Рішення

від 24.03.2025 по справі 906/754/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/754/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Воробйова І.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Парфенов І.М. (приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів)

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Парфенова Ігоря Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+"

про стягнення 244 870,12 грн.,

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 180 000,00 грн -основного боргу, 44 876,70 грн - пені, 8 181,00 грн - 3% річних, 11 812,42 грн - інфляційних.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не виконав зобов`язання за договором № 07/11/22 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 07.11.2022 щодо повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання суду.

06.11.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку для його подання. Відзив обґрунтований тим, що директор ТОВ "Підлуби Агро+" в особі Онищенко Сергія Степановича, договір суборенди № 07/11/22 від 07.11.2022 не підписував, станом на день подання відзиву відповідачу не відомо також про підписання актів приймання-передачі наданих послуг від 09.11.2022 та 19.11.2022. При цьому, вказує про відсутність підтвердженого право у позивача передавати в суборенду майно визначене договором, відсутність відомостей про власника такого майна. Також зазначено, що позивач не подав первинних документів на підтвердження власних вимог, а між сторонами відсутній підписаний акт звірки взаєморозрахунків. Крім того, звертає увагу, що з наданих позивачем документів неможливо встановити обґрунтованість розрахунку сум заборгованості та строк заборгованості.

Разом із тим, 06.11.2025 враховуючи заперечення щодо підписання договору суборенди, відповідач подав до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи.

Ухвалою від 04.02.2025 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача за вх № г.с. 01-44/3118/24 від 06.11.2024 про призначення почеркознавчої експертизи, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

24.03.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання представника відповідача з проханням відкласти розгляд справи, у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні проведеному в режимі відеоконференції позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позові, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив.

Як зазначено вище, представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши вказане клопотання, господарський суд зазначає наступне.

Статтею 202 ГПК України встановлено наслідки неявки в судове засідання учасників справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

Разом з тим, відповідач, подаючи до суду заяву про відкладення розгляду справи, жодним чином не обґрунтовує необхідність такого відкладення, з метою вчинення будь-яких процесуальних дій, що потребують явки його представника особисто в судове засідання.

Суд звертає увагу на те, що представник відповідача жодного разу не приймав участі у судових засіданнях та кожного разу скеровувала до суду клопотання про відкладення розгляду справи, з підстав у них зазначених, що розцінюється судом як зловживання процесуальними правами.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах.

Оскільки зазначені відповідачем у клопотанні підстави для відкладення судового засідання не узгоджується з наведеними вище підставами для відкладення, при цьомуу відзиві на позовну заяву відповідач висловив свою позицію щодо суті спору, заявлене клопотання задоволенню не підлягає, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 07 листопада 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Підлуби Агро+», (Суборендар), в особi директора Онищенка Сергія Степановича, з однієї сторони та Фізичною особою-підприємцем Парфеновим Iropем Миколайовичем (Орендар), з іншої сторони, укладено договір №07/11/22 суборенди сільськогосподарської технiки з екіпажем (а.с. 13-15).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендар зобов`язується передати у тимчасове, строкове, платне користування сільськогосподарську техніку, яку суборендар приймає на визначених в цьому договорі умовах для здійснення господарської діяльності, а саме збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Найменування технiки, що передається в оренду, її кількість та характеристики зазначаються в додатку (акті приймання-передачі) до даного договору, що є його невід`ємною частиною (п. 1.2 договору). Сільськогосподарська технiка передається в оренду разом з екіпажем (п. 1.3 договору).

Пунктом 1.4. договору передбачено, що управління (керування) технікою, що передається у користування суборендареві, її технічне обслуговування в процесі експлуатації за призначенням провадяться екіпажем орендаря, при чому екіпаж не вступає у трудові відносини з суборендарем.

Орендар гарантує, що технiка та члени екіпажів, зазначених у додатку до даного договору, мають всі необхідні для експлуатації документи та допуски (п. 1.5. договору).

Відповідно до п. 1.6. орендар підтверджує, що сільськогосподарська технiка, на момент укладення договору належить йому або на праві власностi, або на праві оренди (тимчасового користування), не знаходиться під забороною відчуження, арештом, не є предметом судового спору, щодо техніки не укладено будь-яких договорів з відчуження чи щодо користування з іншими особами.

Суборендар використовує техніку виключно за її призначенням, з метою провадження сільськогосподарської діяльності.

Згідно із п. 2.1. договору приймання-передача техніки здійснюється уповноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі та засвідчується їх підписом.

У відповідності до п. 4.1. договору, розмір орендної плати визначається від площ обробітку за період оренди.

Пункт 4.1.1 передбачає, що розмір оренди, порядок та строки її сплати встановлюються сторонами за актом приймання-передачі послуг.

09.11.2022 на виконання умов договору було здійснено передачу двох зернозбиральних комбайнів з екіпажем у смт. Ємільчине Житомирської області, що підтверджується підписаним актом приймання-передачі, що є додатком №1 до договору суборенди (а.с. 16), а саме:

- комбайн зернозбиральний CATERPILLAR Lexion 580R, свідоцтво про державну реєстрацію серії ЕЕ №070873, рік випуску 2004, серійний (заводський) номер кузова/шасі НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , кількість пального на момент приймання-передачі 0 л., тракторист-машиніст Семенюк Дмитро Сергійович;

- комбайн зернозбиральний CATERPILLAR Lexion 485, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_3 , рік випуску 2001, серійний (заводський) номер кузова/шасі НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 , кількість пального на момент приймання-передачі 0 л., тракторист-машиніст Яковишин Сергій Петрович.

19.11.2023 сторони склали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого підтвердили, що орендарем надано послуги оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем, відповідно до договору №07/11/22 від 07.11.2022 за період з 09.11.2022 по 19.11.2022 всього на суму 180 000,00 грн. Суборендар зобов`язався сплатити вказану суму коштів на розрахунковий рахунок орендаря у строк до 15.12.2022 (а.с. 17).

Відповідно до підписаного сторонами акту приймання передачі від 19.11.2022 (додаток №2 до договору суборенди) сільськогосподарська техніка з екіпажем повернута орендарю (а.с. 18).

Станом на день подання позову до суду відповідач не сплатив грошові кошти за надані послуги у розмірі визначеному в акті приймання-передачі від 19.11.2022, загальним розміром 180 000,00 грн.

Згідно п. 9.4 договору суборендар несе відповідальність за несвоєчасну сплату орендних платежів у вигляді сплати на користь орендаря пені в розмір подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 10.2. договору).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч. 3 ст. 173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд дійшов висновку, що договір суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №07/11/22 від 07.11.2022 за своєю правовою природою є договором оренди.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1, 2 ст. 798 ЦК України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Особливості найму транспортного засобу з екіпажем, який його обслуговує, визначені ст. 805 Цивільного кодексу України.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

За наведених обставин, суд вважає, що вимоги про стягнення 180 000,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача 11 812,42 грн. інфляційних, 8 181,00 грн. 3% річних, 44 876,70 грн. пені, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За змістом ч. 1 ст. 230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки наведені позивачем у позовній заяві обраховано вірно, отже вимоги про стягнення з відповідача 11 812,42 грн. інфляційних, 8 181,00 грн. 3% річних, 44 876,70 грн. пені, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заперечень відповідача наведених у відзиві на позовну заяву, слід зазначити наступне.

Матеріали справи містять договір № 07/11/22 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 07.11.2022, акт приймання-передачі об`єкта суборенди від 09.11.2022, акт приймання-передачі наданих послуг від 19.11.2022, акт приймання-передачі техніки з суборенди від 19.11.2022, які містять підписи представників сторін договору та проставлені відбитки печаток.

Слід відзначити, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на господарських договорах.

Також суд враховує, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження факту протиправності використання його печатки чи доказів її втрати, так само, як не надано і доказів звернення відповідача до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, чи вчинення ним інших заходів з метою з`ясування обставин щодо оригінальності підпису на оспорюваному договорі, тому у суду відсутні підстави вважати, що печатка відповідача використовувалася проти його волі при підписанні договору №07/11/22 від 07.11.2022.

Разом з тим стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем послуг за договором суборенди сільськогосподарської техніки №07/11/22 від 07.11.2022, у сумі визначеній відповідно до підписаного акту приймання-передачі від 19.11.2022, згідно умов зазначеного договору.

Таким чином, відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, доводи наведені у відзиві не спростовують позовні вимоги в цілому та не можуть бути прийняті судом. Доказів, які свідчили б про протилежне відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 180 000,00 грн. основного боргу, 11 812,42 грн. інфляційних втрат, 8 181,00 грн. - 3% річних, 44 876,70 грн. пені обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, та підлягають до задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підлуби Агро+" (11200, Житомирська область, Ємільчинський район, смт. Ємільчине, вул. Соборна, 2, код ЄДРПОУ 38335344) на користь Фізичної особи-підприємця Парфенова Ігоря Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ):

180 000,00 грн. - основного боргу, 11 812,42 грн. - інфляційних втрат, 8 181,00 грн. - 3% річних, 44 876,70 грн. - пені, а також - 3 673,05 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено:

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - позивачу в Електронний кабінет

2 - відповідачу в Електронний кабінет