Ухвала

від 24.03.2025 по справі 914/1772/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.03.2025Справа № 914/1772/14

Суддя Господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., при секретарі Чорній І.Б., розглянувши матеріали справи

за заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл», м.Львівпро:поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконанняу справі:№ 914/1772/14за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл», м.Львівдо відповідача: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів;третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Львівська міська рада, м. Львів про:стягнення 8 521 566,80 грн

За участю представників:

від стягувача: Якубович В.П. - адвокат;

від боржника: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл», м.Львів поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №914/1772/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл», м.Львів до Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівська міська рада, м. Львів про стягнення 8 521 566,80 грн.

Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» передано на розгляд судді Мазовіті А.Б.

Ухвалою від 17.03.2025 суд прийняв заяву до розгляду, який призначив на 24.03.2025.

В судове засідання 24.03.2025 з`явився представник заявника, заяву підтримав, просив задовольнити.

Боржник та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

24.03.2025 на електронну адресу суду від Управління капітального будівництва Львівської міської ради надійшла заява (вх. №7489/25 від 24.03.2025), в якій боржник зазначив, що розуміючи праву природу мирової угоди були наміри виконати її умови в строки визначені ухвалою. Разом з тим, відсутність фінансування унеможливлювала виконання в строки встановлені мировою угодою. Також, Управління капітального будівництва Львівської міської ради мало намір виконати умови мирової угоди в добровільному порядку вже у межах примусового виконання. З цією метою у травні 2015 року направлялись листи щодо відкликання ухвали з примусового виконання до вирішення питання фінансування. Проте, питання фінансування не вдалось вирішити з причин, що не залежали від дій боржника.

Крім того, у поданій заяві боржник повідомив суд про те, що ознайомлений зі змістом заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та доказами, що долучені до заяви, та не заперечує, щодо розгляду справи за відсутності уповноваженого представника.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1772/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» до Управління капітального будівництва Львівської міської ради, за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради про стягнення 8 521 566,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.06.2014 затверджено мирову угоду у справі №914/1772/14, укладену між ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» та Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради та припинено провадження у справі.

Відповідно до затвердженої судом мирової угоди відповідач, за погодженням з Львівською міською радою, визнав заборгованість перед позивачем за договором №9 на «реконструкцію вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста)» у м. Львові від 06.07.2011, укладеним між Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл», в сумі 8 162 099,00 грн.

Відповідач згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди зобов`язався після виконання умов п. 2 цієї мирової угоди підписати і засвідчити печаткою Акти виконаних робіт (форма КБ-2в) по об`єкту «реконструкція вул. Городоцької (від вул. Кульпарківської до межі міста)» на суму 8 162 099,00 грн (в т.ч. ПДВ), що виконувались згідно із договором №9 від 06.07.2011.

Також відповідач згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди зобов`язався протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту затвердження судом цієї мирової угоди сплатити на користь позивача борг в сумі 8 162 099,00 грн і судові витрати (судовий збір) в сумі 73 080,00 грн судового збору, а всього 8 235 179,00 грн, шляхом перерахування належних до сплати коштів на банківський рахунок позивача.

При цьому згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення:

- пені за період з 06.07.2013 по 30.11.2013 в сумі 219 370,40 грн,

- процентів річних за період з 06.07.2013 по 30.11.2013 в сумі 99 286,90 грн,

- штрафу в розмірі 40 810,50 грн.

Як домовились сторони у мировій угоді, у випадку повного або часткового невиконання відповідачем свого зобов`язання за п. 2 цієї мирової угоди до стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» підлягає стягненню залишок суми боргу і судового збору, що залишилися несплаченими після закінчення строку, погодженого п. 2 цієї угоди.

В поданій заяві позивач зазначив, що боржник, як зобов`язана сторона, не виконав умови мирової угоди і не розрахувався із стягувачем в порядку і на умовах, які були передбачені цією угодою сторін, змусивши тим самим стягувача ініціювати процедуру примусового виконання виконавчого документу.

Так стягувач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про виконання рішення про стягнення коштів та списання в безспірному порядку суми боргу і судового збору з відповідних рахунків боржника.

В свою чергу, боржник звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» з проханням відкликати з Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області ухвалу з метою вирішення питання фінансування.

Йдучи назустріч проханню боржника, стягувач (ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл») звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про повернення без виконання ухвали суду.

20.05.2015 Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повернуло стягувачу ухвалу суду про затвердження мирової угоди із копією мирової угоди і повідомило про можливість повторно надіслати органові казначейства повернутий виконавчий документ.

Заявник покликається на те, що всупереч вищезазначеному питання фінансування боржник так і не вирішив.

Разом з тим, як зазначив позивач та як вбачається із поданих матеріалів, через відсутність фінансування Львівською міською радою вчинялись дії для врегулювання даної ситуації шляхом реалізації спільних проектів.

Так ухвалою Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 погоджено ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерджі Альянс» спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» та внесення земельної ділянки в статутний капітал новоствореного товариства для реалізації спільного проекту з будівництва багатофункціонального комплексу. Як вказано у заяві, основним напрямком діяльності новоствореного товариства «Сінерджі Альянс» мало стати забезпечення гострої потреби міста у створенні великого багатофункціонального комплексу із відповідною інфраструктурою та сучасним громадським простором.

Як зазначив позивач, створення такого масштабного проекту мало надати низку переваг для міста, зокрема: сформувати імідж важливого ділового центру країни, сприяти покращенню інвестиційного клімату, збільшити потік іноземного капіталу та підвищувати престижність міста в цілому, а також дати можливість компенсувати в майбутньому ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» заборгованість шляхом реалізації цього проекту.

Незважаючи на проведену значну роботу, 28.02.2020 за позовом заступника керівника Львівської місцевої прокуратури було ініційовано судовий процес щодо визнання недійсними пунктів 2, 3 ухвали Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 та скасування державної реєстрації. В результаті тривалих судових розглядів винесено рішення від 31.05.2022 (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №914/514/20) щодо скасування державної реєстрації права приватної на земельну ділянку, зазначеної в ухвалі.

При цьому позивач зазначив, що в результаті судових процесів ТзОВ «Сінерджі Альянс» зазнало збитків у вигляді значних витрат на реалізацію даного проекту, не змогло реалізувати мету його створення, а саме будівництво багатофункціонального комплексу для потреб міста Львова. В свою чергу ТзОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл», як інвестор, було позбавлене можливості реалізувати свої плани щодо об`єкту інвестування та в майбутньому компенсувати заборгованість шляхом реалізації цього проекту.

Як вказано у заяві, стягувач неодноразово мав намір стягнути з боржника суму боргу, однак постійно йшов назустріч проханням боржника відстрочити примусове виконання судового рішення у зв`язку із відсутністю фінансування.

Зважаючи на вказані обставини, в результаті позивачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а зобов`язання згідно з умовами мирової угоди, затвердженої судом, відповідачем так і не було виконано.

Крім того, позивач зазначив, що існували і інші обставини та об`єктивні причини, які в певній мірі впливали на можливість відшукати боржником кошти на фінансування, а також позбавляли стягувача можливості своєчасно скористатися своїми правами і здійснити у визначений законодавством строк відповідні процесуальні дії щодо стягнення боргу з боржника у примусовому порядку, як от довготривалий карантин.

Управління капітального будівництва Львівської міської ради у заяві від 24.03.2025 зазначило, що відсутність фінансування унеможливило виконання в строки встановлені мировою угодою. Останнє мало намір виконати умови мирової угоди в добровільному порядку вже у межах примусового виконання. З цією метою у травні 2015 року направлялись листи щодо відкликання ухвали з примусового виконання до вирішення питання фінансування. Проте, питання фінансування не вдалось вирішити з причин, що не залежали від дій боржника.

Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Так, приписами ч. 1 ст. 329 ГПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції право на суд, яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Крім цього, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду у справі «Ліпісвіцька проти України» зазначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У рішеннях Європейського суду у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП Фея та інші проти України» зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Враховуючи правову природу мирової угоди, яка укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, а в укладеній мировій угоді відповідач визнав заборгованість, і при цьому позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та процентів йдучи на поступки відповідачу, зважаючи на те, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а також те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і держава зобов`язана забезпечити захист та поновлення порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, проаналізувавши обставини пропуску строку для пред`явлення ухвали суду до виконання наведені стягувачем та боржником, а також дослідивши подані стягувачем докази, суд дійшов висновку поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Керуючись ст.ст. 234, 326-329, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР Конструкціон Інтернешнл» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задовольнити.

2. Поновити строк пред`явлення до виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 26.06.2014 у справі №914/1772/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онур Конструкціон Інтернешнл» до Управління капітального будівництва Львівської міської ради, за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівської міської ради про стягнення 8 521 566,80 грн, з наступного дня після набрання ухвалою суду законної сили.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254-257 ГПК України.

Повну ухвалу складено і підписано 31.03.2025.

Суддя Мазовіта А.Б.