Рішення

від 01.04.2025 по справі 587/905/25

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/905/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до В.Сироватської сільської ради Сумського району про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі свого представника звернувся до суду з позовною заявою про визначення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком один місяць після набрання рішенням суду законної сили. Представник позивача зазначила, що спадкоємець звернувся до приватного нотаріуса СМРО Шамукової С.Ф. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , але нотаріусом винесено письмове роз`яснення, що позивач несвоєчасно подав заяву про прийняття спадщини за заповітом після ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вважала, що у зв`язку з військовою агресією та повномасштабним вторгненням російської федерації в Україну, введенням воєнного стану на всій території України, а також враховуючи те, що позивач є діючим військовослужбовцем, позивач пропустив встановлений законом строк через те, що взагалі не знав про існування заповіту, добросовісно вважав, що він не є спадкоємцем першої черги.

Від представника позивача надійшла письмова заява в якій просила справу слухати без їх участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні не з`явився, у письмовій заяві при вирішенні питання покладався на розсуд суду.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , який на день своєї смерті був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, який 15.05.2002 зареєстрований в реєстрі за № 45 секретарем Верхньосироватсьої сільської ради Сумського району, Сумської області Веслополовою Н.О. за яким все своє майно заповів ОСОБА_1 .

Згідно довідки-характеристики Верхньосироватсьої сільської ради Сумського району Сумської області від 06.11.2024 № 668/03-29, заповіт не скасовувався і не змінювався.

До спадкового майна, яке належало на дату смерті ОСОБА_2 відноситься: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу будинку від 04.12.1985; земельна ділянка загальною площею 0,24 га, на підставі рішення 6 сесії 24 скликання Верхньосироватсьої сільської ради від 19.12.2002, за адресою: АДРЕСА_1 .

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24) зроблено такі висновки:

«Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте така необізнаність повинна ототожнюватися з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом; в такому випадку особа з незалежних від неї причин не вчиняє юридично значущих дій, які пов`язані з набуттям нею певних прав, що випливають із спадкування. Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості із спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.

Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду, висновала, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом».

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року №7 особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У даному випадку позивач добросовісно помилялися щодо прийняття спадщини, оскільки він не знав про існування складеного на його користь заповіту, є учасником бойових дій та на даний час є діючим військовослужбовцем.

Позивач, ОСОБА_1 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 від 14.12.2023.та до суду звернувся з метою захисту свого права на отримання спадщини за заповітом тому судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст.76 ЦПК Українидокази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними і визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18,76, 81, 89, 263 - 265 ЦПК України, ст.. 1270, 1272 ЦК України,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті діда ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком один місяць після набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко