Ухвала

від 02.04.2025 по справі 707/1115/25

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1115/25

2-о/707/55/25

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

02 квітня 2025 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Волкова Н.С., перевіривши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Черкаської районної військової адміністрації Черкаської області, Придніпровський районний у місті Черкаси відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про усиновлення дитини

в с т а н о в и в:

01 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про усиновлення дитини, заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Черкаської районної військової адміністрації Черкаської області, Придніпровський районний у місті Черкаси відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

Нормами ч. 3 ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддею встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177, 311-313 ЦПК України.

У п. 6 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30 березня 2007 року зазначено, що вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем, чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Згідно з ч. 1 ст. 313 ЦПК України суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати, проте в колі учасників справи заяви про усиновлення не зазначено відомостей щодо дитини.

Звертаючись до суду із заявою про усиновлення дитини заявником подано нотаріально засвідчену заяву його дружини ОСОБА_2 про згоду на усиновлення дитини, проте у заяві про усиновлення позивачем ОСОБА_1 не зазначено заінтересованою особою, з дотриманням положень ЦПК України, матері дитини.

Крім того, згідно із частинами восьмою, дев`ятою та десятою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

У частині першій статті 232 СК України вказано, що з моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.

Тобто правовим наслідком усиновлення є повна втрата зв`язку дитини із своїми біологічними батьками (або одним з них) та іншими її родичами за походженням.

Саме ця обставина вимагає особливої уваги при здійсненні процедури усиновлення, адже національне законодавство проголошує принцип вжиття вичерпних заходів для реалізації права дитини на виховання батьками або іншими родичами. Законодавець визначив це як один із основоположних критеріїв для забезпечення найкращих інтересів дитини.

Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, або позбавлення батьківських прав, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, позбавлений батьківських прав, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв`язку. Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини (частина друга статті 232 СК України).

Усиновлення породжує такі ж юридичні наслідки, які настають внаслідок народження дитини, оскільки усиновлена дитина прирівнюється до рідної.

При усиновленні дитини за бажанням її родичів за походженням може бути збережено правовий зв`язок між ними та дитиною. Суд розглядає зазначену заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її лише за умови, якщо це відповідає інтересам дитини. Заінтересовані особи, які звернулися до суду із заявою про збереження правового зв`язку між ними й дитиною, яка усиновлюється, мають право брати участь у розгляді судом справи про усиновлення.

Дозвіл суду на збереження правових зв`язків усиновлюваного з родичами повинен бути відображений у рішенні суду про усиновлення. Такий дозвіл надає родичам померлого, позбавленого батьківських прав батька (матері), окрім іншого, й право на спілкування з усиновленою дитиною відповідно до статті 257 СК України. Відсутність вказівки про збереження правових зав`язків означає, що правовідносини усиновлюваного з родичами є припиненими.

При збереженні таємниці усиновлення, тобто відсутності інформації про усиновлення дітей, родичі померлого, позбавлених батьківських прав, не зможуть подати заяву про збереження правового зв`язку, а тому потрібно дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення. Якщо ці особи допускають розрив правового зв`язку, то їхнє право на збереження зв`язку із дитиною має втрачатися, за умови наявності вимоги усиновлювача дотримуватися таємниці усиновлення.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 362/5593/20.

Судом встановлено, що в заяві про усиновлення заявником не зазначені у якості заінтересованих осіб бабу та діда (батьків визнаного недієздатним ОСОБА_3 ), або будь-якої іншої інформації щодо них, що позбавляє суд дізнатись у таких осіб про їхнє ставлення до усиновлення та чи не бажають вони подати заяву про збереження правового зв`язку із їх онукою.

Таким чином, заява не відповідає вимогам статей 175, 177, 311-313 ЦПК України, а тому суд приходить до висновку про залишення заяви без руху та встановлення заявнику строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 175, 177, 311-313 ЦПК України, суддя-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Черкаської районної військової адміністрації Черкаської області, Придніпровський районний у місті Черкаси відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, про усиновлення дитини - залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали про залишення заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява буде вважатись не поданою та повертається заявникам зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: Н. С. Волкова