Рішення

від 27.03.2025 по справі 160/1045/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 рокуСправа №160/1045/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 1-Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центра Міністерства внутрішніх справ України», 2- Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1-Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центра Міністерства внутрішніх справ України», 2- Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», в якому просить:

визнати протиправним та скасувати витяг з протоколу (рішення) засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №125 від 23.09.2024;

визнати протиправним та скасувати рішення Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» №33/4-Б-515 від 11.11.2024;

зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» повторно розглянути заяву з відповідними документами та скласти новий висновок (постанову) щодо встановлення причинного зв`язку захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що призвело до його смерті, яке є наслідком поєднаної мінно-вибухової травми від 07.09.2022 року, із захистом Батьківщини для надання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивач не згодна з висновками відповідачів щодо причинного зв`язку захворювання її сина, що призвело до його смерті.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2025 року відкрито провадження у справі №160/1045/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст.257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Зач. 5ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Державна установа «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» у відзиві на позовну заяву вважає , що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

В своїй діяльності М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» керується Положенням про діяльність медичної (військово- лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №»285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024р. №331.

Судово-медичною експертизою було визначено безпосередню причину смерті колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 та якою діагноз дилатаційної кардіоміопатії, зазначений в попередньому лікарському свідоцтві № 281 від 22.04.2024, не знайшов свого підтвердження. Крім того, слідуючи з матеріалів медичних документів за період з вересня 2022 року до квітня 2024 року, в жодній виписці із медичних карт амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 за №№ 10284, е7885, 3014, не зазначені скарги з боку серцево-судинної системи та відсутні патологічні зміни згідно даних об`єктивних досліджень (межі серця, дані аускультації серця, рівень артеріального тиску).

Центральна медична (військово-лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний клінічний центра Міністерства внутрішніх справ України», у відзиві на позовну заяву не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на таке.

Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма №106/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від -08.08.2006 №545, причини смерті визначаються лікарем, що лікував померлого, який видає лікарське свідоцтво про смерть, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, які відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатомом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Таким чином, лікарське свідоцтво про смерть є тим документом, в якому зазначаються хвороби (патологічні стани), що призвели до смерті та є її причиною.

Відповідно до витягу з протоколу №125 засідання М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» від 23.09.2024 комісія встановила: зв`язок між причиною смерті ОСОБА_2 та пораненнями (свідоцтво про хворобу №36 від 10.02.20213) причиною при звільненні з НГУ, яке пов`язане із захистом Батьківщини, не вбачається.

У позовній заяві позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем рішення.

Позивач подала відповідь на відзиви відповідачів, в яких звертає увагу на те, що у висновку експерта від 18.05.2024 року № 281 у зовнішньому дослідженні не співпадає: 1)наявність об`єму та кількості за життя виконаних оперативних втручань на хребетному стовпі і в порожнинах тіла трупа, як приклад: відсутність спаячних утворень, в порожнині тіла трупа не описано наслідки оперативного втручання на внутрішніх органах (скоби, шви, рубці); 2)відсутність виражених змін у правій нирці, де мало місце оперативне втручання,; 3) відсутність змін в ділянці сечового міхура, де за медичними документами повинна бути епіцистостома; 4)в отриманих результатах за матеріалами дослідження м`язової тканини серця виявлено калій натрієвий дисбаланс, що характерне для гострої ішемічної хвороби серця. В описової частині зазначено значення збільшення ваги і розмірів серця, що може свідчити про розвиток якихось патологічних змін з боку клапанів серця, яких не встановлено; 5)не зовсім зрозуміла природа виникнення гострої ішемічної хвороби серця та дилатаційної кардіоміопатії, які були відображені у лікарському свідоцтві про смерть.

Від відповідача-2 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких наведені ті ж самі доводи, що і у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.04.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 30.03.2023 ОСОБА_2 був учасником бойових дій.

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 №2768 від 19.01.2024 солдат ОСОБА_2 , стрілець 3-го відділення 3-го стрілецького взводу 9-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону в період з 26.08.2022 по 26.10.2022 брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в ОУВ "Харків".

З копії довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №180118 вбачається, що ОСОБА_2 з 13.03.2023 перебував на перший групі інвалідності у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

З медичної характеристики начальника медичної служби секції тилу і командира Військової частини № НОМЕР_3 Національної гвардії України від 12.08.2024 на солдата, призваного по мобілізації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця 3-го відділення 3-го стрілецького взводу 9-ої стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону Військової частини № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що солдат ОСОБА_2 на амбулаторному лікуванні не перебував.

07.09.2022 солдат ОСОБА_2 отримав поранення під час бойового зіткнення з підрозділами російської федерації, а саме потрапив під артилерійський обстріл противника, звідки після надання невідкладної допомоги був евакуйований до Золочівської центральної лікарні.

Відповідно до первинної медичної карточки (форма-100) від 07.09.2022 син позивачки отримав вогнепальне уламкове поранення поперекової ділянки справа, проникаюче в праву плевральну порожнину з ушкодженням правого сечоводу. ЗТГК, правобічний пневмогемоторакс, вогнепальне уламкове поранення поперекової ділянки ліворуч та по центру з ушкодженням хребта на рівні L1-L2 з ураженням спинного мозку.

З 07.09.2022 по 10.09.2022 син позивачки перебував на стаціонарному лікуванні у Військово- медичному клінічному центрі Північного регіону м. Харків з діагнозом: вогнепальні меножинні тораккоабдомінальні та хребетні поранення, проникаюче поранення правої половини грудної клітки, гемопневмоторакс, проникаюче заочеревинний простір справа поранення з пошкодженням правої нирки, паранефральною гемоперитонеумом. Вогнепальне осколкове дотичне проникаюче поранення хребта на рівні L1-L3 перелом остистих відростків, дужок та суглобових відростків L1, L2, L3 хребців, пошкодження корінців кінського хвоста та розривом ТМО до рівня Тh11- L2 (виписка №10284 від 10.09.2022). , нижня параплегія, тазові розлади.

З 10.09.2022 по 21.10.2022 ОСОБА_2 перебував у КНП. «Київська клінічна лікарня №17» м. Київ. Діагноз: поєднана травма (07.09.2022), вогнепальне осколкове дотичне проникаюче поранення хребта на рівні L1-L3 з переломом остистих відростків, дужок та суглобових відростків L1, L2, L3 хребців, пошкодження корінців кінського хвоста та розривом ТМО до рівня Тh11, забій спинного мозку, нижня параплегія, порушення функції тазових органів по центральному типу, проникаюче поранення правої половини грудної клітки, гемопневмоторакс, вогнепальне поранення нирки розтин паранефральної гематоми справа, ПХО вогнепального поранення поперекової ділянки, L1-L3, лямінектомія на рівні Тh11- L3, видалення кісткових уламків, ушивання розриву ТМО на рівні Тh11- L2 у вигляді нижньої змішаної переважно дистальної параплегії, порушення функції тазових органів з функціонуючою епіцистостомою, провідниковою гіпестезією з рівня Тh11 та каузалгіями в нижніх кінцівках, сформованих рубців спини та нижніх кінцівках, сформованих рубців спини та нижніх кінцівок, попередньої черевної стінки з наявністю активно гранулюючого пролежня шкіри куприкової сідничної ділянки, нейротрофічними змінами шкіри ступнів, вторинної анемії легкого ступеня.

10.02.2023 Центральна медична (військово-лікарська) комісія ДУ «Головний медичний центр МВС України» за направленням командира Військової частини НОМЕР_3 НГ України провела огляд солдата ОСОБА_2 , результати якого оформлено свідоцтвом про хворобу №36.

Комісією встановлено, що поранення ОСОБА_2 пов`язане із захистом Батьківщини та на підставі ст. 76)а), 12(в) гр.ІІ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України №402 від 14.08.2008, визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

З 12.05.2023 по 02.06.2023 ОСОБА_2 перебував на лікуванні у КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І.Мечникова ДОР» у неврологічному відділенні з діагнозом: наслідки поєднаної мінно-вибухової травми (07.09.2022) вогнепальних осколкових проникаючих поранень хребта на рівні L1-L3 з переломом остистих відростків, дужок та суглобових відростків L1, L2, L3 хребців, пошкодження корінців кінського хвоста та розривом ТМО до рівня Тh11, забій спинного мозку, лямінектомія на рівні Тh11- L3, видаленням кісткових уламків, ушиванням твердої мозкової оболонки на рівні Тh11- L2, у вигляді нижнього вираженого парапарезу з дистальною елегією (пересувається на колясці), порушення функції тазових органів за центральним типом з функціонуючою епіцистомою, провідниковою гіпостезією з рівня Тh11 та каузагіямит в нижніх кінцівках, нейротрофічними змінами шкіри ( виписка із медичної карти хворого №7885 від 02.06.2023).

З 04.04.2024 ОСОБА_2 проходив лікування у стаціонарі КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМП , реабілітаційне відділення з діагнозом: наслідки поєднаної мінно-вибухової травми (07.09.2022), поранення поперекової ділянки справа, проникаюче в праву плевральну порожнину з ушкодженням правої нирки правобічного пневмогемотораксу (дренування плевральної порожнини по Бюлау 07.09.2022 лапаротомія, розтин паранефральної гематоми справа, вогнепальних осколкових проникаючих поранень хребта на рівні L1-L3 з переломом остистих відростків, дужок та суглобових відростків хребців, з пошкодженням корінців кінського хвоста та розривом твердої мозкової оболонки на рівні Тh11, видалення кісткових уламків, ушивання розриву ТМО на рівні Тh11 -L2 у вигляді нижнього вираженого пара парезу з дистальною пелегією, порушенням функції тазових органів з центральним типом з функціонуючого епіцистомою, провідниковою гіпестезією з рівня Тh11 та каузалгіями в нижніх кінцівках. Кардіоміопатія складного генезу СН ПА. Ускладнення: Гостра серцево-судинна недостатність, тромбоемболія легеневої артерії.

21.04.2024 7:40 черговим лікарем констатовано біологічну смерть ОСОБА_2 (виписка із медичної карти хворого реабілітаційного відділення №3014).

Павлоградським районним відділенням Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» видано 22.04.2024 попереднє лікарське свідоцтво про смерть №281, відповідно до якого смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , настала внаслідок захворювання гострої серцево-судинної недостатності, дилатаційної кардіоміопатії.

В розділі ІІ. Інші суттєві стани (конкуруючі, поєднані, фонові), які сприяли смерті, але не пов`язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті вказано: наслідки поєднаної мінно-вибухової травми від 07.09.2022р.

Відповідно до висновку експерта Павлоградського районного відділення Комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» Дніпропетровської обласної ради» №281 від 18.05.2024 смерть ОСОБА_2 настала від гострої серцево-судинної недостатності, яка розвинулась внаслідок гострої ішемічної хвороби серця.

Розглянувши заяву позивача, ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» надано витяг з протоколу №125 засідання М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Дніпропетровській області» від 23.09.2024, в якому вказано, що після детального вивчення наданої документації, з`ясовано, що безпосередньою причиною смерті ОСОБА_2 стала гостра ішемічна хвороба серця, гостра серцево-судинна недостатність. Зв`язок між причиною смерті ОСОБА_2 та пораненням (свідоцтво про хворобу №36 від 10.02.223) причиною при звільненні з НГУ, яке пов`язане із захистом Батьківщини, не вбачається.

Державна установа «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» на заяву позивача про встановлення причинного зв`язку смерті сина, із захистом Батьківщини, листом №33/4-Б-515 від 11.11.2024 повідомила, що розглядом наданої заявником і Медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» документації встановлено, що наразі підстав для встановлення причинного зв`язку захворювання, що призвело до смерті ОСОБА_2 (дилятаційна кардіоміопатія), із захистом Батьківщини немає.

Не погодившись з рішеннями відповідачів, позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернулася з позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 5статті 17 Конституції Українипередбачено, що держава забезпечуєсоціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних СилахУкраїни та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби. передбачені Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (Закон № 2232-ХІІ).

За визначенням у ч 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 (в редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23 травня 2024 року№ 331), затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС ( Положення №285).

Це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).

Основні завдання М(ВЛ)К наведені у ч.2 розділу I. «Загальні положення» Положення №285. Зокрема, такими є: 4) визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до п. 4. Розділу I. «Загальні положення» М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров`я.

За п. 2. Розділу II. «Організація діяльності М(ВЛ)К» штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз . Штатні М(ВЛ)К комплектуються лікарями, які мають сертифікат лікаря - спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю, свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії. (п. 3, п. 7 Розділу II. «Організація діяльності М(ВЛ)К»).

Відповідно до пунктів 4, 5 розділу IX. «Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв)» установлення причинного зв`язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу, проводиться штатними М(ВЛ)К з урахуванням раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К (за наявності) про причинний зв`язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), лікарського свідоцтва про смерть, висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, складене без проведення патологоанатомічного дослідження, ураховується М(ВЛ)К у разі підтвердження діагнозу медичною документацією (посмертний епікриз), складеною за життя зазначених осіб.

При встановленні причинного зв`язку захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу, М(ВЛ)К приймають рішення в одному з формулювань, визначених упідпунктах 1-12пункту 1,підпунктах 1-12пункту 13 тапідпунктах 1-4пункту 14 цього розділу.

Верховний Суд у постанові від 29.06.2023 у справі № 400/4967/22 зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

При цьому суд зауважує, що відповідно до наявних в матеріалах справи доказів , а саме виписок із медичних картки амбулаторного (стаціонарного) хворого, виписки з історії хвороби, свідоцтва про хворобу, не зазначено про наявність у ОСОБА_2 2 серцево-судинних захворювань, підвищеного тиску, атеросклерозу, тощо розвитку гострої ішемічної хвороби серця, тощо, щоб могло свідчити про розвиток гострої ішемічної хвороби серця.

Відповідачами не досліджувалось питання можливості того, що чинники, які стали підставою для захворювання виникли та безпосередньо могли вплинути на стан здоров`я під час безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, під час бойового зіткнення, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали до суду належних доказів підтвердження вчинення всіх дій передбачених Положеннями №285, щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, якими спричинена смерть, із захистом Батьківщини, та не надали до суду доказів зворотного.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачі не довели суду, що винесені ними рішення прийняте у межах та на підставі законодавства, а тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.

При цьому, за наслідком системного аналізу вказаних правових норм суд зазначає, що функції щодо встановлення причинного зв`язку смерті покладаються саме на ЦВЛК, яка утворюється в установленому порядку та яка в своїй діяльності керуєтьсяКонституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Таке право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Отже, визначення причинного зв`язку захворювання та смерті, є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Суд не може підміняти компетенцію іншого органу та приймати рішення про наявність причинного зв`язку смерті з захворюванням. Суд лише перевіряє правомірність дій та рішень відповідача, їх відповідність законам України та підзаконним нормативно-правовим актам.

За висновками Верховного Суду у постанові від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, у постанові від 08 серпня 2019 року у справі №820/11362/15, суди позбавлені можливості оцінювати обґрунтованість медичних висновків при прийнятті певного рішення, оскільки не є спеціалізованими установами в медичній сфері, суди вправі перевірити законність висновку лише в межах дотримання процедури його прийняття, а оцінка підставності висновку виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального та процесуального права.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.03.2020 справа №240/7133/19, від 08 серпня 2019 року справа №820/11362/15.

Суд також зазначає, що лист Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» №33/4-Б-515 від 11.11.2024 не є рішенням, розглянутим за заявою позивача.

Фактично заява позивача і документи про встановлення причинного зв`язку смерті ОСОБА_2 із захистом Батьківщини, були розглянуті Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», а Державна установа «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» листом №33/4-Б-515 від 11.11.2024 лише повідомила про прийняте відповідачем рішення.

Отже, вказаний лист №33/4-Б-515 від 11.11.2024 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Позивачка не надала доказів фахових спеціалістів в спростування витягу з протоколу (рішення) засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

В той же час, звертаючись до вищестоящего органу, а саме Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», позивачка мала очікування отримати відповідь від фахівців по суті на своє звернення, проте відповідачем рішення засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» переглянуто не було.

Відповідач-1 формально підійшов до даного питання, вказуючи у відзиві на позовну заяву, що керувався абз. 2 п. 11 Розділу 10 «Оформлення рішень М(ВЛ)К» Положення №285, яким передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз`яснення.

Роз`ясненням є дії, що вносять ясність у питання, сприяють з`ясуванню у певному питанні.

Натомість текст листа відповідача-1 №33/4-Б-515 від 11.11.2024 свідчить лише про повідомлення про розгляд документів позивачки Державною установю «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області»

Отже, відповідач-1 не переглянув по суті рішення засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», не надав роз`яснення за результатами розгляду звернення позивачки.

Враховуючи встановлені обставини справи і викладені вище правові норми та беручи до уваги дискреційні повноваження відповідача-1 щодо встановлення причинного зв`язку смерті особи та захворювання, суд вважає, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є: зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» переглянути по-суті рішення засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №125 від 23.09.2024, прийняте за заявою ОСОБА_1 від 11.09.2024 з відповідними документами відносно причинного зв`язку захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке призвело до смерті і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивач звільненена від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 244-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до 1-Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центра Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 08735882), 2- Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» (вул. Полігонна, буд. 16, м. Дніпро, 49045, код ЄДРПОУ 08805223) про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати витяг з протоколу (рішення) засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №125 від 23.09.2024.

Зобов`язати Центральну медичну (військово-лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (вул. Бердичівська, буд. 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 08735882) переглянути по-суті рішення засідання М(ВЛ)К Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» №125 від 23.09.2024, прийняте за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 11.09.2024 з відповідними документами відносно причинного зв`язку захворювання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке призвело до смерті і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона