Рішення

від 13.12.2007 по справі 6/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.07                                                                                 Справа № 6/36.

Судова колегія у складі суддів Доманської М.Л. - головуючий, Василенко Т.А.,                  Середа А.П., розглянувши матеріали  справи за позовом

Державного науково-дослідного та проектного Інституту основної хімії, м. Харків

до Відкрите акціонерне товариство "Лисичанськнафтооргсинтез", м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення  76618 грн. 16 коп.

за участю представників сторін:

від позивача –не прибув (явка обов"язкова),

від відповідача –Старченко Я.Г. (дов.  від 01.01.07 № 18/21-6),

                                                            в с т а н о в и в:

Суть спору: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за виконані роботи у сумі 76618 грн. 16 коп..

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 23.04.07 для розгляду справи № 6/36 призначено колегію у складі суддів: Доманська М.Л. (головуючий у колегії),  Василенко Т.А., Середа А.П.

Як вбачається з матеріалів справи, повним найменуванням підприємства відповідача у справі є: Відкрите акціонерне товариство "Лисичанськнафтооргсинтез"  (ідентифікаційний код 05400848).

          Заявою, зданою до суду 23.04.07, позивач в порядку ст.22 ГПК України уточнив, що позовні вимоги ґрунтуються на укладеному сторонами договорі від 17.04.97 № 01-ЛН-97-Д-9-277. Вказана заява прийнята судом.

Ухвалою суду від  23.04.07 провадження у даній справі було зупинено на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України до вирішення питання про приєднання позивача до справи № 22/92б про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Лисичанськнафтооргсинтез".

Ухвалою господарського суду від 09.10.07 у справі №22/92б Відкрите акціонерне товариство "Лисичанськнафтооргсинтез" (Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, буд. №371, ідентифікаційний код 05400848) визнано банкрутом та  відкрито ліквідаційну  процедуру строком до 12 місяців (до 09.10.08).

Відповідач у справі проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач у встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності або визнання боржника банкрутом»термін з вимогами до відповідача не звернувся, отже його грошові вимоги з оплати виконаних робіт вважаються погашеними.

          Дослідивши обставини справи, додатково надані  матеріали, вислухавши представників сторін,  суд прийшов до наступного.

          В обґрунтування позову позивач посилається на те, що ним відповідно до додаткової угоди від 01.07.97 до договору від 17.04.97 № 01-ЛН-97-Д-9-277 були виконані роботи, які прийняті відповідачем згідно з актом здачі-прийняття науково-технічної продукції від 27.02.98 № 6, та не оплачені. Позивачем на адресу відповідача направлено платіжне доручення від 07.08.00 № 13, яке залишене неоплаченим, та претензію від 14.09.00 № 61-162, яка залишена без відповіді. У зв'язку з чим за відповідачем виникла заборгованість перед позивачем за виконану роботу, яку  позивач просить стягнути з відповідача на свою користь у сумі 76618 грн. 16 коп.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.

Оцінивши доводи сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з огляду на наступне .

Відповідно до ст. 35 ГПК України факт,   встановлений  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не  доводиться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.06 по справі № 55/129-06 (а.с.148-150 том І), яке набрало законної сили (а.с.5-7, 10 том ІІ), встановлено, що  17.04.97 між сторонами у справі було укладено договір № 01-ЛН-97-Д-9277. У відповідності до умов якого позивач у даній справі взяв на себе зобов'язання розробити робочий проект, а відповідач у даній справі в свою чергу прийняти виконані роботи та сплатити за них. 1 липня 1997 року сторони уклали Додаткову угоду до договору. Згідно п. 6.1 вказаного договору строк дії договору визначено до повного розрахунку за виконані роботи. В п. 6.3 договору зазначено, що до договору додаються: кошторис, календарний план робіт, протокол технічної наради від 13.03.97. Крім того, невід'ємним додатком до договору, наявність якого передбачена п. 1.2 договору є технічне завдання, яке затверджено  17.04.97.

Позивач належним чином виконав прийняті на себе договірні зобов'язання та відповідач прийняв виконані роботи без зауважень. Згідно п. 6.1 договору від 17.04.97 № 01-ЛН-Д-9-277 строк дії договору визначено до повного розрахунку за виконані роботи.

Крім того, позивачем надано Акт здачі приймання науково-технічної продукції від 27.02.98 № 6 згідно договору від 17.04.97 № 01-ЛН-Д-9-277, в якому зазначено, що науково-технічна продукція відповідає умовам договору, технічному завданню та оформлена належним чином. Вказаний акт підписано сторонами та скріплено печатками. Тобто відповідач прийняв виконані позивачем роботи без зауважень та здійснював розрахунки за виконані роботи. Згідно актів звірки взаєморозрахунків, які підписано сторонами та скріплено печатками у відповідача за вказаним договором існує борг перед позивачем у сумі 76618 грн. 16 коп. Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість. Листом від 29.09.99 № 9-ОИС-591 відповідач гарантував з появою сировини на заводі сплатити борг.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР),  якщо строк виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вищевказаним договором від 17.04.97 № 01-ЛН-97-Д-9-277 не встановлений строк виконання боржником (відповідачем у справі) обов'язку щодо оплати продукції, тому позивачем на адресу відповідача направлено платіжне доручення від 07.08.00 № 13, яке залишене неоплаченим, та претензію від 14.09.00 № 61-162 щодо оплати боргу у сумі 76618 грн. 16 коп.. Отримання вищевказаних платіжного доручення від 07.08.00 № 13 та претензії від 14.09.00 № 61-162 підтверджено відповідачем у відзиві, зданому до суду 13.12.07.

Відповідач за виконану роботу на вказану суму не розрахувався, у зв'язку з чим за ним на час пред'явлення позову утворився борг у сумі 76618 грн. 16 коп..

При цьому позов не підлягає задоволенню з наступного.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.12.06 було порушено провадження по справі № 22/926 про банкрутство ВАТ «ЛИНОС»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно із вимогами ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»ініціюючим кредитором по справі в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр»№ 36 (3449) від 24.02.07, було розміщено оголошення відносно порушення провадження у справі про банкрутство відповідача.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Зважаючи на те, що грошові вимоги до відповідача про сплату виконаних робіт згідно платіжної вимоги-доручення від 07.08.00 №13 та претензії від 14.09.00 №61- 162 виникли у 2000 році, тобто до порушення провадження у справі  про  банкрутство  ВАТ  «ЛИНОС»,  позивач,  є конкурсним  кредитором відповідача.

Згідно із положеннями статті 14 вищезазначеного закону, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є  граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 27.07.07 був затверджений реєстр грошових вимог кредиторів у справі №22/92 б, та зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не розглядаються і вважаються погашеними.

Позивач же у встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності, або визнання боржника банкрутом»термін з вимогами до відповідача не звернувся, отже його грошові вимоги з оплати виконаних робіт за вищевказаним договором у сумі 76618 грн. 16 коп. вважаються погашеними.

Відповідно до п. 8.13 Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 04.06.04 №04-5/1193 "Про деякі питання застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 зазначеного закону.

Також необхідно зазначити, що Постановою господарського суду Луганської області від 09.10.07 по справі №22/92б Відповідача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

За таких обставин, у задоволені позову слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

          На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд

в и р і ш и в :

1.Відмовити у задоволені позову.

2.Судові витрати покласти на позивача.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –13.12.07.

Суддя                                                                                                       М.Л. Доманська

Суддя                                                                                                    Т.А. Василенко

Суддя                                                                                                      А.П. Середа