Рішення

від 10.03.2025 по справі 759/23680/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23680/24

пр. № 2/759/1276/25

10 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Ганнисика А.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олевська 11» (03164, м. Київ вул. Олевська,11 ) про визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У листопаді 2024 року позивач звернулася до суду із позовом про визнання права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Позовну заяву мотивує тим, що 19 липня 2012 року мати позивача ОСОБА_3 уклала договір про участь у фонді фінансування будівництва житлового будинку з комплексом соціально-побутового обслуговування у кварталі вулиць АДРЕСА_9, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 . Відповідно до зазначеного договору об`єктом інвестування стала однокімнатна квартира АДРЕСА_4 на 14 поверсі.

31 липня 2012 року побудований будинок було введено в експлуатацію. 06 вересня 2013 року Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_5 .

03 жовтня 2013 року між забудовником, ОСОБА_3 та позивачем було укладено тристоронній договір № В1585/V-У про відступлення прав та переведення обов`язків за договором від 19 липня 2012 року про участь у ФФБ .Відповідно до цього договору до позивача перейшли всі права та обов`язки щодо участі у фонді фінансування будівництва стосовно квартири.

Позивач повністю виконав умови договору, здійснив усі необхідні платежі в повному обсязі та, відповідно до договору № 1585/V-У від 3 жовтня 2013 року, набув майнові права на квартиру

Однак забудовник не здійснив оформлення права власності на квартиру та не надав позивачу документів, необхідних для цього. Крім того, у процесі будівництва забудовником було змінено кількість квартир у будинку, у зв`язку з чим змінилася нумерація квартир. Квартира позивача, яка раніше мала номер 202, отримала номер 225. Незважаючи на це, після закінчення будівництва забудовник передав квартиру позивачу. Після отримання квартири позивач виготовив технічний паспорт.

Станом на сьогодні позивач безперешкодно користується квартирою та оплачує комунальні послуги. Відносно посадових осіб забудовника було порушено декілька кримінальних справ, забудовника визнано банкрутом, і у травні 2024 року його реєстрацію було скасовано.

Позивач неодноразово звертався із запитами про реєстрацію права власності на квартиру до нотаріусів, однак усі вони відмовляли через відсутність у позивача необхідних документів. Протягом понад 10 років позивач регулярно оплачує комунальні послуги, рахунки на оплату яких виставляє ОСББ будинку. Послуги надаються належної якості, спору щодо їх надання та оплати між сторонами немає.

Проте відповідач не запрошує позивача на загальні збори співвласників будинку та не дає можливості брати участь у голосуванні з питань функціонування будинку. Зокрема, на загальні збори, які відбулись 30 серпня 2024 року, позивача не було запрошено, про їх проведення не повідомлено, і до голосування його не допущено. У відповідь на звернення позивача щодо участі у загальних зборах відповідач повідомив, що не може допустити позивача до участі в них доти, доки він не надасть документи про право власності на квартиру.

Таким чином, відповідач не визнає право власності позивача на квартиру, а позивач не має можливості оформити це право через відсутність необхідних документів, які забудовник не надав. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 03.02.2025 року закрито підготовче засідання у вказаній цивільній справі та призначено розгляд справи по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про день, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не відомі.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

19.12.2012р. між ТОВ «ФК «Уко -Капітал» та ОСОБА_3 було укладено договір № 1585/V-У про участь у Фонді фінансування будівництва.

Відповідно до п.1.1 договору довіритель зобов`язується передати управителю в управління грошові кошти з метою отримання довірителем у власність житла (об`єкта інвестування), а управитель зобов`язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені та за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами Фонду фінансування будівництва та цим договором.

Відповідно до п.1.9 договору опис об`єкта інвестування, що підлягає передачі довірителю в порядку та на умовах цього договору після завершення будівництва: об`єкт будівництва - житловий будинок з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі АДРЕСА_5 та АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_6 ); об`єкт інвестування квартира, 14 поверх; кількість кімнат одна; номер об`єкту інвестування 202 попередньо визначена загальна кількість вимірних одиниць об`єкту інвестування 49,20 кв.м.

Відповідно до п. 4.5, 4.6 договору після внесення довірителем коштів до ФФБ, управитель закріплює за довірителем відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування з урахуванням поточної ціни одиниці об1єкта інвестування, що відображається у свідоцтві про участь у ФФБ. Довіритель може отримати у власність закріплений за ним об`єкт інвестування після введення об`єкта будівництва в експлуатацію на умовах, визначених правилами ФФБ та цим договором.

Відповідно до п. 6.5 договору оформлення права власності довірителя на житлові приміщення (житло) здійснюється забудовником своїми силами та за свій рахунок.

ТОВ «Фінансова компанія «УКО-Капітал» видало ОСОБА_2 свідоцтво № 1585/V-У від 03.10. 2013 року про участь у фонді фінансування будівництва виду «А» ТОВ «Фінансова компанія «УКО-Капітал», яким визначено характеристики об`єкта інвестування, що закріплений за довірителем згідно з договором № 1504/V-У від 23 квітня 2012 року, а саме: об`єкт будівництва - житловий будинок з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_6 ), об`єкт інвестування - квартира, поверх АДРЕСА_7 , номер об`єкта інвестування 202, попередньо визначена загальна кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування 49,20 кв.м., кількість закріплених за довірителем одиниць інвестування 49,20 кв.м., сума коштів, що передана довірителем у управління управителю 369 000,00 грн., запланована дата введення об`єкта будівництва в експлуатацію 19 квітня 2013 року.

У матеріалах справи наявна копія сертифікату серії КВ № 16512130468 від 31 липня 2013 року, яким ДАБК у м. Києві засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта: житлові будинки з комплексом соціально-побутового обслуговування в кварталі вулиць АДРЕСА_9, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 (перша та друга черги будівництва) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

03.10.2013 року між ТОВ «ФК «Уко -Капітал» та ОСОБА_3 було укладено договір № 1585/V-У відступлення майнових прав /а.с.11/.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору за договором управитель передає, а довіритель набуває майнових прав на об`єкт інвестування, визначений у пункті 1.9 договору про участь у ФФБ.

Відповідно до п.2.2 договору довіритель вважається таким, що набув майнові права на об`єкт інвестування при умові, якщо він повністю проінвестував закріплений за ним об`єкт інвестування.

03 жовтня 2013 року між забудовником, ОСОБА_3 та позивачем було укладено тристоронній договір № В1585/V-У про відступлення прав та переведення обов`язків за договором від 19 липня 2012 року про участь у ФФБ .Відповідно до цього договору до позивача перейшли всі права та обов`язки щодо участі у фонді фінансування будівництва стосовно квартири.

З листа Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 06.09.2013р. № 109/6375/1621/31 вбачається, що розглянуто звернення ТОВ «Сосновий квартал» по питанню присвоєння поштової адреси житловим будинкам по АДРЕСА_5 та можуть використані наступні поштові адреси: 32-поверховий житловий будинок - АДРЕСА_8 та 16-ти поверховий будинок - АДРЕСА_5 /а.с.13/.

Позивачем долучено технічний паспорт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, зазначена позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (див. висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача (частина перша статті 33 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі та її розгляду).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олевська 11» про визнання права власності на квартиру,

Однак, відповідно до чинного законодавства, ОСББ не може бути відповідачем у справі, оскільки не порушувало права та інтереси позивача.

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи, як співвідповідача, не заявляв.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачу належить обов`язок довести, що вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок, Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олевська 11». Позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи, як співвідповідача, не заявляв. Суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та роз`яснює, що позивач не позбавлений права пред`являти позов до належного відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,4, 12,13,15,16,81,258-259,264,265,273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Олевська 11» (03164, м. Київ вул. Олевська,11 ) про визнання права власності на квартиру - відмовити .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко