Рішення

від 02.04.2025 по справі 954/151/25

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/151/25

Номер провадження 2/954/812/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Олійник В. М.,

за участю секретаря судового засідання Дудки А. О.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району, Херсонської області, про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на спадкове майно. В обґрунтування позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача ОСОБА_3 . На випадок своєї смерті заповіт він не складав, тому спадщина приймається за законом. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входить житловий будинок з будівлями та спорудами, які зазначені в технічному паспорті під літерами: А-житловий будинок, загальною площею 189,3 кв. м, в тому числі житловою 51,7 кв. м; а-прибудова; а1-ганок; а2-балкон; Б-туалет; №1-ворота; №2-ворота; №3- огорожа; №4-басейн; №5-водопровід, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім позивача інших осіб, які б мали право на спадкування цього житлового будинку за законом після смерті чоловіка, немає.

Таким чином, позивач є єдиною спадкоємицею належного її чоловікові житлового будинку з будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час звернення до нотаріальної контори з проханням видати необхідні документи для оформлення спадкових прав після смерті ОСОБА_3 на вказаний будинок позивачу було відмовлено з підстав відсутності правовстановлюючого документа на право приватної власності на житловий будинок та не проведення первісної реєстрації права власності на будинок.

За життя ОСОБА_3 не встиг оформити в бюро технічної інвентаризації первісну реєстрацію права власності на будинок. Отримати зараз правовстановлюючий документ в позасудовому порядку неможливо, так як власник будинку помер, тому й успадкувати вказаний будинок без належних правовстановлюючих документів позивач не може.

Приватним нотаріусом Бериславського нотаріального округу Виноградовою Н. М. після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу № 192/2024 від 16.10.2024 року. Нотаріус рекомендувала позивачу звернутись із позовом до суду для визнання права власності на спадковий житловий будинок з будівлями та спорудами.

Враховуючи зазначені обставини, представник позивача просив визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, які зазначені в технічному паспорті під літерами: А- житловий будинок, загальною площею 189,3 кв.м, в тому числі житловою 51,7 кв.м; а- прибудова; а1-ганок; а2-балкон; Б-туалет; №1-ворота; №2-ворота; №3-огорожа; №4- басейн; №5-водопровід, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач, її представник у підготовче засідання не з`явилися, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без їхньої участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Так, суд встановив та підтверджується наявними в справі доказами, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Нововоронцовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області від 13.03.2018 актовий запис №32 (а.с. 30)

Згідно з копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 16.08.1985, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали шлюб, після його укладення позивач присвоїла прізвище " ОСОБА_5 "(а.с. 31)

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ст. 1217 ЦПК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно дост.1216ЦК України,спадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців).До складуспадщини,відповідно дост.1218ЦК України,входять усіправа таобов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також, у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК України).

З повідомленняприватного нотаріусаБериславського районногонотаріального округуХерсонської областіВиноградової Н.М.від 22.11.2024№02-14/1186вбачається,що увидачі свідоцтвапро правона спадщинуна житловийбудинок згосподарськими будівлямита спорудами,що розташованийза адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 відмовлено, оскільки не надано правовстановлюючих документів щодо належності житлового будинку спадкодавцю (а.с.29)

Вирішуючи питання про належність на праві власності спадкодавцю вказаного житлового будинку, суд керувався наступним.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56; Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5 і зареєстрованим у Міністерства юстиції України від 18 лютого 2002 року за №157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. У погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року №105у 1985 - 1988 роках, сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Разом з тим, вказана Інструкція не передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь, розташованих у сільській місцевості.

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

З копій довідки № 1148 від 06.09.2023, виданої Нововоронцовською селищною радою Бериславського району Херсонської області, що станом з 24.12.1990 по 08.03.2018 (в день смерті), власником будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , значився ОСОБА_3 . Разом з ним на день його смерті проживала дружина ОСОБА_2 (а.с. 19).

Як вбачається з технічного паспорту на житловий будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначено під літерами: А- житловий будинок, загальною площею 189,3 кв. м, в тому числі житловою 51,7 кв. м; а- прибудова; а1-ганок; а2-балкон; Б-туалет; №1-ворота; №2-ворота; №3-огорожа; №4- басейн; №5-водопровід загальною вартістю 159164 грн.

До позову також додано виписку з протоколу від 16.05.1986 року, протокол № 12 було вирішено рекомендувати загальним зборам уповноважених колгоспу ім. Леніна виділити земельну ділянку ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 в розмірі 0,08 га для будівництва житлового будинку (а.с.14).

Рішенням загальних зборів уповноважених колгоспу ім. Леніна від 17.06.1986 року, протокол № 4 було виділено земельні ділянки, в тому числі громадянину ОСОБА_3 (а.с.27).

На підставі рішення виконкому Нововоронцовської селищної ради народних депутатів від 09.07.1986 року № 103/7 про виділення присадибної ділянки під будівництво житлового будинку громадянину ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 в розмірі 0,08 га. Цим рішенням «Про виписку з рішення зборів уповноважених колгоспу ім. Леніна» було схвалене рішення загальних зборів уповноважених колгоспу ім. Леніна від 17.06.1986 року, протокол № 4 про виділення земельних ділянок, в тому числі громадянину ОСОБА_3 (а.с.15)

Згідно вказаного рішення виконкому та виписки з рішення виконкому № 188/9 про дозвіл будівництва індивідуального житлового будинку архітектором Нововоронцовського району ОСОБА_3 було видано дозвіл № НОМЕР_3 на право виконання будівельних робіт (а.с.12-13).

Згідно розпорядження Нововоронцовської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 26.02.2024 року № 103 присвоєно поштову адресу житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами в якому проживав ОСОБА_3 АДРЕСА_1 (а.с.28).

З огляду на викладене, спадкодавцю на праві власності належав житловий будинок, однак, останній не здійснив державну реєстрацію права власності, оскільки на час введення житлового будинку в експлуатацію, чинне законодавство не зобов`язувало вчиняти такі дії.

Отже, суд встановив, що ОСОБА_3 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві власності належав житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , даний будинок входить в спадкову масу після смерті ОСОБА_3 , та оскільки встановити право власності у позасудовому порядку неможливо, що позбавляє позивача ОСОБА_2 права успадкувати будинок, тому зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі ст. 376, 1217, 1261, 1268, 1297 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 273 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Нововоронцовської селищної ради Бериславського району, Херсонської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом, після смерті чоловіка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Реквізити сторін:

Представник позивача - ОСОБА_1 , адреса листування: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 .

Позивач ОСОБА_2 ; місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКППНОМЕР_5 .

Відповідач - Нововоронцовська селищна рада Бериславського району Херсонської області; місцезнаходження: 74200 вул. Мостова, 10 с-ще Нововоронцовка, Бериславського району, Херсонської області ЄДРПОУ-26283366.

СуддяВ.М. Олійник