Ухвала

від 01.04.2025 по справі 598/2593/24

ЗБОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 598/2593/24

провадження № 1-в/598/34/2025

УХВАЛА

іменем України

"01" квітня 2025 р. Збаразький районний суд

Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 та прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі Тернопільської області клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання щодо засудженої

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , зареєстрованої АДРЕСА_2 , громадянки України, з середньою освітою, не одруженої, до засудження непрацюючої, раніше судимої:

- 01 червня 2022 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин;

- 14 червня 2022 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.4 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на сток 5 років 3 місяці;

- 22 липня 2022 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці,

встановив:

До провадження Збаразького районного суду надійшло клопотання Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» про звільнення від призначеного покарання щодо засудженої ОСОБА_4 , у зв`язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.

Засуджена ОСОБА_4 та представник адміністрації Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» надали суду заяви про розгляд даного клопотаняня без їх участі, клопотання підтримують.

Прокурор в судовому засіданні клопотання про звільнення від призначеного покарання підтримала.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали даної справи та особової справи засудженої, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 01 червня 2022 року ОСОБА_5 засуджена Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.1 ст.190 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин.

14 червня 2022 року ОСОБА_5 засуджена вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області, зміненого вироком від 19.10.2022 Київського апеляційного суду, за ч.4 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на сток 5 років (а.о.с.19-22, 23-25).

22 липня 2022 року ОСОБА_5 засуджена вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 16.11.2022, за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці (а.о.с.39-48).

14 грудня 2022 року ОСОБА_4 засуджена вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за ч.2 ст.15 ч.4 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Київського апеляційного суду від 19.10.2022 та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці (а.о.с.32-35). Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.10.2023 вирок залишено без змін (а.о.с.52-55).

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 28.02.2024 на підставі ст.71 КК України до покарання, призначеного за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2022 року, у виді 05 років 03 місяців позбавлення волі, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2022 року, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року, яке переведено відповідно до вимог ст.72КК України у покарання у виді 01 місяця позбавлення волі, і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 5 років 4 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту її фактичного затримання, тобто з 04 жовтня 2022 року, зарахувавши в строк відбування покарання строк тримання останньої під вартою під час судового розгляду, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день тримання під вартою (а.о.с.72-73).

Постановою Верховного суду України від 23.07.2024 ухвалу Київського апеляційного суду від 25.10.2023 скасовано і призначений новий розгляд в суді апеляційної інстанції (а.о.с.75-76).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20.09.2024 вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області 14 грудня 2022 року щодо ОСОБА_4 в частині визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.185 КК України скасовано і закрито кримінальне провадження на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлюється кримінальна протиправність діяння. Виключено з вироку рішення про призначення ОСОБА_4 покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень. Вважати ОСОБА_4 засудженою за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці. На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Київського апеляційного суду від 19.10.2022 та вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2022 і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. В решті вирок залишено без змін (а.о.с.83-86).

Початок строку відбування покарання: 04.10.2022.

Кінець строку відбування покарання: 04.01.2028.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX(далі - Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України передбачено що, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Згідно із підпунктом 169.1.1. пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2270 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2021 року складав 1135 грн (2270 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2021 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1135 грн х 2= 2270 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць встановлено в розмірі 2481 грн.

Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2022 року складав 1240,50 грн (2481 грн - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1240,50 грн х 2= 2481 грн.

Відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2022 ОСОБА_4 15.01.2022 викрала майно на суму 499 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2481 гривень).

Отже, на засуджену ОСОБА_4 розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

За змістом ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч.2 і ч.3 ст.74 Кримінального кодексу України.

Таким чином, суд, приходиться до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання та звільнення засудженої від покарання у зв`язку з усуненням законом карності діяння, за яке вона була засуджена.

Отже, за наведених обставин, суд вважає, що засуджену ОСОБА_4 слід звільнити від призначеного покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2022 за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строк 3 місяці, у зв`язкуз усуненнямзаконом карностідіяння,за якевона булазасуджена.Виключити звироку посиланняна ч.1 ст.70 КК України про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Вважати ОСОБА_5 засуджеою вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області 22 липня 2022 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць. В решті вирок залишити без змін.

Крім того, відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2022 ОСОБА_4 02.12.2021 викрала майно на суму 6299,1 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2270 гривень).

Крім того, відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2022 ОСОБА_4 17.05.2022 викрала майно на суму 3200 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2481 гривень).

Крім того, відповідно до вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14.12.2022 ОСОБА_4 07.08.2022 також викрала майно на суму 2550 грн, що станом на день крадіжки складає суму більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (більше 2481 гривень).

Отже, за вказаними епізодами на засуджену ОСОБА_4 не розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.

Таким чином, засуджену ОСОБА_4 слід вважатизасудженою завироком Бориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті від14грудня 2022року зач.4ст.185КК Українидо покаранняу видіпозбавлення воліна строк5років 2місяці.На підставіч.1ст.71КК Україничастково приєднатиневідбуте покаранняза вироками Бориспільськогоміськрайонного судуКиївської областівід 22липня 2022року таБориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті від14червня 2022року,зміненого вирокомКиївського апеляційногосуду від19жовтня 2022року,і засукупністю вироківвизначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці. В решті залишити без змін вирок, який підлягає подальшому виконанню.

На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, ст.ст.4, 5, 74 КК України, ст.ст.369, 372, 537, 539 КПК України, суд,

постановив :

Клопотання начальника Державної установи «Збаразька виправна колонія (№63)» задовольнити.

Засуджену ОСОБА_4 звільнити від призначеного покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2022 року за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строк 3 місяці.

Виключити звироку посиланняна ч.1 ст.70 КК України про призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень.

Вважати ОСОБА_4 засудженою вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2022 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць.

В решті вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2022 року залишити без змін.

ОСОБА_4 вважатизасудженою завироком Бориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті від14грудня 2022року зач.4ст.185КК Українидо покаранняу видіпозбавлення воліна строк5років 2місяці.На підставіч.1ст.71КК Україничастково приєднатиневідбуте покаранняза вироками Бориспільськогоміськрайонного судуКиївської областівід 22липня 2022року таБориспільського міськрайонногосуду Київськоїобласті від14червня 2022року,зміненого вирокомКиївського апеляційногосуду від19жовтня 2022року,і засукупністю вироківвизначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці, що підлягає подальшому виконанню.

На дануухвалу можебути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Збаразький районний суд Тернопільської області протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення її копії ухвали.

Дана ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Дана повна ухвала суду складена, підписана і проголошена суддею 01 квітня 2025 року.

Суддя ОСОБА_6