-Транс" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Приватного підприємства "Проспект-Транс" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2648,00 грн. (дві тисячі шістсот сорок вісім гривень 00 копійок).

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що органами державного контролю на автомобільному транспорті під час рейдової перевірки було встановлено, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу відповідно ТТН від 21.01.2022 №7911, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект - Транс", автомобіль обладнано цифровим тахографом та під час перевірки виявлено відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, картки водія та щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 21.02.2023. Також, зазначає, що посадовими особами Укртрансбезпеки був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого виявлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Крім того, вказує, що позивачем здійснювалося перевезення вантажу відповідно ТТН від 21.01.2022 №7912, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект - Транс", автомобіль обладнано цифровим тахографом та під час перевірки виявлено відсутність картки водія та роздруківки даних роботи тахографа, зафіксоване у акті від 21.01.2022 №331143.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що 21.02.2022 інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках здійснення заходів державного контролю шляхом проведення рейдової перевірки, здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF CF 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом KAISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

Під час перевірки встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН від 21.01.2022 №7911, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект-Транс", автомобіль обладнано цифровим тахографом, але під час перевірки були відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, картка водія та щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку водія за 21.02.2023, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Крім того, посадовими особами Укртрансбезпеки був проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF CF 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом KAISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Результати зважування були зафіксовані в довідці від 21.01.2022 №048887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

У зв`язку з тим, що вага транспортного засобу перевищувала дозволені вагові норми, був складений акт від 21.02.2022 №0068174 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, в якому зафіксовано, що фактична маса автомобіля DAF з напівпричіпом склала 40,634 т, тоді як нормативно допустима - 40,0 т.

Виявлені порушення зафіксовані у акті від 21.01.2022 №331095, акті від 21.02.2022 №0068174 та довідці від 21.01.2022 №048887.

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт начальником державного нагляду (контролю) у Житомирській області прийнято постанову від 22.02.2022 №309757, якою до позивача за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. та від 22.02.2022 №309758, якою до позивача за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі абзацу 15 частини 1 статті 60 цього Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Також, 21.02.2022 під час вищезазначеної рейдової перевірки інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_3 з напівпричепом реєстраційний номер НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 .

Перевіркою встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН від 21.01.2022 №7912, автомобільним перевізником в якій зазначено ПП "Проспект-Транс", автомобіль обладнано цифровим тахографом, але під час перевірки були відсутні картка водія та роздруківки даних роботи тахографа, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", про що складено акт від 21.01.2022 №331143.

За результатами розгляду справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт начальником державного нагляду (контролю) у Житомирській області прийнято постанову від 22.02.2022 №309756, якою до позивача за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", на підставі абзацу 3 частини 1 статті 60 цього Закону застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Не погодившись із постановами про застосування адміністративно-господарських штрафів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення частково.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Визначаючись щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування постанов Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.02.2022 №309756 та від 22.02.2022 №309757 про застосування адміністративно-господарського штрафу колегія суддів зазначає таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-ІІІ).

Стаття 5 Закону №2344-ІІІ визначає, що основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Згідно із статтею 18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

При цьому, положеннями статті 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Статтею 48 Закону визначено, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), під час проведення рейдової перевірки, зокрема, перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Як встановлено судом, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2022 №331095 зафіксовано порушення - під час перевезення вантажу у водія були відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, картка водія та щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку водія за 21.02.2023. Крім того, актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2022 №331143 зафіксовано порушення - під час перевезення вантажу у водія були відсутні картка водія та роздруківки даних роботи тахографа.

Відповідно до п.1.2. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі - Положення №340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Згідно з пунктом 1.4. Положення передбачено випадки перевезення пасажирів чи/та вантажів, у яких не поширюється це Положення. Проте спірний випадок до таких не відноситься.

Відповідно до п.6.1. Положення автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Пункт 6.3. Положення визначає, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

З наведеного слідує, що автомобільний перевізник незалежно від того, чи здійснює перевезення за плату чи власний вантаж, має дотримуватись вимог щодо обліку та фіксації робочого часу та відпочинку.

У постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17 вказано, що положеннями статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №340 від 07.06.2010.

Отже, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн (що відповідає спірному випадку) повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами, а водій, який керує таким ТЗ, у разі відсутності тахографа повинен вести індивідуальну контрольну книжку водія.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385:

- тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів..

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, та наявність у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявність та чинність картки для цифрового тахографа, а також, наявність протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Отже, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватися роботодавцем незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин. Згідно з визначенням тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ. Іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування. Чинним законодавством відсутність контролю робочого часу щодо певної категорії водіїв не передбачена (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 у справі №823/1199/17).

З огляду на вищезазначене, за відсутності документів, зокрема, у даному випадку протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Враховуючи, що водіями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час проведення перевірки не було виконано вимог, передбачених вказаною нормою, суд дійшов висновку про відсутність порушень при прийнятті відповідачем оскаржуваних постанов від 22.02.2022 №309756 та від 22.02.2022 №309757.

При цьому, як слідує із позовної заяви, основним аргументом позивача, яким він обґрунтовує неправомірність прийняття відповідачем оскаржуваних постанов, є те, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом поширюється лише на осіб, які надають послуги з перевезення.

Колегія суддів зазначає, що норми Положення №340 не містять жодних розмежувань щодо поширення своєї дії на осіб, які надають послуги з перевезення вантажів чи осіб, які здійснюють перевезення вантажів.

В контексті визначення позивача як суб`єкта відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт у спірних правовідносинах варто зазначити наступне.

Згідно зі ст.1 Закону №2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, з наступними змінами та доповненнями (далі - Правила №363).

Згідно із абзацом 18 розділу І Правил №363 перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

З урахуванням змісту вказаних норм слідує висновок, що відповідальність у даному випадку несуть фізичні чи юридичні особи, які безпосередньо здійснюють, у тому числі, за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами.

Перевезення на комерційній основі означають надання послуг, а перевезення за власний кошт - перевезення для власних потреб.

Визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Тобто, дія закону поширюється на фізичних чи юридичних осіб - автомобільних перевізників, які в процесі здійснення підприємницької діяльності перевозять вантаж, в тому числі і для власних потреб.

Колегія суддів також звертає увагу, що з 01.10.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю" від 03.06.2021 №1534-ІХ, яким абзац 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" викладено в новій редакції, відповідно до якої:

- перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У попередній редакції передбачалось - надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порівняльний аналіз наведених положень статті 60 Закону №2344-ІІІ (чинної та попередньо) дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даному випадку роздруківки даних роботи водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт (тобто, для власних потреб) перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-III встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за - перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно застосував до позивача як до автомобільного перевізника адміністративно-господарські санкції.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 22.02.2022 №309758 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353-XIIз метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Крім того, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У відповідності до пункту 18 Порядку №879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Підставою для прийняття оскаржуваної постанови від 22.02.2022 №309758 та застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень стало перевищення його транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Результати зважування були зафіксовані в довідці від 21.01.2022 №048887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю.

У зв`язку з тим, що вага транспортного засобу перевищувала дозволені вагові норми, був складений акт від 21.02.2022 №0068174 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів, в якому зафіксовано, що фактична маса автомобіля DAF з напівпричіпом склала 40,634 т, тоді як нормативно допустима - 40,0 т.

Відтак, за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Відділу державного нагляду був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 21.01.2022 №331095, згідно якого під час перевірки автомобіля марки DAF CF 400, реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричіпом KAISER, реєстраційний номер НОМЕР_2 виявлено наступні порушення:

- порушення п.22.5 ПДР України, яке виявилось у перевезенні вантажу з перевищенням вагових норм без відповідного дозволу;

- порушення вимог абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке виявилось у перевищенні встановлених габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 % при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу.

Відповідно до п.18 Порядку №879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

За змістом п.п.4,5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Аналіз приписів Порядку №879 та Порядку №1007/1207 свідчить про те, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.

Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.

Між тим, як вбачається із наявної в матеріалах справи копії довідки від 21.01.2022 №048887, остання не містить навантаження на осі, відомостей в графі-підпис, прізвище та ініціали оператора вагового комплексу.

При цьому, оператор вагового комплексу, маючи відповідну кваліфікацію, є тією особою, яка безпосередньо здійснює зважування транспортного засобу і засвідчує результати зважування власним підписом та печаткою.

Тобто, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207.

Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Однак, ні в довідці, ні в актах про перевищення транспортного засобу нормативних вагових параметрів та проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, не вказаний технічний прилад яким виявлено та зафіксовано порушення, що позбавляє суд можливості дати оцінку відповідності цього приладу параметрам та технічному стану.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 03.12.2019 у справі №557/322/17.

Відповідачем не надано суду копію свідоцтва про повірку ваги автомобільної для зважування дорожньо-транспортних засобів у русі.

Зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що зважування вищезазначеного транспортного засобу відбувалося належним приладом, передбаченим для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження, то результати зважування не можуть бути взяті судом як належний доказ на підтвердження перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в ході розгляду справи не доведено факт вчинення позивачем, як автомобільним перевізником, господарського правопорушення, передбаченого абзацом 15 частини 1статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч.1 ст.308 КАС України колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в відмовленій частині, з огляду на те, що рішення в цій частині не є предметом апеляційного оскарження.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року відповідає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з питань безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.