Ухвала

від 27.03.2025 по справі 953/2865/25

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 953/2865/25

н/п 1-кс/953/2428/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2025 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 12025221130000554 від 26.03.2025, ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Харківської області, Балаклійського району, смт. Савинці, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5

підозрюваний ОСОБА_4

захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6

секретар судового засідання ОСОБА_7

у с т а н о в и в:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Крім того слідчий просив визначити розмір застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у разі внесення якої покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1. Зміст поданого клопотання.

Слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221130000554 від 26.03.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 26.03.2025 близько 14год.05 хв., точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийшов до приміщення Аптеки 911, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 307-А, де здійснює свою діяльність ТОВ «Четверта фармація Харкова», ЄДРПОУ 44169608. У подальшому, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні вищевказаної аптеки помітив 2 електричні зубні щітки ТМ «OralB». У цей момент у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна - вищевказаних зубних щіток, які на праві приватної власності належать ТОВ «Четверта фармація Харкова», ЄДРПОУ 44169608.

Реалізуючи свій раптово виниклий прямий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_8 №64/2022 від 24.02.2022 та неодноразово продовженого, з метою збагатитися за рахунок чужого майна, усвідомлюючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи діяти саме таким чином, усвідомлюючи, що його дії є явними і відкритими для завідуючої аптеки ОСОБА_9 , взяв з прилавку вказаної аптеки зубну щітку «OralB Pro Series 1 D305.513.3X BK типу 3791 + дор., з чохлом Travel Edition ProcterGamble», вартість якої складає 2682,10 грн. та зубну щітку «OralB Professional Care 500/D16.513.U ProcterGamble», вартість якої складає 2850,10 грн.

Після чого, ОСОБА_4 , не маючи наміру сплачувати за вказаний товар та не реагуючи на зауваження ОСОБА_9 , з місця вчинення злочину втік, обернувши викрадене майно на власну користь, чим спричинив ТОВ «Четверта фармація Харкова», ЄДРПОУ 44169608 матеріальну шкоду на загальну суму 5532,2грн.

Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений в умовах воєнного стану.

26.03.2025 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останнього повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

2.Позиція учасників у судовому засіданні.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримала, просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, та просили застосуати запобієний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

3.Мотиви та оцінка слідчого судді.

3.1. Підстави для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваного; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрювану, у випадку внесення застави.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.

3.2. Набуття статусу підозрюваного.

Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.

За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.

Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, вручено 26.03.2025.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.3. Наявність обґрунтованої підозри.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_10 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, важливо, що остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, заявою ОСОБА_9 , про вчинення злочину, який мав місце 26.03.2025 за адресою: АДРЕСА_3 ; протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_9 , від 26.03.2025; протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 307-А, від 26.03.2025; протоколом огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська 38А, від 26.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , від 26.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , від 26.03.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , від 26.03.2025; протоколами пред`явлення особи для впізнання за участі представника потерпілого ОСОБА_9 , від 26.03.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_4 , від 26.03.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , від 26.03.2025.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій підозрюваного, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя також враховує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності встановлених фактів та обставин визначає лише ймовірну причетність підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3.4. Наявність ризиків.

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчий вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (3) незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, (5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.4.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

З метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що: підозрюваний вчинив тяжкий злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 7 (семи) до 10 (десяти) років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду; відсутність міцних соціальних зв`язків.

3.4.2. Ризик незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні.

Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні в тому числі на тих, що не допитані в ході досудового розслідування, що підтверджуються тим, що підозрюваному відомі анкетні дані, місця мешкання свідків, потерпілого, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України.

3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення про те, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності в період дії воєнного стану, характер якого свідчить про особливий цинізм його вчинення та реальну можливість продовження підозрюваним його злочинної діяльності та вчинення нових кримінальних правопорушень.

3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні яких, йому може загрожувати покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

3.6. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у цій ухвалі ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, застосування домашнього арешту, як основного запобіжного заходу, буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, у тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів комунікації та інших ймовірних співучасників, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням їх особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

3.7. Альтернативний запобіжний захід.

Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В прохальній частині свого клопотання сторона обвинувачення просить встановити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваного, як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходить з того, що перш за все має бути врахована реальна можливість підозрюваного виконувати умови запобіжного заходу. Зокрема, у разі визначення застави в порядкуч. 3ст. 183 КПК України, необхідно встановити розмір 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який не буде завідомо непомірним для підозрюваного і не становитиме для нього надмірного тягаря до такої міри, що фактично застосоване до нього тримання під вартою стане безальтернативним.

З огляду на встановлені у даному кримінальному провадженні обставини та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що розмір застави, який просить визначити прокурор не є для нього надмірним і співвідноситься із рівнем його матеріального забезпечення.

У зв`язку із цим, слідчий суддя вважає за необхідне визначити як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На переконання слідчого судді, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваного, а також індивідуальних обставин підозрюваного, характеру його процесуальної поведінки та ймовірно вчиненого злочину, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним та буде розумним з огляду на обставини ймовірно вчиненого ним кримінального правопорушення. Зокрема, слідчий суддя враховує, що розмір шкоди, ймовірно завданий кримінальним правопорушенням, в якому ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється.

За описаних вище обставин запобіжний захід у виді застави у зазначеному розмірі буде достатнім стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялися б втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі території м. Харкова та Харківської області без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для ОСОБА_4 і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах передбаченого законом 2-місячного періоду, однак в межах строку досудового розслідування.

4.Висновки за результатами розгляду клопотання.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованих кримінальних правопорушень, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді заставиу розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , - задовольнити.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування по 24.05.2025(включно), із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.

Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області за такими реквізитами:

ТУ ДСА України у Харківській області, ЄДРПОУ 26281249;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти у зв`язку з внесенням заставипокласти на нього такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою;

2) не відлучатись за межі території м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 негайно повідомити близьких родичів, членів сім`ї чи інших осіб за вибором підозрюваного ОСОБА_4 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та місце його перебування в порядку, передбаченомуКПК України.

Строк дії ухвали встановитипо 24.05.2025 (включно).

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складений і підписаний 28.03.2025.

Слідчий суддя - ОСОБА_1