Ухвала від 01.04.2025 по справі п/811/736/17

УХВАЛА

01 квітня 2025 року

м. Київ

справа №П/811/736/17

адміністративне провадження № К/9901/3762/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача- Блажівської Н.Є.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши заяву Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «КІТ» про повернення судового збору

у справі за позовом Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «КІТ»

до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (правонаступник Головне управління ДПС у Кіровоградській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство НВФ «КІТ» (далі також- Позивач, Підприємство, ПМП НВФ «КІТ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, позов Підприємства задоволено частково.

Постановою Верховного Суду від 2 грудня 2020 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року позов задоволено, визнано протиправним і скованою податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 12 квітня 2017 року, яким Приватному малому підприємству НВФ «КІТ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1504696 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 752348 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 12 квітня 2017 року, яким Приватному малому підприємству НВФ «КІТ» зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість за травень, вересень 2015 року, січень-березень, липень і грудень 2016 року на загальну суму 398984 грн.; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Кіровоградській області від 12 квітня 2017 року, яким Приватному малому підприємству НВФ «КІТ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 2359652 грн і накладено штрафну санкцію в сумі 196070 грн.

При цьому суд першої інстанції вирішив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Кіровоградській області на користь судові витрати в сумі 78176,25 грн.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 7 листопада 2024 року постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

23 січня 2025 року Третій апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду залишив без змін.

До Верховного Суду від Приватного малого підприємства НВФ «КІТ» надійшла заява про повернення судового збору, сплаченого у 2020 році при поданні касаційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року.

Розглянувши подану заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір", відповідно до частини першої статті 7 якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Перелік підстав повернення судового збору за ухвалою суду, наведений у статті 7 Закону України «Про судовий збір», є вичерпним.

Позивач покликався на пункт 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», проте ця норма відповідно до її буквального змісту не є застосовною для цілей цих правовідносин, оскільки у справі відсутнє судове рішення про відмову у відкритті касаційного провадження. Навпаки суд у цій справі відкрив касаційне провадження та за результатами касаційного перегляду направив справу на новий судовий розгляд.

З урахуванням цього немає підстав для задоволення клопотання Позивача про повернення судового збору.

Разом з тим, Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц та від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17).

Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, підлягають розподілу судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Як вже було вказано, за результатом розгляду касаційної скарги Позивача у 2020 році справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, тобто нове рішення судом касаційної інстанції за результатами розгляду касаціної скарги ухвалено не було.

З урахуванням наведеного аналізу норм процесуального права, а також висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, зокрема, судового збору, понесений у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалив остаточне рішення у цій справі (аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 19 січня 2022 року у справі № 500/2632/19 та в ухвалі від 21 вересня 2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Керуючись статтями 132, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Приватного малого підприємства науково-виробнича фірма «КІТ» про повернення судового збору у справі П/811/736/17 за подання касаційної скарги на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська

Судді О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх