Вирок

від 01.04.2025 по справі 480/933/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/933/19

Провадження № 1-кп/945/71/25

ВИРОК

Іменем України

01 квітня 2025 року м.Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_11 ,

захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

потерпілої ОСОБА_15 ,

представника потерпілої ОСОБА_16 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12018150260000552, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.09.2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, українця, з середньою освітою, який має інвалідність ІІ групи, працюючого водієм в ФГ Скляр, раніше не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.2 ст.286 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що 07.09.2018 року о 22 годин 30 хвилин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи технічно несправним автомобілем ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , несправність якого полягала у встановленні шини лівого переднього колеса зі спрямованим малюнком протектора не відповідно до вимог підприємства виробника, що не відповідало вимогам п.31.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), а також у встановленні пластикових накладок на фарах головного світла, зменшуючих світлопропускання, що не відповідає вимогам п.31.4, підпункту 31.4.3 (г) ПДР України, рухався в темний час доби в дощову погоду по мокрому асфальтобетонному дорожному покриттю вулиці Шкільної у смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, зі сторони с.Сапетня у напрямку вул Гагаріна, зі швидкістю приблизно 40 км/годину.

В цей же час на проїзній частині вул. Шкільної, поблизу будинку №34, перебували пішоходи ОСОБА_15 та ОСОБА_18 . Рухаючись у вищевказаних умовах та наближаючись до будинку №34 по вул.Шкільній, водій ОСОБА_11 , грубо порушив п.2.3 «б», 12.3 ПДР України, а саме - не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, при виявленні небезпеки у вигляді пішоходів не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди, хоча мав таку технічну можливість, допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , які перебували на проїзній частині.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні мошкодження у вигляді відкритого перелому середньої треті - нижньої треті лівої стегнової кістки зі зміщенням, перелому медіального виростка правого стегна зі зміщенням уламків, розриву ключично-акроміального зчленування зліва, вивиху лівого плечового суглобу, струсу головного мозку, забою м?яких тканин голови, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, в умовах ДТП, при зіткненні пішохода та автотранспортного засобу, та згідно висновку судово-медичного експерта №1253 від 26.12.2018 року відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення водієм ОСОБА_11 , вимог п. 2.3 «Б», 12.3 ПДР України, які згідно висновку додаткової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП №19-520 від 16.05.2019 року знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

В подальшому ОСОБА_11 , ігноруючи загальноприйняті норми моральності та грубо порушив вимоги п.п. 2.10 «а», «б», «в», «г», «г», «д», «е», ПДР України, тобто негайно не зупинив транспортний засіб і не залишився на місці пригоди; не увімкнув аварійної сигналізації і не встановив знаки аварійної зупинки; перемістив транспортний засіб на інше місце, не вжив можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілому, виклику карети швидкої допомоги, не звернувся за допомогою до присутніх і відправлення потерпілого до лікувального закладу, не відвіз потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ поліції, не записав прізвищ та адрес очевидців, та не очікував прибуття працівників поліції, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організації об?їзду місця пригоди. При цьому, усвідомлюючи, що він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_15 , чим поставив останню у небезпечний для життя стан, будучи зобов`язаним та маючи можливість надати їй допомогу, з місця пригоди зник, залишивши потерпілу на проїзній частині дороги без надання допомоги, коли та була позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, який виник в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.286, ч.1 ст.135 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, що керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Обвинувачений ОСОБА_11 , будучи допитаним у судовому засіданні, не заперечував своєї участі у дорожньо-транспортній пригоді, повністю визнав свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні, щиро каявся та надав суду наступні покази.

Так, обвинувачений повідомив, що пізно ввечері 07.09.2018 року він посварився зі своєю дружиною та вирішив поїхати в гараж. На вулиці був сильний дощ. Неподалік школи в смт.Ольшанське відчув поштовх та спочатку не зрозумів, що збив людину, адже подумав, що щось впало на автомобіль. Перебуваючи в шоковому стані, поїхав до гаражу. Зупинився в полі та побачив, що лобове скло з правої сторони розбите. Залишив там машину і пішов додому. Через деякий час обвинуваченому зателефонував тесть і вже тоді ОСОБА_11 зрозумів, що збив людину. Зранку автомобіль забрала поліція, а обвинувачений поїхав до потерпілої в лікарню. ОСОБА_15 сказала, що не хоче його бачити. Ще декілька разів обвинувачений приїжджав до лікарні. Всі витрати на лікування потерпілої він сплачував. Після цього ніякої допомоги не надавав.

Вина ОСОБА_11 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме, показаннями потерпілої та свідка.

Потерпіла ОСОБА_15 у судовому засіданні повідомила, що з обвинуваченим ОСОБА_11 знайома давно, проте жодних стосунків не підтримує.

У потерпілої та її подруги ОСОБА_18 є традиція. Вони щовечора прогулються по селищу. 07.09.2018 року близько 22:00 години біля вулиці Шкільної потерпіла та її подруга зупинились на узбіччі та продовжили свою розмову. Йшов невеликий дощик і тому вони вирішили продовжити свою прогулянку до вулиці Гагаріна. Вуличне освітлення працювало.

Потерпіла ОСОБА_15 та ОСОБА_18 стояли на узбіччі, як у цей час вони побачили світло фар автомобіля, який досить швидко рухався в їх сторону.

ОСОБА_15 відштовхнула ОСОБА_18 і після цього вже нічого не пам`ятає. До тями прийшла в швидкій, відчула сильний біль і знову втратила свідомість. Далі, вже в лікарні прийшла до себе. Там їй почали надавати медичну допомогу. Разом з потерпілою були її син та подруга ОСОБА_18 . Після того, як потерпілій надали першу допомогу, син та подруга пішли і у цей час прийшли ОСОБА_19 разом зі своїм тестем та почали вибачатись. Потерпіла сказала, що не може говорити, оскільки їй боляче.

В лікарні потерпіла ОСОБА_15 перебувала досить тривалий час, оскільки ушкодження, які вона отримала, були дуже значними. За час перебування в лікарні потерпілій були проведені операції на ногах та плечі. ОСОБА_15 не могла вставати та за нею доглядали її діти.

З ОСОБА_19 спілкувався син потерпілої, оскільки вона не хотіла із ним говорити. За операції кошти перераховував ОСОБА_19 . Після лікарні ніякої допомоги не надавав і взагалі більше ніякого спілкування із ним не було аж до початку судового розгляду.

Наслідки ДТП по здоров`ю у потерпілої є й досі. Вона отримала групу інвалідності та продовжує лікування.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 надала суду такі покази. 07.09.2018 року близько 22:00 години свідок та її подруга - потерпіла ОСОБА_15 прогулювались по селищу Ольшанському. Біля вулиці Шкільної вони зупинились на узбіччі аби продовжити свою розмову.

У цей час вони почули гул автомобіля, обернулись, побачили світло фар. Автомобіль світлого кольору, радянського виробництва, їхав на великій швидкості в їх напрямку. Вони зробили декілька кроків назад, "глибше" від дороги на узбіччя.

Все сталось дуже швидко. Свідок почула удар. ОСОБА_15 відштовхнула її, але авто трохи зачепило і її, внаслідок чого свідок "відлетіла" в сторону.

Після того, як свідок ОСОБА_18 прийшла до тями, автомобіля вже не було, також не було й ОСОБА_15 . Свідок пішла її шукати. Приблизно через метрів 10 від місця, де вони стояли, на дорозі в неприродній позі сиділа ОСОБА_15 , вона була без свідомості.

Свідок відразу викликала швидку допомогу. Після її приїзду ОСОБА_18 поїхала разом із потерпілою ОСОБА_15 до лікарні швидкої медичної допомоги. Вже із карети швидкої свідок зателефонувала до поліції, яка приїхала до лікарні й опитала свідка.

Також, свідок повідомила, що територія проїжджої частини була добре освітлена, ліхтарі працювали. У свідка склалось враження, що автомобіль "набирав" швидкість і рухався прямо на неї та потерпілу. Крім того, жодних заходів для гальмування водій авто не вживав.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_11 підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими та іншими доказами, а саме:

- Протоколом прийняття заяви ОСОБА_18 про вчинене кримінальне правопорушення від 08.09.2018 року, відповідно до якої 07.09.2018 приблизно о 22:30 невстановлена особа, керуючи невстановленим ТЗ здійснила наїзд на заявницю та її подругу ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зникла з місця пригоди у невідомому напрямку (а.с.189 Том 2);

- Протоколом огляду місця події (з доданою фототаблицею), проведеного слідчим Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_20 08.09.2018 року, у період часу з 03 год. 20 хв. до 04 год. 00 хв., в присутності понятих: ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , відповідно до якого об`єктом огляду є ділянка місцевості розташована в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, біля б. №34 по вул.Шкільній. Вказана ділянка є частиною автодороги, яка завширшки має має 6 м проїзної частини та по 2 м узбіччя з обох боків. Проїзна частина та узбіччя відгороджені одна від одної бордюром. На ділянці, яка знаходиться далі від б. №34 біля бордюру знаходиться лівий жіночий кросівок синього кольору з білою підошвою та написом "WELTMA" на ярлику зверху. На узбіччі, на відстані 8 м від лівого кросівка та на 1,5 м від проїзної частини, яка покрита асфальтом, мається ідентичний лівому - правий кросівок, але з написом "3 STRIPES". На проїзній частині, на відстані 2 м від узбіччя в центрі описаної ділянки маються 3 уламки нерівної форми, виконані з пластику чорного кольору, покриті білою фарбою. Біля вказаних уламків на відстані 1,5 м від них мається уламок неправильної форми від прямокутного виробу з прозорого пластику з отвором колообразної форми трохи нижче уламка. На верхній частині уламку мається напис "УП 148-37", далі уламок закінчується.

Під час проведення огляду застосовувалась фотозйомка за допомогою моб.т. "Samsung Galaxy A7".

На вказаній ділянці та прилеглій до неї території жодних слідів екстреного гальмування транспортного засобу не виявлено (а.с.190-193 Том 2);

- Протоколом огляду місця події (з доданою фототаблицею), проведеного слідчим Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_23 08.09.2018 року, у період часу з 14 год. 50 хв. до 15 год. 50 хв., в присутності понятих: ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , відповідно до якого об`єктом огляду є відкрита ділянка, а саме степова зона за смт.Ольшанське Миколаївського р-ну, Миколаївської обл. На даній території грунтове покриття.

Біля ґрунтової дороги виявлено автомобіль білого кольору ВАЗ 2101, д.н. НОМЕР_1 . Автомобіль з явними пошкодженнями, а саме нижня частина кузова розрушена та вигнута об дерев`яний пеньок, який розташований під лівою частиною автомобіля; пошкоджений правий поворотник спереду (відсутнє скло, частково випавший). Вм`ятина на правому передньому крилі; вигнуте ліве крило; у зв1язку із пошкодженнями автомобіля капот не притиснутий до кузова, лобове скло справа розбите та розбита частина знаходиться у салоні автомобіля. На момент огляду автомобіль у відчиненому стані; внутрішня частина водійського вікна оброблена за допомогою порушку "Антрацит" та виявлено 1 слід СПУ.

Біля двері пасажирського місця на ґрунтовому покритті виявлено пляшку "Pepsi" з рідиною чорного кольору, з полімерного матеріалу, поряд виявлено частину склоочисника та дерев`яні чотки з хрестом.

На відстані близько 4 м в сторону с.Сапетня від автомобіля виявлено годинник механічний з ремінцем білого кольору у перевернутому стані. Навпроти автомобіля на відстані близько 8,5 м виявлено додаткове дзеркало обзору заднього виду розміром близько 10х6,5 см.

У ході огляду зроблено змив з керма автомобілю.

Крім вказаних пошкоджень, інших видимих пошкоджень не виявлено, на багажнику автомобіля виявлено два шурупи, призначених для кріплення.

Виявлено та вилучено 2 сліди СПУ з зовнішньої сторони водійських дверей; змив з ручника коробки передач. Огляд проводився між ел.опорами №144 і №145 (а.с.159-173 Том 2);

- Висновком експерта №350 від 07.05.2019 року, який складений судовим експертом ОСОБА_26 , відповідно до якого три фрагменти полімерного виробу з розмірами 54x51x12,5 мм, 65х28x9 мм та 5930х12 мм, вилучені в ході огляду місця події 07.09.2018 за фактом ДТП за участю автомобіля ВА3-2101 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_11 , за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт.Ольшанське, вул.Шкільна, який допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , раніше складали єдине ціле із кожухом підфарника автомобіля марки "ВА3-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 . Фрагмент полімерного виробу з розмірами 85х16?3,6 мм, вилучений в ході огляду місця події 07.09.2018 за фактом ДТП за участю автомобіля ВАЗ-2101 д.н. НОМЕР_1 керуванням ОСОБА_11 , за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт.Ольшанське, вул.Шкільна, який допустив наїзд на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 , раніше складав єдине ціле із декоративною накладкою капоту автомобіля марки "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.96-102 Том 2);

- Висновком експерта №19-520 додаткової судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП, складеним 16.05.2019 року провідним судовим експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_27 , відповідно до якого:

По першому питанню.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження, швидкість руху автомобіля в умовах місця ДТІ за умовами видимості повинна була складати не більше 15 км/год при загальній видимості елементів проїзної частини 4.1 м за версією водія ОСОБА_11 .

По другому питанню.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження, водію автомобіля «ВА3-2101» при виборі швидкості руху необхідно було у своїх діях керуватися вимогами, викладеними в п. 12.2 ПДР, а саме: «В темний час доби і в умовах недостатньої видимості швидкість руху має бути такою, щоб водій мав можливість зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги», з моменту виявлення пішохода на проїжджій частині водію автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , у своїх діях необхідно було керуватися вимогами п. 12.3 ПДР, а саме: «При виникненні перешкоди або небезпеки для руху, які водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди».

По третьому питанню.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження та за результатами слідчого експерименту від 11.03.2019 р., в умовах без дощу, дії водія автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , передуючі ДТП, не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження та за результатами слідчого експерименту від 11.03.2019 р., в умовах дощу, дії водія автомобіля «ВА3-2101» д.н. НОМЕР_1 , передуючі ДТП, не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР.

За умов, викладених в ухвалі про призначення екслертизи вихідних даних і матеріалах кримінального провадження, за версією водія ОСОБА_11 при загальній видимості елементів проїзної частини 4.1 м, дії водія автомобіля не відповідали вимогам п. 12.2 ПДР.

По четвертому питанню.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження та за результатами слідчого експерименту від 11.03.2019 р. в умовах без дощу, невідповідність дій водія автомобіли «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , вимогам п. 12.3 ПДР з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження та за результатами слідчого експерименту від 11.03.2019 р., в умовах дощу, невідповідність дій водія автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , вимогам п. 12.3 ПДР з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження, за версією водія ОСОБА_11 при загальній видимості елементів проїзної частини 4.1 м, відповісти на питання про причинний зв?язок між діями водія і настанням ДТП не представляється можливим.

По п`ятому питанню.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження та за результатами слідчого експерименту від 11.03.2019 р., в умовах без дощу, належним виконанням вимог п. 12.3 ПДР водій автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження та за результатами слідчого експерименту від 11.03.2019 р., в умовах дощу, належним виконанням вимог п. 12.3 ПДР водій автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , міг мати технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження, за версією водія ОСОБА_11 при загальній видимості елементів проїзної частини 4.1 м, встановити наявність або відсутність технічної можливості у водія автомобіля «ВА3-2101» запобігти настанню ДТП при своєчасному застосуванні екстреного гальмування за умов руху з допустимою за умовами видимості швидкістю не представляється можливим (а.с.106-112 Том 2);

- Висновком експерта №19-359 додаткової судової автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП, складеним 22.03.2019 року провідним судовим експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_27 , відповідно до якого:

По першому питанню.

За умов, викладених в ухвалі про призначення експертизи, вихідних даних і матеріалах кримінального провадження, несправності ходової частини та системи головного світлення автомобіля "ВАЗ-2101", д.н. НОМЕР_1 , з технічної точки зору не знаходиться в причинному зв`язку з настанням ДТП (а.с.116-121 Том 2);

- Висновком експерта №18-1055 судової транспортно-трасологічної експертизи за фактом наїзду автомобіля "ВАЗ-2101", д.н. НОМЕР_1 , на пішохода, складеним 13.12.2018 року провідним судовим експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_27 , відповідно до якого:

По першому питанню.

Ушкодження автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , утворення яких характерне при контакті з частинами тіла людини, розташовувалися починаючи від передньої правої частини автомобіля, з наступним переміщенням назад і подальшим контактуванням з правою передньою стійкою і правою частиною лобового скла, ушкодження автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , утворення яких характерне для контактування з об?єктом відповідної міцності, розташованим на деякій відстані від опорної поверхні, розташовувалися починаючи від передньої лівої частини автомобіля, з наступним переміщенням автомобіля вперед і подальшим контактуванням вказаного об?єкта з лівою частиною передньої поперечної балки.

По другому питанню.

На автомобілі «ВАЗ-2101», д.н. НОМЕР_1 , відсутні сліди і ушкодження, утворення яких характерне для контактування з іншим транспортним засобом і сталося незадовго до або після ДТП (а.с.125-129 Том 2);

- Висновком експерта №18-1053 додаткової судової автотехнічної експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля "ВАЗ-2101", д.н. НОМЕР_1 , складеним 13.12.2018 року провідним судовим експертом Миколаївського відділення ОНДІСЕ ОСОБА_27 , відповідно до якого:

По першому питанню.

Ходова частина автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП знаходилась в несправному та обмежено працездатному стані. Стан ходової частини автомобіля на момент ДТП не відповідав вимогам п. 31.1 ПДР, що полягає в встановленні шини лівого переднього колеса зі спрямованим малюнком протектора невідповідно до вимог підприємства-виробника, що за певних умов могло раптово для водія привести до відведенню автомобіля в правий бік відносно обраного ним напрямку руху при русі вперед.

Робоча гальмова система автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , на момент

ДТП знаходилася в працездатному та функціонально придатному стані, дозволяла водію знижувати швидкість автомобіля з відомою йому ефективністю до зупинки, не мала несправностей, які б призводили до раптової для водія відмови системи, або до раптового відведення автомобіля убік від обраного напряму руху.

Система рульового керування автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , на момент ДТП знаходилася в працездатному і функціонально придатному стані, не мала несправностей, які несподівано для водія могли привести до відведення автомобіля убік від обраного водієм напряму руху, або відмови системи, тобто водій міг керувати автомобілем з відомою йому ефективністю.

Система зовнішнього освітлення автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , до моменту ДТП знаходилась в несправному та обмежено працездатному стані внаслідок встановлення пластикових накладок на фарах головного світла, зменшуючих світлопропускання, що не відповідає вимогам п. 31.4, підпункту 31.4.3 (г) ПДР.

По другому питанню.

Несправність ходової частини автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , що полягає в встановленні шини лівого переднього колеса зі спрямованим малюнком протектора невідповідно до вимог підприємства-виробника і не відповідає вимогам п. 31.1 ПДР, виникла до моменту ДТП. Решта описаних несправностей ходової частини об?єктивно виникла в процесі ДТП або після ДТП.

Несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , що полягає у встановленні пластикових накладок на фарах головного світла, зменшуючих світло пропускання і не відповідає вимогам п. 31.4, підпункту 31.4.3 (г) ПДР, виникли до моменту ДТП.

По третьому питанню.

Несправність ходової частини автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , що полягає в встановленні шини лівого переднього колеса зі спрямованим малюнком протектора невідповідно до вимог підприємства-виробника і не відповідала вимогам п.31.1 ПДР, могла бути виявлена водієм перед виїздом шляхом зовнішнього огляду автомобіля.

Несправності системи зовнішнього освітлення автомобіля «ВА3-2101», д.н. НОМЕР_1 , що полягали у встановленні пластикових накладок на фарах головного світла, зменшуючих світлопропускання, що не відповідає вимогам п. 31.4, підпункту 31.4.3 (г) ПДР, могли бути виявлені водієм шляхом зовнішнього огляду автомобіля.

По четвертому питанню.

Відповісти на питання про наявність (відсутність) причинного зв?язку між виявленими при проведенні огляду несправностями автомобіля і настанням ДТП в рамках цього висновку не представляється можливим, оскільки для відповіді на дане питання необхідне проведення дослідження обставин ДТП, з урахуванням виявлених несправностей автомобіля, з точки зору можливого їх впливу на розвиток дорожньо-транспортної ситуації, що призвела до настання ДТП (а.с.132-139 Том 2);

- Протоколом проведення слідчого експерименту з доданою схемою та фототаблицею, який розпочато о 20:00 годині 11 березня 2019 року, закінчено о 20:50 годині 11 березня 2019 року, проведеного слідчим слідчого відділення Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_28 на вулиці Шкільній в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, в темний час доби, при температурі + 8 С, за участю водія ОСОБА_11 та захисника ОСОБА_12 , в присутності понятих: ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , а також за участі статиста ОСОБА_31 .

Під час слідчого експерименту використовувались такі технічні засоби: статистичний автомобіль ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , пожежний автомобіль ЗИЛ 130 АЦ-40 реєстраційний номер НОМЕР_3 , електронний курвиметр, фотоапарат мобільного телефону SAMSUNG.

Слідчим експериментом встановлено:

Всі учасники слідчого експерименту (надалі - СЕ) прибули на вулицю Шкільну у смт. Ольшанське Миколаїської області, де 07.09.2018 сталося ДТП, а саме наїзд автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_11 на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 .

Перед початком СЕ всім учасникам були роз?яснені цілі даної слідчої дії, а також повідомлено, що буде використовуватись статистичний автомобіль ВА-2101, державний реєтраційний номер НОМЕР_5 , який за своїми технічними характеристиками аналогічний автомобілю, що приймав участь у ДТП. Зауважень та заперечень з цього приводу не надійшло.

Водій ОСОБА_11 повідомив, що погодні умови, ступінь освітленості, стан проїзної частини не відповідають умовам ДІП. А саме - на момент ДТП йшов сильний дощ, проїзна частина була мокрою та на вул.Шкільній не працювало електроосвітлення. Але, згідно довідки Ольшанської селищної ради від 1.12.2018 вулиця Шкільна у смт Ольшанське 07.09.2018 у період з 21-00 по 23-00 була освітлена мережею вуличного освітлення. В зв?язку з цим СЕ буде проводитись в умовах увімкненого вуличного освітлення. З метою створення умов, максимально наближених до умов ДТП, проїзна частина вул.Шкільної на ділянці, де сталося ДТП, та прилеглої до неї території за допомогою пожежного автомобіля була залита водою. Окрім того, опади у вигляді дощу будуть також імітуватись за допомогою даного автомобілю.

Надалі, з метою встановлення швидкості руху автомобіля ОСОБА_11 перед ДТП, останньому було запропоновано сісти на переднє пасажирське сидіння статистичного автомобіля ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 . Поняті та захисник ОСОБА_12 зайняли задні місця в автомобілі та був проведений експериментальний заїзд, за умови, що панель приборів закривалась планшетом. Під час експериментального заїзду, коли швидкість стала такою, як і в момент пригоди, ОСОБА_11 повідомив про це присутніх і планшет був прибраний з панелі приборів. Понятими та іншими учасниками була зафіксована швидкість на спідометрі - 40 км/год. ОСОБА_11 повідомив, що саме з такою швидкістю рухався автомобіль під його керуванням на момент ДТП.

Після цього водію ОСОБА_11 було запропоновано виставити статистичний автомобіль ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 в тому місці, де стався наїзд на пішоходів та так відносно правого краю дороги, як він рухався в цей момент. ОСОБА_11 виставив вищевказаний автомобіль на проїзній частині з боковим інтервалом 2.1 м від переднього правого колеса та 2.2м від заднього правого колеса до правого краю дороги, та на віддаленні 13.0м від межі заїзду до школи з вул.Шкільної. ОСОБА_11 повідомив, що саме в цьому місці він відчув удар у передню частину свого автомобілю. Пішоходів він не бачив в зв?язку із сильним дощем, тому вказати як саме вони розміщались на дорозі в момент наїзду він не може. Але оскільки відомо, що автомобіль контактував із потерпілою ОСОБА_15 своєю правою передньою частиною, то і статист був виставлений біля правої передньої частини статистичного автомобілю, що і буде приблизним місцем наїзду. Де саме перебувала постраждала ОСОБА_18 на момент контактування невідомо, тому місцезнаходження проведенні СЕ буде задіяний один статист, який буде імітувати ОСОБА_15 .

Надалі буде встановлюватись момент небезпеки для водія, який в даному конкретному випадку є настанням конкретної видимості пішохода. Таким чином необхідно встановити величину конкретної видимості статиста в аналогічних умовах. Але, оскільки за показами потерпілих ОСОБА_15 та ОСОБА_18 на момент ДП дощу не було, а за поясненнями водія ОСОБА_11 - дом на момент наїзд був, то величина конкретної видимості буде встановлюватись у двох варіантах: без дощу та при імітації дощу.

Надалі, з метою встановлення конкретної видимості статиста, без дощу, але при мокрій проїзній частині, статист був виставлений у встановленому раніше приблизному місці наїзду (зі слів водія ОСОБА_11 ). Поняті, ОСОБА_11 , його захисник сіли в статистичний автомобіль ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , який із увімкненим світлом фар у режимі «ближній» почав поступово наближатись по вул.Шкільній до місцезнаходження статиста. Статист, до речі, була одягнена у світло-рожеву кофту, яка була одягнена на ОСОБА_15 на момент ДТП. Коли з салону автомобіля стало можливим виявити на проїзній частині статиста, а саме виявити, що на дорозі перебуває людина, то автомобіль був зупинений. Відстань від передньої частини автомобіля до місцеперебування статиста склала 62,4м, що і є величиною конкретної видимості у даних умовах.

ОСОБА_11 зазначив, що дана видимість не може бути об?єктивною, оскільки на фарах його автомобіля на момент ДТП були встановлені накладки, які можуть впливати яскравість світла фар. Для створення максимально наближених умов вказані накладки заздалегідь були зняті з автомобіля ОСОБА_11 та будуть задіяні під час даного СЕ. Накладки були встановлені на фари головного освітлення статистичного автомобілю. Усі учасники знов сіли в автомобіль і аналогічним чином була встановлена конкретна видимість статиста вже при встановлених накладках на фари. В даних умовах величина конкретної видимості склала 63.0 м.

Також було встановлено, що загальна видимість елементів проїзної частини без

дощу в умовах увімкненого вуличного освітлення складає більше 100 м.

Надалі, з метою перевірки версії водія ОСОБА_11 та з метою встановлення конкретної видимості статиста в умовах дощу, статист був виставлений у встановленому раніше приблизному місці наїзду (зі слів водія ОСОБА_11 ). Поняті, ОСОБА_11 , його захисник сіли в статистичний автомобіль BA3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 , який із увімкненим світлом фар у режимі «ближній» почав поступово наближатись по вул.Шкільній до місцезнаходження статиста. За допомогою пожежного автомобіля розпочалося імітування дощу перед передньою частиною автомобіля. Коли з салону автомобіля стало можливим виявити на проїзній частині статиста, а саме виявити, що на дорозі перебуває людина, то автомобіль був зупинений. Відстань від передньої частини автомобіля місцеперебування статиста склала 25,9м, що і є величиною конкретної видимості у даних умовах.

Також, при імітації дощу, була встановлена фактична величина загальної видимості елементів проїзної частини, яка склала 60,8м. Але водій ОСОБА_11 не погодився із цим значенням та повідомив, що видимість дороги була на рівні світла фар його автомобіля, не більше. На запитання слідчого, чи може він вказати на дорозі на яку відстань він бачив елементи дороги безпосередньо перед ДТП, ОСОБА_11 вказав відстань 4. 1м та повідомив, що видимість елементів дороги в момент ДТП була однозначно саме такою із-за сильного дощу. Він впевнений у цій величині та на цьому наполягає.

На цьому слідчий експеримент за участю водія ОСОБА_11 закінчено. При проведенні слідчого експерименту складено схему, в яку внесено всі заміри, встановлені в ході експерименту.

Після цього всі учасники слідчого експерименту попрямували до адміністративної будівлі Ольшанської селищної ради за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт.Ольшанське, вул.Костянтина Ольшанського,1а, де в службовому кабінеті на комп?ютері FRISBY (зі встановленою операційною системою Microsof Windows) складено даний протокол (за допомогою комп`ютерної програми Microsoft Office).

Протокол роздрукований на принтері SAMSUNG і кожен із учасників слідчої дії ознайомився з протоколом, прочитавши його. З протоколом ознайомлені учасники слідчого експерименту. Протокол підписаний слідчим та учасниками слідчого експерименту (а.с.140-144 Том 2);

- Протоколом проведення слідчого експерименту з доданою схемою та фототаблицею, який розпочато о 17:30 годині 11 березня 2019 року, закінчено о 18:30 годині 11 березня 2019 року, проведеного слідчим слідчого відділення Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_28 на вулиці Шкільній в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, в темний час доби, при температурі + 8 С, за участю потерпілої ОСОБА_15 , в присутності понятих: ОСОБА_29 та ОСОБА_30 .

Під час слідчого експерименту використовувались такі технічні засоби: електронний курвиметр, фотоапарат мобільного телефону.

Слідчим експериментом встановлено:

Всі учасники слідчого експерименту прибули на вулицю Шкільну у смт.Ольшанське Миколаївської області, де 07.09.2018 сталося ДТП, а саме наїзд автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 .

Після цього потерпілій ОСОБА_15 було запропоновано вказати де саме вона та потерпіла ОСОБА_18 знаходилася в момент наїзду автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на них, на що потерпіла ОСОБА_15 вказала, що на момент наїзду знаходилася на правому узбіччі вулиці Шкільної, по ходу руху автомобіля, на відстані 1.7 м. до краю проїзної частини та на відстані 8.9 м. до заїзду у двори. Потерпіла ОСОБА_18 , за показами ОСОБА_15 , також знаходилася на узбіччі. При цьому відстань між ОСОБА_18 та ОСОБА_15 на той момент складала 0.4 м.

Після цього потерпілій ОСОБА_15 було запропоновано вказати, де саме вона та потерпіла ОСОБА_18 знаходилися після наїзду автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на них, на що потерпіла ОСОБА_15 вказала, що де вона розташовувалася після наїзду на неї вона вказати не може, бо втратила свідомість та прийшла до тями лише у лікарні.

Після цього потерпілій ОСОБА_15 було запропоновано вказати у якому одягу вона та потерпіла ОСОБА_18 перебували в момент ДТП, на що потерпіла ОСОБА_15 заявила, що перебувала у світло-рожевій кофті, брюках чорного кольору, капцях темно-синього кольору. Світловідбиваючих елементів при цьому на її одежі не було. Потерпіла ОСОБА_18 перебувала у кофті зеленого кольору, якого кольору були брюки не пам?ятає. Світловідбиваючих елементів при цьому на її одягу не було.

На цьому слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_15 закінчено. При проведенні слідчого експерименту складено схему, в яку внесено всі заміри, встановлені в ході експерименту.

Після цього всі учасники слідчого експерименту попрямували до адміністративної будівлі Ольшанської селищної ради за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, смт. Ольшанське, вул.Костянтина Ольшанського, 1а, де в службовому кабінеті №4 на комп?ютері FRISBY (зі встановленою операційною системою Microsoft windows) складено даний протокол (за допомогою комп?ютерної програми Microsoft Office).

Протокол роздрукований на принтері SAMSUNG і кожен із учасників слідчої дії ознайомився з протоколом, прочитавши його. 3 протоколом ознайомлені. Заяв та зауважень від учасників та понятих не надійшло.

Протокол підписаний слідчим та учасниками слідчого експерименту (а.с.148-151 Том 2);

- Протоколом проведення слідчого експерименту з доданою схемою та фототаблицею, який розпочато об 11:30 годині 11 грудня 2018 року, закінчено о 12:30 годині 11 грудня 2018 року, проведеного слідчим слідчого відділення Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_28 на вулиці Шкільній в смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, в темний час доби, при температурі + 3 С, за участю потерпілої ОСОБА_18 , в присутності понятих: ОСОБА_29 та ОСОБА_30 .

Під час слідчого експерименту використовувались такі технічні засоби: електронний курвиметр, фотоапарат мобільного телефону.

Слідчим експериментом встановлено:

Всі учасники слідчого експерименту прибули на вулицю Шкільну у смт. Ольшанське Миколаївської області, де 07.09.2018 сталося ДТП, а саме наїзд автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 на пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_18 .

Після цього потерпілій ОСОБА_18 було запропоновано вказати як саме та де саме вона та потерпіла ОСОБА_15 знаходилася в момент наїзду автомобіля ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 на них, на що потерпіла ОСОБА_18 вказала, що на момент наїзду знаходилася на правому узбіччі вулиці Шкільної, по ходу руху автомобіля, на відстані 0.5м. до краю проїзної частини. Потерпіла ОСОБА_15 також знаходилася на узбіччі на відстані 0.7 м. до краю проїзної частини та на відстані 9.5 м. до заїзду у двори. При цьому відстань між ОСОБА_18 та ОСОБА_15 на той момент складала 0.6 м.

Після цього потерпілій ОСОБА_18 було запропоновано вказати, де саме вона та потерпіла ОСОБА_15 знаходилися після наїзду автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_11 на них, на що потерпіла ОСОБА_18 вказала, що після удару вона впала та знаходилася на правому узбіччі вулиці Шкільної на відстані 3.3 м. до краю проїзної частини та 3.2 м. до заїзду до Ольшанської ЗОШ. Потерпіла ОСОБА_15 від удару відлетіла вперед по ходу руху автомобіля та знаходилася на проїзній частині на відстані 0.3 м. до правого краю проїзної частини та 20.4 м. до заїзду до Ольшанської ЗОШ.

Після цього в ході проведення слідчого експерименту був зроблений замір загальної ширини проїзної частини вулиці Шкільної смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, який склав 7.2 м. Відстань між заїздом у двори та заїздом до Ольшанської ЗОШ (довжина узбіччя) склала 20.7 м. Ширина заїзду до Ольшанської ЗОШ склала 3.5 м., ширина заїзду у двори склала 4.0 м.

Після цього потерпілій ОСОБА_18 було запропоновано вказати у якому одягу вона та потерпіла ОСОБА_15 перебували в момент ДТП, на що потерпіла ОСОБА_18 заявила, що перебувала у кофті зеленого кольору, джинсах чорного кольору та тапочках (балетках). Світлоотражаючих елементів при цьому на її одягу не було. Потерпіла ОСОБА_15 перебувала у світло-рожевій кофті, брюках чорного кольору, капцях сірого кольору з білою полосою. Світлоотражаючих елементів при цьому на її одежі не було.

На цьому слідчий експеримент за участю потерпілої ОСОБА_18 закінчено. При проведенні слідчого експерименту складено схему, в яку внесено всі заміри, встановлені в ході експерименту.

Після цього всі учасники слідчого експерименту попрямували до адміністративної будівлі СУ ГУНП за адресою: м.Миколаїв, вул.Спаська, 12, де в службовому кабінеті №40 на комп?ютері FRISBY (зі встановленою операційною системою Microsoft Windows) складено даний протокол (за допомогою комп?ютерної програми Microsoft Office).

Протокол роздрукований на прінтері SAMSUNG і кожен із учасників слідчої дії ознайомився з протоколом, прочитавши його. З протоколом ознайомлені.

Заяв та зауважень від учасників та понятих не надійшло.

Протокол підписаний слідчим та учасниками слідчого експерименту (а.с.152-156 Том 2);

- Висновком експерта №1253 від 26.12.2018 року, який складений лікарем судово-медичним експертом ОСОБА_32 , відповідно до якого встановлено наступне. На підставі наданих медичних документів, приходжу до слідуючих висновків:

1. У гр-ки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мають місце тілесні пошкодження у вигляді відкритого перелому с/з-н/з лівої стегнової кістки зі зміщенням, перелому медіального виростка правого стегна зі зміщенням уламків, розриву ключично-акроміального зчленування зліва, вивиху лівого плечового суглобу, струсу головного мозку, забія м?яких тканин голові, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів.

2. Дані тілесні пошкодження могли утворитися ударної дії тупих твердих предметів, можливо в умовах ДТП (зіткнення пішохода та автотранспортного засобу), не виключено незадовго до звернення у лікарню 08.09.2018 р.

3. По ступеню тяжкості дані тілесні пошкодження відносяться до категорії тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя.

4. Судово-медичних, даних про послідовність спричинення спричинення даних тілесних пошкоджень не мається.

5. В момент спричинення даних тілесних пошкоджень потерпіла могла бути звернена лівою стороною тіла до транспортного засобу і знаходилась в русі, могла йти, швидко йти, бігти (а.с.183-186 Том 2).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає доведеною вину ОСОБА_11 у вчинених кримінальних правопорушеннях та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження та кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.135 КК України, тобто у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Згідно з положеннями ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, у Рішенні №15-рп/2004 Конституційний Суд України зазначив: «Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.»

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» роз`яснено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_11 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_11 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлені.

ОСОБА_11 за місцем проживання характеризується нейтрально, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, не заперечував факт участі у дорожньо-транспортній пригоді, визнав свою вину, щиро каявся, надавав потерпілій допомогу на лікування, не заперечував надавати матеріальну допомогу в майбутньому.

Призначаючи ОСОБА_11 покарання, суд враховує його вік, а також те, що він одружений; має на утриманні двох неповнолітніх дітей; має інвалідність загального захворювання ІІ групи.

ОСОБА_11 вчинив необережний злочини, один із яких відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, за обставини, яка пом`якшує покарання та за відсутності обставин, які обтяжують покарання.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів призначення йому основного покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений злочин із застосуванням до призначеного покарання положень ст.ст.75,76 КК України та звільнити обвинуваченого ОСОБА_11 від відбування покарання із випробуванням.

Суд, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості, обставини злочину, наслідки у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, завданих потерпілій ОСОБА_15 , особу винного, вважає, що для досягнення мети покарання, яке полягає у карі, виправленні та запобіганні вчиненню нових злочинів, що полягає у передбаченому законом обмеженні прав і свобод ОСОБА_11 та захисту прав потерпілої у вказаному кримінальному провадженні, з огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_11 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є особою, яка має інвалідність загального захворювання ІІ групи, а, отже, ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та його виправлення без ізоляції від суспільства. Враховуючи всі викладені вище обставини, суд дійшов висновку про можливість призначення покарання в межах санкції цієї статті із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України. Крім того, ОСОБА_11 слід призначити покарання з урахуванням вимог ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_11 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.2 ст.286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубі порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, що спричинило тяжкі наслідки, та приходить до висновку про призначення йому додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом на строк 1 рік 6 місяців.

У кримінальному провадженні заявлений цивільний позов начальника Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Міська лікарня швидкої медичної допомоги до ОСОБА_11 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_15 у розмірі 15395 грн 17 коп.

Відповідно до ч.3 ст.128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Прокурор, який пред`являє цивільний позов у кримінальному провадженні, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді, передбачених частиною четвертою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, а також письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення ним представництва.

Розглядаючи цивільний позов прокурора, суд дійшов такого.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди

Згідно із положеннями ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

У судовому засіданні встановлено, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_11 потерпілій ОСОБА_15 були завдані тілесні ушкодження, у зв`язку із чим остання перебувала на лікуванні в Міськой лікарні швидкої медичної допомоги з 08.09.2018 року по 05.10.2018 року. Загальна вартість витрачених коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_15 склала 15395 грн 17 коп.

Згідно з положеннями ч.1 ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи те, що лікування потерпілої ОСОБА_15 проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності; вказані витрати є документально підтвердженими, суд вважає, що цивільний позов начальника Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Міська лікарня швидкої медичної допомоги до ОСОБА_11 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_15 підлягає задоволенню.

Також, у кримінальному провадженні заявлений цивільний позов потерпілою ОСОБА_15 до ОСОБА_11 про стягнення матеріальних та моральних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні потерпіла (цивільний позивач) ОСОБА_15 та її представник заявлений позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі.

Обвинувачений (цивільний відповідач) ОСОБА_11 не заперечував щодо задоволення цивільного позову та зобов`язався відшкодувати потерпілій ОСОБА_15 матеріальну та моральну шкоди, а також, не заперечував щодо відшкодування витрат на правову допомогу.

Прокурор підтримав заявлені потерпілою позовні вимоги.

Вирішуючи заявлений потерпілою цивільний позов в межах даного кримінального провадження, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частиною 1 статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно з ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Частиною 2 статті 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України) (постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 № 14 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»).

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення потерпілому моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь цивільних позивачів, суд враховує роз`яснення пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 цієї ж постанови пленуму роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості (п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4).

У судовому засіданні встановлено, що шкода потерпілій ОСОБА_15 завдана внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_11 .

Згідно наданих до суду копій квитанцій ОСОБА_15 за період з 08.09.2018 року по 20 червня 2019 року, витратила на лікування отриманої в наслідок ДТП травми 77 670.00 (сімдесят сім тисяч шістсот сімдесят) гривень. 66 тисяч гривень ОСОБА_11 сплатив ОСОБА_15 11 670.00 гривень залишається витрачено особисто потерпілою на лікування.

Викладені вище обставини підтверджуються: копією висновку експерта; копією Листа з додатками Миколаївської ЦРЛ копією медичної карти №7060/724 (14 аркушах) копіями квитанцій на придбання ліків (15 аркушах).

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із вимог ст.ст. 23, 1167 ЦК України, та роз`яснень, що викладені в п. 9 постанови Пленуму Верховного суду №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та бере до уваги те, що потерпіла ОСОБА_15 понесла моральні страждання через те, що отримала тяжкі тілесні ушкодження. Це завдало їй емоційних переживань та фізичних страждань. ОСОБА_15 перенесла операції, стала інвалідом. Після ДТП потерпіла рухається за допомогою палиці, швидко втомлюється; тривалі відстані для неї неможливі. Вона не може довго сидіти та ходити. Були зруйновані її мрії про подорожі та активне життя. Крім того, потерпіла втратила впевненість у собі у зв`язку із тим, що може пересуватись за допомогою палиці та нерівно ходить. Все це спричинило пригнічення стану ОСОБА_15 , внаслідок чого вона почала до всього ставитись нервово. Внаслідок ДТП був порушений звичайний спосіб життя ОСОБА_15 .. Все це негативно вплинуло на стан її здоров`я, а також були завдані моральні страждання.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову потерпілої ОСОБА_15 у повному обсязі та вважає суму відшкодування матеріальної ті моральної шкоди такими, що відповідають засадам розумності, зваженості, достатності, співмірності, виваженості та справедливості, з врахуванням обставин при яких було спричинено матеріальну та моральну шкоду ОСОБА_15 , з оцінкою ступеня та обсягу моральних та фізичних страждань потерпілої, вимушених змін у її життєвих стосунках, а також з огляду на дані про особу обвинуваченого, у тому числі його сімейний та майновий стан.

Речовим доказом у даному кримінальному провадженні є: автомобіль марки ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , на який ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.09.2018 року накладено арешт.

Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч.4 ст.174 КПК України, відповідно до положень якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Так, судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва ОСОБА_33 від 12.09.2018 року накладено арешт на транспортний засіб марки ВАЗ-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом заборони будь-кому здійснювати його відчуження, розпорядження користування до скасування арешту у порядку, встановленому КПК України.

Положеннями статті 174 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) визначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Судова практика Європейського суду з прав людини орієнтує на те, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції", має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства».)

При вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів, належить забезпечувати справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, а також з вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді на вищевказаний транспортний засіб.

Також, речовими доказами у кримінальному провадженні є: чотки; частини склоочисника; 2 дзеркала; 3 сліда папілярних узорів пальців рук; 2 змиви; годинник. Відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 08.09.2018 року, зазначені речові докази постановлено зберігати разом з матеріалами кримінального провадження.

Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні складаються з витрат на проведення: експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 у розмірі 2288,00 грн; транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1430,00 грн; експертизи по дослідженню обставин ДТП у розмірі 1884,00 грн; додаткової експертизи по дослідженню обставин ДТП у розмірі 2198,00 грн; трасологічної експертизи цілого за частинами у розмірі 4710,30 грн.

Вказані витрати є документально підтвердженими та підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_11 .

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_11 не застосовувався. До набрання вироком законної сили суд вважає за можливе не обирати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід.

Керуючись ст.100, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_17 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135 КК України, ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.135 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.286 КК України - у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік 6 місяців.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_11 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Покласти на ОСОБА_11 обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_11 не обирати.

Цивільний позов начальника Миколаївського районного відділу Миколаївської прокуратури №1 ОСОБА_8 в інтересах держави в особі Міська лікарня швидкої медичної допомоги до ОСОБА_11 про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_15 у розмірі 15395 грн 17 коп - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави в особі Міська лікарня швидкої медичної допомоги (адреса: вул.Корабелів,14в, м.Миколаїв, 54020; ЄДРПОУ 05483090, МФО 826013) витрати на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_15 у розмірі 15395 (п`ятнадцять тисяч триста дев`яносто п`ять) грн 17 коп.

Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_8 ; адреса: АДРЕСА_2 ): матеріальну шкоду у розмірі 11670 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят) грн 00 коп. та моральну шкоду у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_15 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 коп за правову допомогу.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 12.09.2018 року на автомобіль марки ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1 - скасувати.

Речовий доказ автомобіль марки ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1 , який зберігається на території ВП №5 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області (колишня назва - Миколаївський РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області) за адресою: м.Миколаїв, вул.Очаківська,164 - повернути власнику.

Речові докази: чотки; частини склоочисника; 2 дзеркала; 3 сліда папілярних узорів пальців рук; 2 змиви; годинник, які відповідно до постанови про визнання речовими доказами від 08.09.2018 року, зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження - знищити.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати за проведення: експертизи по дослідженню технічного стану автомобіля ВА3-2101, державний реєстраційний номер НОМЕР_7 у розмірі 2288,00 грн; транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 1430,00 грн; експертизи по дослідженню обставин ДТП у розмірі 1884,00 грн; додаткової експертизи по дослідженню обставин ДТП у розмірі 2198,00 грн; трасологічної експертизи цілого за частинами у розмірі 4710,30 грн, а всього 12510 (дванадцять тисяч п`ятсот десять) грн 30 коп.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1

01.04.2025