Постанова від 27.03.2025 по справі 147/1676/24

Справа № 147/1676/24

Провадження № 22-ц/801/839/2025

Категорія: 11

Головуючий у суді 1-ї інстанції Борейко О. Г.

Доповідач:Копаничук С. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 рокуСправа № 147/1676/24м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Копаничук С.Г. (суддя - доповідач),

суддів: Голоти Л. О., Оніщука В. В.,

з участю секретаря судового засідання: Кашпрук М. Г.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Ободівська»,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Борейко О. Г., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Ободівська» до ОСОБА_2 про зобов?язання усунення перешкод у користуванні майном шляхом надання доступу,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року ТОВ «Агрофірма Ободівська» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятого приміщення. Зазначало, що відповідачем фактично чиняться перешкоди у допуску представників товариства до будівлі 4-х рядного корівника, що належить товариства на праву власності та розташований по АДРЕСА_1 . Просило суд зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ТОВ «Агрофірма Ободівська» належним на праві власності майном шляхом надання безперешкодного доступу до будівлі 4-х рядного корівника по АДРЕСА_1 та звільнення від особистих речей.

17 січня 2025 року представник позивача подав клопотання про призначення у справі судової будівельно - технічної експертизи. Зазначив, що на корівник 4-рядний, 1967 року вводу в експлуатацію, розташованого по АДРЕСА_1 20.10.2013 виготовлено технічний паспорт. Також в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 05.07.2024 КП Тульчинське МБТІ присвоєно ідентифікатор об`єкта будівництва - нежитлова будівля корівника 4-рядного літ. А АДРЕСА_2 , Ободівської територіальної громади. Згідно ст.26-2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ідентифікатором об`єкта будівництва (закінченого будівництвом об`єкта) є унікальний набір даних (послідовність символів), що присвоюється об`єкту будівництва або закінченому будівництвом об`єкту автоматично програмними засобами Реєстру будівельної діяльності та використовується для ідентифікації такого об`єкта. 08.07.2024 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ Агрофірма Ободівська на будівлю корівника 4-х рядного, загальною площею 1571,2 кв.м. ,розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ,з ідентифікатором об`єкта в ЄДЕССБ: 01.2918332.4839535.20240705.20.0000.07. Однак, відповідач ,самовільно зайнявши це приміщення, чинить перешкоди в користуванні належним позивачу майном .Предметом доказування цієї категорії справ є безпосередньо факт самовільного зайняття відповідачем цьонго приміщення, його ідентифікація, зокрема, розташування приміщення. Для з`ясування обставин, які мають значення для справи необхідні спеціальні знання у будівельній сфері, а жодною зі сторін не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань, що становить визначену законом сукупність умов призначення судом експертизи за вказаним клопотанням. Просив суд призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Вінницької торгово-промислової палати (вул. Симона Петлюри, 24, м. Вінниця, 21050), попередивши їх про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків ухвалою суду. На вирішення експертів поставити такі питання: «Чи відповідає фактичне розташування нежитлової будівлі корівника 4-рядного літ. А АДРЕСА_2 , Ободівської територіальної громади схемі розташування ідентифікатора об`єкта будівництва згідно із додатком А ідентифікатора об`єкта будівництва, створеного в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 05.07.2024, реєстраційний номер:01.2918332.4839535.20240705.20.0000.07?»; «Чи наявний доступ станом на дату проведення експертизи у ТОВ Агрофірма Ободівська до нежитлової будівлі корівника 4-рядного літ. А с. Бережанка, вул. Шкільна, 1-а, Ободівської територіальної громади?».

Ухвалою Тростянецького районного суду від 05 лютого 2025 року клопотання задоволено. Призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Чи відповідає фактичне розташування нежитлової будівлі корівника 4-рядного літ. А АДРЕСА_2 Ободівської територіальної громади схемі розташування ідентифікатора об`єкта будівництва згідно з додатком А ідентифікатора об`єкта будівництва, створеного в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва 05.07.2024, реєстраційний номер: 01.2918332.4839535.20240705.20.0000.07? Чи наявний доступ станом на дату проведення експертизи у ТОВ Агрофірма Ободівська до нежитлової будівлі корівника 4-рядного літ. А с. Бережанка, вул.Шкільна, 1-а Ободівської територіальної громади?» Проведення судової будівельно-технічної експертизи доручено експертам Вінницької торгово-промислової палати. Попереджено експерта(ів) про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків, за ст. 384, 385 КК України. В розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи №147/1676/24. Зобов`язано сторін забезпечити доступ до об`єкта дослідження: нежитлової будівлі корівника 4-рядного літ. А с. Бережанка, вул. Шкільна, 1-а Ободівської територіальної громади. Роз`яснено сторонам про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст.109 ЦПК України, зокрема, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Витрати на проведення експертизи покладено на позивача ТОВ «Агрофірма «Ободівська». Провадження у цивільній справі на час проведення експертизи зупинено.

У апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

Зазначив, що суд не врахував ті обставини, що призначення експертизи у справі призведе до рейдерського захоплення майна, що належить ОСОБА_1 , тобто, в позовних вимогах позивач ставить питання про звільнення приміщення, право власності на яке зареєстровано за ним, ОСОБА_1 .. Вважає, що ТОВ «Агрофірма Ободівська» є неналежним позивачем, оскільки не може звертатися до суду із такими вимогами , адже її права ніким не порушено.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала Тростянецького районного суду Вінницької області від 05 лютого 2025 року вищевказаним вимогам закону відповідає.

Задовольняючи клопотання про проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи, суд виходив із того, що для вирішення питання ідентифікації об`єкта спору у цій справі необхідні спеціальні знання , для забезпечення сторонам рівних можливостей щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, з урахуванням предмету спору та заявлених позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цимКодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Враховуючи предмет позову, суд вказав, що для правильного вирішення спору необхідно поставити експерту питання, щодо розташування спірного об`єкта нерухомості. При цьому, суд вказав, що призначення експертизи у даній справі навпаки є способом забезпечення об`єктивності судового розгляду та ухвалення рішення, яке врахує права та інтересивсіх учасників справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що призначення у справі судової експертизи сприятиме рейдерському захопленню майна відповідача, є безпідставними, оскільки проведення експертизи доручено судовим експертам Вінницької торгово-промислової палати, які мають відповідні передбачені законом повноваження на здійснення саме експертизи майна. Крім того, задоволення клопотання про призначення експертизи не є вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог, яким буде надана оцінка на предмет їх обґрунтованості під час постановлення судового рішення у справі.

Разом з тим, кожен учасник процесу, включно з позивачем, має право скористатися всіма передбаченими законом процесуальними можливостями для захисту своїх прав та інтересів. Це право є невід`ємною складовою принципу рівності сторін та змагальності процесу, передбачених статтями 6 та 12 ЦПК України. Обмеження позивача у використанні цього права суперечило б як процесуальному законодавству, так і принципам справедливого судового розгляду.

За положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто середджерел доказів,відповіднодо статті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Статтею 102 ЦПК Українипередбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали судупро призначення експертизи.Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Підстави обов`язковогопризначення судомекспертизи визначеністаттею 105ЦПК України.

При цьому за ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, враховуючи норму статтіпро призначення експертизи,суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

У пункті 2постанови Пленуму «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» №8 від 30 травня 1997 року(з відповідними змінами та доповненнями), Верховний Суд України вказав судам на неприпустимість призначення експертизи у випадках, коли з`ясування певних обставин не потребує спеціальних знань, а також порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду (зокрема щодо вини, неосудності чи недієздатності особи тощо).

Враховуючи те, що сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень, а перевірка вказаних обставин має значення для правильного вирішення спору, суду необхідно перевірити, чи дійсно вказаний доказ, дослідження якого буде предметом призначеної судом експертизи, стосується предмету доказування по даній справі та чи дійсно з`ясування відповідних обставин є необхідним та ключовим.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших)

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Оскільки, предметом даного апеляційного провадження є виключно процесуальне питання законності призначення судом відповідної судової експертизи у справі, колегія суддів не надає оцінки будь яким обставинам (доводам) апеляційної скарги, що стосуються суті спірних правовідносин, оскільки останнім буде надаватись оцінка при розгляді справи по суті.

Судова колегія зауважує, що предмет доказування і предмет позову виступають ключовими орієнтирами при визначенні меж здійснення судочинства. Повне, своєчасне і належне використання судом «предмету доказування» є запорукою реалізації принципу процесуальної економії та є гарантією дотримання права сторін на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Враховуючи наведене, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних.

Поряд з цим, і висновок експерта як доказ підлягає судовій оцінці разом з іншими доказами, які є у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Іншими словами, для повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема щодо незаконного включення в предмет іпотеки належної позивачу на праві власності частини нерухомого майна, дійсно необхідні спеціальні знання у будівельній сфері.

Таким чином, враховуючи вимоги закону та характер спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що предмет спору та позовні вимоги свідчать про необхідність призначення експертизи у даній справі.

Більше того, сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів саме із цих самих питань, при цьому, питання, які поставлені перед експертом не є правовими та є такими для вирішення яких потрібні спеціальні знання.

Також колегія суддів виходить з того, щопризначення тапроведення експертизиу цивільномусудочинстві регулюєтьсяу томучисліІнструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5.

Відповідно допункту 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції основними завданнями будівельно-технічноїекспертизи є: визначення відповідності розробленоїпроектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правовихактів у галузі будівництва; визначеннявідповідності виконанихбудівельних робітта побудованихоб`єктів нерухомогомайна (будівель,споруд тощо) проектно-технічнійдокументації тавимогам нормативно-правовихактів угалузі будівництва; визначення відповідності виконанихбудівельних робіт,окремих елементівоб`єктів нерухомогомайна, конструкцій, виробів таматеріалів проектно-технічнійдокументації тавимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначеннягрупи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель іспоруд та ступеня будівельної готовності незавершенихбудівництвом об`єктів; визначеннятехнічного станубудівель,споруд та інженерних мереж,причин пошкодженьта руйнуваньоб`єктів таїх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов`язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі,стихійного лиха, механічного впливутощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об`єктів нерухомого майна.

У підпункті 5.1.1 пункту 5 Розділу ІІ Інструкції визначено орієнтовний перелік питань вирішуваних будівельно-технічною експертизою.

Таким чином, будівельно-технічна експертиза-це різновид інженерно-технічної експертизи, що передбачає проведення спеціального дослідження фахівцем, для з`ясування технічного стану будівлі після проведення робіт. Така експертиза проводиться згідно законодавства з метою отримання інформації про якість виконаних робіт, безпечність експлуатації об`єкта, характерні ознаки, а також чи відповідає проведення будівництва об`єкта технічним нормам, проектній документації та кошторису проекту.

Враховуючи наведене, поставлені перед експертом питання у контекстібудівельно-технічної експертизи відповідають завданню такої.

Окремо колегія суддів звертає увагу на те, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Не погоджуючись із оскаржуваною ухвалою, представник відповідача не наводить доводів щодо незгоди із окремими питаннями, як і не зазначає свій перелік таких, відтак колегія суддів не знаходить достатніх підстав для зміни оскаржуваної ухвали у цій частині.

У постанові Верховного Суду від 24 липня 2024 року у справі №718/1305/24 зазначено, що суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Отже, призначення експертизи є елементом права на справедливий розгляд справи та відповідає принципу змагальності та рівності сторін.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо необхідності призначення у справі судовоїбудівельно-технічної експертизив цілому є правильним,оскільки його результати у сукупності зі іншими доказами дадуть суду можливість визначитися із спірними правовідносинами та матимуть значення для встановлення істини у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що ТОВ «Агрофірма Ободівська» є не належним позивачем у справі , не заслуговують на увагу, оскільки оцінка цим доводам може бути надана лише в ході розгляду справи по суті заявлених вимог, з урахуванням предмету спору та наявних у справі доказів.

У своїй сукупності доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність оскаржуваної ухвали суду не впливають, а в основному зводяться до невірного тлумачення норм процесуального права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

Колегія суддів враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа "Проніна проти України", № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no. 2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає дійсним обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Тростянецького районного судуВінницької області від 05лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий С. Г. Копаничук

судді: Л. О. Голота

В. В. Оніщук