Рішення від 02.04.2025 по справі 440/1176/25

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/1176/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бевзи В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС КРС" до Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

Стислий зміст позовних вимог.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СКС КРС", звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 14.01.2025 року №00002890702, яким ТОВ «СКС КРС» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 190937,50 грн., в тому числі 152750,00 грн. за податковим зобов`язанням та 38187,50 грн.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин рішенням щодо протиправного збільшення грошових зобов`язань із податку на додану вартість та застосування фінансової відповідальності.

В обґрунтування позовних вимог зазначені доводи, що висновки контролюючого органу в акті документальної позапланової виїзної перевірки його господарських операцій з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40688102) за листопад 2019 року є необґрунтованими, оскільки господарські операції із цим контрагентом підтверджені належними й достатніми первинними документами та пов`язані із господарською діяльністю підприємства.

Позивач вказував на помилковість висновку контролюючого органу про неможливість здійснення таких операцій у зв`язку із відсутністю у контрагента ресурсів для здійснення діяльності та відповідних товарів у ланцюгу постачання, кінцевою ланкою в якому є підприємство, посилаючись на те, що чинне законодавство України не ставить у залежність право платника податку на додану вартість (далі - також ПДВ) на податковий кредит за рахунок суми зазначеного податку, сплаченого (нарахованого) в ціні придбаного товару (послуг, робіт) від дотримання вимог податкового законодавства іншим платником ПДВ - постачальником товару (послуг) та контрагентами постачальника. Щодо посилань відповідача на негативну інформацію про діяльність ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», наявної в інформаційно-аналітичних базах державної податкової служби про неможливість поставки специфічного товару (піску), то позивач зазначав, що така інформація сама собі не може бути підставою для оцінки операції із вказаним контрагентом фіктивною, а господарських операцій з контрагентом - нереальними (безтоварними).

У позивача відсутні підстави вважати діяльність ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» протиправною, а відсутність товарно-транспортних накладних (далі ТТН) не може бути підставою для визнання операцій безтоварною та позбавлення платника податку права на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту за результатом такої операції.

Придбаний у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» пісок в кількості 4 700 м. куб. використаний позивачем в ході надання послуг ТОВ «АЛД» (код ЄДРПОУ 21796641) зі встановлення майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини №1 Аеропортівського склепіння Сєвєродонецької площі на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області.

У відповіді на відзив позивач додатково звертає увагу в частині своїх доводів, що ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» на момент здійснення господарських операцій зареєстровано як юридичну особу, та як платник податку на додану вартість, товариство подавало податкову та фінансову звітність, мало основні засоби та запаси, види господарської діяльності відповідають проведеним господарським операціям. Жодних зауважень до форми, змісту чи порядку складання наданих до перевірки первинних документів податковий орган у акті перевірки не відзначив. ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при

оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Також повідомив, що звертався до контрагента про надання ТТН, але ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» повідомило про неможливість надання таких документів, у зв`язку із тимчасовою окупацією Луганської області Російською Федерацією, де знаходяться первинні документи за місцем здійснення господарською діяльності.

Також позивач вважає необґрунтованими посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів по ланцюгу придбання товару суб`єкта господарювання, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом. Інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних системах органів податкової служби може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. На час здійснення операцій із контрагентом ТОВ «АКВА-ТЕРМ СИСТЕМ» у вересні-листопаді 2019 року відсутня негативна інформація щодо контрагентів ТОВ «АКВА-ТЕРМ СИСТЕМ» у ланцюгу постачання відносно ТОВ «ТФ Олімпія» (код ЄДРПОУ 42672838) та ТОВ «Старвейт Груп» (код ЄДРПОУ 42670694), оскільки на момент проведення господарських операцій позивача по поставці піску такі товариства зареєстровані як суб`єкти господарювання, зареєстровані як платник ПДВ. Реєстрація як платників ПДВ у обох товариств (ТОВ «ТФ Олімпія» та ТОВ «Старвейт Груп») анульована лише 18.01.2021 за рішенням контролюючого органу у зв`язку із неподанням звітності, а рішення щодо їх ризиковості прийняті 05.02.2020, після здійснення господарських операцій по поставці піску між позивачем та ТОВ «АКВА-ТЕРМ СИСТЕМ».

ТОВ «СКС КРС» додатково повідомило суду, що з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СИСТЕМ» існували неодноразові господарські відносини у 2019 році крім поставки піску в кількості 4 700 м. куб, що стали предметом податкової документальної позапланової виїзної перевірки.

Також позивач письмово повідомив суду, що надав відповідь на запит контролюючого органу №4453/10/16-31-05-06-19 від 06.02.2020 про надання інформації по взаємовідносинах з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» у листопаді 2019 року, але ні відомостей про те, коли надав відповідь позивач на запит, за яким вихідним номером та датою, ні копії самої відповіті, ні доказів у підтвердження надання відповіді Головному управлінню ДПС у Полтавській області суду разом із поясненнями не надав.

Позивач у заявах по суті спору зазначив правові висновки Верховного Суду щодо подібних відносин із питань впливу на правомірність сплати ПДВ у разі відсутності у платника податку ТТН, наявності негативної інформації в інформаційних базах органів податкової служби щодо платників податків у ланцюгу постачання товару, який є предметом оподатковуваних операцій.

Стислий зміст заперечень відповідача.

У наданому відзиві до суду на позовну заяву з додатками представник відповідача, заперечуючи проти позовних вимог, наголошував, що за результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «СКС КРС» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижений податок на додану вартість за листопад 2019 року на суму 152 750 гривень.

Перевіркою встановлена сукупність фактів, які свідчать про нереальність (безтоварність) задекларованих ТОВ «СКС КРС» операцій з придбання товару (піску) у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС».

У періоді, що перевіряється контрагент позивача не декларував об`єкти, через які провадилась діяльність або які використовувались у господарській діяльності повідомлення за формою 20-ОПП до контролюючого органу платником не подавалося, як і його контрагентами.

Згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1ДФ, за 4 квартал 2019 ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» мало 9 найманих працівників. ТОВ «СКС КРС» до перевірки платником не надано товарно-транспортні накладні (ТТН), які підтверджують транспортування товару (піску) та факт його передачі від постачальника до покупця. Відповідно до письмового пояснення TOB «СКС КРС», ТТН у підприємства відсутні, товариство неодноразово зверталося до постачальника з проханням надати ТТН, але документи втрачені в дорозі. Відсутність товарно-транспортних накладних або інших відповідних документів, які б підтвердили рух товару від ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» до ТОВ «СКС КРС» не є беззаперечним доказом, але в сукупності з іншими встановленими перевіркою фактами/обставинами свідчить про нереальність документально оформлених операцій та створення видимості ведення господарської діяльності.

Також відповідач повідомив, що у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» відсутнє придбання піску у інших постачальників у періоді, що перевірявся (листопад 2019) та в попередніх періодах.

Перевіркою не встановлено джерело походження піску.

За даними Єдиного реєстру податкових накладних на адресу TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» виписані та зареєстровані податкові накладні за аналогічною номенклатурою «пісок» контрагентами-постачальниками ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТФ ОЛІМПІЯ», в податковому кредиті яких відсутній вказаний товар (пісок).

Згідно із інформацією, що міститься в інфомаційних базах даних державної податкової служби, встановлено, що вказані підприємства не мали матеріально-технічної бази для здійснення видобутку реалізованого в подальшому піску, а у придбанні мають товари різної номенклатури, більша частка яких - продукти харчування.

Крім того, кількість придбаного ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» піску менша за реалізовану на адресу ТОВ «СКС КРС». ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» загалом у двох вказаних вище постачальників придбало 4000 м3 піску, реалізувало на адресу ТОВ «СКС КРС» 4700 м3. Зазначене свідчить про відсутність джерела походження (законного введення в обіг) товару, реалізованого ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» на адресу ТОВ «СКС КРС» та вказує на штучний характер здійснених операцій. В акті перевірки встановлено, що ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» мають ознаки підприємств, що не здійснюють реальні господарські операції.

З урахуванням вказаних обставин, відповідачем в акті перевірки здійснений висновок, що ТОВ «СКС КРС» безпідставно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» в декларації з ПДВ за листопад 2019 рік, чим порушені п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, ПК України та завищена сума податкового кредиту на загальну суму ПДВ 152 750 грн.

За результатами висновків акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 №00002890702 форми «Р», яким збільшена сума грошового зобов`язання з ПДВ на загальну суму 190937,50 грн., і яке, на переконання контролюючого органу, є правомірним, винесеним відповідно до норм чинного податкового законодавства.

У поясненнях суду відповідач надав інформацію, що TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» зареєстровано та взято на облік в органах ДПС 26.07.2016, ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» - 05.12.2018, ТОВ «ТФ ОЛІМПІЯ» - 05.12.2018, з моменту реєстрації даних товариств та на період взаємовідносин, що є предметом перевірки (листопад 2019 року) вказані підприємства не сплачували до бюджету ренту плату за користування надрами для видобування корисних копалин, а також не подавали до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати.

Головним управління ДПС у Полтавській області повідомлено, що перед проведенням перевірки на податкову адресу ТОВ «СКС КРС» направлявся запит від 06.02.2020 № 4453/10/16-31-05-06-19 щодо надання інформації (пояснень їх документальних підтверджень) по взаємовідносинах з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» у листопаді 2019 року, який отримано платником 12.02.2020. Станом на дату початку перевірки відповідь ТОВ «СКС КРС» не надано. Господарські операції ТОВ «СКС КРС» з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» за інші періоди окрім, як за листопад 2019 року (спірний період у даній справі), не проводились, відповідно відомості щодо встановлення порушень податкового законодавства між позивачем та ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» щодо інших операцій, окрім тих, що встановлені в акті перевірки від 11.12.2024 №16816/16-31-07-02-01/38459477 відсутні.

Відповідач здійснив посилання на ряд правових позицій Верховного Суду, які на його переконання є релевантними для обставин даної справи.

Заяви, клопотання учасників справи.

Сторонами у справі не подані заяви чи клопотання.

Відповідачем у змісті відзиву на позов міститься заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та прохання проведення підготовчого судового засідання у відповідності до положень ст. 173 КАС України для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Процесуальні дії у справі.

Полтавським окружним адміністративним судом від 03.02.2025 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувані судом докази від позивача та відповідача.

Позивачем та відповідачем надана інформація та докази на виконання ухвали суду.

Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала від 06.03.2025 про витребування від Головного управління ДПС в Полтавській області додаткових доказів:

1) докази на підтвердження інформації (відомостей), які зазначені у відзиві на позов та в описовій частині цієї ухвали суду, або пояснення неможливості їх надання;

2) докази наявності факту подання звітності із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП», ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» у 2019 році, або в інших звітних періодах, що передували 2019 року;

3) відомості про надходження відповіді ТОВ "СКС КРС" на запит від 06.02.2020 №4453/10/16-31-05-06-19;

4) відомості щодо встановлення порушень податкового законодавства між позивачем та ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» щодо інших операцій, окрім тих, що встановлені в акті перевірки від 11.12.2024 № 16816/16-31-07-02- 01/38459477;

та запропоновано позивачу надати пояснення щодо обставин отримання та надання відповіді на запит Головного управління ДПС в Полтавській області від 06.02.2020 №4453/10/16-31-05-06-19.

Позивачем надана інформація щодо надання відповіді на запит без зазначення номеру, дату відповіді на запит, копії такої відповіді та доказів, які підтверджують надання відповіді на запит відповідача.

Полтавським окружним адміністративним судом постановлена ухвала від 31.03.2025 про відмову у клопотанні відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем надана інформації та докази, які витребувані судом.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши заяви по суті справи та наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

На підставі підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СКС КРС» з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (код 40688102) за листопад 2019 року.

Перед проведенням зазначеної перевірки Головне управління ДПС у Полтавській області на адресу ТОВ «СКС КРС» направлений письмовий запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень з повідомленням про вручення від 06.02.2020 № 4453/10/16-31-05-06-19, відповідь на який платником податку не надана.

Суд запропонував позивачу спростувати обставину ненадання відповіді на запит контролюючого органу від 06.02.2020 № 4453/10/16-31-05-06-19, що передував перевірці, але позивачем не надані докази та копія відповіді на запит.

Відповідач додатково підтвердив суду, що відповідь на запит від 06.02.2020 №4453/10/16-31-05-06-19 позивачем не надана.

На підставі направлення від 27.11.2024 №6227 у період з 28.11.2024 по 04.12.2024 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведена документальна позапланова виїзна перевірку ТОВ «СКС КРС» з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом-постачальником ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40688102) за листопад 2019 року.

За результатами перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області складений акт від 11.12.2024 №16816/16-31-07-02-01/38459477 (далі Акт), висновками якого встановлені порушення ТОВ «СКС КРС» п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижений податок на додану вартість за листопад 2019 року на суму 152 750 грн.

ТОВ «СКС КРС» подало до Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення №3 від 23.12.2024.

Листом №400/6/16-31-07-02-06 від 07.01.2025 Головним управлінням ДПС у Полтавській області повідомив про те, що за результатами розгляду заперечення та додатково наданих документів висновки акта перевірки від 11.12.2024 №16816/16-31-07-02-01/38459477 залишає без змін, а заперечення без задоволення.

14.01.2025 Головне управління ДПС у Полтавській області винесене та вручене позивачу

податкове повідомлення-рішення №00002890702, яким збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 190 937,50 грн., в тому числі 152 750,00 грн. за податковим зобов`язанням та 38 187,50 грн. за штрафними санкціями за пунктом 123.2 ст. 123 ПК України.

Штрафна санкція застосована у розмірі 25% від 152 750,00 грн., як за умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

В адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 №00002890702 не оскаржувалось.

За змістом акту перевірки від 11.12.2024 №16816/16-31-07-02-01/38459477 Головного управління ДПС у Полтавській області встановлено про заниження ТОВ «СКС КРС» податку на додану вартість за рахунок включення до податкового кредиту за листопад 2019 року податку на додану вартість в сумі 152 750,00 грн. згідно податкових накладних, складених ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС».

04.09.2019 року між ТОВ «СКС КРС» (покупець) та ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (продавець) укладений договір поставки №04/09-01 (далі Договір).

Пунктом 1.1 Договору визначено, що за даним Договором Продавець зобов`язується передати товарно-матеріальні цінності у власність покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар у кількості, асортименті та за ціною відповідно специфікаціям, рахункам та видатковим накладним.

Відповідно до п.1.2. Договору найменування товару, його ціна, одиниця вимірювання Товару, що підлягає поставці, а також, його асортимент, комплектність. Передані разом з Товаром, визначаються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною Договору.

Пункт 2.4. Договору передбачає, що датою поставки товару вважається дата, яка зазначена в накладних Продавця.

У Розділі 4 Договору Сторони погодили, відвантаження товару виконується на умовах DAF згідно міжнародних правил Інкотермс-2000 (п.4.1.)

Датою постачання вважається дата оформлення видаткової накладної на товар (п.4.2. Договору).

На виконання Договору та укладених до нього специфікацій №1 від 01.11.2019 р., №2 від 06.11.2019 р., №3 від 13.11.2019 р. ТОВ «Аква-Терм Сервіс» поставило пісок в кількості 4 700 м. куб. на загальну суму 916 500,00 грн. в тому числі 152 750,00 грн. ПДВ, в тому числі:

04.11.2019 р. на підставі видаткової накладної №16 - в кількості 2 000 м. куб. на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ;

07.11.2019 р. на підставі видаткової накладної №18 - в кількості 2 000 м. куб. на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ;

14.11.2019 р. на підставі видаткової накладної №19 - в кількості 700 м. куб. на загальну суму 136 500,00 грн., в тому числі 22 750,00 грн. ПДВ.

ТОВ «СКС КРС» оплачений отриманий товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 01.11.2019 р. №1161 на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ, від 07.11.2019 р. №1261 на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ та від 11.11.2019 р. №1224 на загальну суму 136 500,00 грн., в тому числі 22 750,00 грн. ПДВ.

ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» сформувало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 01.11.2019 р. №28 на поставку піску в кількості 2 000 м. куб. на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ; від 07.11.2019 р. №31 на поставку піску в кількості 2 000 м. куб. на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ; від 11.11.2019 р. №36 на поставку піску в кількості 700 м. куб. на загальну суму 136 500,00 грн., в тому числі 22 750,00 грн. ПДВ.

Позивачем надані до матеріалів справи докази, що придбаний у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» пісок в кількості 4 700 м. куб. використаний позивачем в ході надання послуг ТОВ «АЛД» (код ЄДРПОУ 21796641) зі встановлення майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини №1 Аеропортівського склепіння Сєвєродонецької площі на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області, а саме: акт списання товарів за листопад від 30.11.2019 р. №21, договір від 23.08.2019 №2308/Б на виконання робіт зі спорудження майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини, укладений з ТОВ «АЛД», Акти виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6 від 31.12.2019. Роботи позивача оплачені ТОВ «АЛД» відповідно до платіжних доручень: №661 від 29.08.2019р. на суму 2311200 грн, в т.ч. ПДВ 385200; №866 від 25.10.2019 на суму 2311200 грн, в т.ч. ПДВ 385200; № 153 від 13.02.2020 на суму 2181246.66 грн, в т.ч ПДВ 363541.11.

Відповідно до договору від 23.08.2019 №2308/Б на виконання робіт зі спорудження майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини, ТОВ «СКС КРС» (виконавець за цим договором) присутній на об`єкті будівництва (майданчику), тобто у місці, де відвантажується пісок ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», тобто в місці, де можуть бути видані перевізником ТТН позивачу.

Щодо відсутності товаро-транспортних накладних виписаних ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» на поставку піску позивачу, відповідно до п. 4.1 Договору укладеного між ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» та ТОВ «СКС КРС», відвантаження товару виконується на умовах DAF згідно міжнародних правил Інкотермс-2000.

Господарській операції із поставки позивачу товару (піску) ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» відбувались та оформлювалась наступним чином.

На виконання Договору поставки від 04.09.2019 №04/09-01 та укладених до нього специфікацій №1 від 01.11.2019, №2 від 06.11.2019, №3 від 13.11.2019 до нього ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» поставило позивачу пісок в кількості 4 700 м. куб. на загальну суму 916 500,00 грн. в тому числі 152 750,00 грн. ПДВ, в тому числі:

- 04.11.2019 р. в кількості 2 000 м. куб. на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ на підставі видаткової накладної №16;

- 07.11.2019 р. в кількості 2 000 м. куб. на загальну суму 390 000,00 грн., в тому числі 65 000,00 грн. ПДВ на підставі видаткової накладної №18;

- 14.11.2019 р. в кількості 700 м. куб. на загальну суму 136 500,00 грн., в тому числі 22 750,00 грн. ПДВ на підставі видаткової накладної №19.

Позивач із дати поставки піску від ТОВ «СКС КРС» не запитував у постачальника ТТН.

ТОВ «СКС КРС» тільки під час проведення податкової перевірки звернувся до ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» про надання ТТН.

В електронному листі директор ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» відповів, що бухгалтерські та інші документи залишились на окупованій території та, скоріш за все знищені. (юридична адреса ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» Луганська обл., м. Сєвєродонецьк).

Сторони у заявах по суті спору та наданих доказах суду підтвердили обставину, що ТОВ «СКС КРС» 12.02.2020 року отримало запит Головного управління ДПС у Полтавській області №4453/10/16-31-05-06-19 від 06.02.2020 про надання інформації по взаємовідносинах з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» у листопаді 2019 року.

Проте, позивач не надав доказів надання відповіді на такий запит контролюючого органу, відповідач заперечив отримання відповіді ТОВ «СКС КРС» на такий запит Головного управління ДПС у Полтавській області №4453/10/16-31-05-06-19 від 06.02.2020.

У змісті акту перевірки зазначені відомості, що попередньо на адресу TOB «СКС КРС» направлявся запит від 06.02.2020 № 4453/10/16-31-05-06-19 щодо надання інформації (її документального підтвердження) по взаємовідносинах з TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 40688102) за листопад 2019 року, ТОВ «СКС КРС» відповідь на вказаний запит не надана.

Судом встановлена обставина, що позивачу відомо про відсутність ТТН по операціям із ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» та про необхідність їх надання контролюючому органу із 12.02.2020.

Головне управління ДПС у Полтавській області повідомило на виконання вимог суду, що TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» та ТОВ «АЛД» не подавалися до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення документів з у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, відповідно до пункту 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Позивачем не надані докази запитування ТТН щодо поставки піску у ТОВ «АЛД», на місці виконання робіт зі встановлення майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини №1 Аеропортівського склепіння Сєвєродонецької площі на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області на підставі договору від 23.08.2019 №2308/Б на виконання робіт зі спорудження майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини.

На виконання вимог ухвали суду щодо встановлення офіційних обставин справи відносно сплати та подання звітності із рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (оскільки поставлений товар (пісок) є корисною копалиною, за добування якої справляється рентна плата) контрагентами у ланцюгу постачання Головне управління ДПС у Полтавській області надало відомості, що TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (код 40688102) зареєстровано та взято на облік в органах ДПС 26.07.2016, ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» (код 42670694) 05.12.2018, ТОВ «ТФ ОЛІМПІЯ» (код 42672838) 05.12.2018, з моменту реєстрації та на період взаємовідносин, що є предметом перевірки (листопад 2019 року) вказані підприємства не сплачували до бюджету ренту плату за користування надрами для видобування корисних копалин, а також не подавали до контролюючого органу податкові декларації з рентної плати.

Сторонами також не надані відомості та докази про те, що TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП», ТОВ «ТФ ОЛІМПІЯ» отримували спеціальний дозвіл на користування надрами документ, що видається Державною службою геології та надр України і засвідчує право юридичної чи фізичної особи на користування надрами з метою видобування корисних копалин, а також відомості про те, що зазначені товариства звітували до контролюючого органу (податкової служби) про об`єкт оподаткування чи об`єкт, на якому здійснюється оподатковувана господарська діяльність із добування корисних копалин (піску).

Також позивачем на надана суду інформація та докази, щодо наявності господарських операцій позивача із ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» у інших звітних періодах, окрім тих, які перевірені відповідачем в акті перевірки: 18.09.2019 щебінь 20-40 мм в кількості 150 м. куб. (видаткова накладна №3 від 18.09.2019); - 18.09.2019 щебінь 100-150 мм в кількості 150 м. куб. (видаткова накладна №4 від 18.09.2019); - 20.09.2019 щебінь 20-40 мм в кількості 150 м. куб. (видаткова накладна №5 від 20.09.2019); - 30.09.2019 щебінь 20-40 мм в кількості 50 м. куб. та щебінь 100-150 мм в кількості 60 м. куб. (видаткова накладна №6 від 30.09.2019); - 30.09.2019 щебінь 20-40 мм в кількості 50 м. куб. та щебінь 100-150 мм в кількості 50 м. куб. (видаткова накладна №7 від 30.09.2019); - 04.10.2019 щебенево-піщана суміш в кількості 70 м. куб. (видаткова накладна №8 від 04.10.2019); - 09.10.2019 щебінь 20-40 мм в кількості 50 м. куб. (видаткова накладна №11 від 09.10.2019); - 16.10.2019 р. щебенево-піщана суміш в кількості 10 м. куб. та щебінь 20-40 мм в кількості 50 м. куб. (видаткова накладна №10 від 16.10.2019); - 04.11.2019 - щебенево-піщана суміш в кількості 64 м. куб. (видаткова накладна №14 від 04.11.2019); 04.11.2019 - щебінь 100-150 мм в кількості 45 м. куб. (видаткова накладна №15 від 04.11.2019 р.), даний товар оплачений позивачем.

Відповідач надав суду інформацію, що період взаємовідносин ТОВ «СКС КРС» з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» - листопад 2019 року (спірний період), за інші періоди взаємовідносин ТОВ «СКС КРС» з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» документальні перевірки не проводились, відповідно відомості щодо встановлення порушень податкового законодавства між позивачем та ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» щодо інших операцій, окрім тих, що встановлені в акті перевірки від 11.12.2024 № 16816/16-31-07-02-01/38459477 відсутні.

У акті перевірки зазначені відомості контролюючим органом, що за даними Єдиного реєстру податкових накладних на адресу TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» виписані та зареєстровані податкові накладні за аналогічною номенклатурою «пісок» контрагентами-постачальниками ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» (код ЄДРПОУ 42670694) та ТОВ «ТФ ОЛІМПІЯ» (код ЄДРПОУ 42672838), в податковому кредиті яких відсутній зазначений товар.

Згідно інформації, що міститься в базах даних ДПС, встановлено, що вказані підприємства не мали матеріально-технічної бази для здійснення видобутку реалізованого в подальшому піску, а в придбанні мають товари різної номенклатури, більша частка яких - продукти харчування. Кількість придбаного ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» піску менша за реалізовану на адресу ТОВ «СКС КРС». Так, ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» загалом у двох вказаних вище постачальників придбало 4000 м3 піску, реалізувало на адресу ТОВ «СКС КРС» 4700 м3.

Зазначене свідчить про відсутність джерела походження (законного введення в обіг) товару, реалізованого ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» на адресу ТОВ «СКС КРС» та вказує на штучний характер здійснених операцій.

Також відповідачем на виконання ухвали суду надана інформація, що у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» відсутнє придбання піску у інших постачальників у періоді, що перевірявся (листопад 2019) та в попередніх періодах.

У змісті акті перевірки зазначені відомості, що ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» мають одного керівника та засновника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яка є посадовою особою ще одинадцяти суб`єктів господарювання з різних областей України, встановлені факти, які свідчать про нереальність задекларованих операцій суб`єктів господарювання по ланцюгу руху сум ПДВ: відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних і виробничих), які б дозволяли провадити господарську діяльність, враховуючи неподання фінансової звітності та повідомлення форми 20-ОПП; не придбання будь-яких послуг, необхідних для провадження господарської діяльності, у т.ч. оренди офісного та складського приміщень, майданчика для зберігання піску, комунальних послуг; відсутність персоналу; відсутність у ланцюгу постачання можливості для виробництва товару (його імпорту, іншого реального джерела введення в обіг у перевіреному та попередніх звітних періодах); відсутність жодних даних щодо зберігання товару ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ»; відсутність фізичної і технологічної можливості здійснення постачання піску ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» одночасно із задекларованими обсягами реалізації товарів широкого асортименту на адреси покупців з різних регіонів України; участь ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» у кримінальних провадженнях (від 09.08.2017 №32017000000000147, від 29.08.2018 № 42018000000002121 відповідно до акту перевірки).

ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» повідомлення за формою 20-ОПП до контролюючого органу не подані, тобто не задекларовані платниками податків офіційні відомості про об`єкти оподаткування або об`єкти пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» фінансову звітність та Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку до контролюючого органу не подавали.

ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» не декларували відомості про наявність ресурсів, активів та капіталу для здійснення господарської діяльності.

ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» анульована реєстрація платника ПДВ за рішеннями контролюючого органу.

Відповідачем здійснений висновок у акті перевірки, що сукупність відсутності ТТН, наявність податкової інформації щодо контрагента позивача та відносно платників податків у ланцюгу постачання, доводить, що надані позивачем під час перевірки первинні документи не відображають реального руху активів між учасниками господарської операції та є недостовірними, що є порушенням норм ПК України:

- п. 198.1 ст. 198 до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

- п. 198.2 ст. 198 визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

- п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Позивач зазначає у заявах по суті спору, що відсутність ТТН не є підставою для порушення обліку з ПДВ та віднесення сплачених сум ПДВ у цін отриманого товару (піску) до сум податкового кредиту, оскільки реальність та товарність операцій підтверджується неодноразовими операціями позивача із контрагентом ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», використання отриманого товару під час облаштування встановлення майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини №1 Аеропортівського склепіння Сєвєродонецької площі на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області для ТОВ «АЛД», іншими первинними фінансово-бухгалтерськими документами (видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями, актами списання товару для використання в господарській діяльності), відсутністю негативної інформації щодо ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» та його контрагентів на час здійснення господарської діяльності.

Декларація із ПДВ за листопад 2019 року (вх. № 9307528577від 20.12.2019) подана позивачем 20.12.2019, перевірка фактично проводилась з 28.11.2024 по 04.12.2024, а грошові зобов`язання за результатом перевірки визначені контролюючим органом платнику податку на підставі податкового повідомлення-рішення від 14.01.2025 №00002890702, з урахуванням зупинення строків давності на час карантину та воєнного стану по 31.07.2023 (включно), строк давності визначений ст. 102 ПК України для визначення грошових зобов`язань із ПДВ платнику податку не пропущений контролюючим органом.

Вважаючи, що відповідачем прийняте протиправне податкове повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з цим позовом до даного відповідача.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Вимоги для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само). Згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац другий цього пункту).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону №996-XIV, так само характеризує і податковий облік.

Відповідно до статті 1 Закону №996-XIV, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

За змістом цієї норми обов`язковими для первинного документу є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Перелік первинних документів, якими оформлюються господарські операції, може бути встановлений правовими нормами.

Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 1.1 Правил №363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктами 11.3-11.5 Правил №363 встановлено:

11.3. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

11.4. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

11.5. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

Згідно із пп. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПК України, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб`єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об`єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об`єктах (ділянках) надр.

Відповідно до пп. 257.3.1 п. 257.3 ст. 257 ПК України, платник рентної плати до закінчення визначеного розд. II ПК України граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений ст. 257 ПК України, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить, зокрема, додатки з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:

за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;

за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл (п. 252.23 ст. 252 ПК України).

Статтею 4 Конституції України визначено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Водночас п. 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Таким чином податкова декларація з рентної плати (крім рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводної сировини) подається суб`єктом господарювання, що отримав спеціальний дозвіл (в тому числі на спеціальне водокористування для здійснення видобування підземних вод) вперше за календарний квартал, у якому суб`єкт господарювання отримав такий дозвіл (незалежно від того, чи провадив суб`єкт господарювання господарську діяльність).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», пісок є корисною копалиною.

Пунктом 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості - із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України встановлено, що вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Пунктом 123.2 статті 123 ПК України (у редакції із 01.01.2021) визначено, що діяння, передбачені пунктом 123.1 (крім діянь, передбачених пунктом 123.2-1) цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ

Суд зазначає, що правовідносинам (предмету та підставам, що виникають у подібних (релевантних) обставинах) Верховний Суд неодноразово вже надавав свою оцінку у численних постановах.

У той же час різні правові висновки Верховного Суду ухвалені за індивідуальних, фактичних обставин кожної окремої справи та відносин, що виникли під час відображення результатів здійснення господарських операцій у податковому обліку, відомостей щодо контрагентів у ланцюгу постачання, характеристик товарів (робіт, послуг), місця здійснення діяльності та встановлених обставин під час проведення податкової перевірки, і такі висновки Суду залежать, як від доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, так і від різних доказів, які надані сторонами суду.

Таким чином, суд здійснює наступні висновки.

Щодо правомірності проведення перевірки.

У змісті позову відсутні дані щодо незаконності проведення перевірки, у той же час суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21.05.2024 у справі №440/8798/22, якщо перевірка незаконна то суд не має права переходити до аналізу та оцінки суті встановлених під час перевірки порушень податкового або іншого законодавства, і у змісті рішення суду не повинно бути мотивів та висновків суду щодо суті порушень податкового законодавства, встановлених під час податкової перевірки.

Суд також враховує неодноразові висновки Верховного Суду, що на новому розгляді справи, платник податку може посилатись на обставини незаконної перевірки, які не були зазначені під час первинного розгляду справи судом.

На підставі підпункту 191.1.1 пункту 191.1 статті 191 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «СКС КРС» з питань правильності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з постачальником TOB «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» (код 40688102) за листопад 2019 року.

Відповідно до пп. 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Позивач відповідь на запит Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.02.2020 №4453/10/16-31-05-06-19 не надав, що встановлено із змісту акту перевірки, заяв сторін по суті спору та наявними доказами у справі.

З огляду на викладене, з метою офіційного, всебічного та повного дослідження обставин справи, суд констатує про відсутність доказів у матеріалах справи та доводів сторін, які свідчать (вказують) про те, що перевірка проведена відповідачем із порушенням закону, і що така порушення процедури є достатньою підставою для скасування судом винесеного за результатами розгляду висновків акту такої перевірки оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Щодо змісту порушення, визначеного в акті перевірки.

Відповідно до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Аналіз наведених судом норм законодавства свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій.

Сума ПДВ для включення до податкового кредиту, крім того, повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - також ЄРПН).

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань з ПДВ, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

У справах, предмет спору в яких стосується правомірності відображення платником податків у бухгалтерському та податковому обліках фінансових показників господарських операцій, які, за висновком контролюючого органу, є фіктивними (нереальними, безтоварними), сталою є практика правозастосування Верховним Судом, яка, якщо її узагальнити, полягає в тому, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податків права на формування в податковому обліку сум податкового кредиту та витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат, які відображені в обліку за результатом конкретної господарської операції платника податку.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для отримання платником податків податкової вигоди, як то податковий кредит та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи контролюючого органу, зокрема про наявність таких обставин, як: неможливість реального здійснення операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, не здійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності у зв`язку з відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність документів обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Такі висновки зроблені Верховним Судом у ряді постанов, до прикладу (але на виключно) в постановах від 24.01.2018 (справа N 2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа N 280/5058/18), від 26.02.2020 (справа N 826/1308/18), від 06.05.2020 (справа N 640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі N 826/15364/17, від 28.05.2020 у справі N 820/379/16, від 15.06.2020 у справі N 1440/2276/18, на які посилається ГУ ДПС у касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.12.2020.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 фактично підтвердила такі висновки, зазначивши, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів (окремо) - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

Велика Палата звернула увагу, що відповідно до положень статті 90 КАС України обставини у справі підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, при чому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та не відповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з Єдиного реєстру податкових накладних; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагента, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов`язань, відсутність контрагента за місцезнаходженням. Суттєвим доводом, який ставить під сумнів реальність господарської операції, є посилання на обставини, які встановлені у процедурах кримінального провадження. Такі доводи підлягають ретельній перевірці судом з використанням засобів доказування, передбачених нормами КАС, в тому числі й інших, не первинних документів, складання яких передбачено законодавством або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту.

Відповідно до статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 73 КАС встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, хоча товарно-транспортна накладна не є первинним документом, коли спір стосується встановлення реальності господарської операції, її наявність та належне оформлення є належним доказом переміщення товару, враховуючи, що перевезення є одним із етапів поставки. Це стосується й інших документів, які повинні супроводжувати поставку відповідно до правових норм, умов договору або загальної практики.

Відсутність такого документа або суттєві недоліки в його оформленні може ставити під сумнів реальний характер господарської операції, особливо з урахуванням інших обставин, які свідчать про її безтоварність, наприклад, об`єктивна неможливість здійснення господарських операцій контрагентом, враховуючи податкову інформацію щодо характеру його діяльності; не встановлення джерела походження товару за результатами аналізу ланцюга постачання за даними Єдиного реєстру податкових накладних (так званий "обрив" ланцюга постачання); не відповідність предмета поставки видам господарської діяльності контрагентів у ланцюгу постачання; наявність кримінальних проваджень щодо контрагента; відсутність документів бухгалтерського обліку, складення яких передбачено правовими нормами або є загальноприйнятим за звичаями ділового обороту, та/чи суттєві недоліки в їх оформленні, тощо.

Відповідно до частин першої, третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Поведінка платника податку в частині виконання податкового обов`язку та контролюючого органу в межах податкового контролю повинні відповідати принципу добросовісності (правова доктрина «Venire contra factum proprium»), тобто дії не повинні бути за своїм змістом непослідовними чи суперечливими, що дозволяє встановлювати обставини справи на підставі поданих доказів поза розумним сумнівом.

Додатково дії контролюючого органу повинні відповідати «належному урядуванні», коли процедура визначення грошових зобов`язань платнику податків буде відбуватись із неухильним дотриманням закону та із превалюванням рішень та інтересів платника податку (доктрина - «in dubio pro tributario», дослівно з латини - «до платника з повагою»).

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, наведеною нормою передбачено, по-перше, обов`язок платника податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів; по-друге, надавати посадовим особам контролюючого органу документи, необхідні для проведення контролюючим органом перевірки, крім випадків їх виїмки або іншого вилучення правоохоронними органами.

Позивач отримав 12.02.2020 запит Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.02.2020 № 4453/10/16-31-05-06-19 щодо надання інформації (пояснень їх документальних підтверджень) по взаємовідносинах з ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» у листопаді 2019 року, відповідь на нього не надав.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо належного проведення податкової перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до податкових обов`язків.

Позивач із 12.02.2020 мав всі можливості пересвідчитись у наявності у нього всіх документів, у даному випадку ТТН, оформлених та виписаних ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», або запитати такі ТТН у свого контрагента.

Запит від 06.02.2020 № 4453/10/16-31-05-06-19 платник податку отримав 12.02.2020 до запровадження карантину та обмежувальних заходів щодо надання відповідей на запити пов`язаних із карантином, отже обов`язок надання відповіді чи відмови на такий запит позивачем не виконаний.

Відповідно до наданих матеріалів справи, позивач здійснював роботи із встановлення майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини №1 Аеропортівського склепіння Сєвєродонецької площі на території Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району Луганської області для ТОВ «АЛД», тобто у місці, куди ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» доставив товар (пісок), тобто у даному місці під час приймання товару повинні бути представники позивача, які виконували будівельні роботи, оскільки відповідно до додатку №3 до договору від 23.08.2019 №2308/Б на виконання робіт зі спорудження майданчика під буровий верстат та технологічного під`їзду для влаштування свердловини, укладений з ТОВ «АЛД», визначені «Розмежування обов`язків між Замовником та Виконавцем при проведенні робіт по Договору», за будівельні матеріали (щебінь, пісок, арматура ін.) відповідає саме ТОВ «СКС КРС», як виконавець по цьому договору.

Отже, ТОВ «СКС КРС» мало не тільки можливість вчасно отримати ТТН від постачальника товару (піску) ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», але й отримати ТТН безпосередньо в місці відвантаження товару у місці виконання робіт для ТОВ «АДЛ», куди відвантажений товар (пісок).

Суд визнає суперечливими доводи позивача в частині того, що ТОВ «СКС КРС» надав відповідь на запит Головного управління ДПС у Полтавській області від 06.02.2020 №4453/10/16-31-05-06-19, оскільки жодних доказів цьому твердженню позивачем не надано суду.

Суд констатує, що відповідачем під час перевірки та до матеріалів справи надані докази того, що ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» та його контрагенти у ланцюгу постачання піску ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» не могли поставити пісок, оскільки не придбавали такий товар у інших продавців чи видобувачів корисної копалини піску, і такі товариства не є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (піску), а також не мали задекларованих місць для зберігання даного товару, активів та ресурсів для підтвердження джерела постачання піску, як корисної копалини.

Пісок є специфічним товаром, оскільки є корисною копалиною (загальнодержавного чи місцевого значення), а надра (корисні копалини) є власністю народу України, що у свою чергу накладає такі операції специфічну особливість можливість встановити джерело походження товару.

Якщо джерело походження товару встановити неможливо із первинних документів (у тому числі документів, які не фінансово-бухгалтерськими, у даному випадку ТТН), то такі операції у комплексі та взаємозв`язку доказів та відомостей, можуть об`єктивно підтверджувати відсутність реального походження товару.

Свідченням безтоварності операцій є: відсутність у постачальників фізичних (зокрема, ділянок та дозволів для добування корисних копалин, сплати рентних платежів, спеціальної техніки для розробки надр з метою видобування корисної копалини, земельних ділянок сільськогосподарського призначення достатньої площі для вирощування насіння в обсягах постачання), технічних, технологічних умов, кваліфікованого персоналу, об`єктивно необхідних для постачання піску на адресу платника; відсутність у перевізників, зазначених у товарно-транспортних накладних, з яких встановлюється фізичне переміщення та походження товару по ланцюгу постачання, найманих працівників та транспортних засобів для здійснення перевезень; дефекти змісту первинних документів, виписаних на оформлення господарських операцій; відсутність реального (законного) джерела походження піску, дозвільних документів на користування надрами та відповідною земельною ділянкою (родовища) щодо постачання та перевезення якого складені документи (відсутнє дійсне формування цього активу, ТТН відсутні). ТТН не є первинними документами щодо господарської операції з придбання (постачання). У сукупності з іншими обставинами відсутність у платника ТТН, відсутність у всіх постачальників піску по всьому ланцюгу дозвільних документів на користування надрами, потужностей, активів чи відсутність факту купівлі піску безпосередньо у видобувача корисної копалини (піску) об`єктивно свідчать не на користь доводу платника податків про реальність господарських операцій. Указана обставина унеможливлює перевірку ланцюга постачання від контрагентів безпосередньо до платника.

Правильність такого висновку підтверджує встановлена в акті обставина, що у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» та у його контрагентів ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» у ланцюгу постачання немає жодних активів, ресурсів, земельних ділянок, техніки, дозволів для самостійного добування піску чи його зберігання, тоді як у договорі поставки №04/09-01 від 04.09.2019 із позивачем, зазначено, що пісок поставляється зі складу ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС».

Тобто докази і відомості наявні у справі вказують на те, товар поставлений позивачу без підтвердження реального (фактичного) джерела походження.

Фіктивність контрагентів не є основним доводом відповідача, а є другорядною обставиною, яка характеризує додатково ланцюг операцій із поставки піску без джерела походження піску.

Аналогічні висновки встановлені у постанові Верховного Суду від 05 травня 2023 року у справі № 160/15514/20 щодо відсутності реального джерела походження товару.

Позивач не здійснив жодних активних дій для своєчасного отримання ТТН, які могли спростувати нереальність операцій, або за допомогою яких могли бути отримані додаткові докази щодо даної операції.

Для суду є незрозмілою поведінка сумлінного та добросовісного платника податку щодо господарської операції, яка відбулась законно та реально, що полягає у ненадані відповіді на запит, своєчасного отримання ТТН, як під час безпосереднього здійснення операції поставки (відвантаження товару), так і після отримання запиту 12.02.2020 від контролюючого органу, тобто поведінка спрямована на ухилення у наданні доказів та інформації.

У той же час поведінка платника податку спрямована не на встановлення об`єктивної істини щодо реальності (товарності) операцій із ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС».

Щодо обставин відсутності перевірки позивача та встановлення відповідачем порушень по іншим операціям ТОВ «СКС КРС» та ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», то суд зазначає, що такі повноваження є виключною компетенцією контролюючого органу і відповідач не позбавлений можливості у подальшому перевірити дані господарські операції в межах строку давності та за наявності відповідних підстав встановлених ПК України (подібні правові позиції Верховного Суду у постановах від 12 липня 2023 року у справі № 320/630/22, від 21 вересня 2023 року у справі №420/5325/22 від 18 червня 2024 року у справі № 200/1769/22 щодо можливості повторної перевірки платника податку після завершення забороняючих підстав).

Щодо наявності інших господарських операцій позивача із ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», то суд зазначає, що не обов`язково одна безтоварна операція платника податку із контрагентом свідчить про безтоварність чи нереальність всіх операцій платника податку із таким контрагентом. Оскільки мета платника податку на отримання протиправних податкових вигод може бути тільки в певній частині господарських операцій, а не загалом по всім операціям із конкретним контрагентом.

Щодо використання товару поставленого ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» у господарській діяльності позивача, то суд зазначає, що даний товар міг бути поставлений третіми особами, що не впливає факт безтоварності операцій із ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» без підтвердження реального джерела походження піску.

У постанові від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16 Верховний Суд висловив правову позицію, яка полягає у тому, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З урахуванням наданих сторонами доказів, судом встановлено, що ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» не могло поставити пісок отриманий у ланцюгу постачання від ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ», оскільки всі зазначені товариства не мали об`єктів для зберігання піску, не добували дану корисну копалину, і ТОВ «СТАРВЕЙТ ГРУП» та ТОВ «ТОРГОВА ФІРМА ОЛІМПІЯ» не мали постачальників даного виду товару відсутнє джерело походження корисної копалини.

Походження даного товару (піску) могли підтвердити частково ТТН, але в порушення діючого законодавства у позивача такі документи в частині транспортування (переміщення у просторі) корисної копалини відсутні.

Суд не приймає до уваги докази та доводи позивача щодо неможливості отримати ТТН, оскільки первинні документи ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» знаходяться на тимчасово окупованій території України в Луганській області, оскільки ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» не подавало відповідного повідомлення в порядку п. 69.28 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України про неможливість вивезення первинних, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих Російською Федерацією, а позивач повинен контролювати отримання таких ТТН у місці виконання ним робіт та відвантаження товару, або запитати ТТН у ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» із дати отримання запиту 12.02.2020.

У той же час, позивач проявляє суперечливу поведінку не відповідаючи на запит контролюючого органу та одночасно повідомляє суд про подання такої відповіді на запит без надання будь-яких доказів у підтвердження таких доводів платника податку.

Суд висновує, що у даній справі відсутність ТТН не є безумовною підставою для оцінення таких операцій позивача із ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС» нереальними (безтоварними), у той же час сукупність доказів, які наявні в матеріалах справи, свідчить, що висновки контролюючого органу в акті перевірки є правомірними та обґрунтованими в частині відсутності джерела походження піску.

Аналогічні висновки за подібних обставин ухвалені неодноразово Верховним Судом у постановах від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, 29.02.2024 у справі №380/7564/22, від 20.06.2024 у справі №160/9057/23, 17.10.2023 у справі № 320/17531/21 та інших.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум витрат та податкового кредиту, врахованих платником при визначенні податкових зобов`язань з податку на прибуток та з ПДВ відповідно, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Якщо господарська операція фактично (реально, товарно) не відбулась, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку, що відповідає вимогам статті 75 КАС України про достовірність доказів.

Такі вимоги однаковою мірою стосуються формування й інших показників податкового обліку, в тому числі, доходу і податкових зобов`язань з ПДВ за господарськими операціями, оскільки податковий облік, як і будь-який облік, обов`язковість якого встановлена законом, не може ґрунтуватися на недостовірних даних.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний, реальний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то платник податків не має права на податкову вигоду у вигляді податкового кредиту та/або зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських відносин між ТОВ «СКС КРС» та ТОВ ТОВ «АКВА-ТЕРМ СЕРВІС», відсутності джерела походження товару (піску), а відтак висновки контролюючого органу є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції». Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідач у справі, як суб`єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийнятих оскаржених рішень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо розміру штрафної (фінансової) санкції визначеної у податковому повідомленні-рішенні.

Головне управління ДПС у Полтавській області винесене та вручене позивачу податкове повідомлення-рішення №00002890702, яким збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 190 937,50 грн., в тому числі 152 750,00 грн. за податковим зобов`язанням та 38 187,50 грн. за штрафними санкціями за пунктом 123.2 ст. 123 ПК України в редакції із 01.01.2021.

Штрафна санкція застосована у розмірі 25% від 152 750,00 грн., як за умисне вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України.

Суд звертає увагу на рішення Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, у якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.».

Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті, чого не було зроблено в Законі № 1117-IX.

Отож, щодо правовідносин з періодами до 01 січня 2021 року установлення вини не вбачається можливим.

Правовий висновок Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі №320/13732/20.

У той же час, пункт 123.1 статті 123 ПК України за своїм складом правопорушення повністю відповідає змісту порушення статті 123 ПК України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин у 20.12.2019 (в редакції по 31.12.2020 включно).

Застосування до платника податку штрафу у розмірі 25% за порушення податкового законодавства вчинені до 01.01.2021 є протиправним, оскільки винного (умисного) правопорушення до 01.01.2021 не існувало.

Зміни до ст. 112 ПК України застосовуються до правовідносин, які виникли з 01.01.2021, тобто до правопорушень вчинених платником податку з 01.01.2021.

Ураховуючи приписи статті 58 Конституції України та те, що саме з 01 січня 2021 року статтю 112 Податкового кодексу України доповнено новими положеннями про наявність вини, які на момент подання позивачем декларації із ПДВ у 20.12.2019 відсутні, то законні підстави для застосування до періоду 2019 року статті 112 Податкового кодексу України (у редакції з 01 січня 2021 року) відсутні.

Ураховуючи приписи статті 58 Конституції України та те, що саме з 01 січня 2021 року статтю 112 ПК України доповнено новими положеннями про вину, як і ст. 123 ПК України п. 123.2, які на момент вчинення порушення у виді умисного вчинення порушення не існували, то відсутні законні підстави для застосування до штрафних санкцій на підставі пунктів п. 123.2, статті 123 та статті 112 ПК України (у редакції з 01 січня 2021 року).

Враховуючи те, що до 01.01.2021 не існувало фінансової відповідальності за умисність правопорушення, то застосування відповідальності можливе відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX ПК України на підставі п. 123.1 ст. 123 ПК України в редакції станом на 01.01.2021, оскільки такий вид фінансової відповідальності за складом правопорушення чинний і до 31.12.2020, різниця стосується тільки щодо розміру санкції, з 01.01.2021 розмір зменшено з 25% до 10%.

Якщо відбувається пом`якшення відповідальності то зменшений розмір застосовується у часі назад, відповідно до норм ПК України та загального конституційного принципу, а також «Критеріїв Енгеля» встановлених Європейським судом з прав людини.

Таким чином, до позивача необхідно застосувати штрафну (фінансову) санкцію за правопорушення, зміст якого визначений у п. 123.1 ст. 123 ПК України, яка є релевантною для правовідносин, що відбулись по 31.12.2020, тобто розмір штрафу становить 10% від заниженої суми податкового зобов`язання із ПДВ за листопад 2019 року.

Суд не позбавлений можливості самостійно обрахувати у даному випадку розмір штрафної (фінансової) санкції, яка визначається судом у розмірі 15275,00 грн. (добуток: 152 750,00 грн. * 10%), тобто виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка застосована до платника неправомірно та підлягає скасуванню.

Сума неправомірно визначеної штрафної (фінансової) санкції складає 22912,5 грн. (сальдо сум: 38187,50 грн. - 15275,00 грн.).

Суд задовольняє позов у даній частині, визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення-рішення №00002890702 в частині суми 22912,5 грн. штрафної (фінансової) санкції, якою збільшена сума грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість, та залишає без змін оспорюване податкове повідомлення-рішення в загальній сумі 168025,00 грн., у тому числі - 152750,00 грн. за податковим зобов`язанням та 15275,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Таки чином, в контексті обставин даної справи судом надана оцінка та відповідь на всі доводи позивача та відповідача, які можуть вплинути на правильне вирішення спору.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн.

З огляду на ухвалення судом у цій справі рішення про часткове задоволення позовних майнових вимог у сумі 22912,5 грн., що відповідно до пропорційного розміру позовних вимог 190 937,50 грн. становить 363,35 грн.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних (майнових) вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судовий збір у майнових вимогах характеризується обрахуванням за «котловим» методом від усієї суми майнової вимоги, з огляду на це застосовується математична пропорція для повернення судового збору частково.

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (Головного управління ДПС України у Полтавській області) судові витрати у сумі 363,36 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СКС КРС" (37500, вул. Старо-Троїцька, буд.1, оф.8, м. Лубни, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38459477) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП: 44057192), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 14.01.2025 №00002890702 форми «Р» частково в сумі 22912,5 грн. (двадцять дві тисячі дев`ятсот дванадцять гривень п`ятдесят копійок) штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 №00002890702 форми «Р» - залишити в силі.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код ВП: 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СКС КРС" (37500, вул. Старо-Троїцька, буд.1, оф.8, м. Лубни, Полтавська область, код ЄДРПОУ 38459477) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 363,36 грн. (триста шістдесят три гривні та тридцять шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В.І. Бевза