Рішення від 02.04.2025 по справі 420/17240/24

Справа № 420/17240/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О.,

за участю секретаря судового засідання Сидоренко Ю.С.,

представника позивача Брофман О.В.,

представника відповідача Аветюка С.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Дочірного підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 671015320710 від 21.02.2024, № 671115320710 від 21.02.2024, № 671215320710 від 21.02.2024, № 671315320710 від 21.02.2024, № 671415320710 від 21.02.2024, № 671515320710 від 21.02.2024, № 671615320710 від 21.02.2024, № 6924/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6925/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6927/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6929/15-32-24-06 від 22.02.2024, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 6930/15-32-24-06 від 22.02.2024 та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 6931/15-32-24-06 від 22.02.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказ від 06.09.2022 № 2910-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» винесено відповідачем незаконно, адже для проведення такої перевірки не було підстав, які визначені пунктом 78.1 статті 78 ПК України.

Також позивач вказує, що законодавством не передбачено можливості контролюючого органу змінювати вид перевірки шляхом внесення змін до первинного наказу про її проведення, що також свідчить про порушення відповідачем процедури проведення податкової перевірки та прийняття оскаржуваних ППР.

У відзиві відповідач вказав, що контролюючим органом правомірно прийнято оскаржувані ППР № 671015320710 від 21.02.2024, № 671115320710 від 21.02.2024, № 671215320710 від 21.02.2024, № 671315320710 від 21.02.2024, № 671415320710 від 21.02.2024, № 671515320710 від 21.02.2024, № 671615320710 від 21.02.2024, № 6924/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6925/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6927/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6929/15-32-24-06 від 22.02.2024 та рішення № 6930/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6931/15-32-24-06 від 22.02.2024.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Керуючись наказами від 06.09.2022 № 2910-п та від 12.10.2023 № 8262-п Головним управлінням ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Одеський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» за період з 01.07.2018 по 30.09.2023 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (т. 1 а.с. 70-71)

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки № 2265/15-32-07-10/32018511 від 22.01.2024 (т. 1 а.с. 84-128), в якому зазначено про порушення:

1) п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.9, п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) з урахуванням п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 цього Кодексу, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (зі змінами) та п.п. 2.1 і п.п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (зі змінами), п. 5, п 6, п. 8, п. 21 П(С)БО 15 «Дохід», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 (зі змінами) п. 5, п. 6, п. 7 П(С)БО 16 «Витрати», затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (зі змінами), в результаті чого перевіркою встановлено: завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податку на прибуток станом на 30.09.2023 у сумі 89 536 325 грн. заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на 45 901 289 грн.;

2) п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (31 змінами), в результаті чого перевіркою встановлено 6 випадків надання податкових декларацій з податку на прибуток до контролюючих органів з порушенням граничних термінів надання: за 2021 рік, за І квартал 2022 року, за півріччя 2022 року, за три квартали 2022 року, за 2022 рік, за І квартал 2023 року;

3) п. 1, п. 3 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2011 № 138 (зі змінами), в результаті чогу перевіркою збільшено показник частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державі частку на 188 158 120 грн.;

4) п.п. 16.1.5, п.п. 16.1.9, п.п. 16.1.13 п. 16.1 ст. 16, п. 44.1, п. 44.2, п. 44.3, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85, п. 185.1 ст. 185, п. 187.7 ст. 187, ст. 193, ст. 194, ст. 198 п. 201.1, п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), в результаті чого перевіркою встановлено: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 23 857 770 грн.; безпідставне складання податкових накладних (їх реєстрація в ЄРПН) на суму ПДВ 34 428 449 грн. (перелік покупців, по яким перевіркою визнано неправомірність складання (реєстрації в ЄРПН) податкових накладних, у розрізі періодів наведено у додатку 11.2 акту перевірки); факт відсутності складання (реєстрації в ЄРПН) податкових накладних на загальну суму ПДВ 10 466 027 грн., у тому числі: СЛУЖБА ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ, (код ЄДРПОУ 25829550, неплатник ПДВ) на суму ПДВ 4 947 343 грн. ДП «СЛУЖБА МІСЦЕВИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ» (код ЄДРПОУ 42641417, платник ПДВ) на суму ПДВ - 5 518 684 грн.; п.п. 14.1.48, абз. «є» п.п. 14.1.54, п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 162.1.1, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст.162, п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4, п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 17 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), в результаті чого перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.05.2022 по 30.09.2023 в сумі 544 043,20 грн., та неперерахування податку на доходи фізичних в сумі 174 851,88 грн., у тому числі за травень 2023 року у сумі 31 255,09 грн., за червень 2023 року у сумі 42 783,51 грн., за липень 2023 року у сумі 30 282,75 грн., за серпень 2023 року у сумі 35 376,54 грн., за вересень 2023 року у сумі 35 154,71 грн.

5) п.п. 1.5 п. 16 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень, П.П. 14.1.48, абз. «є» п.п. 14.1.54, п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14, п.п. 162.1.1, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 62, п.п.163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2, п.п. 168.1.4 п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 171.1 п. 171.2 ст. 171, п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами), в результаті чого перевіркою встановлено несвоєчасна сплата військового збору за період з 01.05.2022 по 30.09.2023 у сумі 40 947,83 грн., та не перерахування військового збору у сумі 11 093,57 грн., у тому числі за червень 2023 року у сумі 2 692,39 грн., за липень 2023 року у сумі 2 523,55 грн., за серпень 2023 року у сумі 2 948,06 грн., за вересень 2023 року у сумі 2 929,5 7 грн.;

6) абз. 7 п. 11 ст. 25 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого перевіркок встановлено несвоєчасне подання Звіту про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за жовтень 2018 року;

7) п. 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», в результаті чого перевіркою встановлено несвоєчасна сплата сум єдиного соціального внеску на обов`язкове соціальне страхування за ІІ-ІІІ квартали 2023 року;

8) п. 44.1, п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами) в результаті чого встановлено ненадання контролюючим органам оригіналів документів пра здійсненні податкового контролю.

За результатами розгляду матеріалів перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані ППР № 671015320710 від 21.02.2024, № 671115320710 від 21.02.2024, № 671215320710 від 21.02.2024, № 671315320710 від 21.02.2024, № 671415320710 від 21.02.2024, № 671515320710 від 21.02.2024, № 671615320710 від 21.02.2024, № 6924/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6925/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6927/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6929/15-32-24-06 від 22.02.2024, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 6930/15-32-24-06 від 22.02.2024, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 25403,59 грн. за період з 09.08.2023 по 29.12.2023 та нараховано пеню у розмірі 14244,42 грн. та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 6931/15-32-24-06 від 22.02.2024 (т. 1 а.с. 37-69)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України врегульований порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (п. 78.8. Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (пункт 79.2 статті 79 Податкового кодексу України).

Таким чином, перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України. У посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки лише за наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та за умови вручення платнику податків оформлених відповідно до вимог Податкового кодексу України копії наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (формальна підстава).

Відповідно до підпункту «б» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України (в редакції станом на час прийняття наказу від 06.09.2022 № 2910-п), податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Зі змісту наказу від 06.09.2022 № 2910-п (т. 1 а.с. 70) вбачається, що його прийнято на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, п.п. 69.2, 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України.

Тобто серед можливих підстав для проведення документальної позапланової перевірки, визначених підпунктом «б» підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України, відповідач визначив саме п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. (п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України в редакції станом на час прийняття наказу від 06.09.2022 № 2910-п)

Так, у зв`язку з отриманням Головним управлінням ДПС в Одеській області ухвали Господарського суду Одеської області від 18.07.2022 по справі № 916/4081/21 «Про відкриття провадження у справі про банкрутство ДП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», код ЄДРПОУ 32018511», якою порушено провадження у справі про визнання банкрутом ДП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ», виникли підстави, які визначені підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, для проведення документальної позапланової перевірки ДП «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАВТОДОР» ВАТ «ДАК «АВТОМОБІЛЬНІ ДОРОГИ УКРАЇНИ».

Таким чином, станом на час прийняття наказу від 06.09.2022 № 2910-п у відповідача були наявні правові підстави для проведення документальної позапланової перевірки, а тому суд визнає проведення такої перевірки законною саме на час її призначення, в межах та на виконання наказу від 06.09.2022 № 2910-п.

Водночас, також суд погоджується із доводами позивача про те, що законодавством не передбачено можливості контролюючого органу змінювати вид перевірки шляхом внесення змін до первинного наказу про її проведення, з огляду на наступне.

Верховний Суд неодноразово аналізував положення частини другої статті 19 Конституції України, зокрема, у постанові від 07.11.2024 у справі № 990/184/24 (пункти 58, 59) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що вжите законодавцем формулювання «у спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Тобто, за висновками Великої Палати Верховного Суду у справі № 990/184/24 діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, що забезпечує введення владних функцій у законні рамки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06.03.2025 у справі № 420/22458/23.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії контролюючого органу щодо зміни виду перевірки шляхом внесення змін до первинного наказу про її проведення вчинені відповідачем не у спосіб, визначений законом, а тому не можуть вважатись правомірними.

Зміна виду перевірки з виїзної на невиїзну відповідач аргументує неможливістю її проведення у виїзному форматі у зв`язку з відсутністю посадових осіб та/або його законних (уповноважених) представників за місцезнаходженням, про що складено акт від 05.10.2023 № 4428/15-32-07-10-20 (т. 2 а.с. 92)

Слід зазначити, що неможливість проведення виїзної перевірки не може мати наслідком автоматичного проведення контролюючим органом невиїзної документальної перевірки з огляду на те, що для проведення будь-якого виду податкової перевірки необхідно дотримання умов прийняття наказу та повідомлення платника про відповідну перевірку.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2019 у справі №825/1747/17.

Отже, невиконання вимог закону щодо наявності підстав для призначення та проведення документальної позапланової перевірки, та не спростування відповідачем обставин незаконності рішення про призначення перевірки, призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої; акт перевірки, отриманий в результаті такої перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.03.2021 у справі № 640/18411/18.

Крім того, суд вважає, що відповідач не був позбавлений можливості прийняти новий наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом.

Таким чином, за наявності повноважень податкового органу щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки шляхом видання нового наказу, - суд не може визнати виправданими дії відповідача щодо зміни виду перевірки шляхом внесення змін до первинного наказу про її проведення, адже такий спосіб зміни виду перевірки законодавством не передбачено.

Незаконність призначення й проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є достатньою правовою підставою для висновку про визнання протиправними та скасування оскаржуваних ППР № 671015320710 від 21.02.2024, № 671115320710 від 21.02.2024, № 671215320710 від 21.02.2024, № 671315320710 від 21.02.2024, № 671415320710 від 21.02.2024, № 671515320710 від 21.02.2024, № 671615320710 від 21.02.2024, № 6924/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6925/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6927/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6929/15-32-24-06 від 22.02.2024, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 6930/15-32-24-06 від 22.02.2024 та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 6931/15-32-24-06 від 22.02.2024, як її прямого наслідку, оскільки описані вище порушення виключають допустимість як доказів відомостей отриманих в ході такої перевірки та, відповідно, нівелюють її результати.

В контексті наведеного суд також зауважує, що за встановлення протиправності дій податкового органу щодо проведення перевірки без законних підстав у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

Наведений підхід був продемонстрований, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 № 826/17123/18, в якій сформульований такий правий висновок: «оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства про проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

У постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 окрім наведених, Суд обґрунтував відсутність підстав до запропонованого колегією відступу від раніше висловленої правової позиції такими висновками: «перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом» та «встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення - рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання».

Отже, установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що стали підставою до задоволення позову, суд не може переходити, з огляду на викладену вище сталу і послідовну практику Верховного Суду, відступу від якої у встановленому законом порядку не здійснювалося.

Анаголічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 26.09.2024 у справі № 520/23362/23.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Дочірного підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (65031, м. Одеса, вул. Грушевського, 49, ЄДРПОУ 32018511) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 44069166) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 671015320710 від 21.02.2024, № 671115320710 від 21.02.2024, № 671215320710 від 21.02.2024, № 671315320710 від 21.02.2024, № 671415320710 від 21.02.2024, № 671515320710 від 21.02.2024, № 671615320710 від 21.02.2024, № 6924/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6925/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6927/15-32-24-06 від 22.02.2024, № 6929/15-32-24-06 від 22.02.2024, а також рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 6930/15-32-24-06 від 22.02.2024 та рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 6931/15-32-24-06 від 22.02.2024.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дочірного підприємства «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» судовий збір у розмірі 30280 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.04.2025.

Суддя Олександр ХУРСА