Рішення

від 02.04.2025 по справі 738/2591/24

НІЖИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 738/2591/24

№ провадження 2/738/33/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН ЕМ УК РА ЇН И

02 квітня 2025 року Менський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді: Савченка О.А.

з участю секретаря: Лях Н.М.

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивачки: адвоката Немеровець Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мена Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Екосіпан-Чернігів», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Менська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Менського районного суду Чернігівської області з позовом до Дочірнього підприємства «Екосіпан-Чернігів», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Менська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно. Позовні вимоги мотивувала наступним. 06 липня 1994 року між позивачкою, ОСОБА_4 та ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» було укладено Договір купівлі продажу квартири по АДРЕСА_1 , згідно якого ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» продає, а працівник ЧМЗВ ОСОБА_4 та члени його сім`ї: ОСОБА_1 купують квартиру по АДРЕСА_2 загальною площею 57,92 кв.м. вартістю 135105 млн. крб. ОСОБА_4 повністю сплатив вказану у Договорі купівлі-продажі квартири від 06.07.1994 вартість квартири АДРЕСА_3 . Згідно Ордеру на жиле приміщенні № 12 від 26 січня 1995 року ОСОБА_4 з сім`єю: дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_5 та син ОСОБА_3 вселились у вказану квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, спадкоємцем якої першої черги за законом є позивачка, яка в установлений законом строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину. Інші спадкоємці діти спадкодавця, треті особи ОСОБА_2 подала заяву про відмову від прийняття спадщини, ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини після померлого батька до нотаріальної контори не звертався. Однак, позивачка не може отримати свідоцтво про право власності на спадщину після померлого чоловіка, а саме на належну йому частину квартири АДРЕСА_3 , оскільки спадкодавець за життя не оформив належним чином правовстановлюючі документи на належне йому майно. Крім цього, враховуючи, що житловий будинок АДРЕСА_1 не перебуває на балансі Менської міської ради, позивачка позбавлена можливості скористатись правом набуття у власність вказаної квартири у порядку приватизації державного житлового фонду. Позивачкою також вживались заходи щодо можливості нотаріального оформлення договору купівлі продажу спірної квартири із правонаступником ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» ДП «Екосіпан-Чернігів», однак її звернення залишилось без відповіді. Враховуючи, що позивачкою були використані всі можливі варіанти на оформлення права власності на нерухоме майно, які не дали бажаного результату, ОСОБА_1 для захисту своїх прав звернулась до суду.

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ДП «Екосіпан Чернігів» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, в установлений судом термін відзиву на позовну заяву з наявними доказами та клопотання про розгляд справи з його участю не подав.

Треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засіданні не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представники третіх осіб Менської державної нотаріальної контори та Менської міської ради в судове засіданні не з`явилися, надіслали до суду заяви про розгляд справи без їх участі, з приводу позовних вимог покладаються на розсуд суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без нез`явившихся учасників на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушений, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 41 Конституції України закріплює, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності (ч. 1). Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом (ч. 2). Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ч. 4).

Суд приймає до уваги подані позивачем письмові докази, на підставі яких встановлені наступні обставини справи.

04 жовтня 1980 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб і ОСОБА_4 , про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу, копія якого додана до матеріалів справи (а.с.12).

Від шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мають двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження, копії яких додані до матеріалів справи (а.с. 14, 16).

23 листопада 2007 року ОСОБА_5 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.15).

06 липня 1994 року між ОСОБА_1 (позивачка), ОСОБА_4 та ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» було укладено Договір купівлі продажу квартири по АДРЕСА_1 (далі Договір), згідно якого ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» продає, а працівник ЧМЗВ ОСОБА_4 та члени його сім`ї: ОСОБА_1 купують квартиру по АДРЕСА_2 загальною площею 57,92 кв.м. вартістю 135105 млн. крб.(а.с. 18).

Згідно пункту 2 Договору вартість квартири виплачується протягом 10 років рівномірно за кожний місяць безпроцентно, після укладення Договору купівлі-продажу через нотаріуса.

Згідно виписки з Протоколу № 3 від 25 січня 1995 спільного засідання адміністрації та профкому ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» передану останньому 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 , загальна площа 57,82 кв.м., жила площа 42,02 кв. м. виділено ОСОБА_4 зі зняттям з черговості на отримання житла в м. Мена сім`ї з 4 осіб:

ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 (а.с.19).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Менської міської ради народних депутатів Чернігівської області від 26 січня 1995 року № 12 затверджено Протокол № 3 спільного засідання адміністрації та профкому ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» від 25 січня 1995 року «Про виділення квартир гр.гр. ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 і видано ордера на вселення у виділені квартири в будинку АДРЕСА_1 (а.с.20).

На підставі Ордера на жиле приміщення № 12 від 26 січня 1995 року ОСОБА_4 з сім`єю: дружина ОСОБА_1 , дочка ОСОБА_5 , син ОСОБА_3 , вселились у квартиру АДРЕСА_3 (а.с.21).

Згідно частини першої статті 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіти, користуватися і розпоряджатися цим майном.

Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином, спірна квартира АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

ОСОБА_4 оплатив вартість квартири АДРЕСА_3 , яка належить ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» площею 57,92 кв.м, отриманої в Чернігівському монтажно-заготівельному виробництві згідно договору на дольову участь в будівництві 60-ти квартирного будинку м. Мена між КП «Агрострой» м. Мена та ЧМЗВ ЗАО «Сантехмонтаж-1» м. Чернігів в сумі 1135 грн. 05 коп. Оплата проводилась утриманням з заробітної плати щомісячно, що підтверджується довідкою № 24 від 28.01.1999 (а.с.23).

Відповідно до повідомлення Менської міської ради Чернігівської області № 04-18/559 від 26.03.2024 житловий багатоквартирний будинок АДРЕСА_5 на балансі Менської міської ради та у комунальній власності Менської міської територіальної громади не перебуває (а.с.27).

Положеннями ч. 2 ст. 4 ЦК УРСК 1963 року, що діяв на час укладення Договору купівлі-продажу спірної квартир від 06.07.1994, передбачено підстави виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема цивільні права і обов`язки виникають х угод, передбачених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 44, 224 ЦК УРСР 1963 року договір про купівлю-продаж нерухомого майна повинен укладатися у письмові формі.

Згідно зі ст. 128 ЦК УРСР 1963 року право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до положень ст. 45 ЦК УРСР 1963 року недодержання передбаченої законом форми угоди тягне за собою недійсність угоди лише у випадках, якщо такий наслідок прямо вказаний в законі.

Згідно із приписами статті 47 ЦК УРСР 1963 року, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому випадку нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Судом встановлено, що позивачкою вживались заходи звернення до відповідача із заявою про нотаріальне оформлення Договору купівлі продажу спірної квартири, які не принесли будь-яких результатів.

Таким чином, враховуючи, що покупець ОСОБА_4 повністю сплатив продавцю ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» вказану у Договорі вартість квартири і разом із ОСОБА_1 прийняв квартиру АДРЕСА_3 , тому є підстави для визнання угоди укладеної між ДП ЧМЗВ «Сантехмонтаж-1» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 дійсною, оскільки договір купівлі продажу нерухомого майна вчинений та виконаний в повному обсязі.

Згідно рішення Менської міської ради від 22 жовтня 2015 року «Про перейменування вулиць, провулків, площі та парків міста Мена» вулицю Жовтнева перейменовано на вулицю Чернігівський шлях.

Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 (із змінами і доповненнями) утворено у Чернігівській області Корюківський район (з адміністративним центром у місті Корюківка) у складі територій Корюківської міської, Менської міської, Сновської міської, Сосницької селищної, Холминської селищної територіальних громад.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Чернігів помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , копія якого додана до матеріалів справи (а.с.17).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина.

Відповідно до статті 1261 ЦК України в першу чергу право на спадкування за законом маютьдіти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину протягом шести місяців з часу відкриття спадщини, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

У ст. 1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як слідує з матеріалів спадкової справи № 156/2015, 12 квітня 2016 року за заявою ОСОБА_1 Менською районною державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . ОСОБА_2 спадкоємець першої черги за законом на спадкове майно після померлого батька ОСОБА_4 в установлений законом строк подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь своєї матері (позивачки). Інший спадкоємець першої черги за законом на спадкове майно після померлого батька ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався.

Таким чином, єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_4 є його дружина позивачка ОСОБА_1 .

З повідомлення завідувача Менською державною нотаріальною конторою № 1775/01-16 від 14.11.2024 слідує, що видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна та надання правовстановлюючих документів на нерухоме майно. У разі, якщо це договір купівлі-продажу квартири, то відповідно до ст. 657 ЦК України такий договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (а.с.46).

Згідно п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

За змістом частини першої статті 15та частини першої статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Вимога для захисту порушеного права має відповідати змісту цього права та характеру його порушення. Одним зі способів захисту цивільних прав, з яким особа має право звернутися до суду, є вимога про визнання права.

Таким чином, право на спадщину є самостійним майновим правом, яке виникає на підставі факту її прийняття та підлягає захисту в передбачений законом спосіб, і через відмову нотаріуса у видачі спадкоємцю свідоцтва про право на спадщину, не може бути захищене в інший спосіб.

Відповідно до п.37 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

У той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 328, ст. 392 ЦК України).

Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.

Якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом задоволення її позовних вимог: визнання дійсним Договору купівлі продажу квартири АДРЕСА_3 , укладеного 06 липня 1994 року в м. Мена між ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1» ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ; визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_3 , частина якої є спільною сумісною власністю набутою позивачкою в період шлюбу із ОСОБА_4 , а - в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_4 .

Згідно технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_3 , виготовленого Чернігівським МБТІ від 03.02.1999 загальна площа 3-кімнатної квартири становить 58,5 кв.м., житлова 36,6 кв.м. (а.с.24-26).

Відповідно до висновку № 29/06-24 про вартість майна, виготовленого ТОВ «Інститут земельних реформ та раціонального землекористування» станом на 24 червня 2024 року вартість квартири АДРЕСА_3 становить 631130 грн. (а.с.35).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленого позову.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-80, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Екосіпан-Чернігів», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Менська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Менська міська рада, про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним та визнання права власності на майно задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 06 липня 1994 року в м. Мена між ЧМЗВ ОФ «Сантехмонтаж-1», ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої по АДРЕСА_2 ) право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_3 .

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвали суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: О.А.Савченко