Рішення від 17.03.2025 по справі 909/999/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/999/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС", вул. Іллінська, буд. 8, м. Київ, 04070,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія", вул.Незалежності, буд. 40, м. Івано-Франківськ, 76018,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про стягнення 120356,23 грн сплаченого страхового відшкодування,

за участі:

від позивача: Сечко Сергій Володимирович (в режимі вкз);

від відповідача: Созоник Тетяна Богданівна;

від третьої особи: не з`явилися.

встановив: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія" про стягнення 120356,23 грн сплаченого страхового відшкодування.

Від Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до суду надійшли: відповідь на відзив від 22.11.2024 (вх.№18352/24 від 25.11.2024); повідомлення у справі від 23.12.2024 (вх.№ 20130/24 від 23.12.2024); відзив на клопотання про призначення експертизи від 20.12.2024 ( вх.№20179/24 від 24.12.2024).

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія" до суду надійшли: клопотання проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 04.11.2024 (вх.№ 17146/24); клопотання про призначення експертизи від 04.11.2024 (вх.№17147/24); відзив на позовну заяву вих.№ 01-6/124 від 11.11.2024 (вх.№ 17683/24 від 12.11.2024); заява про залучення третьої особи до участі у справі від 30.12.2024 (вх.№20316/24); заява про залишення без розгляду клопотання про призначення експертизи від 17.02.2025 (вх.№2611/25).

Ухвалою суду від 30.12.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (вх.№ 20316/24 від 30.12.2024) задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 .

В судовому засіданні 17.02.2025 суд задовільнив заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія" про залишення без розгляду клопотання про призначення транспортно-товарознавчої експертизи, а також постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 17.03.2025 судом проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 278856,23 грн. Відповідальність власника автомобіля Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ "НАСК "ОРАНТА", з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну 160000 грн. ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснило виплату страхового відшкодування на користь АТ "Страхова компанія "АРКС" в розмірі 145820 грн. На момент дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 працював водієм у ТОВ Фірма Надія, тому, відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен сплатити на користь позивача різницю між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором майнового страхування в розмірі в розмірі 278856,23 грн та сумою страхового відшкодування сплаченою ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за полісом № АТ4311825 в розмірі: 158500 грн, яка дорівнює 120356,23 грн.

Позиція відповідача.

Позовні вимоги заперечує з підстав, наведених у відзиві на позов. Зазначає про те, що потерпілий/його страховик та ПАТ „НАСК „ОРАНТА/страховик заподіювача шкоди узгодили між собою виключно розмір страхового відшкодування відповідно до пункту 36.3 статті 36 Закону, а не визначали розмір оціненої шкоди у порядку, встановленому пунктом 22.1 статті 22 Закону, а тому підстави вважати узгодженим та доказаним розмір оціненої шкоди чи розмір вартості відновлювального ремонту на даний час відсутні.

З Акту огляду транспортного засобу від 01.08.2023 року та ремонтної калькуляції №1.003.23.0 від 30.08.2023 року вбачається, що значна кількість деталей, замінених під час ремонту застрахованого позивачем автомобіля не були пошкоджені, а відтак роботи, пов`язані з їхньою заміною, не мають стосунку до цієї пригоди (облицювання лівого та правого порогу; зняти та установити бічне скло; облицювання даху; мийка розібрати/зібрати і т.п.). Із наявних у матеріалах справи доказів, зокрема того ж акту від 01.08.2023 року неможливо встановити чи наявні у транспортного засобу пошкодження, які було заподіяно до ДТП, однак вони підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до п. 1.6 розділу І Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України в д 24.11.2003 № 142/5/2092.

Позивачем не доведено розміру суми, яку відповідно до законодавством має відшкодувати заподіювач шкоди у разі недостатності суми страхового відшкодування, тобто ту обставину, що розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, адже рахунки вартості робіт, запчастин та матеріалів не відповідають витратам власника транспортного засобу на проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а відтак не можуть прийматись до уваги при визначенні розміру матеріального збитку, оскільки ТОВ "Автогард не є експертною установою, і лише готує рахунок на проведення відновлювального ремонту ТЗ, на підставі висновків професійних оцінювачів/експертів, рекомендацій заводу виробника ТЗ та спеціальних програм.

Позиція третьої особи.

Пояснень на позов або будь-яких заперечень не подала.

Обставини справи, дослідження доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

28.07.2023 о 09 год. 30 хв. у м. Івано-Франківську, по вул.Є.Коновальця, 225 сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля "Mitsubishi Outlander" державний номерний знак НОМЕР_2 .

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 вересня 2023 року у справі №344/14263/23 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Власником пошкодженого в ДТП транспортного засобу є ОСОБА_1 (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача).

На момент дорожньо-транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля "Mitsubishi Outlander" державний номерний знак НОМЕР_2 , були застраховані в АТ "СК "АРКС" договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №87874Га3к3 від 01 березня 2023 року.

Власник пошкодженого автомобіля "Mitsubishi Outlander" державний номерний знак НОМЕР_2 звернувся до АТ "СК "АРКС" із заявою про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортіюго засобу від 01.08.2023 року. Дана заява була розглянута, пошкодження застрахованого автомобіля було визнано страховим випадком.

Як вбачається з акту огляду транспортного засобу від 01.08.2023 страховика АТ "СК "АРКС", в графі акт склав, направлення на СТО видав підписано ОСОБА_3 без зазначення посади.

Також, рахунок №М_СчТ028292 від 15.08.2023 виписаний ТОВ "Автоград" для оплати ремонту автомобіля підписано ОСОБА_3 .

АТ "СК "АРКС", на підставі: акту огляду транспортного засобу від 01.08.2023 року, ремонтної калькуляції ТОВ Автоград №1.0033.23.0 від 30.08.2023 року, рахунку ТОВ Автоград №М_СчТ028292 від 15.08.2023 року, страхового акту № АКХ3801274 від 04.09.2023 року, розрахунку страхового відшкодування, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 278856,23 грн на рахунок ТОВ Автоград, згідно платіжного доручення №998015 від 05.09.2023 року.

На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Ford Transit державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ "НАСК "ОРАНТА" полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АТ4311825, з лімітом відповідальності за шкоду, завдану майну 160000 грн, у зв`язку з чим ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснило виплату страхового відшкодування на користь АТ "СК "АРКС" в розмірі 145820 грн, згідно платіжного доручення №57385 від 13.11.2023.

Так, між ПАТ "НАСК "ОРАНТА" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АРКС" укладено угоду про здійснення страхового відшкодування від 09.11.2023, та додаток № 1 до угоди від 09.11.2023, згідно якої розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" становить: 158500 грн, а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування становить 145820 грн.

Різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором майнового страхування в розмірі 278856,23 грн та сумою страхового відшкодування сплаченою ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за полісом №АТ4311825 в розмірі 158500 грн становить 120356,23 грн.

Як вказує позивач, на момент дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Ford Transit ОСОБА_2 працював водієм у ТОВ Фірма Надія, тому відповідач, як особа відповідальна за завданий збиток, повинен сипатити на користь позивача вказану різницю суми страхового відшкодування.

Відповідачем заявлялося клопотання про призначення експертизи, однак, згодом ним подано заяву про залишення без розгляду даного клопотання у зв`язку з наданою відповіддю Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центу №19/109/14/4-454-2025 від 13.01.2025 на адвокатський запит від 07.01.2025 про надання інформації щодо експертизи.

Таким чином, враховуючи неможливість представити транспортний засіб на експертний огляд у такому стані в якому він перебував безпосередньо після пошкодження, а також неможливість проведення експертизи по матеріалах справи, вирішення запропонованих відповідачем питань є неможливим.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновки суду.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК, Законом України "Про страхування", Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

За змістом пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (у редакції чинній станом на момент виникнення страхових правовідносин).

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" (що діяв на момент виникнення страхових правовідносин) визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

За встановленими обставинами, АТ "СК "АРКС", на підставі: акту огляду транспортного засобу від 01.08.2023 року, ремонтної калькуляції ТОВ Автоград №1.0033.23.0 від 30.08.2023 року, рахунку ТОВ Автоград №М_СчТ028292 від 15.08.2023 року, страхового акту № АКХ3801274 від 04.09.2023 року, розрахунку страхового відшкодування, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 278856,23 грн на рахунок ТОВ Автоград, згідно платіжного доручення №998015 від 05.09.2023 року.

При цьому, експертиза (оцінка) для визначення розміру шкоди до здійснення страхового відшкодування не проводилася.

ПАТ "НАСК "ОРАНТА" здійснило виплату страхового відшкодування на користь АТ "СК "АРКС" в розмірі 145820 грн за угодою про здійснення страхового відшкодування від 09.11.2023 та додатку № 1 до угоди від 09.11.2023, згідно якої розмір страхового відшкодування, розрахований в порядку Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" становить 158500 грн, а узгоджений сторонами розмір страхового відшкодування становить 145820 грн.

Різниця між сумою страхового відшкодування, сплаченою за договором майнового страхування в розмірі 278856,23 грн та сумою страхового відшкодування сплаченою ПАТ "НАСК "ОРАНТА" за полісом №АТ4311825 в розмірі 158500 грн становить 120356,23 грн.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно п. 36.1., абз. 2 п. 36.2 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ встановлений Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до пункту 1.3 Методики її вимоги є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Згідно положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За обставинами даної справи страховик здійснив страхову виплату страхувальнику без проведення експертизи. Вказане свідчить про те, що сторонами фактично було досягнуто згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування.

Такі дії потерпілої особи та страховика відповідають положенням пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV, в силу якої, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Оскільки рacta non obligant nisi gentes inte quas inita (договори не зобов`язують нікого, крім осіб, які в них беруть участь), тому домовленістю між двома сторонами не може бути збільшено обсяг відповідальності третьої особи, не сторони такого договору.

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він менше страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Укладаючи договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, особа розраховує на те, що у разі настання страхового випадку її майнові інтереси будуть захищені шляхом здійснення страховою організацією виплати на користь потерпілої особи у межах страхових сум (ліміту відповідальності), визначених таким договором.

Таким чином, якщо розмір страхового відшкодування визначений без проведення експертизи за згодою страховика та потерпілого, і такий розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності страховика, то при вирішені спору, за позовом потерпілого у ДТП до винуватця про відшкодування шкоди, на підставі статті 1194 ЦК України у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, підлягає встановленню:

- загальний розмір заподіяної шкоди внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи;

- розмір оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, яка підлягала відшкодуванню страховиком відповідно до вимог Закону № 1961-IV;

- чи покриває ліміт відповідальності, встановлений договором про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.

Обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV, тобто розміром оціненої шкоди, заподіяної внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, а не визначеної за домовленістю між потерпілим та страховиком.

Вказаний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року по справі №362/3043/18, від 27 жовтня 2021 року по справі №208/2600/17).

Однак, у матеріалах справи відсутні докази здійснення оцінки шкоди заподіяної внаслідок ДТП транспортному засобу "Mitsubishi Outlander" державний номерний знак НОМЕР_2 в порядку передбаченому ст. 22, 29, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно матеріалів справи, розмір суми відновлювального ремонту визначено на підставі акту огляду транспортного засобу від 01.08.2023 та ремонтної калькуляції №1.003.23.0 від 30.08.2023.

При цьому, позивачем не надано суду доказів на підтвердження фактичного здійснення ремонту автомобіля, а саме акту виконаних ремонтних робіт.

Також, як вбачається з ремонтної калькуляції №1.003.23.0 від 30.08.2023 (оформленої за допомогою програмного забезпечення Audatex) здійсненої ТОВ Автоград інформація щодо вартості значної частини запасних частин та вартості виконання робіт містить позначки (*) (арк.1 та арк. 2 ремонтної калькуляції), що означає введення такої інформації в ручну користувачем.

Будь-яких доказів на підтвердження вказаної в калькуляції вартості запасних частин та вартості робіт суду не надано.

Таким чином, позивач не надав належних та допустимих доказів фактичних витрат на відновлення автомобіля після ДТП.

Також, позивач не навів підставності підписання акту огляду транспортного засобу від 01.08.2023 та рахунку №М_СчТ028292 від 15.08.2023 однією і тією ж особою Гнева І. В.

За приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Враховуючи те, що відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди. Такі збитки є прямими. Збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Однак, враховуючи вищенаведене, позивачем не доведено та не надано вірогідних доказів на підтвердження розміру збитків.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено розміру шкоди (збитків), яку відповідно до законодавства має відшкодувати відповідач у разі недостатності суми страхового відшкодування, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, судовий збір слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

у позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Надія" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1 про стягнення 120356,23 грн сплаченого страхового відшкодування відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.04.2025

Суддя Неверовська Л. М.