Рішення

від 02.04.2025 по справі 910/7369/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2025Справа № 910/7369/22 (910/804/25)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001"

до Міщенка Ігоря Вадимовича

про стягнення суми передплати у розмірі 1 430 000,00 грн

в межах справи № 910/7369/22

Суддя Івченко А.М.

Представники: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАН-2001" до Міщенка Ігоря Вадимовича про стягнення суми передплати у розмірі 1 430 000,00 грн в межах справи № 910/7369/22.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); роз`яснено учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду: - відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем; - докази направлення відзиву позивачу; запропоновано позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу; визначено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

Позивач та відповідач були повідомлені про відкриття провадження у справі відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ліквідатором банкрута було отримано банківську виписку АТ «ОТП БАНК» (МФО: 300528) за особовим рахунком НОМЕР_1 , що належить ТОВ "ТАН-2001" (Код ЄДРПОУ: 31445756) за період з 01.01.2018 по 01.01.2020 рік.

З аналізу вищевказаної банківської виписки встановлено, що зі сторони ТОВ "ТАН-2001" на користь Відповідача - ФОП Міщенка І.В. (код НОМЕР_2 ) в період з 15.01.2018р. по 18.09.-2019р. включно були здійсненні оплати коштів на загальну суму 1 430 000,00 грн.

На підтвердження перерахунку вказаних грошових коштів до даної позовної заяви разом зі сторінкою 1 виписки з номером рахунку НОМЕР_1 також позивачем надано окремі сторінки банківської виписки, а саме: 5, 12, 54, 60, 66, 69, 77, 92, 128, 131, 162, 170, 173, 252, 254, 268, 277, на яких відображено оплати на користь Відповідача.

Відповідно до вищезазначеного, Відповідач прийняв на себе зобов`язання щодо поставки на ТОВ "ТАН-2001" зернових культур на загальну суму 1 430 000,00 грн., але, як вбачається з наявної бухгалтерської документації, підтвердження відповідних поставок зі сторони Відповідача на користь ТОВ "ТАН-2001" відсутнє.

При перерахунку коштів на користь Відповідача призначення платежу вказувалося «Предоплата за пшеницу согл дог БИ от 01.08.2016 г, Без НДС», «Оплата за пшеницу согл Дог БН от 01.02.18, Без НДС», «Оплата за пшеницу согл Дог БН от 01.02.19, Без НДС», але відповідних договорів № БН від 01.08.2016 р., № БН від 01.02.2018 р., N2 БН від 01.02.19 р., чи будь-яких інших документів за цими договорами арбітражному керуючому ТОВ "ТАН-2001", не передавалося.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями Кодексу України з процедур банкрутства та з метою досудового врегулювання спору, ліквідатором банкрута 06.07.2023 року на електронну адресу Відповідача, яка зазначена у відомостях ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було відправлено Запит від 06.07.2023 року про надання документів, що підтверджують виконання Відповідачем зобов`язання щодо поставки на ТОВ "ТАН-2001" зернових культур на загальну суму 1 430 000,00 грн., а саме: договори укладені між ТОВ "ТАН-2001" та ФОП Міщенко І.В.; видаткові накладні в розрізі оплат/поставок; рахунки фактури в розрізі оплат; товарно-транспортні накладні в розрізі поставок, акти приймання Товарів.

Також у вказаному Запиті від 06.07.2023 року було попереджено Відповідача, що у разі ненадання запитуваних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, а саме поставки на ТОВ "ТАН-2001" зернових культур на загальну суму 1 430 000,00 грн., проведені оплати без документального підтвердження вважатимуться одержаними у позадоговірному порядку, як безпідставно отримані, а за таких обставин отримані грошові кошти підлягають обов`язковому поверненню на користь ТОВ "ТАН-2001", які необхідно було перерахувати Протягом 7 днів з моменту отримання вказаного запиту на банківський рахунок ТОВ "ТАН-2001" ( НОМЕР_1 в АТ ОТП БАНК (МФО: 300528)), про що вимагалося у Запиті від 06.07.2023 року.

Проте відправлений Запит від 06.07.2023 року залишився без відповіді, а отже, Позивач не отримав, від Відповідача жодного запитуваного документу на підтвердження поставки на ТОВ "ТАН-2001" зернових культур на загальну суму 1 430 000,00 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 910/7369/22 було задоволено клопотання ліквідатора банкрута про зобов`язання вчинити дії, в тому числі зобов`язано ОСОБА_2 (керівник банкрута ТОВ «ТАН-2001» до 29.03.2023) передати ліквідатору банкрута ТОВ «ТАН-2001»: договори, додаткові угоди та додатки, які зокрема укладені між ТОВ «ТАН-2001» та ФОП Міщенко І.В.; первинну бухгалтерську документацію (видаткові накладні, рахунки фактури, товарно-транспортні накладні, акти приймання Товарів тощо) по правовідносинам між ТОВ «ТАН-2001» та ФОП Міщенко І.В.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі № 910/7369/22 так і не була виконана ОСОБА_2 (керівником банкрута ТОВ «ТАН-2001» до 29.03.2023).

Відтак, з вищенаведених обставин виходить, що Відповідачем не здійснено поставку на ТОВ «ТАН-2001» зернових на загальну суму 1 430 000,00 грн. чим допущено порушення взятого на себе зобов`язання, за що наступили наступні правові наслідки.

За відсутності договорів отримані Відповідачем грошові кошти на загальну суму 1 430 000,00 грн. є одержаними у позадоговірному порядку, як безпідставно отримані, а відтак, в силу ч. 1 ст. 1212 ЦКУ Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу грошові кошти у сумі 1 430 000,00 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, доли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 52 ЦК України встановлено, що у випадку припинення діяльності ФОП, зобов`язання цього суб`єкта господарювання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за ним як за фізичною особою, яка відповідає за їх належне виконання всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом ст. 59 КУзПБ з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу, крім укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу у процедурі ліквідації тощо, строк виконання всіх грошових зобов`язань банкрута вважається таким, що настав.

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

В статті 174 ГК України визначено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в повному обсязі.

За таких обставин, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутство, ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міщенка Ігоря Вадимовича (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ТАН-2001» (Код ЄДРПОУ: 31445756, Місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. Антонова, буд. 5Б, офіс 701, Рахунок ОТП Банк: НОМЕР_1 , МФО: 300528) суму передплати в загальному розмірі 1 430 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 17 160,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити учасникам провадження у справі про банкрутство.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 02.04.2025

Суддя А.М.Івченко