Рішення від 01.04.2025 по справі 320/37116/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2025 року №320/37116/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕРГАЛ-БУД» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕРГАЛ-БУД» (далі також ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД», позивач) із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.08.2023 №1736/Ж10/31-00-07-01-01-25, №1740/Ж10/31-00-07-01-01-25, №1741/Ж10/31-00-07-01-01-25, №1743/Ж10/31-00-07-01-01-25, №1745/Ж10/31-00-07-01-01-25 та № 1746/Ж10/31-00-07-01-01-25.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки, на підставі яких були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства і тому позивач вважає спірні рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та наданому суду відзиві.

Заслухавши у судовому засіданні позиції присутніх представників учасників справи (позивача та відповідача), дослідивши наявні у справі докази, судом, за згодою таких учасників справи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2020 по 30.09.2021 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2020 по 30.09.2021, за результатами якої складено акт від 17.02.2022 № 181/31-00-07-01-02/3469264.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем

- п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на прибуток на всього у сумі 4 136 029 грн, та завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування в сумі 5 496 039 грн.;

- п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198., п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, ст. 200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 15 699 784 грн та завищено від`ємне значення 109 339 грн.;

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: відсутність реєстрації платником податків - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

- п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підставі висновків акта перевірки з урахуванням результатів розгляду заперечення на акт перевірки, відповідачем складено податкові повідомлення-рішення від 21.08.2023:

-№1736/Ж10/31-00-07-01-01-25 про збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток на 4 716 354 грн;

-№1740/Ж10/31-00-07-01-01-25 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 5 496 039 грн;

-№1741/Ж10/31-00-07-01-01-25 про збільшення суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 15 590 446 грн та застосування штрафних санкцій на 3 897 611,50 грн;

-№1743/Ж10/31-00-07-01-01-25 про зменшення розміру від`ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 109 339 грн;

-№1745/Ж10/31-00-07-01-01-25 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2 452 454,54 грн;

-№ 1746/Ж10/31-00-07-01-01-25 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1 020 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, фактично перевіркою встановлено обставини того, що ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ «БФК РКФ», ТОВ «ТБК Київбуд», ТОВ «Лідер-Груп», ТОВ «Буд Атлант Компані», ТОВ «Техноелітстрой» по придбанні послуг/товарів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно з п. 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти зазначені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо не зазначено іншого), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України;

дохід суб`єктів, які здійснюють випуск та проведення лотерей, підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.8 статті 141 цього Кодексу;

дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв`язку).

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Висновок контролюючого органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ґрунтується на непідтвердженні реальності господарських відносин позивача з його контрагентом ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ АВЛ ГАРАНТ».

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно підпункту 2.15 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, визначено, що первинні документи підлягають обов`язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув`язка окремих показників.

Таким чином єдиною підставою документального підтвердження спірних сум податкового кредиту мають бути належним чином складені та підписані повноважними особами первинні документи в розумінні наведених норм законодавства.

При вирішенні адміністративної справи № 809/1337/17 у постанові від 04 вересня 2018 року Верховним Судом сформовану обов`язкову для врахування судами правову позицію, згідно з якою презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного. У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку. За змістом наведених норм, право платника податків на збільшення в податковому обліку сум податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником-платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно пункту 201.11 статті 201 ПК України) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Оцінюючи докази, надані сторонами, суди повинні мати на увазі, що сам факт наявності у позивача податкових накладних та інших облікових документів, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах, а також те, що для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії відповідних договорів та документів, у тому числі первинних бухгалтерських документів, які, на його думку, підтверджують закупівлю позивачем товарів/послуг у його контрагентів.

Разом з тим, аналізуючи надані позивачем документи, у тому числі первинні, суд доходить таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, взаємовідносини ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та ТОВ «БФК РКФ» відбувалися протягом 2020 - 2021 років на підставі Договорів підряду.

ТОВ «БФК РКФ» протягом перевіряємого періоду виписано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» документи за формою видаткових накладних/актів на реалізацію товару/послуг на загальну суму 12 356 077 гривень з урахуванням ПДВ 2 059 346 гривень.

За період 2020 - 2021 років згідно даних ЄРПН ТОВ «БФК РКФ» було оформлено та зареєстровано в ЄРПН на користь ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» податкові накладні на загальну суму 12 356 077 гривень з урахуванням ПДВ 2 059 346 гривень.

Відповідно до даних, які містяться в первинних документах та податкових накладних ТОВ «БФК РКФ» реалізовано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» наступні послуги: Комплекс робіт з влаштування гідроізоляції інженерних коридорів на об`єкті: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 4 (літера А, Г), комплекс робіт з влаштування покрівлі підвального приміщення на об`єкті: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 4 (літера А, Г), комплекс робіт з улаштування вертикальної гідроізоляції Підземного паркінгу №1 на об`єкті: м. Київ, вул. Народного Ополчення, З (І черга), комплекс робіт з улаштування вертикальної зовнішньої гідроізоляції ТП на об`єкті: м. Київ, вул. Народного Ополчення, З (І черга) Солом`янський район, комплекс робіт з улаштування гідроізоляції з утепленням цокольного поверху на об`єкті: масив Позняки 4-ий мікрорайон, Дарницький р-н, м. Київ, II черга будівництва, II п.к. Торговий центр, Комплекс робіт з улаштування гідроізоляції приямків, стін, вимощення, підлоги підвального поверху на об`єкті: м. Київ бул. Т. Шевченка, 4 (літера А,Г), комплекс робіт з улаштування підлоги паркінгу на об`єкті: масив Позняки 4-ий мікрорайон, Дарницький р-н, м. Київ, II черга будівництва, 4 п.к. Паркінг, комплекс робіт з улаштування покрівлі Підземного паркінгу №1 на об`єкті: м. Київ, вул. Народного Ополчення, З (І черга), комплекс робіт з улаштування покрівлі ТП на об`єкті: м. Київ, вул. Народного Ополчення, З (І черга) Солом`янський район, комплекс робіт з улаштування покрівлі на об`єкті: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 4 (літера А, Г), роботи з улаштування гідроізоляції фундаменту з утепленням на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2- 20 у Печерському р-ні (коригування). Корпус №4, роботи з улаштування покрівлі паркінгу на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 26/14 у Подільському р-ні.

Інформація щодо залучення третіх осіб до виконання зазначених робіт відсутня.

Водночас ТОВ «БФК РКФ»:

-протягом 2021 року надавало будівельні послуги ще 2 підприємствам, які знаходяться за різними адресами;

-згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку (форма - 1 ДФ) поданого на ТОВ «БФК РКФ» до контролюючого органу за місцем реєстрації за 2020-2021 роки значиться 2 особи (101 ознака) та відсутні взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями;

-згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено відсутність орендованого та власного нерухомого майна в ТОВ «БФК РКФ»;

-вантажно-митні декларації (імпорт/експорт) за перевіряємий період відсутні;

-згідно ЄРПН протягом періоду взаємовідносин з ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» послуги аутсорсингу/аутстафінгу, придбання та оренди транспорту, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності не придбає;

-згідно поданого повідомлення за формою № 20-ОПП передбачено статтею 63 ПК України щодо наявності об`єктів оподаткування у ТОВ «БФК РКФ» до контролюючого органу за основним обліком значиться лише об`єкт оподаткування «Офіс», який взято облік 19.07.2021;

-відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме виконання наданих на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» робіт.

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України норма тривалості робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Отже, 2 особи не могли виконати вищезазначені роботи за проміжок часу, що зазначено в наданих до перевірки документах.

Крім того, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» не надано будь-яких інших документів, які пов`язані із здійсненою господарською операцією (журналів відвідування працівників, журналів заїзду та виїзду автотранспорту, документів, що підтверджують залучення третіх осіб до виконання робіт).

Враховуючи вищезазначене із врахуванням обставин відсутності у підрядника достатньої кількості трудових ресурсів, відсутності залучення субпідрядників, журналів відвідування працівників та журналів заїзду та виїзду автотранспорту, судом встановлено неможливість здійснення ТОВ «БФК РКФ» досліджуваної операції з позивачем

Взаємовідносини ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та ТОВ «ТБК Київбуд» відбувалися протягом 2020 - 2021 років на підставі Договору купівлі-продажу.

ТОВ «ТБК Київбуд» протягом перевіряємого періоду виписано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» документи за формою видаткових накладних/актів на реалізацію товару/послуг на загальну суму 3 217 916 гривень з урахуванням ПДВ 536 319 гривень.

За період 2020 - 2021 років згідно даних ЄРПН ТОВ «ТБК Київбуд» було оформлено зареєстровано в ЄРПН на користь ТОВ «БК «Інтергал-Буд» податкові накладні на загальну суму З 217 916 гривень з урахуванням ПДВ 536 319 гривень.

Відповідно до даних, які містяться в первинних документах та податкових накладних ТОВ «ТБК Київбуд» реалізовано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» наступні товари: Цегла рядова керамічна М-100, Цегла М-125.

Водночас:

-згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку (форма - 1 ДФ) поданого на ТОВ «ТБК Київбуд» до контролюючого органу за місцем реєстрації за 2020-2021 роки значиться 13 осіб;

-вантажно-митні декларації (імпорт/експорт) за перевіряємий період відсутні;

-згідно поданого повідомлення за формою № 20-ОПП передбачено статтею 63 ПК України щодо наявності об`єктів оподаткування у ТОВ «ТБК Київбуд» до контролюючого органу за основним обліком значиться лише об`єкт оподаткування «Офіс», який взято облік 08.11.2019.

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄРПН встановлено, що вищезазначені товари ТОВ «ТБК Київбуд» придбано в ТОВ «Центрторг Буд» (код ЄДРПОУ 43772888) та ТОВ «Компанія Тривіта» (код ЄДРПОУ 39922646), які в свою чергу не придбають вищезазначений товар.

В свою чергу, проведеним аналізом вантажно-митних декларацій (імпорт) вищезазначених контрагентів, встановлено відсутність імпорту поставлених на ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» товарів.

Таким чином, з урахуванням даних ЄРПН та вантажно-митних декларацій (імпорт) встановлено придбання контрагентам-постачальником товару відмінного від реалізованого на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД», а отже встановлено відсутність реального походження товару.

Отже, у зв`язку з відсутністю матеріально-технічної можливості зберігання відповідних обсягів товару, а також матеріальних, трудових та інших ресурсів, відсутністю ланцюга придбання товарів, судом встановлено нереальність придбання товарів ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» в ТОВ «ТБК Київбуд» та неможливість здійснення господарських операцій з ТОВ «ТБК Київбуд».

Взаємовідносини ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та ТОВ «Лідер-Групп» відбувалися протягом 2020 - 2021 років на підставі Договору про надання послуг.

За період 2020 - 2021 років згідно даних ЄРПН ТОВ «Лідер-Групп» було оформлено та зареєстровано в ЄРПН на користь ТОВ «БК «Інтергал-Буд» податкові накладні на загальну суму 2 759 217 гривень з урахуванням ПДВ 551 843 гривень.

Відповідно до даних, які містяться в первинних документах та податкових накладних ТОВ «Лідер-Групп» реалізовано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» наступні роботи: монтаж рамки кріплення Баштового крану марки SYM, модель FO-23/B, заводський номер 2008Е287-В231, нарощування Баштового крану марки SYM, модель FO-23/B, заводський номер 2008Е287-В231, доставка Баштового крану FO-23/B заводський номер 2008Е287-В231, виконання робіт Баштовим краном марки SYM, модель FO-23/B, заводський номер 2008Е287-В231.

Відповідно до відомостей, які містяться в ЄРПН встановлено, що ТОВ «Лідер-Групп» не придбавав вищезазначений товар з номенклатурою Баштовий кран марки SYM, модель FO-23/B.

Отже, у зв`язку з відсутністю придбання товару з номенклатурою Баштовий кран марки SYM, модель FO-23/B, судом встановлено нереальність виконання ТОВ «Лідер-Групп» робіт наданих ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» зазначеним об`єктом.

Взаємовідносини ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та ТОВ «Буд Атлант Компані» відбувалися протягом 2020 - 2021 років на підставі Договору про надання послуг.

За період 2020 - 2021 років згідно даних ЄРПН ТОВ «Буд Атлант Компані» було оформлено та зареєстровано в ЄРПН на користь ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» податкові накладні на загальну суму 4 665 774 гривень з урахуванням ПДВ 777 629 гривень.

Відповідно до даних, які містяться в первинних документах та податкових накладних ТОВ «Буд Атлант Компані» реалізовано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» наступні послуги: комплекс робіт по встановленню системи збору даних з лічильників тепла, води.

Згідно наданих документів бухгалтерського обліку та ЄРПН, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» включено податок на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Буд Атлант Компані» до складу податкового кредиту на суму ПДВ 777 629 гривень.

Інформація щодо залучення третіх осіб до виконання зазначених робіт відсутня.

Водночас:

-згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку (форма - 1 ДФ) поданого на ТОВ «Буд Атлант Компані» до контролюючого органу за місцем реєстрації за 2020-2021 роки значиться 6 осіб (101 ознака) та відсутні взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями;

-згідно ЄРПН протягом періоду взаємовідносин з ТОВ «БК «Інтергал-Буд» послуги аутсорсингу/аутстафінгу, придбання та оренди транспорту, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності не придбає;

-повідомлення за формою № 20-ОПП передбачено статтею 63 ПКУ щодо наявності об`єктів оподаткування у ТОВ «Буд Атлант Компані» до контролюючого органу за основним обліком не подано, що свідчить про відсутність на підприємстві майна (офіси, склади та інше);

-ТОВ «Буд Атлант Компані» додаток AM «до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» до декларації з податку на прибуток за 2020 - 2021 роки до контролюючого органу за основним місцем обліку не подано;

-податкову декларацію з транспортного податку, податкову декларацію з податку на нерухоме майно, тому відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме виконання наданих на адресу ТОВ «БК «Інтергал-Буд» робіт.

Враховуючи вищезазначене із врахуванням обставин відсутності у ТОВ «Буд Атлант Компані» достатньої кількості трудових ресурсів, відсутності залучення третіх осіб до виконання робіт, судом встановлено неможливість здійснення ТОВ «Буд Атлант Компані» досліджуваної операції.

Взаємовідносини ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та ТОВ «Проф-Гарант» відбувалися протягом 2020 - 2021 років на підставі Договору про надання послуг.

ТОВ «Проф-Гарант» протягом перевіряємого періоду виписано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» документи за формою видаткових накладних/актів на реалізацію товару/послуг на загальну суму 12 404 280 гривень з урахуванням ПДВ 2 067 380 гривень.

За період 2020 - 2021 років згідно даних ЄРПН ТОВ «Проф-Гарант» було оформлено та зареєстровано в ЄРПН на користь ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» податкові накладні на загальну суму 12 404 280 гривень з урахуванням ПДВ 2 067 380 гривень.

Відповідно до даних, які містяться в первинних документах та податкових накладних ТОВ «Проф-Гарант» реалізовано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» наступні послуги: послуги охорони.

ЄРПН ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» включено податок на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Проф-Гарант» до складу податкового кредиту на суму ПДВ 2 067 380 гривень.

Водночас:

-згідно ЄРПН ТОВ «Проф-Гарант» придбає послуги охорони в ТОВ «Структура Безпеки» (код ЄДРПОУ 42448377), ТОВ «Безпека бізнесу України» (код ЄДРПОУ 42448775), ТОВ «Глобал секьюріті» (код ЄДРПОУ 42448508), ТОВ «Служба безпеки «Посейдон» (код ЄДРПОУ 43326242), ТОВ «Тіхон» (код ЄДРПОУ 42432194);

-в ТОВ «Структура Безпеки» (код ЄДРПОУ 42448377), ТОВ «Безпека бізнесу України» (код ЄДРПОУ 42448775), ТОВ «Глобал секьюріті» (код ЄДРПОУ 42448508), ТОВ «Служба безпеки «Посейдон» (код ЄДРПОУ 43326242), ТОВ «Тіхон» (код ЄДРПОУ 42432194) посадовою особою є Танділашвілі Ніка (ІПН 3286320892), яка одночасно є посадовою особою на 116 організаціях;

-відповідно до поданого повідомлення за формою № 20-ОПП передбачено статтею 63 ПК України щодо наявності об`єктів оподаткування у ТОВ «Структура Безпеки» (код ЄДРПОУ 42448377), ТОВ «Безпека бізнесу України» (код ЄДРПОУ 42448775), ТОВ «Глобал секьюріті» (код ЄДРПОУ 42448508), ТОВ «Служба безпеки «Посейдон» (код ЄДРПОУ 43326242), ТОВ «Тіхон» (код ЄДРПОУ 42432194) до контролюючого органу за основним обліком, 7 вищезазначених підприємств обліковуються об`єкти оподаткування: склад за адресою: Україна Дніпропетровська обл., м. Жовті води, вул. Заводська, буд. 1 та офіс за адресою: Україна, Донецька обл., м. Маріуполь центральний р-н, вул. Ковальська, буд. 2;

-згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку (форма - 1 ДФ) поданого ТОВ «Структура Безпеки» (код ЄДРПОУ 42448377), ТОВ «Безпека бізнесу України» (код ЄДРПОУ 42448775), ТОВ «Глобал секьюріті» (код ЄДРПОУ 42448508), ТОВ «Служба безпеки «Посейдон» (код ЄДРПОУ 43326242), ТОВ «Тіхон» (код ЄДРПОУ 42432194) до контролюючого органу за місцем реєстрації за 2020-2021 роки значиться незначна кількість працівників (5-10 осіб (101 ознака)) та відсутні взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями.

Враховуючи вищезазначене із врахуванням обставин відсутності у ТОВ «Проф-Гарант» достатньої кількості трудових ресурсів у контрагентів за ланцюгом постачання, судом встановлено неможливість здійснення досліджуваної операції.

Взаємовідносини ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та ТОВ «Техноелітстрой» відбувалися протягом 2020 - 2021 років на підставі Договору про надання послуг.

ТОВ «Техноелітстрой» протягом перевіряємого періоду виписано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» документи за формою видаткових накладних/актів на реалізацію товару/послуг на загальну суму 2 082 510 гривень з урахуванням ПДВ 347 085 гривень.

За період 2020 - 2021 років ТОВ «Техноелітстрой» було оформлено та зареєстровано в ЄРПН на користь ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» податкові накладні на загальну суму 1 390 648 гривень з урахуванням ПДВ 278 130 гривень.

Відповідно до даних, які містяться в первинних документах та податкових накладних ТОВ «Техноелітстрой» реалізовано на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» наступні послуги: комплекс робіт по встановленню системи віддаленого зчитування даних з лічильників холодної та гарячої води за адресою вулицями Сурикова, Спаська, Народного Ополчення, Гречка.

ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» включено податок на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ «Техноелітстрой» до складу податкового кредиту на суму ПДВ 278 130 гривень.

Інформація щодо залучення третіх осіб до виконання зазначених робіт відсутня.

Водночас:

-згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і утриманого з них податку (форма - 1 ДФ) поданого на ТОВ «Техноелітстрой» до контролюючого органу за місцем реєстрації за 2020-2021 роки значиться 6 осіб (101 ознака) та відсутні взаємовідносини з фізичними особами-підприємцями;

-згідно ЄРПН протягом періоду взаємовідносин з ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» послуги аутсорсингу/аутстафінгу, придбання та оренди транспорту, які необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності не придбає;

-повідомлення за формою № 20-ОПП передбачено статтею 63 ПКУ щодо наявності об`єктів оподаткування у ТОВ «Техноелітстрой» до контролюючого органу за основним обліком не подано, що свідчить про відсутність на підприємстві майна (офіси, склади та інше);

-ТОВ «Техноелітстрой» додаток АМ «до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» до декларації з податку на прибуток за 2020 - 2021 роки до контролюючого органу за основним місцем обліку не подано;

-податкову декларацію з транспортного податку, податкову декларацію з податку на нерухоме майно, тому відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а саме виконання наданих на адресу ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» робіт.

Враховуючи вищезазначене, із врахуванням обставин відсутності у ТОВ «Техноелітстрой» достатньої кількості трудових ресурсів, відсутності залучення третіх осіб до виконання робіт, судом встановлено неможливість здійснення ТОВ «Техноелітстрой» досліджуваної операції.

Отже, судом встановлені обставини, що доводять нереальність господарських операцій, дозволяють зробити такі висновки щодо складених ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» для цілей оподаткування документів.

Укладені між ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та контрагентами-постачальниками договори не опосередковувався реальним виконанням операції, яка становить його предмет.

Фактично ТОВ «БК «Інтергал-Буд» здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ «БФК РКФ», ТОВ «ТБК Київбуд», ТОВ «Лідер-Групп», ТОВ «Буд Атлант Компані», ТОВ «Техноелітстрой» по придбанню послуг/товарів та всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Суд зазначає, що формально оформлені (складені) первинні документи та/або сплата грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт, послуг).

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити, зокрема, підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - змісту послуг, що надаються, умов перевезення, зберігання товарів тощо.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20.05.2021 по справі №826/16627/18 адміністративне провадження №К/9901/4280/20.

В постанові Верховного Суду від 22.06.2022 по справі № 120/3875/20-а адміністративне провадження № К/9901/17858/21 зазначено, що «Окрім того, суди обґрунтовано зазначили, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має діяти з належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема, формування податкового кредиту з ПДВ.

Формальна наявність договорів, актів, податкових накладних та інших документів сама по собі не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання договірних відносин. Відтак, за висновком судів попередніх інстанцій, зробленим в цій справі, первинні документи не можуть бути свідченням фактичного виконання операцій з поставки за наявності у справі обставин, які виключають можливість обміну такими послугами між суб`єктами господарювання.

Більш того, досліджуючи критерії відбору та інші обставини, якими позивач керувався при виборі своїх контрагентів, судами було з`ясовано, що укладення договорів з контрагентами носило разовий характер, до цього часу жодних господарських стосунків із вказаними особами позивач не мав, переговори та домовленості щодо укладання договорів поставки проводились в телефонному режимі, а примірники договорів направлялися засобами поштового зв`язку. Такі дії позивача, на думку судів, не можуть свідчити про його належну обачність у виборі відповідних контрагентів.

Таким чином, враховуючи, що за встановленими у цій справі обставинами позивачем не підтверджено реальності здійснення господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції за наслідками взаємовідносинами із контрагентами, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача права . з отримання податкових вигод за формально задекларованими операціями».

Таким чином, посилання позивача на документи по контрагентах ТОВ «БФК РКФ», ТОВ «ТБК Київбуд», ТОВ «Лідер-Групп», ТОВ «Буд Атлант Компані», ТОВ «Техноелітстрой» не можуть бути доказами прояву належної обачності перевірки зазначених контрагентів для здійснення господарських операцій з поставки товарів/надання послуг за наслідками взаємовідносин із контрагентами, та не спростовують висновок відповідача про відсутність у позивача права на отримання податковий кредит.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено, що ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» у перевіряємому періоді мало взаємовідносини з контрагентами замовниками будівельних робіт по договорах генерального підряду на капітальне будівництво, перелік яких наведено на сторінках 22-29 акта перевірки.

Перевіркою досліджено умови договорів генерального підряду на капітальне будівництво, якими передбачено:

Генеральний підрядник (ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД») виконує Роботи: будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, здійснення випробування змонтованого устаткування, тощо.

Договірна ціна Робіт з будівництва Об`єкта складається з суми вартості усіх видів (етапів, комплексів) Робіт, які будуть виконані Генеральним підрядником і включає до себе усі погоджені сторонами витрати на їх виконання.

Остаточна вартість Робіт, яку Замовник має сплатити Генеральному підряднику, визначається на підставі Актів виконаних робіт за формою №КБ-2в та Довідки форми №КБ-3.

Порядок розрахунків: замовник до початку виконання Етапу Робіт перераховує Генеральному підряднику авансові платежі на закупівлю матеріалів та розрахунків з підрядниками для виконання відповідного етапу. Остаточний розрахунок між сторонами за виконані Роботи звітного періоду за вирахуванням раніше сплаченого авансового платежу.

Так, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» в перевіряємому періоді мало договірні взаємовідносини з 29 Замовниками будівельних Робіт. При цьому, при дослідженні первинних документів: актів виконаних робіт, банківських документів, регістрів бухгалтерського обліку по рахунках 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями", 311 "Поточні рахунки в національній валюті", податкових декларацій з податку на додану вартість, даних ЄРПН встановлено, що в перевіряємому періоді підприємством в податковому обліку виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на податкові зобов`язання з ПДВ по першій події, відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України по авансах отриманих за будівельні роботи в розрізі договорів.

В податкових накладних номенклатура товару зазначається - будівельні роботи відповідно до договору. Більш детальна інформація:

щодо виписаних податкових накладних, найменувань покупців-замовників будівельних робіт, номенклатури, обсягів постачання, податку на додану вартість наведено в додатку №3.1.2.1.2 до акту перевірки;

щодо даних банківських виписок із вказанням номеру та дати платіжного доручення, призначення платежу, найменування контрагентів-покупців та суми отримання за платежем по Дт 311 за період з 01.07.2020 по 30.09.2021 наведена в додатку №3.1.2.1.3 до акту перевірки.

Водночас, відповідно до умов договорів Генерального підряду: визначення і терміни: послуги генерального підряду - дії генерального підрядника щодо організації та координування робіт, виконуваних підрядниками, вартість яких складає від 1% до 2,5% від вартості фактично виконаних і переданих за актами Робіт, що визначається актом виконаних робіт та довідкою по формі № КБ-3, при цьому вартість послуг генерального підряду обов`язково зазначається в цих документах.

Порядок розрахунків: послуги генерального підряду складають від 1% до 2,5% від вартості виконаних робіт, що визначаються актом виконаних робіт та довідкою по формі КБ-3, при цьому вартість генерального підряду обов`язково зазначається в цих документах.

Судом встановлено, що отриманий дохід від вартості наданих генпідрядником робіт по будівництву житла з урахуванням доходу від надання послуги генерального підряду складає 2 055 378 508 грн, в т.ч.: за II півріччя 2020 року - 962 661 499 грн, за 9 місяців 2021 року - 1 092 717 009 грн.

В тому числі фактичний дохід від надання послуги генерального підряду у розмірі від 1%, 2,5% від фактичної вартості витрат понесених на будівництво складає всього 24 490 541 грн, в т.ч.: за II півріччя 2020 року - 11 517 473 грн та за 9 місяців 2021 року - 12 973 068 грн.

Таким чином, відповідно до умов договорів визначити вартість послуги генерального підряду (вартість яких складає від 1% до 2,5%) можливо тільки від вартості фактично виконаних і переданих за актами Робіт, що визначається актом виконаних робіт та довідкою по формі № КБ-3.

Відповідно до норм Податкового кодексу України дана послуга є об`єктом оподаткування з ПДВ та база оподаткування якої визначається відповідно до п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України.

Таким чином, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» має можливість визначити вартість послуг генерального підряду лише тільки після виконання будівельних робіт обрахувавши їх вартість та застосувавши до неї відсоток визначений умовами договору.

Відповідно до п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України податкові зобов`язання з ПДВ нараховуються за правилом першої події (за першою з дат надходження авансів за послугу генпідряду або складання акту виконаних будівельних робіт у яких визначено вартість послуги генпідряду).

Авансів за послуги генерального підряду ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» не надходило, що підтверджено банківськими виписками підприємства.

Детальна інформація щодо даних банківських виписок із вказанням номеру та дати платіжного доручення, призначення платежу, найменування контрагентів-покупців та суми отримання за платежем по Дт 311 за період з 01.07.2020 по 30.09.2021 наведена в додатку №3.1.2.1.3 до акту перевірки.

Згідно із записами бухгалтерського обліку підприємства по рахунку 361 перша подія щодо постачання послуги генпідряду виникає за датами оформлення актів виконаних будівельних робіт в яких визначено вартість даної послуги, що підтверджується самими актами.

Як зазначає відповідач, що не заперечується позивачем, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено податкових накладних зареєстрованих ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» відповідно до п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України з номенклатурою послуги генерального підряду та до перевірки не надано жодної складеної податкової накладної з аналогічною номенклатурою.

Таким чином, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» на порушення п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов`язання з ПДВ по операціям з постачання послуг генерального підряду, які визначені умовами договорів та зазначені у первинних документах за період з 01.07.2020 по 30.09.2021 у сумі 4 898 109 грн.

Крім того, враховуючи вищевикладене, судом встановлено порушення вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України за рахунок відсутності реєстрації ТОВ "БК "ІНТЕРГАЛ-БУД" податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які мали бути складені в момент нарахування податкових зобов`язань та зареєстровані в ЄРПН в установлені терміни у кількості 560 шт. на сум ПДВ 4 898 109 грн.

У ході перевірки також встановлено, що згідно з даними бухгалтерського обліку ТОВ «БК "ІНТЕРГАЛ-БУД» рахується безнадійна дебіторська заборгованість (ст.14 Податкового кодексу України), яка виникла внаслідок перерахованих авансів контрагентам- постачальникам, з дати виникнення якої минув строк позовної давності (п.257 ЦК України - три роки) у розмірі 26 772 442,12 грн.

Відповідно до декларацій з податку на додану вартість за період 2011-2017 роки ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» у повному обсязі сформовано податковий кредит по взаємовідносинах з ТОВ «Аітехно-Сервіс», ТОВ «Альгораб», ТОВ «Ахтіл», ТОВ «ДБК - Автобан», ТОВ «Дитячі та спортивні майданчики», ТОВ «Елітсфера», ТОВ «Інтерспорт- Арена», ТОВ «КІП Груп», ТОВ «НОТЕКС-БУД», ТОВ «Сітібуд ТІБК», ТОВ «Софт Бокс».

Перелік податкових накладних, складених та зареєстрованих в ЄРПН по вказаних контрагентах наведено у Додатку 3.1.2.1.5 акта перевірки.

Згідно з поясненнями головного бухгалтера ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» та даних декларацій з ПДВ ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД», коригування податкового кредиту з ПДВ, який сформований по взаємовідносинах з ТОВ "Аітехно-Сервіс", ТОВ "Альгораб", ТОВ "Ахтіл, ТОВ "ДБК- Автобан", ТОВ "Дитячі та спортивні майданчики", ТОВ "Елітсфера", ТОВ "Інтерспорт-Арена", ТОВ "КІП Груп", ТОВ "НОТЕКС-БУД", ТОВ "Сітібуд ТІБК", ТОВ "Софт Бокс", підприємством не проводилось.

Також, посадовими особами у своєму поясненні, наданому у ході перевірки, підтверджено, що жодних заходів щодо погашення безтоварної дебіторської заборгованості по контрагентах ТОВ "Аітехно-Сервіс", ТОВ "Альгораб", ТОВ "Ахтіл", ТОВ "ДБК - Автобан", ТОВ "Дитячі та спортивні майданчики", ТОВ "Елітсфера", ТОВ "Інтерспорт- Арена", ТОВ "КІП Груп", ТОВ "НОТЕКС-БУД", ТОВ "Сітібуд ТІБК", ТОВ "Софт Бокс" на суму 26 772 442,12 грн, ТОВ "БК "ІНТЕРГАЛ-БУД" не вживало.

Документів, що б підтверджували проведені заходи щодо стягнення, погашення вказаної безтоварної дебіторської заборгованості по контрагентах ТОВ "Аітехно-Сервіс", ТОВ "Альгораб", ТОВ "Ахтіл", ТОВ "ДБК-Автобан", ТОВ "Дитячі та спортивні майданчики", ТОВ "Елітсфера", ТОВ "Інтерспорт-Арена", ТОВ "КІП Груп", ТОВ "НОТЕКС- БУД", ТОВ "Сітібуд ТІБК", ТОВ "Софт Бокс" на суму 26 772 442,12 грн, ТОВ "БК "ІНТЕРГАЛ-БУД" не надано.

У ході перевірки складено акт ненадання документів від 17.02.2022 №57/31-00-07-01-02.

Таким чином, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» щодо безнадійної дебіторської заборгованості по контрагентах на суму 26 772 442,12 грн, не вживало жодних заходів щодо її погашення, отже, фактично визнало, що такі товари (роботи, послуги) не будуть отримані та і не почнуть використовуватися в оподаткованих та у господарських операціях підприємства.?

У разі отримання попередньої оплати товарів, які не були поставлені з різних обставин, факт придбання таких товарів, як це передбачено п.198.1, 198.3, 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, відсутній, та відповідно, відсутнє право платника на податковий кредит за такими товарами.

Враховуючи наведене, ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» на порушення п. 189.1 ст.189, абз "г" п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість за вересень 2021 року у сумі 4 462 074 грн та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.09.2021 податкову накладу на суму ПДВ 4 462 074 грн.

Крім того, в порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України позивачем не надано до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Враховуючи все зазначене вище вбачається, що обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства у наведеній вище частині. А тому обґрунтованими є викладені відповідачем в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Як наслідок, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню, є оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача, що ґрунтуються на зазначених висновках акту перевірки.

Щодо долученого позивачем до матеріалів справи висновку експерта, суд вважає за необхідне зазначити таке.

ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» надано висновок експерта №3684 від 14.11.2023 за результатами проведення економічного дослідження.

Так, відповідно до положень ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу (ст. 108 КАС України).

Так, на дослідження експерту поставлені такі питання:

1.Чи підтверджується документально висновки акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК «Інтеграл-Буд», код ЄДРПОУ 34692645 №181/31-00-07-01-02/34692645 від 17.02.2022 з врахуванням відповіді на подані заперечення до акту?

2.Якщо висновки, акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БК «Інтеграл-Буд», код ЄДРПОУ 34692645 №181/31-00-07-01-02/34692645 від 17.02.2022 з врахуванням відповіді на подані заперечення до акту підтверджуються то саме в якій частині?

За результатами висновку експерта висновки акту перевірки від 17.02.2022 № 181/31-00-07-01-02/34692645 не підтверджено.

Згідно даного Висновку дослідження судовий експерт застосував метод документальної перевірки і співставлення наданих на дослідження документів.

Таким чином, при дослідженні:

- проводилась документальна перевірка представлених на дослідження документів за змістом і формою;

- арифметична перевірка, що полягала у встановленні правильності арифметичних підрахунків, виведених підсумків.

Метод документальної перевірки застосовувався у комплексі з методом зіставлення документів, який полягав у порівнянні даних, що містяться у різних документах, для встановлення тотожностей відповідних показників чи розходжень (протиріч) між ними.

Таким чином, що методом документальної перевірки перевірені повнота та правильність заповнення реквізитів документів, відповідність записів в документах вимогам чинних законодавчих і нормативних актів України.

Тобто, здійснюючи проведення економічного дослідження, експертом проаналізовано виключно наявні первинні документи. Таким чином, фактично, здійснюючи дослідження, експерти розглядали спірні правовідносини виключно з точки їх юридичної форми.

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вже зазначалось вище, згідно із частинами 1 та 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, передбачені цією статтею.

Отже господарські операції мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону № 996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Аналогічна правова позиція вкладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2022 у справі № 440/2831/19.

Крім того, економічне дослідження проводилося в межах наданих копіях документів, а саме: первинні документи (накладні, акти виконаних робіт), облікові регістри бухгалтерського обліку, господарські договори з додатками, податкові накладні роздруковані з електронного реєстру, листування з контрагентами, та інші бухгалтерські документи (проте обсяг та зміст наданих документів у висновку експерта не наводиться, що в свою чергу не дає змоги порівняти їх з наданими документами під час проведення перевірки).

Будь-яка інформація щодо діяльності контрагентів та обставин здійснення взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, які досліджувались судом вище, для дослідження експерту не надавалась.

Відповідно до позиції Верховного Суду, яка є обов`язковою для суду в силу положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», викладеної у постанові Верховного Суду від 02.12.2019 року у справі №804/729/17, колегія суддів дійшла висновку про відхилення висновку експерта «...відповідно до положень статті 108 КАС України, оскільки в рамках судово-економічної експертизи здійснюється арифметична, реквізитна та нормативна перевірка наданих на дослідження документів, проводиться дослідження відповідності кількісних і сумових характеристик первинних документів записам в облікових регістрах. Втім, в силу вимог закону лише суд може встановити прийнятність чи неприйнятність певного документа внаслідок його недійсності, надати правову оцінку обставинам, встановленим судовими вироками, та їх вплив на об`єкт оподаткування. З цих же підстав колегія суддів відхиляє і посилання позивача на висновок експерта від 10 серпня 2018 року №2599.».

У постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №826/4196/15 також зазначено «…колегія суддів звертає увагу на те, що як вбачається з вказаного висновку, дослідження взаємовідносин позивача з контрагентами здійснено на підставі копій документів, які надані позивачем та знаходяться безпосередньо в матеріалах справи, про дослідження будь - яких первинних документів в оригіналі у висновку експерта не вказано, а відповідно таке здійснено не було. Крім того, первинні документи, які були надані до суду та містяться в матеріалах справи, є копіями, які не засвідчені в поряду передбаченому законодавством, а тому такі не можуть вважатись допустимими та належними доказами в розумінні процесуального закону, що відповідно ставить під сумнів як висновки експертизи так і висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що були зроблені на підставі таких документів.».

Отже, зазначений висновок експерта №3684 від 14.11.2023 не може бути належним доказом по справі, оскільки у наданому висновку, експерт за результатами проведення економічного дослідження сутності спірних обставин виходив виключно з їх юридичної форми (документального оформлення), тому не був об`єктивним, адже висновок складений без врахуванням всіх істотних фактів (у ході перевірки встановлено порушення п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, а саме, ненадання до перевірки документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством та складено акт ненадання документів від 17.02.2022 №57/31-00-07-01-02), не посилається на конкретні нормативні акти, та залишає поза увагою істотні моменти, які мають значення при вирішення вищевказаного питання.

Беручи до уваги зазначене суд вважає, що відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) доведено правомірність прийнятих ним оскаржуваних рішень.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд зазначає, що решта доводів та тверджень учасників справи, у контексті наведених правових вимог, не впливають на висновки суду за наслідком розгляду даної справи.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ІНТЕРГАЛ-БУД» (01010, місто Київ, вулиця Князів Острозьких, будинок 8; код ЄДРПОУ 34692645) до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (02068, місто Київ, вулиця Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ ВП 44082145) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.