Ухвала

від 01.04.2025 по справі 927/305/25

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

У Х В А Л А

01 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/305/25 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову Чернігівської окружної прокуратури від 27.03.25 №55-77-2596вих.25 у справі

за позовом: Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114,

в інтересах держави в особі

позивача: Корюківської міської ради, вул. Бульварна, 6, м. Корюківка, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 04061760,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕМЛЕТРЕЙД,

вул. Маккейна Джона, буд. 16, кімната 4, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43546959,

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС-2023,

вул. Шкільна, 23, с. Стопилка, Корюківського району, Чернігівська область, 15321,

код ЄДРПОУ 45358009,

про витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корюківської міської ради подано позов про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕМЛЕТРЕЙД та Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС-2023 на користь держави в особі Корюківської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 742487900:08:000:0372, площею 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рибинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Позовні вимоги з посиланням на статтю 152 Земельного кодексу України, статтю 387 Цивільного кодексу України обґрунтовані тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області №25-17389/14-20-сг від 07.12.2020 з порушенням вимог статей 116, 118, 121, 125 Земельного кодексу України земельна ділянка з кадастровим номером 742487900:08:000:0372 із земель державної власності була передана безоплатно у власність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) для ведення особистого селянського господарства, яка в подальшому була відчужена нею на користь ТОВ "ЗЕМЛЕТРЕЙД" за договором купівлі-продажу від 27.01.21, яке, у свою чергу, передало спірну земельну ділянку в користування на 10 років Товариству з обмеженою відповідальністю КОЛОС-2023 на підставі договору оренди землі.

Порушення вимог земельного законодавства полягає у тому, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на час отримання спірної земельної ділянки вже використала своє право на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, отримавши на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 26.11.20 №25-16958/14-20-сг у приватну власність земельну ділянку площею 2га кадастровий номер 7420385500:11:000:0556 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Курінської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.25 справа №927/305/25 передана на розгляд судді Фесюрі М.В.

Разом із позовною заявою Чернігівською окружною прокуратурою подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 742487900:08:000:0372, площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рибинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 37062627 від 24.06.2020, індексний номер рішення про державну реєстрацію 52852063 від 26.06.2020), право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» (вул. Берегова, 210, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 43546959).

Відповідно до приписів ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У даному випадку заявник звернувся із заявою про забезпечення позову разом із поданням позову та до відкриття провадження у справі.

За правилами ч. 1, 3-4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За результатами дослідження поданої заяви, суд не вбачає необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, також не вбачає наявності виняткового випадку для призначення розгляду даної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновків про її задоволення, виходячи з такого:

Виходячи з прохальної частини позову, його предметом виступає майнова вимога прокурора в інтересах держави в особі Корюківської міської ради про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЕМЛЕТРЕЙД та Товариства з обмеженою відповідальністю КОЛОС-2023 земельну ділянку з кадастровим номером 742487900:08:000:0372, площею 2,000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рибинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області.

Прокурор в обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, зокрема, про те, що у разі задоволення позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД», на користь якого відчужено спірну земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 27.01.21, втрачає право власності на спірну земельну ділянку. Водночас, без встановлення обмежень на час розгляду справи фактичний власник земельної ділянки - ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» може розпорядитися своєю власністю на власний розсуд в будь-який час, в тому числі відчужити земельну ділянку на користь третіх осіб, що може призвести до відсутності предмету спору, у зв`язку із чим позов не забезпечить належного захисту інтересів держави в суді та у подальшому виникне потреба у залученні до участі у розгляді справи інших осіб, зміни позовних вимог, що призведе до тривалого не поновлення інтересів держави. Невжиття заходів забезпечення позову може дати змогу реалізувати спірне майно та унеможливить виконання рішення суду в тому разі, якщо поданий позов буде задоволено. Тобто, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою, зареєструвавши право власності за третіми особами. ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД», достовірно знаючи про наявність судового спору, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною землею.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, рішення, яким суд забезпечує позов, як ефективний засіб юридичного захисту повинне бути реальним (тобто таким, яке забезпечує дієвий правовий захист від свавілля контрагента) та своєчасним.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім «право на суд», яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі «Кюблер проти Німеччини», заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені «правом на суд».

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У провадженні з розгляду заяви про забезпечення позову суд позбавлений можливості встановлювати законність і обґрунтованість дій відповідачів, позаяк такий предмет розгляду належить здійснювати в порядку позовного провадження. Сутність забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії покликана захистити заявника від свавільних дій осіб, якщо крім усього такі дії носять непередбачувані, швидкі та невідворотні елементи. Таким чином, у цьому провадженні суд встановлює обґрунтованість заходів забезпечення з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника, його доводів, відповідності наведених в приписах підстав із положеннями закону.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів сторонніх осіб.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення особою дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення особи від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

При цьому, адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст.137 ГПК України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 23.10.2019 у справі №927/432/19).

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою ним в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у ч. 2 ст. 136 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову.

Суд зауважує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення (правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 15.01.2020 по справі № 915/1912/19).

Судом також взято до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2020 по справі № 753/22860/17 про те, що невжиття власником об`єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходів забезпечення позову.

При цьому сам факт наявності права власності на спірну земельну ділянку вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.

Враховуючи вищевикладене, вимога прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку є адекватними і пов`язаними з предметом спору заходами забезпечення позову, які дозволять уникнути ускладнень виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки спрямовані на збереження поточного статусу майна.

Так, суд погоджується з доводами прокурора про те, що подальша ймовірна передача земельної ділянки у приватну власність третім особам ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Більше того, вчинення будь-яких дій із земельною ділянкою до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким ця земельна ділянка може бути передана в оренду або іншим чином відчужена. Тобто, наявність у ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД» правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірною земельною ділянкою на користь третіх осіб. ТОВ «ЗЕМЛЕТРЕЙД», знаючи про наявність судового спору, з метою утруднення у майбутньому виконання судового рішення, свідомо може здійснювати дії щодо розпорядження спірною земельною ділянкою.

Вказане узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 09.06.2023 у справі № 37з-23, про те, що можливість у відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

З огляду на викладені в заяві обставини, враховуючи предмет позову у справі та визначені ч. 1 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про задоволення заяви в цій частині та вжиття заходів забезпечення позову, спрямованих на тимчасове збереження поточного статусу спірного майна з метою унеможливлення його зміни під час розгляду спору.

У даному випадку реальне відновлення порушеного права можливе за умови незмінності спірної земельної ділянки з кадастровим номером як зареєстрованого об`єкту речових прав, а зміна такого об`єкту чи заміна його правокористувача може призвести до ускладнення чи неможливості виконання у майбутньому рішення господарського суду.

Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди заявнику.

Суд наголошує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову. Враховуючи характер спору, обраний прокуратурою захід забезпечення є співрозмірним до позовних вимог та фактичних обставин господарської діяльності сторін.

Крім того, обраний заявником спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, спрямований на запобігання ймовірним порушенням прав заявника, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін та не суперечить ст.137 ГПК України.

Судом, крім того, враховано, що тотожними вважаються вимоги, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли вимоги повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає зверненню до суду.

В спірному випадку заходи забезпечення позову не є тотожними позовним вимогам.

Отже, враховуючи вищевказані норми та наведені обставини у сукупності, розглянувши заяву Заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури про забезпечення позову, виходячи з характеру обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Крім того, суд зауважує, що питання розподілу судових витрат вирішується за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву про вжиття заходів забезпечення позову Чернігівської окружної прокуратури від 27.03.25 №55-77-2596вих.25 задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 742487900:08:000:0372, площею 2,0000 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Рибинської сільської ради Корюківського району Чернігівської області (номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 37062627 від 24.06.2020, індексний номер рішення про державну реєстрацію 52852063 від 26.06.2020), право власності на яку зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗЕМЛЕТРЕЙД» (вул. Берегова, 210, м. Дніпро, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 43546959).

3. Ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Стягувач: Чернігівська окружна прокуратура,

вул. Шевченка,1, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114,

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕМЛЕТРЕЙД,

вул. Маккейна Джона, буд. 16, кімната 4, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 43546959.

За змістом ч. 8 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 01.03.25.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/

Документи у справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000 та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; засоби зв`язку - тел.099 420 54 50.