Рішення

від 18.03.2025 по справі 916/3403/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3403/24

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі судового засідання О.В. Ващенко

за участю представників:

від позивача Ляшенко О.В., Музиченко О.А., Іванов К.А. (директор),

від відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс Каплун О.Б.,

2) Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації ОМР Білоус Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 до Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168 звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс про:

- скасування державної реєстрації за ТОВ Отєкс (ООО Отєкс) права власності на будівлі і споруди: майстерні (літ. С) = всього 2 641,3 кв.м, ОГМ (літ. Р) 6,5х26,0 = 169,0 кв.м, загальною площею 2389,9 кв.м, що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, а фактичною площею 2810,3 кв.м, які належать Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168;

- витребування у ТОВ Отєкс (ООО Отєкс) будівлі і споруди: майстерні (літ. С) = всього 2641,3 кв.м, ОГМ (літ. Р) 6,5х26,0 = 169,0 кв.м, загальною площею 2389,9 кв.м, що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, а фактичною площею 2810,3 кв.м, які належать Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168;

- усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні будівлями і спорудами, загальною площею 2389,9 кв.м, що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, фактичною площею 2810,3 кв.м, які належать Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168 шляхом їх звільнення Товариством з обмеженою відповідальністю Отєкс, а саме: - майстерні (літ. С) = всього 2641,3 кв.м, - ОГМ (літ. Р) 6,5х26,0 = 169,0 кв.м. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

Як вказує позивач, відповідно до рішення ФДМ України, наказу № 739 від 30.05.1996 року було створене ВАТ АТП 15168? шляхом перетворення орендного АТП 15168, яке стало правонаступником вантажного автопідприємства № 8, що було створено за рішенням Одеської ради депутатів трудящихся 22.03.1963 року за № 210 та входило до складу Одеського облавтотресту. Одеським ТУ ДКЦПФР 24.07.1998 року була зареєстрована емісія цінних паперів простих іменних акцій, № свідоцтва про реєстрацію емісії 143/15/1/98.

При цьому позивач зазначає, що після завершення приватизації ВАТ АТП 15168? змінило назву на Публічне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168?, а за даними відкритих джерел з ЄДР у 2017 році відбулась зміна назви позивача, з ПАТ Автотранспортне підприємство 15168? на Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168?.

Також позивач зазначає, що відповідно до додатку № 1 до листа № 1/4067 від 18.09.2000 року Переліку нерухомого майна, що передано у власність Відкритому акціонерному товариству АТП 15168? на підставі інвентаризаційних описів і відомостей індексації основних фондів, наданих у РВ ФДМУ по Одеській області та згідно з наказом про створення Відкритого акціонерного товариства (про перетворення з орендного підприємства) від 30.05.1996 року № 739, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства АТП 15168? такі об`єкти нерухомості: 1) майстерні; 2) учбовий клас; 3) адміністративний корпус; 4) склад; 5) ТО-1; 6) ОГМ; 7) зварювальний цех; 8) резервуар для води; 9) асфальтове покриття; 10) огорожа навколо терит.; 11) АЗП; 12) автоколона 2; 13) водопроводні мережі; 14) АКБ; 15) профілакторій; 16) очисні споруди; 17) КПП (без об`єкту ЦО).

Наразі позивач зауважує, що позивачу 19.10.2000 року Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості на підставі наказу Фонду державного майна України регіональне відділення по Одеській області № 685 від 17.09.1999 року видане реєстраційне посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним, громадським установам, підприємствам і організаціям, яке зареєстроване в книзі за № 11неж. стр. 27 р. № 986.

Крім того, позивач додає, що на підставі рішення Одеської міської ради № 2016-ХХІІІ від 26 січня 2001 року позивачу (який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168?) затверджено проекти відведення земельних ділянок, загальною площею 4,7804 га, для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства і автозаправної станції на 250 заправок на добу, за адресою: м. Одеса, Іллічівський район, вул. Стовбова, 15-Г. Надано земельні ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15-Г, загальною площею 4,7804 га, у тому числі:

- земельну ділянку, площею 4,5613 га (код згідно Українського класифікатору цільового використання земель 1.14.2. землі автомобільного транспорту) у постійне користування, для експлуатації та обслуговування ВАТ АТП 15168?;

- земельну ділянку, площею 0,2191 га (код згідно Українського класифікатору цільового використання земель 1.11.1. землі автотехобслуговування) у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, строком на 10 років, для експлуатації та обслуговування автозаправної станції на 250 заправок на добу.

За ствердженнями позивача, право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5613 га підтверджується державним актом на право постійного користування землею І-ОД № 003355, виданим 13.03.2001 року Одеською міською радою народних депутатів, про що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 133.

Таким чином, як вказує позивач, фактичним власником нерухомих об`єктів стали акціонери (колективна власність), а за юридичною особою нерухоме майно було закріплено на праві обмеженого права розпорядження (оперативного управління). Між тим позивач зауважує, що за вказаним реєстраційним посвідченням позивачу (який є правонаступником ВАТ Автотранспортне підприємство 15168?) належить будинковолодіння № 15-Г по вулиці Стовбова у місті Одесі, як єдиний майновий комплекс, який складається із будівель і споруд, а саме: п. 1 майстерні (літ. З, С); п. 3 адміністративний корпус (літ. А, Д); п. 4 склад (літ. К, Л, М, Е, Ф, Т, У, Х); п. 5 ТО (літ. Ж); п. 6 ОГМ (літ. Р); п. 7 зварювальний цех (літ. В, Г, П); п. 8 резервуар для води (літ. 5, 8, 9); п. 16 - профілакторій (літ. И); п. 17 очисні споруди (літ. Б); п. 18 КПП (літ. Ц).

Як зазначає позивач, за договором № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168 виступило продавцем, а Товариство з обмеженою відповідальністю Отєкс- покупцем будівлі і споруди: майстерні (літ. С) = всього 2641,3 кв.м, ОГМ (літ. Р) 6,5 х 26,0 = 169,0 кв.м, загальною площею 2 389,9 кв.м, що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г.

При цьому позивач наголошує, що про існування договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 дізналося 14.09.2023 року під час розгляду справи № 916/3296/23 із відзиву ТОВ Отєкс? на позов ПРАТ АТП-15168?.

Крім того позивач зазначає, що споруди - майстерня (літ. С), ОГМ (літ. Р), що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, згідно обмірів БТІ під час інвентаризації мали і мають площу 2641,3 кв.м.; п. 6 ОГМ (літ. Р) 6,5 * 26,0 = 169,0 кв.м. Між тим позивач вказує, що залишився власником 420,4 кв.м. у складі майстерні (літ. С), ОГМ (літ. Р), загальною площею 2389,9 кв.м., що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г: 2810,23 кв.м 2389,90 кв.м 420,4 кв.м. Так, на переконання позивача, зазначення у договорі 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, не відповідає положенням ст.ст. 355, 368 ЦК України, оскільки не може існувати 99/1000 частин від усіх нерухомих об`єктів, така частка визначається до конкретно визначеного майна нерухомого майна (будівлі чи споруди), а не групи об`єктів.

Щодо невизначеності предмету договору позивач зауважує, що таких нерухомих об`єктів, як корпус? і здание отдела? позивач у своїй власності не мав, РВ ФДМУ по Одеській області такого нерухомого майна не передавало позивачу, а БТІ права власності щодо таких об`єктів не реєструвало.

Відповідно до розділу 2 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затверджений і введений в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 року № 507, такого типу нерухомості, як корпус чи споруда головного механіка не містить, що у свою чергу виключає їх віднесення до нерухомих об`єктів з 01.01.2001 року (дати введення в дію ДК 018-2000). Згідно з розділом 1 ДК 018-2000 споруди це будівельні системи, до них відносяться інженерні споруди. Отже, на переконання позивача, споруди є допоміжними та такими, що не можуть бути відокремлені від інших будівель. При цьому позивач зазначає, що ОГМ є абревіатурою (скорченою назвою), скоріш за все це отдел главного механика, проте отдел не є тотожним споруда - це різні терміни та їх назва не узгоджується із вищеназваним ДК. Крім того, як вказує позивач, визначення площі, яка відчужувалася в цілому 2389,9 кв.м, які складають 99/1000 ідеальної частини позивач не здійснював, рішення не приймав, у БТІ розрахунок частки не замовляв, матеріали інвентаризації вказаних нерухомих об`єктів у БТІ відсутні. Так, відповідно до п. 3 зазначеного договору право власності на предмет купівлі-продажу виникає з моменту передачі корпусу ремонтних майстерень та споруд головного механіка згідно акта приймання-передачі, проте не пізніше 14 днів після оплати. Між тим позивач додає, що згідно з п. 2 договору продаж вчинено за 177000 грн., які відповідач зобов`язався оплатити позивачу впродовж 3 днів з моменту підписання договору, проте грошові кошти відповідно до умов договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року позивач не отримував, документ щодо оплати відсутній.

Разом з тим позивач вказує, що договір № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 та акт (типова форма ОЗ-1), який складений 10.04.2001 року, тобто на 2 дні раніше договору, що виключає його як належний, достатній та допустимий доказ виникнення права власності на корпус ремонтних майстерень та споруду головного механіка. Крім іншого, за ствердженнями позивача, підпис голови правління на договорі та цьому акті не є тотожними, вчинені різними людьми, тобто відбулась передача майна на виконання неукладеного договору?. Більш того, як наголошує позивач, акт (накладна), після його оформлення мав бути переданий до бухгалтерії підприємства та підписаний головним бухгалтером, а також затверджений керівником підприємства, організації чи особами на те уповноваженими; при передачі основних засобів іншому підприємству за плату акт мав бути долучений до повідомлення на передачу та для акцепту, однак відповідач таких доказів не надав.

За ствердженнями позивача, останній у своєму розпорядженні таких документів (доказів) не має, з огляду на що передача у належний спосіб не здійснювалась, акцепту передачі з балансу позивача не було. Наразі позивач додає, що висновком роботи комісії при складанні акту форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року є: 1) акт форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року укладений до підписання договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року; 2) зазначення в тексті акту форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року свідчить про удаваність, нікчемність такого договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року; 3) за актом форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року здійснений огляд, а не передача у власність; 4) за актом форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року здійснена передача у користування, а не у власність; 5) акт форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року не має дати затвердження керівником позивача; 6) акт форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року не містить відмітки від позивача про здавання об`єктів; 7) акт форми ОЗ-1 від 10.04.2001 року не має підпису головного бухгалтера позивача.

Між тим позивач вказує, що договір № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року, по-перше, має іншу назву, яка передбачає його нотаріальне посвідчення; по-друге, укладений договір купівлі-продажу не підтверджує перехід права власності від позивача до відповідача. Окрім того, за ствердженнями позивача, договір № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 р. фактично не тільки не виконаний, а є неукладеним, оскільки не досягнуто згоди як із суттєвих умов, так і не отримано згоду на відчуження від вищого органу управління, а отже не створив жодних юридичних наслідків.

Як вказує позивач, на адвокатський запит Департаментом архівної справи та діловодства Одеської міської ради надіслано лист від 26.10.2023 року за вих. № 1828-11.1-34 архівну копію статуту позивача актуальну станом на дату зазначеного вище правочину.

Відповідно до п. 8.2 статуту позивача виключною компетенцією вищого органу управління позивача є затвердження угод на суму, що перевищують 50% від статутного фонду. Так, позивач зауважує, що сума статутного фонду становить 413070 грн. (п. 5.1 статуту), з огляду на що пороговою сумою є 413070 грн. / 2 = 206535 грн., в той час як сума договору, за яким вибуло спірне майно позивача, становить 212400 грн., у т.ч. ПДВ.

Посилаючись на положення ст.ст.128, 224, 225 ЦК УРСР (чинної на дату правочину), позивач вважає, що право власності у відповідача - ТОВ Отєкс? за договором № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року не виникло.

Також позивач додає, що на адвокатський запит стосовно правовстановлюючих документів (реєстрації права власності) за ТОВ Отєкс (ООО Отєкс) БТІ за вих. № 4168/03.01-12 від 10.11.2023 року повідомило, що в матеріалах реєстраційної справи нерухомих об`єктів за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 15-Г, відсутні підтверджуючі документи реєстрації права власності на 99/1000 частин за ТОВ Отєкс, а саме: договір № 177 купівлі-продажу від 12.04.2001 року, так само як і відсутній технічний паспорт на нерухомі об`єкти за ТОВ Отєкс?.

Між тим позивач вказує, що 31.05.2023 року звернувся до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради з проханням надати засвідчену належним чином копію рішення Одеської міської ради № 2016-ХХІІІ від 26.01.2001 року та будь-які інші рішення (у тому числі, але не виключно й щодо відведення, передачі, тощо), якщо такі мали місце, відносно земельної ділянки площею 4,5613 га по вул. Стовбова (Стовпова), 15Г у м. Одесі (ділянка знаходиться між вулицями Остапа Вишні, Стовбова (Стовпова), Йоганна (Іоганна) Гена (колишня Боженка) чи будь-якої її частини. З отриманої відповіді від Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 14.06.2023 року за вих. № 917-11.1-32 слідує, що такого землекористувача чи співкористувача земельної ділянки площею 4,5613 га по вул. Стовпова, 15/Г у м. Одесі, як ТОВ Отєкс не має. Вказане, за ствердженнями позивача, також підтверджено й листом Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради від 24.01.2024 року за вих. № 01-18/78, ва якому зазначено, що рішень про припинення права постійного користування для передачі ТОВ Отєкс не приймалось.

При цьому позивач зауважує, що звертався до відповідача КП ОМБТІ ОМР з проханням скасувати рішення про реєстрацію за ТОВ Отєкс (ООО Отєкс, код ЄДРПОУ 23992859) та провести таке скасування (вилучення) запису(ів) про реєстрацію права власності в цілому 2389,9 кв.м, які складають 99/1000 ідеальної частини за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, а фактичною площею 2810,3 кв.м, які належить Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168? (правонаступник ВАТ АТП 15168?, код ЄДРПОУ 03117984), проте КП БТІ? ОМР відмовилося скасовувати рішення у зв`язку з відсутністю таких повноважень станом на сьогоднішній день.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.08.2024 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 (вх. № 3747/24) залишено без руху.

19.08.2024 р. від представника позивача Іванова К.А. через підсистему Електронний суд до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 30553/24), в якій позивачем вказано Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради відповідачем, а також викладено позовну заяву в уточненій редакції. До вказаної заяви позивачем додано докази направлення заяви про усунення недоліків з додатками до позову в електронні кабінети відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2024 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3403/24, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 11.09.2024 р. о 12:00 год.

05.09.2024 р. від Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 32346/24), в якому представник відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 до КП Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради відмовити, посилаючись на наступне. Як зазначає відповідач-2, за архівними даними КП БТІ? ОМР станом на 31.12.2012 право власності на 99/1000 ідеальної частини корпусу ремонтних майстерень і будівлі відділу головного механіка за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г, зареєстровано за відповідачем ТОВ Отєкс? на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ВАТ АТП-15168? та ТОВ Отєкс? 12.04.2001 за № 177; реєстраційний запис зроблено 20.04.2001 за реєстровим номером 986 у реєстровій книзі 11неж на сторінці 197. При цьому відповідач-2 вказує, що на час здійснення зазначеної реєстрації права власності за ТОВ Отєкс? порядок та підстави державної реєстрації об`єктів нерухомості були врегульовані Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121.

За ствердженнями відповідача -2, право власності на спірне нерухоме майно виникло у ТОВ Отєкс? на підставі договору купівлі-продажу від 12.04.2001, укладеному між двома юридичними особами, з огляджу на що оскаржувана реєстраційна дія повністю узгоджується з вимогами законодавства, чинного на час здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ Отєкс? на підставі договору відчуження між юридичними особами, а саме договору купівлі-продажу від 12.04.2001. При цьому відповідач-2 зауважує, що підстав для відмови у державній реєстрації, передбачених пунктом 1.10, не було. Окрім того, як додає відповідач-2, з позовної заяви вбачається, що спір у позивача виник з приводу порушення права власності на нерухоме майно, яке він просить відновити шляхом витребування нерухомого майна у відповідача ТОВ Отєкс?, при цьому позовні вимоги про скасування державної реєстрації права власності є похідними від позовних вимог про витребування у ТОВ Отєкс? спірного нерухомого майна. За таких обставин, на переконання відповідача-2, рішення суду у разі задоволення позовних вимог про витребування нерухомого майна буде самостійною та достатньою підставою для здійснення відповідної державної реєстрації припинення речових прав відповідно до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень?. Наразі КП БТІ? ОМР вважає, що не є належним відповідачем у справі, оскільки не має відношення до вчинення реєстраційних дій з 01.01.2013 року та не укладало з позивачем договір, на підставі якого було зареєстровано за ТОВ Отєкс? право власності на спірне нерухоме майно.

10.09.2024 від ТОВ Отєкс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 32830/24), в якому відповідач зазначає, що у зв`язку з тим, що адвокат має прийняти участь в іншому судовому засіданні, яке призначене на 11.09.2024 о 12:00 у справі № 916/3296/23, з огляду на що не зможе взяти участь у судовому засіданні по даній справі № 916/3403/24.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 р. відкладено підготовче засідання на 01.10.2024 р. з огляду на клопотання представника відповідача-1 та неявку представників позивача та відповідачів.

20.09.2024 р. від ТОВ Отєкс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 34371/24), в якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на наступне. Як наголошує відповідач-1, відповідно до договору купівлі-продажу № 177 від 12 квітня 2001 року Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168? продало, а Товариство з обмеженою відповідальністю Отєкс?? купило корпус ремонтних майстерень та будівлю відділу головного енергетика, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 17. Наразі відповідач-1 зауважує, що даний договір № 177 зі сторони Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168? підписаний директором Волковим В.А., який діяв у разі надання йому відповідних повноважень статутом ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168? та не мав будь-яких обмежень щодо виконання своїх обов`язків. Окрім того, відповідач-1 додає, що згідно з записом у реєстрованій книзі в КП БТІ? ОМР договір купівлі-продажу зареєстрований 12.04.2001 за № 177 та на теперішній час даний договір купівлі-продажу не скасований та має юридичну силу.

Як вказує відповідач-1, з 2001 року Товариство з обмеженою відповідальністю Отєкс? є єдиним та законним власником спірного приміщення та відкрито володіє вказаними приміщеннями з часу їх набуття у власність і жодних претензій чи прав на ці приміщення ніким не заявлялися. Між тим останній зазначає, що договір купівлі-продажу № 177 від 12.04.2001 укладений у простій письмовій формі відповідно до вимог ст. 44 ЦК УРСР, а також відсутні докази визнання в установленому порядку цього договору недійсним.

При цьому відповідач-1 зауважує, що відповідно до ст. 227 Цивільного кодексу УРСР 1963 року дотримання форми нотаріального посвідчення вимагалося виключно при укладанні договору купівлі-продажу житлового будинку, у якому хоча б однією із сторін договору є громадянин, з огляду на що Цивільний кодекс УРСР 1963 року не містив норми про обов`язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу будь-якого іншого нерухомого майна, укладених між юридичними особами.

Крім того, як вказує відповідач-1, позивач звернувся до суду з вказаним позовом у грудні 2020 року, тоді як спірний договір укладений 12 квітня 2001 року, тобто строк протягом якого позивач мав право звернутись до суду з позовом закінчився 12 квітня 2004 року.

Також відповідач-1 додає, що 12.02.2001 року був підписаний акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі в присутності представників суміжних землекористувачів: голови правління Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168? Волкова В.А., при цьому спорів при встановленні меж земельної ділянки в натурі з боку представників сторін немає.

Між тим відповідач-1 додає, що 17.07.2001 Товариство з обмеженою відповідальністю Отєкс? направило лист до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради щодо можливості заключення відводу земельної ділянки за вище вказаною адресою (з підписом директора Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168? Волкова В.А., який не заперечував проти відчуження земельної ділянки на користь ТОВ Отєкс?). Наразі відповідач-1 зауважує, що 30.10.2001 Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради надано висновок стосовно можливості надання ТОВ Отєкс? в користування земельної ділянки за адресою: вул. Стовбова (Стовпова), 15-Г у м. Одесі, де вказано, що суміжні користувачі претензії не мають. Подалі, як вказує відповідач, 15 січня 2002 року між ПрАТ АТП-15168? та ТОВ Отєкс? був підписаний додатковий акт обстеження та погодження в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ТОВ Отєкс?, яка знаходиться за адресою вул. Стовпова, 15/Г, при цьому до теперішнього часу будь-яких претензії щодо усунення перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні будівлями та спорудами загальною площею 2389,9 кв.м, що становить 99/1000 частки за адресою: м. Одеса вул. Стовпова, 15/Г, встановлення меж не було, даний акт не скасовано та має юридичну силу.

Крім того, як наголошує відповідач, 12.02.2002 року ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168? направлено лист на ім`я голови Одеської міської ради щодо відмови від права користування земельною ділянкою, загальною площею 0,9063 га, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс?. Також відповідач зауважує, що позивач не надав будь-які документи, які би свідчили, що останній є власником будівель та споруд за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, будинок 15-Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 01.10.2024, було відкладено розгляд справи на 21.10.2024 та зобов`язано Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради надати господарському суду для огляду в судовому засіданні інвентаризаційну справу будівель і споруд: майстерні (літ. С) = всього 2641,3 кв.м, ОГМ (літ. Р) 6,5х26,0 = 169,0 кв.м, загальною площею 2389,9 кв.м, що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, а фактичною площею 2810,3 кв.м, які належать Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168.

18.10.2024 р. від представника ТОВ Отєкс Каплун О.Б. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 37938/24), в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки представник має брати участь в судовому засіданні в іншій справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.10.2024 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 25 листопада 2024 р. об 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.11.2024 р. відкладено підготовче засідання на 03.12.2024 р. о 15:30 год. з огляду на неявку представника відповідача-2.

25.11.2024 від представника ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/коду ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх. № 42317/24).

Так, у підготовчому засіданні господарського суду 03.12.2024 р. по справі № 916/3403/24 було протокольно оголошено перерву до 12 грудня 2024 року о 15:00 год. згідно з ч. 5 ст. 183 ГПК України, про що під розписку повідомлено представників сторін.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.12.2024 р. витребувано у Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради належним чином засвідчені копії акту № 51 про невиявлення документів, шляхи розшуку яких вичерпано від 09.11.2023 року та Переліку нерухомого майна, що передано у власність Відкритому акціонерному товариству АТП-15168 (додаток до листа № 1/4067 від 18.09.2000).

09.12.2024 р. від ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла відповідь на відзив (вх. № 43945/24), в якій позивач викладені відповідачем - ТОВ Отєкс у відзиві на позов заперечення відхиляє повністю за безпідставністю та бездоказовістю.

Стосовно укладення договору купівлі-продажу позивач зазначає, що у договорі № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруду головного механіка від 12.04.2001 р. позивач вказаний як продавець, а відповідач ТОВ Отєкс? як покупець, предметом договору стали майстерні (літ. С) = всього 2641,3 кв.м., ОГМ (літ. Р) 6,5х26,0 = 169,0 кв.м., загальною площею 2389,9 кв.м., що становить 99/1000 частки за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г. При цьому позивач зауважує, що відповідно до п. 3 зазначеного договору право власності на предмет купівлі-продажу виникає з моменту передачі корпусу ремонтних майстерень та споруду головного механіка згідно акта приймання-передачі, проте такий документ відповідачем ТОВ Отєкс? не наданий, що в свою чергу виключає існування у товариства права власності на вказане майно.

Разом з тим позивач зауважує, що виникають сумніви в дійсності укладеного договору купівлі-продажу, оскільки в заключении о возможности предоставления в пользование земельного участка? від 30.10.2001 Управлінням архітектури та містобудування по тексту висновку вказані інші договори їх вже чомусь два за № 177 від 12.04.2001 та за № 202 від 20.09.2001, а згідно з листом КП БТІ? ОМР за вих. № 25270/04-04 від 17.05.2023 реєстрація відбулась 20.04.2001, про що був зроблений відповідний запис за реєстровим номером 986 (р. книга 11неж с. 197). Між тим позивач додає, що надана у судовому засіданні інвентарна справа не містить копії правовстановлюючого документу, яким передбачено та підтверджено перехід права власності.

Також позивач зазначає, що у даній справі предметом розгляду не є питання земельних відносин, з огляджу на що посилання відповідача ТОВ Отєкс? на документи із землеустрою не відповідають предмету позову. В той же час позивач звертає увагу суду та інших учасників, що право постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 4,5613 га підтверджується Державним актом на право постійного користування землею І-ОД № 003355, виданим 13.03.2001 Одеською міською радою народних депутатів, про що зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 133. При цьому позивач додає, що скасування акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,5613 га не відбувалося, вилучення земельної ділянки у позивача також не було, зазначений акт є чинним та позивач має у своєму розпорядженні оригінал цього письмового доказу. Наразі позивач наголошує, що є єдиним та належним землекористувачем земельної ділянки площею 4,5613 га по вул. Стовбова (Стовпова), 15-Г у м. Одесі (ділянка знаходиться між вулицями Степана Вишні, Стовбова (Стовпова), Йоганна (Іоганна) Гена (колишня Боженка) та власником розташованих на ній різних за призначенням нерухомих об`єктів.

Між тим позивач зауважує, що посилання відповідача ТОВ Отєкс? на лист позивача від 12.02.2002, начебто направлений голові Одеської міської ради щодо відмови від права користування земельною ділянкою загальною площею 0,9063 га на користь ТОВ Отєкс?, не містить жодних підтверджень про його передачу до міськради (лист не містить відміток про отримання). Крім того позивач вказує, що ним цей лист був відізваний, при цьому за розпорядженням міського голови Управлінням земельних ресурсів надано листа 24.01.2024 № 01-18/78, в якому зазначено, що жодних рішень ніколи не приймалось, ніякої санкціонованої (погодженої) передачі чи листів (про які вказує відповідач ТОВ Отєкс?) не отримували і прав у останнього на земельну ділянку не існує. Також позивач звертає увагу, що відповідач ТОВ Отєкс? не надав доказів оплатного володіння і користування спірною земельною ділянкою.

Також 09.12.2024 р. від ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла до господарського суду відповідь на відзив (вх. № 43956/24). Як вказує позивач, заперечення відповідача КП БТІ? ОМР зводяться до позовних вимог щодо неможливості зобов`язати його скасувати реєстрацію. Однак, на переконання позивача, такий висновок КП БТІ? ОМР не відповідає предмету позову, з огляду на що є необґрунтованим. Так, позивач зазначає, що однією з вимог є саме скасування реєстрації, а не зобов`язати скасувати, що не є тотожними вимогами. Позивач також заперечує щодо посилання КП БТІ? ОМР у відзиві, що він подається на позов в уточненій редакції, оскільки позивач ніяких уточнень не подавав.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.12.2024 року закрито підготовче провадження у справі № 916/3403/24 та призначено справу до розгляду по суті на 06.01.2025 о 15:00 год.

12.12.2024 від КП БТІ? ОМР до господарського суду надійшло клопотання на виконання ухвали суду від 03.12.2024, в якому відповідач-2 надає з матеріалів інвентаризаційної справи за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г, належним чином засвідчену копію переліку нерухомого майна, що передано у власність Відкритому акціонерному товариству АТП-15168 (додаток до листа Фонду державного майна України від 18.09.2000 №1/4067) та акту КП БТІ ОМР Про невиявлення документів, шляхи розшуку яких вичерпано від 09.11.2023 № 51 щодо результату пошуку документів у інвентаризаційних справах за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г.

Так, у судовому засіданні господарського суду 06.01.2025 р. по справі № 916/3403/24 протокольно оголошено перерву до 21 січня 2025 року о 15:30 год., про що під розписку повідомлено представників сторін.

У судовому засіданні господарського суду 21.01.2025 р. по справі № 916/3403/24 протокольно оголошено перерву до 29 січня 2025 року о 15:30 год., про що під розписку повідомлено представників сторін.

27.01.2025 р. від представника ТОВ Отєкс Каплун О.Б. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому останній просить суд зупинити розгляд справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 916/3296/23.

У судовому засіданні господарського суду 29 січня 2025 року по справі № 916/3403/24 було протокольно оголошено перерву до 28 лютого 2025 року об 11 год. 00 хв.

29.01.2025 р. від ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 до господарського суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 3164/25), в яких останнім зазначено, що відповідачем у судовому засіданні надано два правочини - договори № 177 різними датами стосовно спірного майна, але з різними умовами. Проте, як вказує позивач, надані відповідачем договори містять різні умови щодо спірного майна, що свідчить про відсутність узгодженості між сторонами, майно фактично не передавалося відповідачу, тому він не набув прав власності, з огляду на що позивач має право вимагати усунення перешкод у користуванні належним йому майном через негаторний позов.

Також 29.01.2025 р. від ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 3179/25).

30.01.2025 р. від представника ТОВ Отєкс Каплуна О.Б. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 3288/25), в якому останній просить суд приєднати до матеріалів справи копії платіжних інструкцій щодо сплати земельного податку, нерухомого майна за об`єкти нежилої нерухомості, довідку про оборотно-сальдові відомості та податкові декларації ТОВ Отэкс по вул. Стовбова (Стовпова), 15-Г у м. Одесі.

28.02.2025 р. від ТОВ Отєкс до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання (вх. № 6685/25), в якому представник просить суд приєднати до матеріалів справи № 916/3403/24 копію постанови Південно-західного апеляційного господарського суду у справі № 916/3296/23.

Також 28.02.2025 р. від ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 6703/25), в якому останній зазначає, що у зв`язку з погіршенням самопочуття представник не може бути присутнім у судовому засіданні.

Судове засідання, призначене на 28.02.2025 р. об 11 год. 00 хв., не відбулося у зв`язку з проведенням працівниками правоохоронних органів оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового пристрою в адміністративній будівлі, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 28.02.2025 р. розгляд справи призначено в засіданні суду на 11 березня 2025 р. об 11:45 год.

У судовому засіданні 11.03.2025 р. представником КП БТІ ОМР подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 8020/25), в якому останній просить суд залучити до матеріалів справи належним чином завірену копію сторінки реєстрової книги 11-неж с.197.

Також під час розгляду справи по суті 11.03.2025 суд протокольно оголосив перерву до 18.03.2025 о 16:00 та повідомлено учасників справи під розписку в засіданні суду.

Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі, натомість представники відповідачів заперечували проти задоволення позову та просили суд у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Одеської міської ради народних депутатів від 05.02.1987 № 76 Про дозвіл АТП-15068 Одеського обласного управління вантажного автотранспорту проектування розширення та реконструкції підприємства по вул. Стовбова,15г, в м. Одеса, зокрема, зобов`язано АТП-15068 Одеського обласного управління вантажного автотранспорту розробити проект розширення та реконструкції АТП-15068 з виділенням в якості будівництва першої черги (1988-1990) профілакторія на 300 автомобілів та КТП на земельній ділянці загальною площею 5,38 га по вул. Стовбовій 15г.; АТП-15168 розробити проектну документацію на розширення та реконструкцію підприємства згідно з нормативними вимогами на період до 1995 року.

Рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ АТП 15168?, оформленого протоколом № 1 від 30.09.1997 року, затверджено Статут Відкритого акціонерного товариства АТП 15168?; зареєстровано Виконавчим комітетом Іллічівської районної Ради народних депутатів 06 червня 1996 р. за реєстраційним номером 387 (а.с. 60-70 Т. 1).

При цьому розпорядженням Іллічівської районної адміністрації № 540 від 20.10.1997 Про перереєстрацію Відкритого акціонерного товариства АТП 15168? перереєстровано Відкрите акціонерне товариство АТП 15168?; місцезнаходження: Одеса-98, вул.. Стовпова, 15г.

Наказом Регіонального відділення по Одеській області Фонду державного майна України № 685 від 17.09.1999 Про завершення приватизації Відкритого акціонерного товариства АТП 15168? наказано, зокрема: 1) вважати процес приватизації ВАТ АТП-15168? завершеним; 2) комісії з продажу акцій ВАТ АТП-15168?? припинити роботу у зв`язку із завершенням усіх видів продажу акцій.

Листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Фонду державного майна України від 18.09.2000 на запит ВАТ АТП-15168? від 23.08.2000 вх. № 145 направлено останньому перелік об`єктів нерухомості, які передані до статутного фонду ВАТ АТП 15168, згідно з наказом регіонального відділення про перетворення орендного автотранспортного підприємства 15168 у Відкрите акціонерне товариство № 739 від 30.05.1996.

Згідно з додатком № 1 до листа № 1/4067 від 18.09.2000 року Переліку нерухомого майна, що передано у власність Відкритому акціонерному товариству АТП-15168?, складеного на підставі інвентаризаційних описів і відомостей індексації основних фондів, наданих у РВ ФДМУ по Одеській області, згідно з Положенням Про інвентаризацію майна приватизуємих державних підприємств, а також державних підприємств і організацій, передаваємих в оренду?, затвердженого постановою КМУ від 02.03.93 № 158 та згідно з наказом про створення Відкритого акціонерного товариства (про перетворення з орендного підприємства) від 30.05.1996 року № 739, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства АТП-15168? наступні об`єкти нерухомості: 1) майстерні, 2) учбовий клас, 3) адміністративний корпус, 4) склад, 5) ТО-1, 6) ОГМ, 7) зварювальний цех, 8) резервуар для води, 9) асфальтове покриття, 10) огорожа навколо території, 11) АЗП, 12) автоколона 2, 13) водопроводні мережі, 14) каналізаційні мережі, 15) АКБ, 16) профілакторій, 17) очисні споруди, 18) КПП (без об`єкту ЦО).

Листом від 17.10.2000 за вих. № 199 Відкрите акціонерне товариство АТП-15168 просило керівника Одеського БТІ та РОН видати свідоцтво про власність на приватизовані об`єкти згідно з наказом Фонду державного майна України по Одеській області та документів БТІ.

Із наявної в матеріалах справи копії Реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним, громадським установам, підприємствам та організаціям від 19.10.2000 року (а.с. 50 Т. 1) вбачається, що Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації засвідчує, що домоволодіння № 15-г по вулиці Стовповій в місті Одесі будови та споруди згідно з переліком нерухомого майна: п. 1 майстерні (літ. З, С), п. 3 адміністративний корпус (літ. А, Д), п. 4 склад (літ. К, Л, М, Е, Ф, Т, У, Х), п. 5 ТО (літ. Ж, Ч), п. 6 ОМГ (літ. Р), п. 7 зварювальний цех (літ. В, Г, П), п. 8 резервуар для води (літ. 5, 8, 9), п. 16 профілакторій (літ. И), п. 17 очисні споруди (літ. Б), п. 18 КПП (літ. Ц) зареєстровано за ВАТ Автотранспортне підприємство 15168 на підставі наказу Фонду державного майна України Регіональне відділення по Одеській області № 685 від 17.09.1999 року, записано в реєстраційну книгу за № 11неж-ст. 27 р № 986.

Згідно з Висновком Управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 28.11.2000 № 791 по проекту відведення про надання земельної ділянки, для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства ВАТ АТП 15168, розглянувши проект відведення земельної ділянки, погоджено його та визнано за можливе надання ВАТ АТП 15168 земельної ділянки, площею 4,5613 га, за адресою: вул. Стовбова, 15/Г, у промзоні Іллічівського району у постійне користування для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства.

Рішенням Одеської міської ради від 26.01.2001 № 2016-ХХІІІ Про затвердження проектів відведення та надання фактично займаних земельних ділянок відкритому акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168, за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15/Г, загальною площею 4,7804 га, для експлуатації та обслуговування автотранспортного підприємства і АЗС на 250 заправок на добу, зокрема:

1) затверджено проекти відведення земельних ділянок (додатки 1,2);

2) надано ВАТ АТП 15168 земельні ділянки, за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15/Г, загальною площею 4,7804 га, у тому числі:

- земельну ділянку, площею 4,5613 га, (код згідно Українського класифікатору цільового використання земель - 1.14.2. - землі автомобільного транспорту) у постійне користування, для експлуатації та обслуговування ВАТ АТП 15168;

- земельну ділянку, площею 0,2191 га, (код згідно Українського класифікатору цільового використання земель - 1.11.1. - землі автотехобслуговування) у тимчасове довгострокове користування, на умовах оренди, строком на 10 років, для експлуатації обслуговування автозаправної станції на 250 заправок на добу;

3) затверджено договір між Одеською міською радою та ВАТ АТП 15168 на право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди, земельною ділянкою, площею 0,2191 га (додаток 3);

4) зобов`язано ВАТ АТП 15168:

4.1 замовити в управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками відповідно до п. 2 цього рішення;

4.2 виконувати вимоги та умови щодо землекористування, визначені службами і організаціями міста та області, викладені у проектах відведення земельних ділянок;

4.3 дотримуватися положень ст.ст. 40, 115 Земельного кодексу України.

Згідно з наявним в матеріалах справи Державним актом на право постійного користування землею серія І-ОД № 003355 від 13.03.2001 Відкритому акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168 (нині - Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168, позивач) надано в постійне користування для експлуатації автотранспортного підприємства 4,5613 га землі в межах згідно з планом користування відповідно до рішення Одеської міської ради народних депутатів від 26.01.2001 № 2016-ХХІІІ. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 133.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, 12 квітня 2001 року між Відкритим акціонерним товариством Автотранспортне підприємство 15168 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Отєкс (покупець) укладено договір № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка, відповідно до п. 1 якого ВАТ АТП-15168 продало, а ТОВ Отєкс придбало корпус ремонтних майстерень та будівлю відділу головного механіка, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15 Г. Відповідно до довідки-характеристики МБТІ № 16162 від 12.04.2001 та технічного паспорту, виданих Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 12.10.2000, відчужені об`єкти складаються з двох будівель, зазначених на схематичному плані ремонтні майстерні літерою С, відділ головного механіка літерою Р, в цілому загальною площею 2389,9 кв.м., загальною вартістю 174061,00 грн., які складають 99/1000 ідеальну частку. Відчужувані корпус ремонтних майстерень та будівля ВГМ належать продавцю на підставі реєстраційного посвідчення від 19.10.2000, виданого МБТІ під № 16.

Згідно з п. 2 договору від 12.04.2001 року продаж здійснюється в сумі 177000,00 грн., яку покупець зобов`язаний оплатити продавцю протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору.

Відповідно до п. 3 договору від 12.04.2001 року право власності на відчужені корпус та будівлю виникає у покупця з моменту передачі корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка згідно з актом приймання передачі, але не пізніше 14 днів після оплати.

Положеннями п. 4 договору від 12.04.2001 року продавець свідчить про те, що корпус, що відчужується, та будівля, які є предметами цього договору, не продані іншій особі, іншим способом не відчужені, під забороною (арештом) не перебувають, судової спору, що стосується їх, а також прав у третіх осіб, як у межах так і за межами України немає, як внесок до статутного фонду юридичних осіб не внесено.

Із наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 10.04.2001 року, який підписаний представниками ВАТ АТП-15168 та ТОВ Отєкс, а також скріплено їх печатками, вбачається, що на підставі договору № 177 (купівлі-продажу) від 12.04.2001 проведений огляд корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка площею 2389,9 кв.м, які передаються у постійне користування для експлуатації на підприємстві ТОВ Отєкс відповідно до договору № 177; об`єкт знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15Г. Вказаний акт затверджений головою правління ВАТ АТП-15168 Волковим В.А.

14.06.2023 року Департамент архівної справи та діловодства Одеської міської ради листом за вих. № 917-11.1 на запит ПРАТ АТП 151682? № 18 від 31.05.2023 р. надані запитувані копії рішень та повідомлено, що документи Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих до 1970 року зберігаються в Державному архіві Одеської області за адресою: м. Одеса, вул. Жуковського 18.

Листом Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради за вих. № 1828-1.1-34 від 26.10.2023 у відповідь на адвокатський запит адвоката Ляшенка Олега № 25-10-23 від 25.10.2023 надано копію розпорядження Іллічівської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.10.1997 року № 540 О перерегистрации открытого акционерного общества Автотранспортное предприятие 15168 з витягом з додатків, а саме: копію Статуту Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємств 15168. Також Департаментом зазначено, що в перевірених документах Іллічівської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради за 1998-2002 роки інших розпоряджень стосовно Статуту Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємств 15168 не знайдено.

Листом за вих. № 31285 від 03.11.2023 Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради на адвокатський запит від 24.10.2023 № 24-10-23 адвоката Ляшенка Олега та на замовлення-зобов`язання від 31.10.2023 № 31285 надано копії матеріалів інвентаризаційно-реєстраційної справи на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г.

Також листом від 10.11.2023 за вих. № 4168/03.01-12 КП БТІ? ОМР на питання, порушені у адвокатському запиті від 07.11.2023 № 07-11-23, повідомило адвоката Ляшенка Олега, що у КП БТІ? ОМР наявна архівна справа на об`єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15-Г, однак у вищезазначеній справі відсутні підтверджуючі документи реєстрації права власності на 99/1000 частин за ТОВ Отєкс? (ООО Отєкс?), а саме: договір купівлі-продажу від 12.04.2001 р. № 177, про що складений Акт про не виявлення документів, шляхи розшуку яких вичерпано від 09.11.2023 № 51. Окрім того, КП БТІ? ОМР додатково повідомило, що в матеріалах справи відсутній технічний паспорт на вищезазначений об`єкт нерухомості.

Листом від 15.01.2024 за вих. № 48/03.01-16 КП БТІ? ОМР надана відповідь Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168 на запит від 25.12.2023 № 25/12-01 щодо скасування рішення про реєстрацію за ТОВ Отєкс (ООО Отєкс) та проведення такого скасування (вилучення) запису(ів) про реєстрацію права власності в цілому 2389,9 кв.м, які складають 99/1000 частин ідеальної частини за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, буд. 15-Г, а фактичною площею 2810,3 кв.м, які належать ПАТ АТП 15168, в якій повідомлено, що у підприємства відсутні доступ до Державного реєстру речових прав власності на нерухоме майно з 01.01.2013 року та відповідні повноваження щодо скасування реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.

При цьому Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради листом від 24.01.2024 року (вих. № 01-18/78) повідомив ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 про те, що рішень про припинення права постійного користування ВАТ Автотранспортне підприємство 15168 (на підставі його добровільної відмови) земельною ділянкою площею 0,9063 га та про передачу її іншій юридичній особі Одеською міською радою не приймалось.

Відтак, за ствердженнями позивача, власником спірного майна є Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168. Наразі позивач посилається на те, що про існування договору купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 р. йому стало відомо 14.09.2023 р. під час розгляду справи № 916/3296/23 із відзиву ТОВ Отєкс на позов ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168. За ствердженнями позивача, договір № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 р. фактично є не тільки не виконаним, а також неукладеним, оскільки не досягнуто згоди як із суттєвих умов, так і не отримано згоду на відчуження від вищого органу управління, а відтак вказаний договір не створив жодних юридичних наслідків.

Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Положення ч. ч. 1, 2 ст. 316 Цивільного кодексу України визначають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Особливим видом права власності є право довірчої власності, яке виникає внаслідок закону або договору управління майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на культурні цінності встановлюються законом (ст. 319 Цивільного кодексу України).

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 328 Цивільного кодексу закріплено презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, тобто право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Як зазначено судом вище та вбачається з матеріалів справи, наказом Регіонального відділення по Одеській області Фонду державного майна України № 685 від 17.09.1999 Про завершення приватизації Відкритого акціонерного товариства АТП 15168? наказано, зокрема: 1) вважати процес приватизації ВАТ АТП-15168? завершеним; 2) комісії з продажу акцій ВАТ АТП-15168? припинити роботу у зв`язку із завершенням усіх видів продажу акцій.

При цьому листом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області Фонду державного майна України від 18.09.2000 направлено ВАТ АТП-15168? перелік об`єктів нерухомості, які передані до статутного фонду ВАТ АТП 15168 згідно з наказом регіонального відділення про перетворення орендного автотранспортного підприємства 15168 у Відкрите акціонерне товариство № 739 від 30.05.1996.

Згідно з додатком № 1 до листа № 1/4067 від 18.09.2000 року Переліку нерухомого майна, що передано у власність Відкритому акціонерному товариству АТП-15168?, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області передало до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства АТП-15168? наступні об`єкти нерухомості: 1) майстерні, 2) учбовий клас, 3) адміністративний корпус, 4) склад, 5) ТО-1, 6) ОГМ, 7) зварювальний цех, 8) резервуар для води, 9) асфальтове покриття, 10) огорожа навколо території, 11) АЗП, 12) автоколона 2, 13) водопроводні мережі, 14) каналізаційні мережі, 15) АКБ, 16) профілакторій, 17) очисні споруди, 18) КПП (без об`єкту ЦО).

Крім того, із наявної в матеріалах справи копії Реєстраційного посвідчення на домоволодіння, яке належить державним, кооперативним, громадським установам, підприємствам та організаціям від 19.10.2000 року (а.с. 50 Т. 1) вбачається, що Одеське міжміське бюро технічної інвентаризації засвідчує, що домоволодіння № 15-г по вулиці Стовповій в місті Одесі будови та споруди згідно з переліком нерухомого майна: п. 1 майстерні (літ. З, С), п. 3 адміністративний корпус (літ. А, Д), п. 4 склад (літ. К, Л, М, Е, Ф, Т, У, Х), п. 5 ТО (літ. Ж, Ч), п. 6 ОМГ (літ. Р), п. 7 зварювальний цех (літ. В, Г, П), п. 8 резервуар для води (літ. 5, 8, 9), п. 16 профілакторій (літ. И), п. 17 очисні споруди (літ. Б), п. 18 КПП (літ. Ц) зареєстровано за ВАТ Автотранспортне підприємство 15168 на підставі наказу Фонду державного майна України Регіональне відділення по Одеській області № 685 від 17.09.1999 року, записано в реєстраційну книгу за № 11неж-ст. 27 р № 986.

Відтак, із наданих позивачем доказів вбачається, що домоволодіння № 15-г по вулиці Стовповій в місті Одесі будови та споруди згідно з переліком нерухомого майна були зареєстровані за Відкритим акціонерним товариством Автотранспортне підприємство 15168 (наразі - Приватне акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168) на підставі наказу Фонду державного майна України Регіональне відділення по Одеській області № 685 від 17.09.1999 року.

В подальшому ж, як встановлено судом, на підставі договору купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001 р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством Автотранспортне підприємство 15168 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Отєкс (покупець), ВАТ АТП-15168 продало, а ТОВ Отєкс придбало корпус ремонтних майстерень та будівлю відділу головного механіка, розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15 Г. Відповідно до довідки-характеристики МБТІ № 16162 від 12.04.2001 та технічного паспорту, виданих Одеським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості 12.10.2000, відчужені об`єкти складаються з двох будівель, зазначених на схематичному плані ремонтні майстерні літерою С, відділ головного механіка літерою Р, в цілому загальною площею 2389,9 кв.м., загальною вартістю 174061,00 грн., які складають 99/1000 ідеальну частку. Відчужувані корпус ремонтних майстерень та будівля ВГМ належать продавцю на підставі реєстраційного посвідчення від 19.10.2000, виданого МБТІ під № 16.

Відповідач ТОВ Отєкс?, заперечуючи проти заявленого позивачем позову, вказує про те, що договір купівлі-продажу № 177 зі сторони Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 підписаний директором Волковим В.А., який не мав будь-яких обмежень щодо виконання своїх обов`язків. Також відповідач зазначає, що згідно із записом у реєстрованій книзі в Комунальному підприємстві Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради договір купівлі-продажу зареєстрований 12.04.2001 за № 177, при цьому на теперішній час такий договір не скасований та має юридичну силу.

Так, вищевказаний договір купівлі-продажу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов`язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами.

При цьому відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми названого Закону (як і норми іншого законодавства) у редакції, яка була чинною станом на період дії спірних правовідносин, тобто в останній редакції.

На час укладання договору купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001 діяв Цивільний кодекс Української РСР в редакції від 30.10.1999 року.

Відповідно до ст. 4 Цивільного кодексу Української РСР цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки. Відповідно до цього цивільні права і обов`язки виникають, зокрема, з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 41 Цивільного кодексу Української РСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов`язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній) (ст. 42 Цивільного кодексу Української РСР).

Відповідно до ст. 44 Цивільного кодексу Української РСР повинні укладатись у письмовій формі:

1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР;

2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР;

3) інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми. Письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Коли сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому обумовленої форми, хоч би за законом для даного виду договорів ця форма і не потребувалась. Якщо згідно з законом або угодою сторін договір повинен бути укладений в письмовій формі, він може бути укладений як шляхом складання одного документа, підписаного сторонами, так і шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами та ін., підписаними стороною, яка їх надсилає. В передбачених законом випадках договір може бути укладений шляхом прийняття до виконання замовлення (ст. 154 Цивільного кодексу УРСР).

Недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі (ст. 45 Цивільного кодексу Української РСР).

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається (ст. 47 Цивільного кодексу Української РСР).

Відповідно до ст. 151 Цивільного кодексу Української РСР в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 224 Цивільного кодексу Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів (ст. 227 Цивільного кодексу Української РСР).

З викладеного вбачається, що вимогами статті 227 Цивільного кодексу УРСР було передбачено необхідність нотаріального посвідчення угоди купівлі - продажу лише у тому випадку, якщо хоча б однією з сторін є громадянин, і предметом відчуження за вказаною статтею є жилий будинок. Тобто, для укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, сторонами за яким були юридичні особи, і предметом відчуження було нежитлове приміщення, відповідно до законодавства, що діяло в 2001 році, достатнім було підписання договору простої письмової форми, а його нотаріальне посвідчення не вимагалося.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001 укладений між юридичними особами, зокрема, між Відкритим акціонерним товариством Автотранспортне підприємство 15168, як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю Отєкс, як покупцем, а предметом відчуження за вказаним договором були корпус ремонтних майстерень та будівля відділу головного механіка, у зв`язку із чим, в силу приписів чинного на той час законодавства, нотаріальне його посвідчення не вимагалося. З огляду на викладене господарський суд вважає твердження позивача про обов`язкове нотаріальне посвідчення вказаного договору купівлі-продажу № 177 від 12.04.2001 року необґрунтованим.

Наразі господарський суд доходить висновку, що форма договору купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001, укладеного між ВАТ Автотранспортне підприємство 15168 та ТОВ Отєкс, відповідала вимогам законодавства, яке існувало на час його укладання.

Крім того, із наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 10.04.2001 року, підписаного представниками ВАТ АТП-15168 та ТОВ Отєкс, а також скріплено їх печатками, вбачається, що на підставі договору № 177 (купівлі-продажу) від 12.04.2001 проведений огляд корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка площею 2389,9 кв.м, які передаються у постійне користування для експлуатації на підприємстві ТОВ Отєкс відповідно до договору № 177; об`єкт знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15Г. Вказаний акт затверджений головою правління ВАТ АТП-15168 Волковим В.А.

Наразі судом не приймаються твердження позивача стосовно того, що вказаний акт від 10.04.2001 р., який складений на 2 дні раніше договору купівлі-продажу № 177, не є належним, достатнім та допустимим доказом виникнення у відповідача права власності на корпус ремонтних майстерень та споруду головного механіка, оскільки у зазначеному акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів) від 10.04.2001 вказано про договір від 12.04.2001 року, а не про інший договір купівлі-продажу. Крім того, вказаний акт приймання-передачі від 10.04.2001 року затверджений головою правління ВАТ АТП-15168 Волковим В.А. та скріплений печаткою товариства.

Разом з тим позивач, заперечуючи проти вказаного договору купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001, зазначає про те, що останній фактично не тільки не виконаний, а є неукладеним, оскільки сторонами не досягнуто згоди як із суттєвих умов, так і не отримано згоду на відчуження від вищого органу управління, а отже такий правочин не створив жодних юридичних наслідків.

Так, відповідно до п. 8.2 статуту Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168, затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ АТП 15168?, оформленого протоколом № 1 від 30.09.1997 року, до компетенції Вищого органу товариства відносяться, зокрема, затвердження угод, укладених на суму, що перебільшує 50% Статутного фонду товариства.

Згідно з п. 5.1 статуту ВАТ Автотранспортне підприємство 15168 статутний фонд товариства становить 413070,00 грн.

З огляду на викладені положення статуту Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168, Вищий орган товариства затверджує угоди, укладені на суму, що перебільшує 50% Статутного фонду товариства, а відтак угод на суму більше 206535,00 грн.

Разом з тим господарський суд зазначає, що відповідно до п. 2 договору № 177 від 12.04.2001 продаж здійснюється в сумі 177000,00 грн., яку покупець зобов`язаний оплатити продавцю протягом 3-х днів з моменту підписання даного договору.

З огляду на викладене, вартість продажу спірних нежитлових приміщень 177000,00 грн., а відтак нижча від 206535,00 грн. При цьому судом не приймаються до уваги посилання позивача на те, що сума договору, за яким вибуло спірне майно позивача, становить 212400 грн., у т.ч. ПДВ, оскільки, як встановлено судом вище, продаж нерухомого майна здійснюється в сумі 177000,00 грн.

Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що Відкрите акціонерне товариство Автотранспортне підприємство 15168, укладаючи договір купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001, не повинно було отримувати згоду на відчуження передбаченого в ньому майна від Вищого органу управління.

Відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу Української РСР договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

З урахуванням умов спірного договору № 177 від 12.04.2001, останній є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 224 Цивільного кодексу Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 225 Цивільного кодексу Української РСР право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові.

Так, істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. При цьому зі спірного договору купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001 вбачається, що сторонами досягнуто згоди про його предмет та ціну. Крім того, як встановлено судом вище, такий договір від імені Відкритого акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 підписаний його головою Правління Волковим Володимиром Андрійовичем.

Приймаючи до уваги викладене вище, господарським судом критично оцінюються твердження позивача про те, що договір купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка № 177 від 12.04.2001 є неукладеним.

Крім того, судом не встановлено фактичних обставин, які могли би бути підставою для визнання договору недійсним з урахуванням вимог ст. 215 Цивільного кодексу України.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наразі господарський суд зауважує, що сторонами по справі не надано суду доказів визнання договору купівлі-продажу № 177 від 12.04.2001, укладеного між ВАТ АТП-15168 та ТОВ Отєкс, недійсним.

При цьому відповідно до п. 1.7 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 року № 121 (в редакції, чинній станом на дату укладення договору) реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна провадиться на підставі правовстановлювальних документів за рахунок коштів власників нерухомого майна.

Підставою для реєстрації згідно з п. 10 Додатка № 1 Інструкції Держбуду № 121 Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких провадиться державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна є договори відчуження між юридичними особами недержавної форми власності (п. 9 та п. 10 Додатка № 1 інструкції Держбуду № 121).

Як встановлено судом вище, відповідний договір купівлі-продажу № 177 від 12.04.2001 року укладений між ВАТ АТП-15168 та ТОВ Отєкс у належній формі, підписаний його уповноваженими представниками.

Відтак, ТОВ Отєкс вважається правомірним набувачем корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Стовбова, 15Г.

Між тим із матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2002 року між ВАТ АТП-15168 та ТОВ Отєкс був підписаний додатковий акт обстеження та погодження в натурі меж земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ТОВ Отєкс, яка знаходиться за адресою вул. Стовпова, 15/Г, в якому зазначено, що спеціалістом Комунального підприємства Земельно-кадастрове бюро при управлінні земельних ресурсів Єгоровим І.Ю., у присутності начальника Управління земельних ресурсів Одеської міської ради Ржепецького С.О., директора ТОВ Отєкс Карпенка В.А., представників суміжних землекористувачів: голови правління ВАТ АТП-15168 Бойко В.О., проведено обстеження та погодження внатурі (на місцевості) меж земельної ділянки (код Українського класифікатора цільового використання землі автомобільного транспорту) площею 0,9063 га забудованих земель, в тому числі капітальна поверхова 0,3110га; під проходами, проїздами та площадками 0,5953 га, що знаходяться у користуванні на умовах оренди терміном на 50 років у ТОВ Отєкс, для експлуатації комплексу будівель по обслуговуванню автомобільного транспорту за адресою: м. Одеса, вул. Стовпова, 15/Г. Межі земельної ділянки проходять по існуючим огорожам та спорудам. При встановленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з боку присутніх представників ніяких заперечень не виявлено.

Крім того, рішенням Господарського суду Одеської області від 11.09.2024 року по справі № 916/3296/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 року, відмовлено Приватному акціонерному товариству Автотранспортне підприємство 15168 у задоволенні позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Одеської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Так, у вказаній поставі колегія суддів зазначила, що, враховуючи, що відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці з 12.04.2001 (дати укладання договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка), Господарський суд Одеської області дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про те, що відповідач мав правомірні очікування щодо користування земельною ділянкою під нерухомим майном, яке придбане на підставі договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та будівлі відділу головного механіка від 12.04.2001, укладеного між сторонами у справі, а отже позивачем не доведено неправомірності користування відповідачем спірною земельною ділянкою та відповідно вчиненням відповідачем перешкод в користуванні позивачем вказаною земельною ділянкою.

Більш того господарський суд наголошує, що відповідач ТОВ Отєкс з 2001 року відкрито безперервно використовує вказане майно, а саме: корпус ремонтних майстерень та споруду головного механіка, придбане за договором купівлі-продажу № 177 від 12.04.2001 року, а відтак протягом більше 23 років. Відкритість володіння майном означає, що відповідач володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту володіння та користування таким майном. При цьому відповідач не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння та користування.

При цьому господарський суд зауважує, що не зрозуміло, яким чином позивач протягом 23 років не знав, що вказане майно використовується іншою особою та зареєстровано право власності на іншу особу, а також не вчиняв жодних дій, спрямованих на повернення такого майна у свою власність та не висловлював жодних претензій чи прав на вказані приміщення до звернення до суду із даним позовом.

З огляду на викладене господарським судом критично оцінюються твердження позивача про те, що про існування договору № 177 купівлі-продажу корпусу ремонтних майстерень та споруди головного механіка від 12.04.2001 року ПрАТ Автотранспортне підприємство 15168 дізналося 14.09.2023 року під час розгляду справи № 916/3296/23 із відзиву ТОВ Отєкс? на позов ПРАТ АТП-15168?.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 до Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном є необґрунтованими та недоведеними, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Крім того, господарський суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19) та багатьох інших.

При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 року у справі № 466/8649/16-ц звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову.

З огляду на викладене суд зазначає позивачу, що належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння нерухомим майном, є віндикаційний позов.

Щодо заяви відповідача про сплив строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Нараз, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність сплила і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів).

Враховуючи те, що судом встановлено необґрунтованість позовних вимог позивача, за захистом яких він звернувся до суду із заявленим позовом, відповідно відсутні підстави для застосування позовної давності до заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 не відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Автотранспортне підприємство 15168 до Товариства з обмеженою відповідальністю Отєкс та Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради про скасування державної реєстрації права власності, витребування майна та усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні майном відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 28 березня 2025 р.

Суддя В.С. Петров