Ухвала

від 01.04.2025 по справі 910/7360/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.04.2025Справа №910/7360/18За заявою Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", м. Київ

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу від 13.03.2018 року до виконання та видачу дублікату судового наказу

за розглядом

заяви Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВМ Інвест", м. Київ

про видачу судового наказу

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від стягувача (заявника): не з`явились;

від боржника: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Інвест» заборгованості за Договором №141/903 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 24.08.2016 року в розмірі 6 005,61 грн.

13.06.2018 року Господарським судом міста Києва було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АВМ Інвест» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» заборгованості за Договором №141/903 про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території від 24.08.2016 року в розмірі 6 005,61 грн та судового збору в розмірі 176,20 грн.

18.03.2025 Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу дублікату та поновлення строку пред`явлення його до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 розгляд заяви Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу від 13.03.2018 року до виконання та видачу дублікату судового наказу призначено на 01.04.2025.

В судове засідання 01.04.2025 представники стягувача (заявника) та боржника не з`явились, про час та місце повідомлялись належним чином та відповідно до положень ст. 329 ГПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Дослідивши подану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як вбачається з поданої заяви, постановою Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 09.08.2018 було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 №910/7360/18.

Постановою Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.12.2020 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» було повернуто виконавчий документ стягувачу.

25.01.2024 заявник звернувся до органу ДВС з листом про направлення йому оригіналу наказу по справі №910/7360/18.

03.12.2024 заявник повторно звернувся звернувся до органу ДВС з листом про направлення йому оригіналу наказу по справі №910/7360/18.

Відповідно до довідки Солом`янського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 04.12.2024 №206488 судовий наказ №910/7376/18 від 06.07.2018 було направлено стягувачу та втрачено під час пересилки.

Також як зазначає заявник, ним не було отримано оригіналу виконавчого документа разом з постановою державного виконавця. А тому, у зв`язку з втратою виконавчого документа ним було пропущено строк для пред`явлення.

Надаючи оцінку вказаних обставин судом враховано, що відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням встановлених вище обставин щодо ходу виконавчого провадження, оскільки прострочення пред`явлення до виконання судового наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 №910/7376/18 сталося не з вини заявника, а втрата судового наказу є поважною причиною, з якою суд вважає за можливе відновити пропущений строк для пред`явлення до виконання судового наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі №910/7376/18 до виконання.

Що ж до видачі дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі №910/7376/18, то суд зазначачає наступне.

Одночасно, суд також вважає наявними підстави для задоволення заяви Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про видачу дублікату судового наказу, з урахуванням такого.

Згідно п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Суд зауважує, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Отже, враховуючи висновки суду стосовно наявності підстав для поновлення строку пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі №910/7376/18 до виконання, доцільним є видача дублікату вказаного виконавчого документа, з огляду на його втрату.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 234, 235, 329, п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення судового наказу суду від 13.06.2018 у справі №910/7360/18 до виконання та видачу дублікату судового наказу задовольнити.

2. Поновити строк дії судового наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі №910/7360/18 і дію судового наказу для пред`явлення подовжити до 13.10.2025.

3. Видати дублікат судового наказу Господарського суду міста Києва від 13.06.2018 у справі №910/7360/18.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

повний текст ухвали підписано 02.04.2025

Суддя Сергій МОРОЗОВ