ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
19.02.2025 м.Дніпро Справа № 904/3199/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,
суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Жолудєв А.В.
розглянувши апеляційну скаргу НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 (суддя Соловйова А.Є.)
у справі № 904/3199/24
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ"
ВСТАНОВИВ:
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 у справі № 904/3199/24 між тим відкрито провадження за заявою ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" у справі №904/3199/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ", визнано грошові вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" в сумі 102 280,00 грн (судовий збір за подання заяви, авансування винагороди арбітражного керуючого) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, 6 419 200,00 грн (заборгованість за кредитом) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію, згідно зі ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства, введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 17.01.2025, призначено розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" арбітражного керуючого Камінську Анну Анатоліївну
Не погодившись з вказаним рішенням НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 року про відкриття провадження у справі № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ». Ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження за заявою Приватного акціонерного товариства «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ІНГОССТРАХ» у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКТ».
В обґрунтування поданої скарги апелянт зазначає, що ухвала суду першої інстанції прийнята за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- відкриття провадження у справі № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» на підставі вимог, які виникли після та внаслідок заволодіння корпоративними правами на вказане товариство шахрайським шляхом групою осіб, введення процедур банкрутства, наслідком яких має бути примусовий продаж активів боржника з метою задоволення таких кредиторських вимог, та, в подальшому, визнання ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» банкрутом призведене до того, що НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД не зможе поновити свої корпоративні права на ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», які внаслідок шахрайських дій групи осіб тимчасово вибули з власності НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД. Як наслідок, маючи у власності частку у розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», вартість активів якого становила понад 1,233 млрд грн, НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД у підсумку залишиться ні з чим, втративши і право на прибуток, і право на отримання вартості своєї частки, гарантовані законом. Отже, оскаржувана ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 року про відкриття провадження у справі № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» безпосередньо стосується прав та інтересів НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД, як засновника (учасника) ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», який тимчасово внаслідок шахрайських дій втратив право власності на свою частку у розмірі 100% статутного капіталу, та матиме незворотні правові наслідки для НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД, що наділяє останню правом на апеляційне оскарження вказаної ухвали згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі № 918/1116/23;
- без з`ясування обставин настання відповідних правових наслідків оскаржуваної ухвали для скаржника, як акціонера боржника, висновок про те, що оскаржувана ухвала не містить жодних вказівок або висновків про права, інтереси та (або) обов`язки, не можуть вважатися обґрунтованим та таким, що відповідають дійсним обставинам справи. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.07.2024 року у справі № 918/1116/23, який скасував ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки апелянт не мав статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство;
- станом на день постановлення оскаржуваної ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (31.07.2024 року) був наявний та оприлюднений для загального доступу арешт на право вимоги до ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» в тому числі за Договором № 12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 року, укладеним між ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», на підставі наявності заборгованості за яким ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ». Вказані обставини беззаперечно свідчать про наявність на час вирішення судом питання про відкриття провадження у справі № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» спору про право, який, зокрема, виражений у: неможливості здійснення прав та обов`язків сторонами Договору № 12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 року без усунення перешкод в судовому порядку; наявності явної неоднозначності у частині вирішення питань щодо суті (предмету) зобов`язання, підстав його виникнення, строку виконання тощо, що відповідає критеріям наявності спору про право, визначеним Верховним Судом.
Процесуальний хід розгляду справи відображений у відповідних ухвалах Центрального апеляційного господарського суду.
Хронологія надходження інших процесуальних документів до суду.
03.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД.
06.09.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД надійшли письмові пояснення у справі на заперечення ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» проти відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою заявника.
18.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
18.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від ПрАТ «СК "ІНГОССТРАХ" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
23.10.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД надійшли додаткові пояснення у справі, в яких остання підтримала доводи та вимоги своєї апеляційної скарги та наполягала на їх задоволенні.
08.11.2024 до Центрального апеляційного господарського суду від НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД надійшло клопотання про приєднання доказів, що стосуються статусу апелянта, яке задоволено судом.
13.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від ПрАТ «СК "ІНГОССТРАХ" надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
18.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду від НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД надійшло клопотання про залишення без розгляду відзиву Палкіна А.Ю., у задоволенні якого судом відмовлено виходячи з наступного.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.10.2024 відкрито провадження за апеляційною скаргою НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 року у справі № 904/3199/24.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2024 у справі №904/3199/24 було відсторонено арбітражного керуючого Камінську Анну Анатоліївну вiд виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКТ» та призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО КОМПЛЕКТ» арбітражного керуючого Палкiна Андрiя Юрійовича (свідоцтво № 106 вiд 04.02.2013 року).
Зважаючи на те, що оскільки на момент подачі вказаної апеляційної скарги з боку апелянта, а також відкриття апеляційного провадження за даною скаргою, арбітражний керуючий Палкін А.Ю. ще не виконував повноваження розпорядника майна боржника ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», тобто не був стороною по справі № 904/3199/24, відповідно об`єктивно був позбавлений можливості подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, а також з огляду на подане ним клопотання про визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТС ЛТД на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 року про відкриття провадження у справі № 904/3199/24, судом приймається його відзив на апеляційну скаргу до розгляду.
Інші учасники справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" своїм правом на подання відзиву не скористалися.
За приписами ч. 3 ст. 263 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судовому засіданні 19.02.2024 приймали участь представники апелянта, кредитора ПАТ "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", боржника ТОВ "Агро Комплект" та арбітражного керуючого Палкіна А.Ю. Інші учасники провадження № 904/3199/24, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час судового засідання, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили, про причини неявки суд не проінформували.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh v.Russia" від 24.07.2003, "Svitlana Naumenko v. Ukraine" від 09.11.2014 зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції").
«Розумність» строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі «G.B. проти Франції»), тощо. Отже, поняття «розумний строк» є оціночним, суб`єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.
Точкою відліку часу розгляду справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду.
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Отже, при здійсненні правосуддя судом мають враховуватися не тільки процесуальні строки, визначені ГПК України, а й рішення ЄСПЛ, як джерела права, зокрема, в частині необхідності забезпечення судового розгляду впродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відтак, органи судової влади здійснюють правосуддя навіть в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд звертає увагу на висновки Європейського суду з прав людини, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії", відповідно до якого заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).
Тобто сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.10.2021 у справі № 11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постановах від 12.03.2019 у справі № 910/12842/17, від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18, від 07.07.2022 у справі № 918/539/16 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Таким чином, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи положення ст. 7, 13, 14, 42-46 ГПК України, зокрема, щодо того, що учасники справи мають рівні права, якими вони повинні користуватися добросовісно, та несуть ризик настання тих чи інших наслідків, зумовлених невчиненням ними процесуальних дій, з огляду на те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, приймаючи до уваги тривалість провадження та необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, обставини сприяння судом у наданні учасникам судового процесу достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та викладення її в поданих процесуальних документах, а також в забезпеченні участі в судових засіданнях, в тому числі в режимі відеоконференції, і цими правами вони розпоряджаються на власний розсуд, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі учасників справи, які не з`явилися.
Представник апелянта в судовому засіданні 19.02.2025 підтримав доводи своєї апеляційної скарги, просив суд її задовольнити: скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Присутні представники кредитора, боржника та арбітражного керуючого заперечили проти задоволення апеляційної скарги, в тому числі з підстав, зазначених у відзивах, наполягали на необхідності залишення ухвали суду першої інстанції без змін.
Апеляційний господарський суд, заслухавши присутніх представників, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та висновки місцевого господарського суду, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступних висновків.
Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII (зі змінами, що набрав чинності 21.10.2019р.) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 9 КУзПБ).
За положеннями ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (49100, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 39205544).
26.07.2024 Заявником подано уточнення вих.№26-07/24-01 від 26.07.2024 до заяви №19-07/24-01 від 19.07.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство, з якого вбачається, що розмір заборгованості ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» перед ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» було зменшено та складає 6 419 200,00 грн.
Заява обґрунтована наступними обставинами та доказами.
Між ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ" (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (Новий кредитор) було укладено Договір №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023, відповідно до якого:
1.1. У порядку та на умовах, визначених даним Договором та чинним в Україні законодавством, Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право грошової вимоги, що належить Первісному кредитору до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНДЕЛЛА» (ідентифікаційний код 33906849) (надалі - «Боржник-1», «Основний боржник») в розмірі 140 384 000,00 (сто сорок мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі гривень 00 копійок), які виникли на підставі наступних договорів (надалі - «Основні договори»):
- Угода про добровільне погашення заборгованості від 04.07.2016, укладена між Первісним кредитором і ТОВ «КАНДЕЛА», яка ґрунтується на виконанні Первісним кредитором умов Договору страхування кредитів №16/05/10-02К від 10.05.2016, укладеними між ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" та ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" (надалі - «Договір страхування кредитів»), для погашення зобов`язань ТОВ «Кандела» перед ПАТ "КБ "ПРИВА ТБАНК" за кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016. Розмір заборгованості 40 128 000,00 грн;
- Угода про добровільне погашення заборгованості від 29.09.2016, укладена між Первісним кредитором і ТОВ «КАНДЕЛА», яка ґрунтується на виконанні Первісним кредитором умов Договору страхування кредитів №16/05/10-02К від 10.05.2016, укладеними між ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" та ПРАТ СК"ІНГОССТРАХ" (надалі - «Договір страхування кредитів»), для погашення зобов`язань ТОВ «Кандела» перед ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016. Розмір заборгованості 48 128 000,00 грн;
- Угода про добровільне погашення заборгованості від 15.12.2016, укладена між Первісним кредитором і ТОВ «КАНДЕЛА», яка ґрунтується на виконанні Первісним кредитором умов Договору страхування кредитів №16/05/10-02К від 10.05.2016, укладеними між ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" та ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" (надалі - «Договір страхування кредитів»), для погашення зобов`язань ТОВ «Кандела» перед ПАТ "КБ "ПРИВАТБАНК" за кредитним договором № DNFTLKI06800 від 14.03.2016. Розмір заборгованості 48 128 000,00 грн.
Загальна сума боргу за Основними договорами з основного зобов`язання складає 140384000,00 грн.
1.1.2. Право вимоги Первісного кредитора до Основного боржника (ТОВ «КАНДЕЛЛА» (ідентифікаційний код 33906849) також підтверджується за ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021у справі №904/5570/20, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2021 у справі №904/5570/20.
1.1.3. Сторони погодили, що до Нового кредитора за цим договором переходить право вимоги до Основного боржника (ТОВ «КАНДЕЛЛА» (ідентифікаційний код 33906849) в повному обсязі, що визнано ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2021у справі №904/5570/20, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2021 у справі № 904/5570/20.
1.2. Сторони погодили, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги до Основного Боржника та до осіб, що солідарно відповідають за погашення наведених регресних зобов`язань з усіма іншими грошовими зобов`язаннями та нарахуваннями (інфляційні втрати та відсотки річні за ст. 625 Цивільного кодексу України, судових збір, що змушений був сплачувати Первісний кредитор у судових провадження по стягненню боргів із Основного та солідарних боржників, тощо), які виникли або виникнуть на підставі Основних договорів, а також: Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредиторові, а Новий кредитор приймає право грошової вимоги до Поручителів по договорам поруки, що були укладені Первісним кредитором з Поручителями в забезпечення виконання зобов`язання Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНДЕЛЛА" (ідентифікаційний код 33906849) своїх зобов`язань за Основними договорами, в тому числі, але не виключно цим Договором Первісний кредитор відступає право грошової вимоги до наступних Поручителів:
- до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІРУМ" (ідентифікаційний код 13738782, надалі - «Боржник-2»), по договорам поруки, що були укладені Первісним кредитором з Боржником-2 в забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНДЕЛЛА» (ідентифікаційний код 33906849), щодо оплати регресного зобов`язання, що вказане в п.1 цього договору, а саме за наступними договорами поруки:
- договір поруки №04/07-16 від 04.07.2016;
- договір поруки №29/09-16 від 29.09.2016;
- договір поруки №15/12-16 від 15.12.2016.
Сторони погодили, що до Нового кредитора за цим договором переходить право вимоги до солідарного боржника ТОВ «БІРУМ» (ідентифікаційний код 13738782 в повному обсязі, що визнано ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2020 року у справі №904/1615/20.
- до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс-Офіс" (ідентифікаційний код 33546601, надалі - «Боржник -3»), по договорам поруки, що були укладені Первісним кредитором з Боржником-3 в забезпечення виконання зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КАНДЕЛЛА» (ідентифікаційний код 33906849), щодо оплати регресного зобов`язання, що вказане в п.1 цього договору, а саме за договором поруки №06-07/2016-01 від 06.07.2016.
Сторони погодили, що до Нового кредитора за цим договором переходить право вимоги до солідарного боржника ТОВ "Люкс-Офіс" (ідентифікаційний код 33546601) в повному обсязі, що визнано ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2021 у справі №904/7963/21.
1.3. За цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Основного Боржника (Боржника-1) та від солідарних Боржників, в тому числі, але не виключно Боржника-2 та Боржника-3 належного та реального виконання обов`язку зі сплати на його користь грошових коштів у розмірі, визначеному в пунктах 1.1. та 1.2 цього Договору, а Первісний кредитор втрачає зазначене право грошової вимоги до Боржників. В тому числі Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги, яке виникло або може виникнути у майбутньому у зв`язку з невиконанням Основним та солідарними боржниками своїх зобов`язань за основним боргом.
1.4. Моментом переходу до Нового кредитора права вимоги від Первісного кредитора зі сплати заборгованості Боржниками у розмірі, визначеному в пунктах 1.1. та 1.2 цього Договору, - є момент підписання цього Договору.
1.5. У разі якщо після укладення цього Договору Боржники виконають свій обов`язок на користь Первісного кредитора, то останній має протягом 3 (трьох) робочих днів з дати виконання будь-яким Боржником своїх обов`язків, перерахувати отриману суму коштів на користь Нового кредитора.
Ціну Договору № 2-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 визначено в розділі 2 Договору, а саме:
2.1. Відступлення прав вимоги здійснюється на платних умовах, згідно з відступленням права вимоги за цим Договором Новий кредитор зобов`язується сплатити Первісному кредитору компенсацію у розмірі 7 019 200,00 грн (сім мільйонів дев`ятнадцять тисяч двісті гривень 00 копійок, шляхом перерахування вказаної суми на поточний рахунок Первісного кредитора або в інший спосіб, що не заборонений законодавством України.
2.2. Кінцевий строк/термін сплати компенсації Новим кредитором Первісному кредитору не пізніше 31.12.2023 включно.
2.3. Сторони погодили, що компенсація може бути сплачена Новим кредитором частинами, але у будь-якому разі у повному обсязі у строк, визначений п. 2.2. цього Договору.
Строк дії Договору № 12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 визначено в розділі 5 Договору, а саме:
5.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє по 31.12.2026 включно.
За Договором №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» свої зобов`язання виконало в повному обсязі та відступило право грошової вимоги, а ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» прийняло право грошової вимоги до ТОВ «КАНДЕЛЛА» на загальну суму 140 384 000,00 грн за правочинами, перелік яких наведено в Договорі.
В свою чергу ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ», в порушення п. 2.1. Договору (визначено ціну Договору - 7 019 200,00 грн) та п. 2.2. (визначено строк сплати компенсації - 31.12.2023), не виконало перед ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» свої зобов`язання зі сплати компенсації у розмірі 7 019 200,00 грн в строк до 31.12.2023.
В той же час, на виконання Договору №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" 23.07.2024 здійснило погашення заборгованості по компенсації за договором про відступлення права вимоги №12-10-2023 від 12.10.2023 в розмірі 600 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №64 від 23.07.2024.
Отже, станом на 26.07.2024 у ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" перед ПРАТ СК "ІНГОССТРАХ" за Договором №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 наявна прострочена заборгованість у розмірі 6 419 200,00 грн.
26.07.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" надійшов відзив на заяву ПрАТ СК "ІНГОССТРАХ" про відкриття провадження у справі про банкрутство, в якому ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" підтвердило наявність заборгованості за договором №12-10-2023 про відступлення права вимоги від 12.10.2023 в сумі 6 419 200,00 грн.
Суд першої інстанції виснував про відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, в той час як докази, надані заявником в обґрунтування вимог, викладених в заяві ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ІНГОССТРАХ", свідчать про наявність ознак неплатоспроможності боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО КОМПЛЕКТ" (49100, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 39205544), що є підставою для прийняття ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство згідно ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
За змістом статей 55, 129 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку - норм ГПК України.
У процедурі оскарження судових рішень першої інстанції процесуальним законом встановлено виправдані обмеження, спрямовані на забезпечення оперативності господарського процесу, попередження виникнення правових колізій та дотримання принципу юридичної визначеності, що є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. Такі обмеження знаходять свої відображення у положеннях ГПК України щодо прийнятності апеляційної скарги, зокрема, у статтях 254, 256, 260, 261 цього Кодексу стосовно строку на апеляційне оскарження, можливості та підстав для його поновлення, наслідків визнання цих підстав неповажними.
Застосування таких процесуальних запобіжників задля дотримання принципу юридичної визначеності узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово зауважував, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги (рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010, "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс II проти Німеччини" від 12.07.2001, "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії" від 19.12.1997 та інші).
Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, "Мушта проти України" від 18.11.2010).
Згідно ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Апеляційний суд зауважує, що суб`єктний склад учасників господарського процесу за ГПК України є іншим, ніж склад учасників у справі про банкрутство за КУзПБ. Водночас, перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство наведеними нормами віднесено також інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Коло осіб (в позовному провадженні), які мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, а також оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції визначено приписами статей 254, 255 ГПК України. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція сформована суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі №Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі №916/3206/17, від 03.06.2020 у справі №910/18031/14, від 19.05.2020 у справі №908/2332/19, від 03.03.2020 у справі №904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14, та підтримана Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 16.07.2020 у справі №910/4475/19.
За приписами ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 1 КУзПБ учасниками у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Названою статтею визначено, що:
- сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут);
- кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, особа набуває статусу конкурсного кредитора (сторони, учасника провадження у справі про банкрутство) з повним обсягом процесуальної дієздатності (в тому числі правом оскарження судових рішень) за сукупності таких умов:
- подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина перша статті 23 Закону про банкрутство, частина перша статті 45 КУзПБ);
- розгляд господарським судом заяв конкурсних кредиторів у попередньому засіданні суду (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ);
- визнання вимог таких кредиторів, що формалізується у судовому рішенні господарського суду - ухвалі (частина шоста статті 23, стаття 25 Закону про банкрутство, частина шоста статті 45, стаття 47 КУзПБ).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм ГПК та КУзПБ.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення в апеляційному порядку, звужено до учасників такої справи, якими згідно зі статтею 1 КУзПБ є кредитори у справі.
Можливість реалізації повного обсягу процесуальної дієздатності особами, які подали письмові заяви з вимогами до боржника, зокрема правом на оскарження судових рішень, пов`язана з фактом набуття такою особою статусу кредитора (сторони) у справі про банкрутство шляхом постановлення судом ухвали про визнання (повністю або частково) вимог кредитора до боржника.
При поданні апеляційної скарги на судове рішення, ухвалене у справі про банкрутство до набуття особою статусу кредитора (учасника) у цій справі, початок перебігу строку на апеляційне оскарження такого рішення має обраховуватися з дати постановлення ухвали суду про визнання кредиторських вимог цієї особи.
Подібний підхід у застосуванні положень щодо порядку обчислення строку на апеляційне оскарження судового рішення наведено у постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 902/560/20, від 29.04.2021 у справі № 904/5874/19.
Верховний Суд в постанові від 30.09.2021 у справі № 903/718/20 вкотре підтримав раніше викладену ним правову позицію, що законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 913/444/18).
За приписами ч. 2 ст. 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.
Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).
Аналогічний за змістом правовий висновок наведено в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15.
Судом встановлено, що у даній справі № 904/3199/24 НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) не є а ні стороною, а ні учасником у справі про банкрутство ТОВ "Агро Комплект".
Апеляційним судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що із заявою про визнання грошових вимог до боржника апелянт до суду не звертався, відповідно такі судом першої інстанції не розглядались по суті з прийняттям відповідного процесуального документа про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), до реєстру вимог кредиторів боржника не внесені, отже скаржник не має статусу кредитора у даній справі про банкрутство.
Колегія суддів враховує, що правом оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство наділені лише учасники такої справи, а оскільки НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) не набуло статусу кредитора у справі № 904/3199/24 про банкрутство ТОВ "Агро Комплект", відтак останнє не наділено процесуальним правом на оскарження судових рішень у справі про банкрутство за відсутності необхідного для цього обсягу процесуальної дієздатності.
Водночас, слід наголосити, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 ГПК України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі №904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Водночас, як зазначалося вище, відсутність відповідного судового рішення (ухвали про визнання або залучення особи учасником у справі про банкрутство) не може позбавляти особу процесуальних гарантій права на апеляційне оскарження за статтею 254 ГПК України або невиправдано ускладнювати реалізацію цього права нижче мінімально допустимих стандартів на апеляційне оскарження, визначених Конституцією, Конвенцією, Законом України "Про судоустрій і статус суддів України", ГПК України, КУзПБ (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 903/354/21).
У розумінні статті 254 ГПК України судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов`язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов`язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб`єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов`язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок; такий правовий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги. Доведення такого правового зв`язку є обов`язковим при розгляді справ про банкрутство.
У вирішенні цього питання суд має з`ясувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення таку особу наділено новими правами або покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому тощо. Тобто, суд має розглянути та вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або міститься судження про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах
Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено питання про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, зважаючи на наведене, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду (подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №924/699/20).
Таким чином, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 254 ГПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.
Такі правові висновки є усталеними в практиці Верховного Суду та викладені, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №910/9016/16, від 21.07.2020 у справі № 914/1971/18, від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 11.03.2024 у справі № 922/5628/14.
Якщо ж після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України (близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16; постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112, від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17, від 01.04.2021 у справі № 910/17428/19, від 16.07.2021 у справі № 908/570/20, від 30.09.2021 у справі № 903/718/20, від 29.06.2022 у справі №910/6065/18).
Таким чином, якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3).
Слід зазначити, що з наведеного апелянтом обґрунтування наявності в нього права на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 не вбачається порушення його прав та (або) інтересів, а питання про права, інтереси та (або) обов`язки Наскіна Інвестментс ЛТД як кредитора боржника оскаржуваною ухвалою не вирішувалося.
При цьому станом як на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, так і на дату подання апеляційної скарги, згадана компанія не була учасником ТОВ «Агро Комплект».
Водночас, Наскіна Інвестментс ЛТД зазначає, що 24.07.2024 року в рамках вказаного кримінального провадження за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, яка підлягає негайному виконанню, накладено арешт на право вимоги до ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 39205544), яке виникло на підставі договору відступлення права вимоги №24/01/23АК від 06.01.2023. Апелянт стверджує, що вказана ухвала слідчого судді містить відомості про те, що досудовим розслідуванням встановлено, що не встановлена група осіб, підробивши та використавши підроблену довіреність, шляхом обману заволоділа належними компанії НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД - 100% корпоративних прав ТОВ «АГРО КОМПЛЕКТ» (код ЄДРПОУ 39205544), вартість активів якого становить понад 1,233 млрд грн, чим завдано матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
Щодо цього суд зауважує, що як вбачається з апеляційної скарги, на сьогоднішній день слідство триває. В ухвалі Печерського районного суду міста Києва у справі 757/32886/24-к від 24.07.2024 року зазначено: 24.07.2024 до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про арешт майна. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне. Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N 12024000000001047 від 31.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що організована група осіб шахрайським шляхом заволоділа корпоративними правами ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544), що призвело до настання збитків в особливо великих розмірах. Так, не встановлені особи підробили довіреність від 15.01.2019, відповідно до якої компанія "Наскіна Інвестмент Лтд" уповноважує ОСОБА_4, у числі іншого, розпоряджатися корпоративними правами ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544) (100 % належать компанії "Наскіна Інвестмент Лтд").
З наведеного слідує, що в ухвалі суд не робив висновків, на які посилається Наскіна Інвестментс Лтд. В самій ухвалі від 24.07.2024 року зазначено, що під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N 12024000000001047 від 31.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Прокурором винесено постанову про визнання речовим доказом право вимогу до ТОВ "АГРО КОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 39205544), яка виникла на підставі договору відступлення права вимоги N 24/01/23АК від 06.01.2023, у кримінальному провадженні N 12024000000001047 від 31.05.2024. В клопотанні прокурора вбачаються підстави для накладення арешту, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.07.2024 року у справі № 918/1116/23, то висновки у вказаній справі є нерелевантними до даної справи, адже як встановлено судом апеляційної інстанції, з матеріалів справи не вбачається та скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що ухвалою місцевого господарського суду від 31.07.2024 вирішено питання про права, інтереси та обов`язки Наскіна Інвестмент Лтд.
Предметом розгляду оскаржуваної ухвали було встановлення наявності обставин неплатоспроможності ТОВ «Агро Комплект» і правова оцінка правам та обов`язкам Наскіна Інвестмент Лтд судом не надавалась.
Наведеними в апеляційній скарзі аргументами протилежного не доведено.
З огляду на все вищевикладене, апеляційне провадження за апеляційною НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки апелянт не має статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство ТОВ «Агро Комплект», а ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 не вирішувались питання про його права та інтереси та (або) обов`язки.
При цьому варто зазначити, що закриття апеляційного провадження не може тлумачитися як порушення права на судовий захист та доступ до правосуддя, враховуючи процесуальні фільтри, встановлені процесуальним законодавством, які відповідають висновкам Європейського Суду з прав людини у рішеннях «Філіс проти Греції» §59, «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції» §28 і «Станєв проти Болгарії» (ВП) §229.
В свою чергу, у пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 зазначено, що право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Подібний підхід щодо можливості обмеження права на доступ до правосуддя заради легітимної мети визнається виправданим й Європейським Судом з прав людини (п. 37 Рішення у справі "Мушта проти України" від 18.02.2011), яким встановлено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
Керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 271, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою НАСКІНА ІНВЕСТМЕНТ ЛТД (NASKINA INVESMENT LTD) на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 31.07.2024 у справі № 904/3199/24.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали підписано 01.04.2025
Головуючий суддяВ.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суд | Івано-Франківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2025 |
Оприлюднено | 03.04.2025 |
Номер документу | 126285863 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Мороз Валентин Федорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні