Рішення від 01.04.2025 по справі 487/1235/25

Справа № 487/1235/25

Провадження № 2/487/1398/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.04.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Нікітіна Д.Г., при секретарі Шульга В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Біржа нерухомості "Єдвайс-Консульт", про визнання угоди дійсною, -

ВСТАНОВИВ:

26.02.2024 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Біржа нерухомості "Єдвайс-Консульт", про визнанняугоди дійсноюта просив суд визнати договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , який зареєстрований Біржею нерухомості «Єдвайс-Консульт» за № 1369 від 14 серпня 2001 року - дійсним.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.02.2025 року відкрито провадження по справі.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, подали заяву про слухання справи за їх відсутності.

В судове засідання відповідачі не з`явилися, причину неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

В судове засідання представник третьої особи не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного:

Як встановлено судом, 14 серпня 2001 року ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .. ОСОБА_5 , що діяла від свого імені та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Біржі нерухомості «Едвайс-Консульт» - продажу квартири АДРЕСА_1 , яка належала продавцям на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.01.2001 року, виданого Управлінням майном комунальної власності Миколаївської міської ради.

Договір 11.09.2001 року зареєстровано у Миколаївському міжміському бюро технічної інвентаризації за № 19041, та 06.12.2023 р. право власності ОСОБА_1 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Правочин обома сторонами повністю виконаний. Позивач прийняв у володіння квартиру, зареєстрований там та тривалий час в ній проживає. Він регулярно оплачує комунальні платежі та утримує її в належному санітарно - технічному стані.

На даний час у ОСОБА_1 виникли проблеми з розпорядженням вказаним майном через відсутність нотаріального посвідчення договору. Однак, він не має можливості нотаріально оформити цей правочин, оскільки з відповідачами не спілкується. За такого, питання про дійсність угоди може бути вирішена лише в судовому порядку.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно з ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про товарну біржу", товарна біржа є організацією, що об`єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов`язаних з ним торговельних операцій.

Крім того, ст.2 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що основними принципами діяльності товарної біржі є рівноправність учасників біржових торгів, застосування вільних (ринкових) цін, публічність проведення біржових торгів.

Відповідно до ст.5 ЦК України до застосування підлягають акти цивільного законодавства, що регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Враховуючи, що спірні правовідносини виникли в 1999 році, для їх врегулювання слід застосовувати ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Згідно зі статтею 227 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією зі сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору стаття 47 цього Кодексу.

За змістом статей 128, 153 ЦК УРСР (1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 224 ЦК УРСР (1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалася обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Частиною 2 ст.47 ЦК УРСР (1963 р.) передбачено, що у разі, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, що виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Право позивача, на звернення до суду за захистом своїх майнових прав пов`язаних з правом володіння власністю не може бути обмежено позовною давністю.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету України будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року №121, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих на біржі.

Оскільки, сторони договору купівлі-продажу досягли згоди щодо всіх умов договору, що підтверджується підписами сторін, всі зобов`язання за договором сторонами виконанні в повному обсязі, договір зареєстрований в Миколаївському бюро технічної інвентаризації, тому позивач на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і статті 49 Закону України «Про власність», який діяв на той час, набула право власності на квартиру і правомірно володіє нею.

З огляду на зазначені обставини суд вважає, що позивачем надані належні докази на підтвердження факту укладення вищевказаного договору купівлі-продажу, його виконання та обставини, які свідчать про неможливість подальшого нотаріального посвідчення угоди, а відтак приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання в судовому порядку дійсним договору купівлі-продажу спірної квартири.

На підставі викладеного, позовні вимоги позивача суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України, ст. 47 ч.2 ЦК України ( у редакції 1963р.), суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа: Біржа нерухомості "Єдвайс-Консульт", про визнанняугоди дійсною- задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу квартири за АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , що діяла від свого імені та від імені неповнолітнього ОСОБА_6 , який зареєстрований Біржею нерухомості «Єдвайс-Консульт» за № 1369 від 14 серпня 2001 року - дійсним.

Рішення суду набирає законної сили через 30 днів після його проголошення та може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст. ст. 354,355 ЦПК України.

Заочне рішенняможе бути переглянуте районним судом при поданні відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення .

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, заяви про перегляд заочного рішення, якщо апеляційну скаргу, заяву про перегляд заочного рішення не буде подано.

Суддя Д.Г. Нікітін