Рішення

від 28.03.2025 по справі 299/7109/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2025 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючий-суддя Надопта А.А.,

секретар судового засідання-Стрижак О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Королівської селищної ради, третя особа: Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , звернувся із вищезазначеною позовною заявою до суду.

Вимоги позову мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті своєї баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заповіт покійна не залишила.

Покійній бабі позивача на праві приватної власності належали земельна ділянка площею 0,06131 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельна ділянка площею 0,9212 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач.

Набути право власності на спадкові речові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач ОСОБА_1 не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті матері, оригіналів документів такого характеру віднайдено не було. За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила.

Позивач ОСОБА_1 , про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно у судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.

Відповідач представник Королівської селищної ради про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно у судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти задоволення заявленого позову не висловив.

Представник Виноградівської державної нотаріальної контори, про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно у судове засідання не з`явився.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, оглянувши заяви сторін, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне.

Позивач є спадкоємцем по смерті своєї баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заповіт покійна не залишила.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього кодексу.

Місцем відкриття спадщини є смт. Королево, Берегівського району.

Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Покійній бабі позивача на праві приватної власності належали земельна ділянка площею 0,06131 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, земельна ділянка площею 0,9212 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

З часу відкриття спадщини весь ризик та тягар утримання цього нерухомого майна несе позивач.

Набути право власності на спадкові речові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі позивач ОСОБА_1 не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. Така ситуація обумовлена тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті матері, оригіналів документів такого характеру віднайдено не було. За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу відмовила.

У той же час через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Потреба такого способу захисту права власності як пред`явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

Відповідно до положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки площею 0,8700 га (кадастровий номер 2121283300:04:007:0080), 0,8800 га (кадастровий номер 2121283300:03:001:0111) та 0,5402 га (кадастровий номер 2121283300:01:001:0015) на праві приватної власності було зареєстровано за покійною ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Технічну інвентаризацію спадкового житлового будинку проведено. Згідно довідки КП «Виноградівське РБТІ» від 16.03.2019 року №200 цей об`єкт нерухомості будівництвом завершений та рахується за покійним ОСОБА_4 (чоловіком спадкодавця) на підставі довідки Олешницької сільської ради від 22.10.2018 року №02-10/1172.

У цьому розрізі питання слід зазначити, що згідно положень п.2 ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Відповідно до «Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР», що була затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року (втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу №56 від 13.12.1995 року), будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, реєстрації не підлягали.

Таким чином по смерті первісного власника його дружина спадщину прийняла, однак державної реєстрації набутих речових прав не здійснила (не отримала свідоцтво про право на спадщину). У той же час ч.3 ст.1296 ЦК України регламентовано, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Верховний Суд роз`яснив, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини», і пов`язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права (таку правову позицію відображено в постанові ВС від 14.08.2019 р. у справі №523/3522/16-ц).

Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеціїї про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити.

У порядку спадкування за законом визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 ( НОМЕР_1 ) право власності на:

земельну ділянку площею 0,0681 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, за кадастровим номером: 2121255600:00:004:0090;

земельну ділянку площею 0,9212 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровим номером:2121255600:01:002:0037;

- житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

ГоловуючийА. А. Надопта