Рішення

від 01.04.2025 по справі 160/21643/24

НЕ ВКАЗАНО

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 рокуСправа №160/21643/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЄ ЛТД» про стягнення коштів,-

УСТАНОВИВ:

09.08.2024 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЄ ЛТД», в якій просить:

- стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЄ ЛТД» до бюджету у розмірі 12070,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що в інтегрованих картках платника податків ТОВ «АРЛЄ ЛТД» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 12070,00 грн.Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2024 року, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідачем у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

На адресу відповідача судом направлялася копія ухвали про відкриття провадження у справі, проте, 22.11.2024 року на адресу суду повернулися поштові конверти із відміткою відділення АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 28.01.2021 року у справі №820/1400/17 зазначив, що до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічну позицію висловив Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду, зокрема, у постанові від 31.03.2021 року у справі №640/2371/20 та постанові від 29.04.2021 року у справі №826/12038/17.

У силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває Товариство з обмеженою відповідальністю «АРЛЄ ЛТД».

В інтегрованих картках платника податків ТОВ «АРЛЄ ЛТД» обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 12070,00 грн., а саме:

1. Заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 12070,00 грн, згідно:

- Податкового повідомлення-рішення № 0091561809 від 18.06.2021 року на суму 12070,00 грн. (штрафні санкції).

Доказів оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення суду не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі також - Податковий кодекс України) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 20.1.34 пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідач має податковий борг, а саме: заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 12070,00 грн.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).

Відповідно до пп. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як слідує з матеріалів справи, позивачем була сформована податкова вимога від 06.08.2021 року № 0100089-1305-0464, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку.

Відповідачем доказів оскарження податкової вимоги від 06.08.2021 року № 0100089-1305-0464 не надано.

Податкова вимога від 06.08.2021 року № 0100089-1305-0464 в розумінні підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України не відкликались.

Пунктом 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення - рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення - рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Згідно з ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а частиною 2 статті 19 Конституції України, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене та беручи до уваги те, що відповідач заперечень проти позову та доказів про сплату податкового боргу в сумі 12070,00 грн. не надав, суд приходить до висновку, що позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в межах заявлених позовних вимог про стягнення податкового боргу з відповідача у сумі 12070,00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 9, 77, 78, 139, 241-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ ВП 44118658; 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТЄ ЛТД» (49054, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Каштанова, буд. 1А, оф. 3, код ЄДРПОУ 42664628) про стягнення коштів - задовольнити повністю.

Стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЛЄ ЛТД» до бюджету у розмірі 12070,00 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко