Ухвала

від 02.04.2025 по справі 916/1300/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

"02" квітня 2025 р. Справа № 916/1300/25

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову від 25.03.2025 за вх. № 2-466/25 від 31.03.2025

у справі

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство

«Транспарксервіс»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Т»

про визнання недійсним рішення загальних зборів, витребування нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою від 25.03.2025 (вх. № 1334/25 від 31.03.2025) про:

-визнання недійсними рішення загальних зборів, оформлених протоколом № 1/2024 від 25.03.2024 щодо надання дозволу на відчуження майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс»;

-витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Т» нежитлових будівель автосалону та мийки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та повернення власнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс»;

-стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» витрат на оплату судового збору у розмірі 12 820 грн та витрат на правову (правничу) допомогу.

Разом із позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову від 25.03.2025 (вх. № 2-466/25 від 31.03.2025), в якій просить накласти арешт на нежитлові будівлі автосалону та мийки, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, б. 30-б.

Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, господарський суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) та є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи не тільки під час виконання рішення суду, а й для можливості ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суть забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Ч. 1 ст. 139 ГПК України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Судом встановлено, що відповідно до комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 у справі № 916/2980/24 задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову; накладено арешт на нежитлові будівлі автосалону та мийки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказана ухвала суду набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась, отже є чинною.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2025 у справі № 916/2980/24 заяву ОСОБА_1 за вх. №7863/25 від 10.03.2025р. про залишення позову без розгляду задоволено; позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант Т» про визнання недійсним рішення, договору та стягнення залишено без розгляду.

Вказана ухвала суду набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась, отже є чинною.

Згідно відповіді № 1252646 від 01.04.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлових будівель автосалону та мийки за адресою: АДРЕСА_1 наявні відомості про обтяження за номером запису 55775012 від 09.07.2024, організація, що зареєструвала обтяження: ОСОБА_2 , Старокозацька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, тип обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: тип суб`єкта, його роль: фізична особа ОСОБА_1 , особа, в інтересах якої встановлено обтяження; тип суб`єкта, його роль: юридична особа Господарський суд Одеської області, обтяжувач; відомості про документи-підстави обтяження: ухвала суду від 04.07.2024, Господарський суд Одеської області,

№ 916/2980/24.

Тобто, наразі об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі автосалону та мийки, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають під обтяженням у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2024.

Доказів стосовно скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.07.2024 по справі № 916/2980/24, заявником в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, до суду не надано.

Таким чином, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 04.07.2024 по справі № 916/2980/24 продовжують свою дію.

У заяві про забезпечення позову від 25.03.2025 (вх. № 2-466/25 від 31.03.2025) просить накласти арешт на нежитлові будівлі автосалону та мийки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто, стосовно зазначеного нерухомого майна наявний нескасований арешт.

Оскільки, позивач просить накласти арешт на нерухоме майно, стосовно якого вже такий захід вжито ухвалою суду від 04.07.2024 у справі № 916/2980/24, яка набрала законної сили, та у встановленому законодавством порядку не скасовано, повторне накладення арешту не є можливим.

Ураховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 25.03.2025 (вх. № 2-466/25 від 31.03.2025) шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі автосалону та мийки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76, 77, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову від 25.03.2025 (вх. № 2-466/25 від 31.03.2025) шляхом накладення арешту на нежитлові будівлі автосалону та мийки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили 02 квітня 2025 року з моменту її підписання суддею у відповідності до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя О.О. Мусієнко