Рішення від 01.04.2025 по справі 640/3485/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

01 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3485/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби (далі відповідач), в якому просить:

-визнати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA- 2021-05-14-004332-b від 05.01.2022 протиправним;

-скасувати висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA- 2021-05-14-004332-b від 05.01.2022.

В обґрунтування позову зазначено, що 09.12.2021 в електронній системі закупівель на сторінці закупівлі за номером UA-2021-05-14-004332-b було оприлюднено повідомлення Північного офісу Держаудитслужби про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі, оформленого наказом № 706 від 09.12.2021.

Замовником за закупівлею за номером UA-2021-05-14-004332-b Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

05.01.2022 Держаудитслужбою в електронній системі оприлюднений висновок про результати моніторингу закупівлі, у п.1 розділу 2 (Констатуюча частина) якого зазначено наступне: «За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено, що тендерна пропозиція учасника ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону та на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону підлягала відхиленню. Згідно з ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» будівельні роботи це, зокрема будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Враховуючи, що учасник ТОВ «ТЕХЕНЕРГО» для виконання загально будівельних робіт залучає субпідрядника ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ», то на виконання вимог підпункту 5.2. пункту 5 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», в складі тендерної пропозиції надана довідка про чисельність та склад працюючих з підтвердженням їх відповідної кваліфікації, знань та досвіду, з наданням переліку персоналу, який планує залучити ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ» до виконання робіт. Проте, довідка від ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ» не містить інформацію (яка вимагалася тендерною документацією) щодо досвіду виконання вказаними працівниками будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт саме на обладнанні АЕС».

Відповідно до пункту 2 розділу 2 Висновку, за результатами моніторингу Держаудитслужбою встановлено наступне порушення: «За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону».

У Висновку також містяться зобов`язання щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель: «З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень».

Позивач не погодився із результатами моніторингу процедури закупівлі, викладеними у Висновку, вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року прийнято справу №640/3485/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.

Також, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року здійснено процесуальне правонаступництво позивача по справі №640/3485/22, а саме: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на правонаступника - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ: 24584661, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул.Назарівська, будинок 3) в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (код ЄДРПОУ: 19355964, місцезнаходження: 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок 133).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 20.03.2025 клопотання Північного офісу Держаудитслужби про заміну відповідача на належного залишено відкритим.

Запропоновано Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» в строк до 25.03.2025 висловити свою думку щодо клопотання Північного офісу Держаудитслужби про заміну відповідача на належного шляхом надання суду через підсистему "Електронний суд" письмових пояснень.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 у задоволенні клопотання Північного офісу Держаудитслужби про заміну відповідача на належного відмовлено. У задоволенні клопотання Північного офісу Держаудитслужби про продовження строку підготовчого провадження у справі №640/3485/22 відмовлено.

Відповідачем через підсистему "Електронний суд" надіслано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (далі Управління) 09.12.2021 розпочато моніторинг процедури закупівлі Відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» за номером UA-2021-05-14-004332-b, ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок №3. Модернізація системи управління резервних дизель-генераторів. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи (Код ДК021-2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт).

Предметом аналізу були наступні питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі»; розгляду тендерних пропозицій; дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю; дотримання законодавства (наявності підстав) під час укладення додаткових угод. Під час моніторингу проаналізовано: річний план Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» на 2021 рік; тендерну документацію, затверджену рішенням тендерного комітету від 14.05.2021 б/н; протокол розкриття тендерних пропозицій; тендерна пропозиція приватного акціонерного товариства «ТЕХЕНЕРГО»; витяг з протоколу засідання тендерного комітету від 03.06.2021 б/н, протокол засідання тендерного комітету від 14.06.2021 б/н; пояснення Замовника, отримані 17.12.2021 та 30.12.2021 в електронній системі закупівель; повідомлення про намір укласти договір; договір від 29.06.2021 № 1506/2021; додаткова угода від 12.10.2021 № 1; звіт про результати проведення процедури закупівлі. За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій установлено, що тендерна пропозиція учасника ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» не відповідає кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону № 922 та на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922 підлягала відхиленню. Згідно з ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» будівельні роботи це, зокрема будівельні, монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Враховуючи, що учасник ТОВ «ТЕХЕНЕРГО» для виконання загально-будівельних робіт залучає субпідрядника ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ», то на виконання вимог підпункту 5.2. пункту 5 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції», в складі тендерної пропозиції надана довідка про чисельність та склад працюючих з підтвердженням їх відповідної кваліфікації,

Відповідач зазначив, що позивач помилково вважає, що оскарженим Висновком на нього покладено лише один варіант усунення порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, оскільки Позивач міг скористатись й іншими вказаними у Висновку варіантами поведінки: оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у Висновку, або аргументовані заперечення до Висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Також відповідач вказав, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Мається на увазі, що у разі дотримання замовником вимог Закону № 922, відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено. У випадку із процедурою закупівлі UA-2021-05-14-004332-b, за її результатами договір між Замовником та учасником ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» не мав бути укладений, оскільки тендерна пропозиція вказаного учасника повинна була бути відхилена Замовником згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 922.

З огляду на зміст Висновку, Управління конкретизувало, які саме заходи повинен вжити позивач, визначило способи усунення виявленого під час моніторингу порушення, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Згідно оприлюдненого позивачем звіту від 11 квітня 2023 року про виконання договору про закупівлю № UA-2021-05-14- 004332-b, договір № 1506/2021 від 30 червня 2021 року розірвано за згодою сторін, сума оплати за договором про закупівлю відсутня. Тобто, на даний час зобов`язання сторін (позивача та ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО») за договором є припиненими. Отже, фактично, зобов`язання Висновку «…здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором…», на момент розгляду справи судом, є виконаним.

Враховуючи, що зобов`язання позивача та ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» за договором, стосовно якого Управління в оскаржуваному Висновку зобов`язувало припинити зобов`язання, є припиненими шляхом розірвання договору, дія Висновку є вичерпаною.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивач правом на подачу додаткових письмових пояснень не скористався.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.

Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» код ЄДРПОУ19355964, місцезнаходження: 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок 133.

Відокремленим підрозділом «Запорізька АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» в електронній системі закупівель Prozorro було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-05-14-004332-b, вид закупівлі - «ДСТУ Б.Д.1.1.-1:2013 Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок №3. Модернізація системи управління резервних дизель-генераторів. Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи. (Код ДК021-2015: 45000000-7 - Будівельні роботи та поточний ремонт).» Виконання робіт - оплата виконаних робіт Замовником проводиться на підставі довідки про вартість виконаних будівельних робіт (ф. КБ-3), оформленої у встановленому порядку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника, протягом 60 календарних днів з дати підписання довідки Замовником. Очікувана вартість предмета закупівлі-46 025 479,69 UAH.

Державна аудиторська служба України листом №003100-18/14939-2021 від 25.11.2021 надала доручення Офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях, в якому зазначено, що з метою оптимізації контролю у сфері закупівель та досягнення максимальної ефективності в реалізації основних завдань, передбачених Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Держаудитслужба доручає офісам Держаудитслужби та їх управлінням в областях провести терміном до 30.12.2021 моніторинг процедур закупівель згідно з переліком, наведеним у додатку.

Так, в додатку за порядком номером 496 (123) зазначено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2021-05-14-004332-b.

Наказом Північного офісу Держаудитслужби 09.12.2021 № 706 було прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівель відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», підпункту 16 пункту 10 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20 жовтня 2016 року № 18, та на виконання доручення Держаудитслужби від 25.11.2021 № 003100-18/14939-2021.

Під час здійснення моніторингу вказаної процедури закупівлі, в електронній системі закупівель 14.12.2022 було оприлюднено «Запит замовнику на пояснення», яким чином та на підставі яких документів здійснено обґрунтування розміру витрат та визначено очікувану вартість по даній закупівлі? на підставі яких документів учасником ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» підтверджено кваліфікаційний критерій субпідрядника ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ» відповідно до пп 5.2 п. 5 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, якщо надана ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ» довідка в довільній формі про чисельність та склад працюючих (як власних так і можливих субпідрядників) не містить інформацію про досвід виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на обладнанні АЕС? Пояснення (інформацію, документи) необхідно надати через електронну систему закупівель протягом трьох робочих днів з дня отримання цього запиту».

Відповідь ВП ЗАЕС на запит Державної аудиторської служби України, який оприлюднено в електронній системі закупівель prozorro.gov.ua 17.12.2021.

У відповіді зазначено, що мета предмета закупівлі: модернізація САУ РДЕС обумовлена необхідністю заміни технічно застарілого устаткування і проводиться з метою підвищення ефективності і надійності експлуатації РДЕС. Посилання на процедуру закупівлі в електронній системі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-05-14-004332-b закупівель Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі визначені у відповідному додатку до тендерної документації та встановлені відповідно до вимог і положень нормативних і виробничих документів ВП ЗАЕС та ДП «НАЕК «Енергоатом» згідно з чинними нормами, стандартами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. У зв`язку з тим, що ВП АЕС не є бюджетними установами та не здійснюють функції розпорядників бюджетних коштів, керуючись розпорядженням ДП «НАЕК «Енергоатом» №1112-р від 31.12.2020, на офіційних сайтах ВП АЕС забезпечують оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості, без розміру витрат предмета закупівлі та/або розміру бюджетного призначення. Щодо документів, на підставі яких учасником ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» підтверджено кваліфікаційний критерій субпідрядника ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ» відповідно до пп 5.2 п. 5 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації, якщо надана ТОВ «УКРТЕХРЕМОНТ» довідка в довільній формі про чисельність та склад працюючих (як власних так і можливих субпідрядників) не містить інформацію про досвід виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на обладнанні АЕС надано наступні пояснення. Так, учасником ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» у складі тендерної пропозиції надано довідку №21/05-259/8 від 26.05.2021 «Про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт на обладнанні АЕС, і які будуть залучатися для виконання робіт», яка містить всю необхідну інформацію встановлену вимогами п. 5.2.2 Тендерної документації, у тому числі щодо досвіду виконання будівельно-монтажних та обл

В електронній системі закупівель відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-05-14-004332-b.

Відповідно до Висновку за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону. За результатами аналізу питань: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; повноти відображення інформації про закупівлю; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності умов тендерної документації вимогам Закону; дотримання вимог законодавства під час укладання договору про закупівлю; дотримання законодавства (наявності підстав) під час укладення додаткових угод порушень не встановлено.

Також у Висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2, 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та підпунктом 14 пункту 6 Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 23 жовтня 2016 р. № 18, Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

З електронної системи закупівель оприлюднено звіт від 11.04.2023 про виконання договору про закупівлю UA-2021-05-14-004332-b, який розірвано за згодою сторін.

Вважаючи висновок протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі - Закон №2939).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2939 головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Правові та організаційні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин далі Закон № 922-VIII).

Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.

Одним із способів контролю є моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII).

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель врегульований статтею 8 Закону № 922-VIII.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону № 922-VIII ровідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі. Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно частини четвертої статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону № 922-VIII).

Відповідно до частини дев`ятнадцятої статті 8 Закону № 922-VIII форма висновку та порядок його заповнення визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Стаття 16 Закону № 922-VIII встановлює кваліфікаційні критерії процедури закупівлі.

Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям (частина перша статті 16 Закону № 922-VIII).

Так, відповідно до частини другої статті 16 Закону № 922-VIII замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: 1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.

Згідно з частиною третьою статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату проведення електронного аукціону.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним (частина четверта статті 22 Закону № 922-VIII).

Так, відповідачем у висновку зазначено, що за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Також зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та відповідно до частини восьмої статті 8 Закону протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з нормами розділу ІІІ Наказу від 08 вересня 2020 року № 552 «Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку», у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Таким чином, законодавець поклав обов`язок на відповідача у висновку про результати моніторингу закупівлі, у разі виявлення порушень, зобов`язати замовника усунути порушення чітко визначивши установлений законодавством порядок усунення.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі неконкретизованих норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зобов`язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов`язкового способу їхнього усунення.

Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема у постановах від 10 грудня 2019 року в справі №160/9513/18, від 05 березня 2020 року в справі №640/467/19, від 23 квітня 2020 року в справі №160/5735/19, від 11 червня 2020 року в справі №160/6502/19, від 12 серпня 2020 року в справі №160/11304/19, від 21 січня 2021 року в справах №240/9993/19, №400/4458/19, №420/3411/19 та №480/3179/19, від 28 січня 2021 року в справі №160/12925/19, від 05 лютого 2021 року в справі №160/4347/19, від 19 квітня 2021 року в справі №1.380.2019.006879 та від 13 травня 2021 року в справі №160/13090/19.

Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Варто зазначити, ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Крім того, відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами закупівель договору.

Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості послуг, тим самим підтверджено відповідність такої вартості ринковим цінам. Відповідачем не заперечується, що переможцем тендеру запропоновано пропозицію, яка відповідає реаліям ринку, тобто є прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків місцевому бюджету.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа №1-11/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає необхідність дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України).

На думку суду, у даному випадку органом аудиту не аналізовано наслідків стверджуваних ним порушень в кореспонденції із результатами закупівлі, в тому числі, з урахуванням того, що строк дії договору, що укладений за наслідками такої закупівлі.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 07 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Отже, з огляду на практику ЄСПЛ оскаржуваний висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в цій справі відповідачем зроблено не було.

На підставі викладеного у сукупності суд приходить до висновку, що вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що спірний висновок про результати моніторингу закупівель не відповідає критеріям обґрунтованості та розсудливості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, та з порушенням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача, а також суспільних інтересів, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Як наслідок, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що зобов`язання позивача та ПрАТ «ТЕХЕНЕРГО» за договором, стосовно якого Управління в оскаржуваному Висновку зобов`язувало припинити зобов`язання, є припиненими шляхом розірвання договору, а отже дія Висновку є вичерпаною, суд вважає неприйнятними, оскільки розірвання договору відбулось за згодою сторін, а не внаслідок виконання зобов`язання відповідача. А крім того, подальше розірвання договору не впливає на перевірку судом законності та обґрунтованості висновку відповідача, оскільки суд розглядає спір на момент виникнення між сторонами спірних правовідносин.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Також у контексті оцінки доводів сторін, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши доводи сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

З даних КП «ДСС» вбачається, що позивачем було сплачено при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва судовий збір в сумі 2481,00 грн (платіжне доручення № 1295 від 14.02.2022).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача відшкодування понесених судових витрат у розмірі 2481,00 грн

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» (код ЄДРПОУ 19355964, місцезнаходження: 71503, Запорізька область, місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок 133) до Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 18) про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби від 05 січня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-05-14-004332-b.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Держаудитслужби судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) гривня 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.М. Басова